Подорож у Китай українськіх журналістів

Вiвторок 19 Вересня 2017

Очолював делегацію Юрій Работін – голова Одеської регіональної організації НСЖУ, який зібрав команду авторитетних журналістів з чотирьох областей – Запорізької, Херсонської, Кіровоградської та Одеської. Дванадцять медійників, серед яких шестеро заслужених журналістів України, три – голови обласних організацій Наталія Кузьменко (Запорізька), Петро Мельник (Кіровоградська), представники телевізійних та друкованих ЗМІ.

Програма була насиченою та дуже цікавою. Українські журналісти побачили Піднебесну країну з різних ракурсів – історичних, економічних та культурних. Це було відкриття нового сучасного Китаю – потужного, який кожен рік підіймається на нову щабель світового розвитку, лідера у багатьох бізнесових напрямках. Наші уявлення про Китай, як країну ширпотребу, дешевої мануфактури та товарів низької якості, були геть спростовані. Краса та енергетика Чжунго (центральної держави), як у древні часи називали китайці свою батьківщину, визвали у всіх нас, як кажуть, культурний шок.

Наша подорож почалася з Одеси, звідки ми вирушили на Стамбул, а потім в Пекін. Всього дванадцять часів перельоту – і ми у казці. Відпочивши у п`ятизірковому готелі, ми приїхали до імператорського палацу Гугун, який мешканці називають Забороненим містом. 500 років поспіль він був резиденцією 24 китайських імператорів та їх сімей. Східна червоно-золота архітектура та розмір споруди - просто неймовірні. Подивитися на цю перлину приїздять туристи зі всього світу. Не менш вражаюча за масштабами головна площа столиці Тяньамен, де розташований Мавзолей Мао Дзе Дуна, Дім народних зборів та обеліск Героям.

Все в країні вражаюче велике, навіть чисельність журналістів. У цьому ми переконались на зустрічі за представниками Всекитайської Асоціації журналістів. Як сказала нам виконавчий секретар пані Ванг Донгмей, у цій творчій спілці – 1,5 млн. членів! Так що Асоціація охоплює й одночасно багато китайських ЗМІ.

Візитка країни – Велика Китайська Стіна на ділянці Бадалін – ховалася високо у горах серед густів лісів. Але ми все ж таки її догнали. Ця товста кам`яна змія з`явилася недоступної для деяких журналістів нашої команди, не всі змогли піднятися навіть на четвертий майданчик, але ж підняти наш жовто-блакитний прапор на найвищій досягнутий сходинці ми змогли!

Увечері нас очікував неймовірний виступ китайських акробатів у створеному для цього театрі. Віртуози, здавалося, не знають про те, що існує сила земного тяжіння: вони, як птахи, літали в повітрі, здіймалися на страшні висоти і танцювали на пальчиках у друг друга на головах.

У Пекіні ми зустрілися з нашими колегами з державного щомісячного журналу «Китай», який має ще чотири дочірні журнали та перекладається на 6 мов. Він вперше вийшов в світ у 1951 році, а тепер входить у Китайську міжнародну видавничу корпорацію. Як розповів нам директор журналу Юй Тао, сьогодні це видання має неабияку популярність, завдяки цікавим та актуальним рубрикам, прекрасним ілюстраціям та доступній журналістський подачі.

Наступною сторінкою відкриття країні став місто-порт Нінбо, який вважається першим серед портів такого класу. Це стратегічний морський торговий центр, який ще 2 тисячі років тому відігравав значну роль торгового поселення на Великому шовковому шляху. Сьогодні населення міста-супутника, чисельністю 8 мільйонів чоловік, працює у порту та на будівництві висоток, які блискучими маяками показують досягнення великої держави сходу. Порт – це величезний монстр, який окупував 1,5 тис. км океанського узбережжя. Звідси відправляються грузи у 500 міст світу, фрахтові перевозки дорівнюють 100 млн. тон щорічно.

Ще один економічний гігант, який нам показали, - один з 9 заводів автомобільного концерну Джилі, який входить у десятку крупних компаній Китаю. Цей автомобільний гігант має свої вищі навчальні заклади та кілько наукових центрів по всій країні, дизайн-студії у Іспанії та Америці. Концерн дає змогу мільйонам китайців працювати, отримувати стабільну зарплатню, мати соціальний пакет.

