Паралельні прямі не перетинаються?

П'ятниця 04 Серпня 2017

На попередньому судовому засіданні, 18 липня,  були допитані судові експерти, які спростували «надуману» психологічну експертизу Миколи Семени та експертизу текстів його статей, яку робило слідство – ФСБ. Це маленька ПЕРЕМОГА у непростій справі захисту нашого журналіста на анексованій території. Тоб–то, твердження «експертів» ФСБ про «державні- зради–загрози» в журналістських роботах Семени, виявилася, на повірку, брутальним спадком КДБшної психології звинувачення ТАМ. Експерт із боку захисту Олена Новожилова розкритикувала експертизу лінгвіста російської ФСБ, назвавши її некомпетентною. Психолог, екс-начальник психологічної служби кримінально-виконавчої системи Республіки Татарстан Володимир Рубашний описав особистість Миколи Семени і роз'яснив суду, що ніяких особистісних характеристик, притаманних злочинцям, у нього немає. Він додав, що в Семени немає мотиву ворожнечі до Росії, а є лише бажання до самореалізації й самовираження.

Сьогодні, 3 серпня 2017 року, до мене , як до секретаря Національної Спілки Журналістів України, надійшло прохання розібратись із ситуацією, щодо звинувачень відомого блогера із Житомира, члена НСЖУ  Василя Муравицького у все тій же «Державній зраді», тільки, тепер вже, відносно держави Україна.

СБУ анонсує міру покарання для блогера у розмірі до 15 років позбавлення волі.

Відверто кажучи, коли прочитав новину про Муравицького у редакції «думай как все», стало трішечки моторошно: «А що там думати? Просто так людей не звинувачують у таких речах!».

https://ssu.gov.ua/ua/news/1/category/2/view/3747#.Ic2BMSKQ.dpbs

http://www.pravda.com.ua/news/2017/08/2/7151140/

Та стандарти журналістських розслідувань вимагають пошуку і альтернативних джерел- думок.

Видання «Страна» надало іншу позицію щодо затримання блогера.

"Он писал против войны, ненависти, вражды и критиковал политику украинской власти. Критиковал крепко и качественно - в свое время Муравицкий получил награду от городской власти Житомира за I место в конкурсе "Журналист года" (номинация "Лучший журналист печатных и электронных СМИ"). За это ему вменяют государственную измену и разжигание национальной розни".

https://strana.ua/articles/analysis/85112--muravickij-nastoyashij-ukrainec-nikakoj-ne-separatist-prorossijskij.html

"За висновком експертів, матеріали за семантико-лінгвістичним наповненням також містять заклики до розпалювання національної ворожнечі всередині країни та між Україною та сусідніми дружніми державами", – заявляє СБУ.

Але, щось подібне було і … у справі Семени…

Чи не варто зачекати із висновками про «маніпулятивний характер матеріалів»?

Взагалі-то, сама теза про «маніпулятивний характер  матеріалів», надзвичайно небезпечна. Так можна у будь- якому матеріалі «винайти» маніпулятивність, та звинуватити будь-кого «непокірного». ( При чому, зі спливом часу, сторони звинувачень , як правило, змінюються місцями). Навіть цей пост-відгук, у  сенсі  (даруйте) «маніпуляцій  маніпулятивністю» виглядає не інакше як «явка з повинною» . ( Хотів поставити тут «смайлик» J, та навіть жахнувся:  «А хто знає, чи вбачать деякі експерти і у цьому елемент вербальності?») .

Та мені добре тут іронізувати перед компом, під кондиціонером, а у  Василя, у якого, всього декілька днів тому, народилася дитина, умови для роздумів про життя – буття , наразі, «обмежені».

А тому і маємо, попри все, і ТУТ, проявляти журналістську солідарність.

Так. І ще раз ТАК.

Не виключаю, що слідство має певні підстави для обгрунтованої  Підозри. Навіть більше того, я мрію, щоб наші правоохоронці були надзвичайно фахові та проявляли зразки захисту ідеалів демократії.

Та, наразі, МИ не маємо законного рішення суду щодо скоєння журналістом злочину, а тому, апріорі, стоїмо і на його персональному захисті, і , одночасно і разом з тим, на захисті демократії.

Щодо текстів публікацій Василя , не скажу нічого. Я просто їх не бачив.

Та, як правник, щодня працюю із законодавчими нормами.

Як підставу для підозри зазначено ст.110 та 11 ККУ.

Читаємо ст.110 ККУ ч.1: Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України

«Умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, -караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією майна або без такої».

Читаємо Ст.111 ККУ ч.1, Державна Зрада: Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, - карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Власне, звідки взялись «15 років»: з ч.2 ст.111: «перехід на бік ворога в умовах воєнного стану…»

Всі б пазли звинувачень, безперечно, мали б місце, якби :

-         Якби у нас був воєнний стан, якого ( навіть на обмеженій території) так і не має,

-         Якби було «класичне» передання іноземній організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

І тут, як кажуть, диявол криється у дрібницях.

