«Правоохоронці не вміють працювати з новою редакцією 171 статті», – журналістка, якій погрожував депутат

Четвер 10 Серпня 2017

Рівненські поліцейські просто не вміють працювати з новою редакцією 171 статті Карного кодексу про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, переконана Інна Білецька.

«Їм треба, щоб була розбита камера, нанесені тілесні ушкодження бажано середнього або важкого ступеня тяжкості, а що стосується решти – там вони не бачать складу злочину», – коментує вона.

У коментарі НСЖУ Інна згадує подробиці інциденту. Олександр Бабат фігурував у справі про загибель будівельника Андрія Артвінського. Чоловік загинув на будівництві, але його тіло знайшли в лісовому масиві. Слідство в цій справі досі триває.

– Депутата звинувачували в тому, що він приїжджав до родичів загиблого, пропонував гроші, аби вони швиденько поховали тіло. Про це ми робили сюжет. Депутата ніде не могли знайти, тож пішли до нього додому. Ворота були відкриті і ми зайшли на подвір’я, постукали в двері. Усе це записано на відео. Він довго не виходив, але потім відкрив двері. Ми представилися, сказали, що нам потрібен його коментар для сюжету. Що він думає з приводу цих звинувачень. В будинок ми не заходили. Він сказав – це приватна власність, що викличе поліцію. Кілька разів просила про коментар, але ми пішли ні з чим. Коли вийшов сюжет, депутат почав писати мені у соцмережі про те, що я нібито вкрала його хрестика, – розповідає Інна.

У «Фейсбуці» журналістка оприлюднила цю переписку.

«Тепер Олександр Бабат звинувачує мене УВАГА – сядьте, хто стоїть – в тому, що я вкрала в нього фамільного хрестика. Так, вам не здалось. Саме вкрала. Олександр Бабат обіцяє, що моє життя зміниться назавжди. Не питайте про шо він. Я не знаю. Це пише людина, в якої я лише один раз в житті марно намагалася взяти коментар. Заради балансу. Щоб дати право на відповідь!» – написала журналістка.

Інна написала заяву в поліцію про погрози. Каже – спершу особливого страху не було, але навіть у прокуратурі пояснили, що саме від цієї людини погрози можуть бути небезпечними. Пропонували і охорону.

– Було порушено справу за ст. 171, причому я наголошувала на новій редакції, показала їм. Не знаю, чи викликали Бабата на допит. Певний час – кілька місяців – він не з’являвся на сесію міської ради, а зараз ходить. Звісно, це був тиск. Він мені казав: зустрінемося в суді, тебе посадять за крадіжку. Після цього на чергову сесію він привів свою «групу підтримки», «спортивних чоловіків», будівельників. Потім близькі до його оточення люди писали проти мене дуже образливі речі в інтернеті. І це мене навіть більше зачепило. У поліцію викликали мого оператора, викликали ще одного колегу, слідство обіцяло нам «очну ставку», чого так і не відбулося. Зрештою, справу закрили. І мені навіть про це забули повідомити, – коментує Інна.

За словами журналістки, це не перший випадок, коли їй погрожують або перешкоджають професійній роботі. Але за жодною із заяв справу не було доведено до результативного розслідування і покарання винних.

Так наприкінці червня, після гучної «справи Розенблата» Інна робила сюжет про депутата Олевської міськради на Житомирщині Володимира Халімончука, якого якраз було затримано за намагання дати хабар.

– Це справа пов’язана з видобутком бурштину, і у «Подробицях тижня» ми давали сюжет про так звану «бурштинову мафію». Знімали в Олевському районі будинок цього депутата, будинок його дочки і зятя. То там були і погрози, і камеру обіцяли розбити… Ми викликали поліцію, написали заяву. Поліція нас звідти супроводжувала. Заяву писав оператор, а я давала покази. І у поясненнях ми вказали, що маємо відео, де всі ці погрози зафільмовані. Але пройшло два тижні, я не отримала жодних запитів щодо відео. Була по справах у Олевську, і вирішила поцікавитися, як там наша справа. Заїхала в поліцію, то виявилося, що навіть не було порушено кримінальне провадження, бо не було факту погроз! – розповідає Інна.

