Де шукати цікавий контент на місцевому ринку: майстер-клас секретаря НСЖУ

Вiвторок 01 Серпня 2017

На початку розмови медіатренер запропонував присутнім визначитись із змістом самого поняття “цікаві матеріали”. На думку Віталія Голубєва, такими можна назвати саме ті матеріали, які насамперед цікаві читачам конкретного видання, а не його редактору й журналістам.

-       На шляху до читача нас очікує декілька пасток. Одна з найпоширеніших - хибне уявлення про те, що читачам цікаво саме те, що цікаво нам самим, - наголосив Віталій Голубєв. - Приміром, результати поїздки редактора на конференцію у Києві чи політичні дискусії у Фейсбуці. Інше помилкове уявлення можна сформулювати так: “Читачам просто повинна бути цікава ця тема, бо вона — важлива і актуальна”. Але важлива, знову ж таки, - з чиєї точки зору? Так, з нашої, редакторської. Приміром, подивився редактор політичне ток-шоу на центральному телеканалі — і вирішив, що зміст дискусій учасників буде так само цікавий читачам, як і йому самому. Як результат, у багатьох місцевих газетах цими днями, впевнений, вийшли чи вийдуть колонки редакторів із роздумами про громадянство Саакашвілі, але та сама газета нічого не напише про те, якою буде погода у серпні... До слова, погода — це взагалі унікальна тема. З одного боку, вона лежить “на поверхні” й напряму впливає на життя більшості читачів районних газет, які пов'язані з сільським чи принаймні присадибним господарством. А з іншого — вона недооцінена редакторами: мовляв, це ж так просто, про що тут писати?.. Але якщо послухати розмови ваших читачів уважніше — ви, можливо, здивуєтесь, але про погоду вони говорять набагато більше, ніж ви про неї пишете.

Для того, щоб розуміти, які самі матеріали будуть цікаві аудиторії конкретного видання, секретар НСЖУ порадив редакторам скласти максимально точний “портрет читача”, розбивши його на декілька цільових груп.

-       “Масовий читач” - це міф, - переконаний Віталій Голубєв. - У вас є декілька цільових груп читачів, яких можна ідентифікувати за віком, статтю, родом занять, сферою інтересів, укладом життя. Для них ми й повинні насамперед працювати.

Медіатренер радить редакторам не лише визначити цільові групи своїх читачів, а й дослідити, хто саме в їхніх сім'ях приймає рішення про передплату й оплачує її. Логічно, що інтереси саме цих людей є особливо важливими при формуванні змістового наповнення газети.

Щоб дізнатись, які саме теми цікавлять читачів і наскільки нинішня редакційна політика видання відповідає запитам цільової аудиторії, Віталій Голубєв радить газетярам декілька способів.

Перший — це провести фокус-групу серед нинішніх передплатників. “Тут особливо важливими є два моменти, - ділиться власним досвідом проведення подібних заходів медіатренер. - По-перше, ведучий зустрічі має бути людиною сторонньою, бажано взагалі не місцевим мешканцем. Інакше дослідження громадської думки перетвориться на “посиденьки”. По-друге, вкрай важливо не просто провести дослідження, а й бути готовим сприйняти його результати. І не просто сприйняти, а й впровадити ті раціональні думки, на які вас наштовхне спілкування з читачами. Щоб не вийшло так, що ресурси на проведення фокус-групи витрачені, а висновки вам не сподобались і лягли “в шухляду”. Бо думки читачів виявились, мовляв, занадто примітивними для нас — а ми ж натомість хочемо займатись просвітництвом, підтягувати народ до свого рівня...

Другий спосіб — телефонне опитування передплатників. “Не знаєте, хто цим може займатися? “Озадачте” дитину когось із працівників або студента, який прийшов до вас на практику”, - радить Віталій Голубєв.

Третій спосіб дізнатись вподобання своїх читачів — провести їхнє анкетування: через газету або під час безпосереднього спілкування. Приміром, коли вони подають до редакції оголошення чи вітання. “Візьміть собі за правило запитувати думку читача під час кожного контакту з ним — і в такий спосіб формувати як базу передплатників, так і розуміння цікавих для вашого читача тем”, - порадив медіаексперт.

“Найцінніший ваш актив — не приміщення й не техніка, а база передплатників”, - наголосив Віталій Голубєв. На переконання секретаря НСЖУ, медіакомпанії суттєво програють іншим учасникам ринку в роботі з клієнтськими базами: “Потрібно прагнути зібрати про читачів якнайбільше інформації й використовувати для цього всі можливості в межах законодавства. Це дасть змогу, по-перше, в майбутньому адресно звертатись до цих людей із різними пропозиціями — приміром, продовжити передплату. А, по-друге, враховувати їхні вподобання та стиль життя в редакційній політиці з метою якнайточнішого потрапляння своїм контентом у цільову аудиторію”.