Де-факто, між Україною та Росією відбувається «інформаційна війна», яка, за канонами кримінального судочинства, саме і називається «проведенням підривної діяльності». Тоб-то, будь- які висловлювання, наприклад, проти Президента, проти Представників Державної Влади, сказані, скажімо в ефірі телеканалу, кінцевим бенефіціаром якого є громадянин Росії, або Ваш пост, яким поділилось якесь видання з тієї ж країни, це підстава, просто «табунами» гнати до казематів СБУ усіх спікерів-експертів на відомих телеканалах, позаяк, критика Влади, або навіть менше, висловлювання думки, яка відмінна від «офіційної»(!!!), це і є підривна діяльність в умовах «інформаційної війни».

Саме тут підкралась крамольна думка: « А яка ж, таки, вигідна  для декого штука,- війна …».  Куди не ткни в інформаційне поле, завжди можеш обрати для себе ворога, який, висловлюючи свою думку ( яка , не виключаю, не сподобалась би і мені), шкодить цілісності та недоторканості, обороноздатності…

Опублікований «ключовий доказ» ( і тут «ключове питання»: «А на якій підставі розголошена таємниця слідства???), так от – «ключовий доказ» - це договір між підозрюваним та «Международным  информационным агенством «Россия Сегодня».

АЛЕ там немає вказівок, примусу на характер матеріалів. Навіть навпаки: прописано поняття «інтелектуальної власності»… Ну і ціни… Даруйте: 1 500 грн за матеріал(???).

Не знаю, яку долю у зовнішньому оброті економічних взаємовідносин із РФ (яка , на третій рік війни, так і залишається першим за обсягами зовнішньоекономічного обігу партнером України ( ???!!!) займає цей контракт, але, відчуваю, що на одну мілліардну, він не потягне.

З таким «розмахом», за будь- яку економічну співпрацю  з РФ, включаючи і діючі інвестиції на її території, зі сплатою багатомільйонних податків та зборів, можна звинувачувати у «підриві обороноздатності»… Але … ( Залишимо без коментарів. Тут все очевидно: мільярдні інвестиційні та комерційні  угоди в РФ – у законі, 1500 грн для журналіста – зрада. Державна!)

P.S. Сьогодні маю сказати і про третю новину: Дякуючи солідарності журналістів та тиску дипломатів ОБСЄ, з т.з. ДНР, після майже двомісячного замовчування факту затримання журналіста Асєєва, підтверджено, що (і це, наразі, головне) наш колега живий. ТАМ, йому також ( ймовірно – за подібними статтями) «пред’являють Державну зраду». ТА Станіслав – справжній герой, справжній журналіст, і … просто людина, яка мала свої, глибоко філософські погляди на ВСЕ, що відбувається навколо нього . І саме сьогодні я мрію про той день, коли зможу потиснути йому руку і сказати просте: «Дякую. Просто дякую за те, що робиш свою справу і як журналіст, і як людина. Говориш правду. Навіть коли вона комусь і не подобається».

Так ,і у Асєєва, і у Семени, і у Муравицького, скоріш за все, правда різна. Або, має свої п’ятдесят відтінків. ТА Асєєва і Семену ми захищаємо як на державному рівні, на рівні Мінських Перемовин, так і на міжнародному рівні. Проте, переконаний, що , наприклад висловлювання Асєєва, не завжди були б «Владі» симпатичні:

«Революция вредна одним лишь шумом, и тишина могла бы считаться верным признаком величья страны».

«Почему государство так легко и скоро отказывается от тех, кого считает своими… Представим себе невозможное: украинская власть просто сейчас возвращается в оккупированный Донбасс, — и мы получим еще большую проблему, чем сам факт оккупации. Никто — ни власть, ни население свободных территорий, ни местные из числа пророссийских — не готов к такой встрече».

«Сложно признавать свои ошибки, но, судя по всему, мы проиграли эту войну».

Журналісти своїх не кидають. У демократичній країні.  А такою ми прагнемо бачити Україну.

То ж , будуємо її разом.

З Семеною, Асєєвим та Муравицьким.

Валерій Макеєв

Секретар Національного Союзу Журналістів України

Чому і які українці пишуть вірші: поетичний вернісаж як барометр настроїв суспільства// НСЖУ, 03.12.2017

В Українському фонді культури відбулася церемонія вшанування лауреатів поетичного вернісажу ім. Максима Рильського «Троянди й виноград».

Чому МВС досі не розслідує побиття журналіста Кирила Малишева в Святошинському районному суді?// НСЖУ, 13.11.2017

24 жовтня 2017 року, при розблокуванні Святошинського районного суду, працівниками поліції були вчинені протиправні дії, які мають ознаки злочинів за ст. 171 та 345-1 КК України. Постраждали журналісти Дмитро Реплянчук ("Громадське ТБ"), Сергій Лефтер (УНІАН) та Кирило Малишев ("Страна.ua").

І блоху підкує, і книжку напише: член НСЖУ Микола Сядристий презентував нові твори// НСЖУ, 13.11.2017

Світової слави митець, народний художник України та відомий публіцист Микола Сядристий 10 листопада презентував у прес-центрі Національної спілки журналістів України свої нові книжки, видані в 2016–2017 роках.

Партнери