Нас щиро вітали у Канцелярії з іноземних справ міського правління Нінбо, презентували досягнення останніх років та плани на майбутнє, а ми, в свою чергу, розповідали, про наші справи та висловлювали готовність співпрацювати з китайськими колегами.

Ми й не здогадувались про масштаби місцевої преси. Приїхали на зустріч у медіа-холдинг «Нінбо Дейлі» і побачили найсучаснішу споруду з кабінетами американського зразку. Газета щоденна, тому і працює тут 120 журналістів. Але тираж кожного номеру неймовірний – 200 тисяч екземплярів в день! Про що пишуть журналісти і як працює редакція нам розповів перший заступник видання. Ми отримали прекрасні подарунки – блокноти та інтер`єрні віяли.

Але це були далеко не всі дива, які зустрічалися нам під час мандрівки Китаєм. Найдрівніша в країні бібліотека Тяньге – це острівок багатовікової мудрості, де зібрані унікальні реліквії писемності, старовинні каліграфічні рукописи та таблички з рисунками. Нам теж довелося приєднатися до мистецтва каліграфії. У культурному центрі майстер навчав нас малювати піони – квітковий символ Китаю.

Всю історію заселення території ми побачили у музеї Хемуду, де зібрані унікальні артефакти, відтворені моменти життя китайців у різні часи та архітектури. Це пам`ять поколінь, яку так щільно бережуть китайці.

Здається їх ініціативі та можливостям не має меж. Ми їхали з Нінбо у Шанхай по вантовому мосту, довжиною 36 км. Ця унікальна споруда йде через Китайське море, а саме поперек нього! Місцеві кажуть, що через пару років поряд з цим мостом прокладуть новий – для супершвидких сріблястих потягів, і шлях між містами можна буде подолати за 23 хвилини, а не за 3 години як зараз.

Літак ніс назад журналістів з Шанхаю у далеку країну – Україну. І, повертаючись на Батьківщину, ми бажали землякам, щоб і у нас став можливим такий стрибок у майбутнє, який демонструють китайці.

Наталія Кузьменко, Петро Мельник (фото)

Склад делегації:

Юрій Работін – голова Одеської РО НСЖУ, Петро Мельник – голова Кіровоградської ОО НСЖУ, власкор газети «Голос України», Наталія Кузьменко – голова Запорізької ОО НСЖУ, власкор газети «Запорізька правда», Олександр Козир, Тетяна Черевата та Сергій Малей – журналісти ТРК А-1, А-2 (Одеса), Анатолій Жупина – годовний редактор газети «Новий день» (Херсон), Олег Суслов – головний редактор газети «Вечерняя Одесса», Олена Ахінько – оглядач газети «МИГ» (Запоріжжя), Сергій Глебов – ведучий телеканалу «Глас» (Одеса), Валерій Мятович – ветеран журналістики (Кропивницький), Володимир Дергачов – професор, доктор наук (Одеса).

 

Чому і які українці пишуть вірші: поетичний вернісаж як барометр настроїв суспільства// НСЖУ, 03.12.2017

В Українському фонді культури відбулася церемонія вшанування лауреатів поетичного вернісажу ім. Максима Рильського «Троянди й виноград».

Чому МВС досі не розслідує побиття журналіста Кирила Малишева в Святошинському районному суді?// НСЖУ, 13.11.2017

24 жовтня 2017 року, при розблокуванні Святошинського районного суду, працівниками поліції були вчинені протиправні дії, які мають ознаки злочинів за ст. 171 та 345-1 КК України. Постраждали журналісти Дмитро Реплянчук ("Громадське ТБ"), Сергій Лефтер (УНІАН) та Кирило Малишев ("Страна.ua").

І блоху підкує, і книжку напише: член НСЖУ Микола Сядристий презентував нові твори// НСЖУ, 13.11.2017

Світової слави митець, народний художник України та відомий публіцист Микола Сядристий 10 листопада презентував у прес-центрі Національної спілки журналістів України свої нові книжки, видані в 2016–2017 роках.

Партнери