«Правоохоронці не вміють працювати з новою редакцією 171 статті», – журналістка, якій погрожував депутат

Четвер 10 Серпня 2017

Рівненські поліцейські просто не вміють працювати з новою редакцією 171 статті Карного кодексу про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, переконана Інна Білецька.

«Їм треба, щоб була розбита камера, нанесені тілесні ушкодження бажано середнього або важкого ступеня тяжкості, а що стосується решти – там вони не бачать складу злочину», – коментує вона.

У коментарі НСЖУ Інна згадує подробиці інциденту. Олександр Бабат фігурував у справі про загибель будівельника Андрія Артвінського. Чоловік загинув на будівництві, але його тіло знайшли в лісовому масиві. Слідство в цій справі досі триває.

– Депутата звинувачували в тому, що він приїжджав до родичів загиблого, пропонував гроші, аби вони швиденько поховали тіло. Про це ми робили сюжет. Депутата ніде не могли знайти, тож пішли до нього додому. Ворота були відкриті і ми зайшли на подвір’я, постукали в двері. Усе це записано на відео. Він довго не виходив, але потім відкрив двері. Ми представилися, сказали, що нам потрібен його коментар для сюжету. Що він думає з приводу цих звинувачень. В будинок ми не заходили. Він сказав – це приватна власність, що викличе поліцію. Кілька разів просила про коментар, але ми пішли ні з чим. Коли вийшов сюжет, депутат почав писати мені у соцмережі про те, що я нібито вкрала його хрестика, – розповідає Інна.

У «Фейсбуці» журналістка оприлюднила цю переписку.

«Тепер Олександр Бабат звинувачує мене УВАГА – сядьте, хто стоїть – в тому, що я вкрала в нього фамільного хрестика. Так, вам не здалось. Саме вкрала. Олександр Бабат обіцяє, що моє життя зміниться назавжди. Не питайте про шо він. Я не знаю. Це пише людина, в якої я лише один раз в житті марно намагалася взяти коментар. Заради балансу. Щоб дати право на відповідь!» – написала журналістка.

Інна написала заяву в поліцію про погрози. Каже – спершу особливого страху не було, але навіть у прокуратурі пояснили, що саме від цієї людини погрози можуть бути небезпечними. Пропонували і охорону.

– Було порушено справу за ст. 171, причому я наголошувала на новій редакції, показала їм. Не знаю, чи викликали Бабата на допит. Певний час – кілька місяців – він не з’являвся на сесію міської ради, а зараз ходить. Звісно, це був тиск. Він мені казав: зустрінемося в суді, тебе посадять за крадіжку. Після цього на чергову сесію він привів свою «групу підтримки», «спортивних чоловіків», будівельників. Потім близькі до його оточення люди писали проти мене дуже образливі речі в інтернеті. І це мене навіть більше зачепило. У поліцію викликали мого оператора, викликали ще одного колегу, слідство обіцяло нам «очну ставку», чого так і не відбулося. Зрештою, справу закрили. І мені навіть про це забули повідомити, – коментує Інна.

За словами журналістки, це не перший випадок, коли їй погрожують або перешкоджають професійній роботі. Але за жодною із заяв справу не було доведено до результативного розслідування і покарання винних.

Так наприкінці червня, після гучної «справи Розенблата» Інна робила сюжет про депутата Олевської міськради на Житомирщині Володимира Халімончука, якого якраз було затримано за намагання дати хабар.

– Це справа пов’язана з видобутком бурштину, і у «Подробицях тижня» ми давали сюжет про так звану «бурштинову мафію». Знімали в Олевському районі будинок цього депутата, будинок його дочки і зятя. То там були і погрози, і камеру обіцяли розбити… Ми викликали поліцію, написали заяву. Поліція нас звідти супроводжувала. Заяву писав оператор, а я давала покази. І у поясненнях ми вказали, що маємо відео, де всі ці погрози зафільмовані. Але пройшло два тижні, я не отримала жодних запитів щодо відео. Була по справах у Олевську, і вирішила поцікавитися, як там наша справа. Заїхала в поліцію, то виявилося, що навіть не було порушено кримінальне провадження, бо не було факту погроз! – розповідає Інна.