Що ж до джерел інформації для майбутніх цікавих матеріалів, то Віталій Голубєв навів учасникам семінару цитату з книги шведського медіаексперта Е.Фіхтеліуса “Новини. Складне мистецтво роботи з інформацією”: «Якщо редакція і репортер мають чітке уявлення про те, де є інформація, то залишається тільки отримати її. Цього можна досягти двома способами: систематичним обдзвоном або відвідуванням можливих джерел чи такою постановкою справи, коли інформація надходить організовано і більш-менш регулярно». “Простіше кажучи, в роботі з інформацією є два шляхи — або ми йдемо за новинами, або новини самі йдуть до нас”, - пояснив експерт. І додав: у районній газеті це просто як ніде, бо наші ньюзмейкери й наші читачі в буквальному значенні слова ходять з нами одними вулицями.

Конкретизуючи свою тезу, секретар НСЖУ навів перелік основних джерел інформації для місцевої газети, розподіливши їх за двома категоріями: оффлайнові та онлайнові.

Оффлайнові джерела інформації Віталій Голубєв поділив на три великі групи, обравши за своєрідну сполучну ланку для їх усіх термін “переміщення”:

1. Переміщення своєю місцевістю: свідчення очевидців та учасників подій; спілкування зі знайомими, друзями, рідними, колегами; цілеспрямоване телефонне обдзвонювання ключових джерел інформації та періодичне особисте спілкування з ними; відвідання заходів; оголошення, афіші, рекламна продукція; спостереження на вулицях та у багатолюдних місцях; спостереження за погодою-природою.

2. Переміщення “лінією часу” - “що було” і “що буде”: відстеження ситуації за вже опублікованими резонансними матеріалами; аналіз матеріалів за минулі роки: про що ми або конкуренти розповідали в цей час рік (три, п’ять і т.д.) тому; ревізія власних архівів; дати і річниці; очікувані події та тенденції.

3. Переміщення “лінією простору” - локалізація загальнодержавних новин на регіональному рівні; аналіз новин із іншого регіону чи міста, подібного за масштабами до нашого; моніторинг інших ЗМІ свого регіону; спілкування з гостями або мешканцями з інших регіонів чи країн.

Щодо онлайнових джерел інформації, то Віталій Голубєв порадив учасникам семінару звернути увагу, зокрема, на такі:

1. Передплата на сповіщення пошукових систем за обраними темами (Google Alerts).

2. Електронні розсилки

3. Моніторинг соцмереж. Основні джерела інформації: стрічка новин, тематичні спільноти, сторінки інших користувачів.

4. Веб-сайти державних та суспільних інститутів; інших ЗМІ, інформаційні інтернет-портали; “нішові сайти”; сайт вашого ЗМІ

5.                 Новинні агрегатори (зокрема, постійний моніторинг регіональної стрічки UkrNet).

- Підпишіться на сповіщення Google за пошуковими запитами, що стосуються вашого району — і ви будете в курсі всього, що з'являється про нього в інтернеті, - порадив секретар НСЖУ регіональним журналістам. - Час від часу вам траплятимуться унікальні теми, про які ви й не підозрювали, і які в інший спосіб просто не побачили б, адже ніколи не відвідуєте сайт, де вийшла ця інформація.

 

Як вижити після роздержавлення та збільшити тиражі газети// НСЖУ, 13.02.2018

Як традиційно проблемну для всіх друкованих ЗМІ співпрацю з «Укрпоштою» перетворити на надійне партнерство – ці та інші питання було порушено під час тренінгу для регіональних ЗМІ «Ефективне висвітлення питань гендерної рівності у медіа», що проходив 8–10 лютого.

Визволені з катівень бойовиків в’язні розповіли про ціну свободи слова в ОРДЛО// НСЖУ, 06.02.2018

Перша секретар Національного союзу журналістів України Ліна Кущ вважає, що на окупованих територіях небезпека загрожує не лише журналістам, а й їхнім джерелам інформації.

Ліна Кущ: «Щодня – зустрічі й дзвінки від журналістів-переселенців»// НСЖУ, 29.01.2018

«З 2014 по 2017 роки в полоні побували 28 журналістів. За нашими оцінками, на кожний відомий випадок доводиться 4–5 тих, про кого не говорять публічно. А це більш як сотня людей. Особисто я знаю деяких колег, що побували в полоні, але не афішують цей відрізок у своїй біографії», – розповіла «Донецким новостям» Ліна Кущ.

“Case against Shabunin” Gets “Evil Innovation” Nomination in the Matter of Investigating Crimes against Journalists// НСЖУ, 27.01.2018

As we know, the investigation has re-qualified the case of Vitaliy Shabunin, Head of the Board of the Anti-corruption Action Centre. Now he is suspected of “Threat or violence against a journalist” (part 2 of article 345-1 of the Criminal Code of Ukraine). If he is found guilty, he will face up to 5 years of imprisonment.

Партнери