Журналістка написала заяву на імя начальника місцевого відділку поліції, просила пояснень, як так вийшло. Але відтоді жодних відповідей не отримала.

Ще один випадок стався у селі Соломир Зарічненського районі Рівненської області. Інну вдарив по руці бурштинокопач. Нелегальний старатель намагався відібрати у неї телефон, коли вона записувала на камеру нелегальний видобуток бурштину. Якраз тоді вона не писала заяву, а просто потелефонувала у поліцію. Але саме за цим випадком кримінальне провадження порушили, про що повідомили журналістку. Утім, як справа завершиться – невідомо.

– Зрозуміло, що коли ідеться про видобуток бурштину і ми відправляємося туди знімати, то можуть виникати проблеми. Я це розумію і беру на себе відповідальність. Але коли ідеться про публічну особу, депутата, то кримінальні провадження повинні не просто порушуватися і закриватися. Найголовніша проблема в тому, що наші поліцейські, якщо навіть ти їм тикаєш нову редакцію 171 статті, вперто її не помічають. Користуються старою, а по ній у багатьох випадках немає складу злочину… Але, зрештою, це не найстрашніше. Всі живі, і слава Богу, – говорить Інна Білецька.

Погрози, надумані обвинувачення та інші подібні прийоми – це засоби тиску на журналістів, які справляють «охолоджувальний ефект», говорить у коментарі НСЖУ медіаюрист ГО «Платформа прав людини» Людмила Опришко.

– Саме в цьому їх небезпека. Адже, вони плекають цензуру та самоцензуру. Тому такі явища небезпечні для демократії та свободи слова і їх необхідно рішуче припиняти. Тим більше, коли наведені методи боротьби з журналістом обирає представник місцевої влади – депутат, який має набагато більший вплив ніж звичайний громадянин, – коментує вона. – Проте, на жаль, мусимо констатувати, що в нашій країні правоохоронні органи не можуть впоратись із цим негативним явищем. З одного боку – важко боротись із завуальованими погрозами, а з іншого–- вже склалась певна атмосфера безкарності, яка не стимулює до проведення належного розслідування та покарання винних. Тому нам доведеться ще багато працювати, щоб змінити цей негативний тренд.

У Київському метрополітені відкрили виставку Міжнародного конкурсу «Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни»// НСЖУ, 15.09.2018

У столиці відкрито виставку, присвячену Дню пам’яті Георгія Гонгадзе і всіх загиблих журналістів за часів незалежної України.

Подорожчання газетного паперу в Україні може призвести до скорочення друкованих ЗМІ// НСЖУ, 10.09.2018

Менш як за півроку ціна на газетний папір в Україні зросла майже вдвічі. Частина експертів наголошує, що такі тенденції триватимуть і далі – напередодні парламентських і президентських виборів, коли попит на газетний папір зросте через масовий друк агітаційної продукції. Та це все в перспективі, а в реальному житті чимало редакцій уже відчувають фінансову скруту й нарощують борги перед друкарнями, отож опинилися під загрозою закриття.

Віктор Чамара: Остання шана// НСЖУ, 07.09.2018

Чим запам’ятався колегам український журналіст Віктор Чамара, який очолював «Укрінформ» з 1999 по 2011 роки

''Правильні''/''неправильні'' журналісти? Хто і чому вирішує?// НСЖУ, 05.09.2018

Журналісти традиційно перебувають на передовій будь-яких подій у державі. І навіть здатні впливати на її розвиток. Саме через це вони стають мішенню для тих сил, які не зацікавлені в чесному й неупередженому висвітленні подій. Останнім часом з'явилися певні негативні сигнали та навіть тенденції, здатні поставити під сумнів наші з вами права на доступ до об'єктивної інформації та захист від брехні чи маніпуляцій.

Партнери