Журналістка написала заяву на імя начальника місцевого відділку поліції, просила пояснень, як так вийшло. Але відтоді жодних відповідей не отримала.

Ще один випадок стався у селі Соломир Зарічненського районі Рівненської області. Інну вдарив по руці бурштинокопач. Нелегальний старатель намагався відібрати у неї телефон, коли вона записувала на камеру нелегальний видобуток бурштину. Якраз тоді вона не писала заяву, а просто потелефонувала у поліцію. Але саме за цим випадком кримінальне провадження порушили, про що повідомили журналістку. Утім, як справа завершиться – невідомо.

– Зрозуміло, що коли ідеться про видобуток бурштину і ми відправляємося туди знімати, то можуть виникати проблеми. Я це розумію і беру на себе відповідальність. Але коли ідеться про публічну особу, депутата, то кримінальні провадження повинні не просто порушуватися і закриватися. Найголовніша проблема в тому, що наші поліцейські, якщо навіть ти їм тикаєш нову редакцію 171 статті, вперто її не помічають. Користуються старою, а по ній у багатьох випадках немає складу злочину… Але, зрештою, це не найстрашніше. Всі живі, і слава Богу, – говорить Інна Білецька.

Погрози, надумані обвинувачення та інші подібні прийоми – це засоби тиску на журналістів, які справляють «охолоджувальний ефект», говорить у коментарі НСЖУ медіаюрист ГО «Платформа прав людини» Людмила Опришко.

– Саме в цьому їх небезпека. Адже, вони плекають цензуру та самоцензуру. Тому такі явища небезпечні для демократії та свободи слова і їх необхідно рішуче припиняти. Тим більше, коли наведені методи боротьби з журналістом обирає представник місцевої влади – депутат, який має набагато більший вплив ніж звичайний громадянин, – коментує вона. – Проте, на жаль, мусимо констатувати, що в нашій країні правоохоронні органи не можуть впоратись із цим негативним явищем. З одного боку – важко боротись із завуальованими погрозами, а з іншого–- вже склалась певна атмосфера безкарності, яка не стимулює до проведення належного розслідування та покарання винних. Тому нам доведеться ще багато працювати, щоб змінити цей негативний тренд.

Як вижити після роздержавлення та збільшити тиражі газети// НСЖУ, 13.02.2018

Як традиційно проблемну для всіх друкованих ЗМІ співпрацю з «Укрпоштою» перетворити на надійне партнерство – ці та інші питання було порушено під час тренінгу для регіональних ЗМІ «Ефективне висвітлення питань гендерної рівності у медіа», що проходив 8–10 лютого.

Визволені з катівень бойовиків в’язні розповіли про ціну свободи слова в ОРДЛО// НСЖУ, 06.02.2018

Перша секретар Національного союзу журналістів України Ліна Кущ вважає, що на окупованих територіях небезпека загрожує не лише журналістам, а й їхнім джерелам інформації.

Ліна Кущ: «Щодня – зустрічі й дзвінки від журналістів-переселенців»// НСЖУ, 29.01.2018

«З 2014 по 2017 роки в полоні побували 28 журналістів. За нашими оцінками, на кожний відомий випадок доводиться 4–5 тих, про кого не говорять публічно. А це більш як сотня людей. Особисто я знаю деяких колег, що побували в полоні, але не афішують цей відрізок у своїй біографії», – розповіла «Донецким новостям» Ліна Кущ.

“Case against Shabunin” Gets “Evil Innovation” Nomination in the Matter of Investigating Crimes against Journalists// НСЖУ, 27.01.2018

As we know, the investigation has re-qualified the case of Vitaliy Shabunin, Head of the Board of the Anti-corruption Action Centre. Now he is suspected of “Threat or violence against a journalist” (part 2 of article 345-1 of the Criminal Code of Ukraine). If he is found guilty, he will face up to 5 years of imprisonment.

Партнери