Гліб Головченко: «Про що не розповіли підсумкові випуски новин»

Понедiлок 03 Липня 2017

250 експертів з 59 країн, які мали надати свої рецепти розвитку ситуації. Але у фокусі виявилась і Україна. І якщо ми думаємо, що ми жертва агресії, то Росія готувалася до того, щоб зробити Україну винною у фейкових новинах та країну з обмеженою свободою слова!

Спільними зусиллями держави та громадського сектору ми відбили ці спроби. НСЖУ брала активну участь і від нас було близько 15 з 40 делегатів . Серед наших колег були колеги і з Донбасу та Луганську, ми мали представників Криму, а також тих, хто пройшов полон. Ми розповідали з перших вуст. А коли дійшли до фейкових новин, то і тут нас знову намагалися звинуватити у фабрикації цих новин.

Ось тут я розповів і про свою боротьбу з фейковими новинами. Просто серед всіх учасників тільки я став героєм фейкових новин. 30 березня 2014 року мене назвали у програмі «Воскресные новости» на Першому каналі РФ серед тих, хто готував штурмовиків для Майдану. І так склалося, що тільки Гліб Головченко попросив вибачитися та спростувати. Але не вдалося і тоді ми звернулися до суду. Справа «Гліб Головченко проти Першого каналу РФ» стала першим позовом громадянина України проти агітаційної машини РФ. Вже понад три роки ми в суді відстоюємо честь та гідність. Але ми дали чіткий меседж конференції, як діє російська агітаційна машина - фальшують та не перевіряють!

І це дало змогу ще раз повернутися до обговорення якості журналістики. Після спроби Україну звинуватити у забороні «безвинних» ВК та Однокласників, знову взяв слово та навів приклад, як представник громадського сектору, що ми підтримуємо цю заборону, адже багато розповідали на своєму ТАК TV про «синього кита», який вбив сотні дитячих душ. І тільки за це їх треба закривати.

Я запропонував прирівняти російські ЗМІ до засобів агітації та пропаганди нового типу - засобів масового інформаційного психологічного ураження! І внести до світового порядку денного обговорення їх ЗАБОРОНИ, як зброї масового ураження. У Першу Світову Війну людство заборонило кулемет «Максим», газ «Іприт», у Другу Світову - обмежили розповсюдження ядерної зброї. Саме таким чином має людство розуміти загрозу російських світових ЗМІ. Вони розвалюють психіку наших громадян та руйнують особистість.

Ще один позитив для нашої держави, що під час обговорень питань медіа освіти ми змогли також дискутувати. Світові експерти вважають, що медіа освіта та медіа грамотність - це 2 слова, а не одне. Виявилося, що разом пише тільки Росія. І ми чомусь 2 роки як приєдналися до цього ганебного перекладу!

Медіа освіта - 2 слова! Медіа грамотність – теж 2 слова!

Також було приємно, що наш український ТАК TV - визначений третім у світі телеканалом, який готує і молодих журналістів, але й активно просуває медіа освіту громадянам. А це для розвитку країни надважливо. Ми після Фінляндії та Індії.

ХХ Міжнародний конкурс шкільних медіа стає знову позитивним прикладом роботи України з юними журналістами. Таким чином, ми мали можливість сформувати розуміння, що наша країна вже не суб'єкт , а об'єкт інформаційної, міжнародної та дипломатичної діяльності!

Та багато внесли позитивного до пропозицій ( про це окремо)

Це унікальний захід та унікальна перемога! Вітаємо всіх!

Гарно спрацювали МЗС (Мар’яна Беца) та Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення (Юрій Артеменко).

Однак, повернувшись до України, почитав деяких колег в Інтернеті, які взагалі нічого не розуміли і не розуміють! Жахнувся. Нам і вороги не потрібні з такими друзями. Намагання спаплюжити наші спільні результати та досягнення - це на користь агресора.

А в неділю уважно переглянув всі підсумкові випуски новин головних каналів країни. Нічого. Взагалі.

Друга вразлива тема – що робили молоді українські журналісти у Відні разом з ОБСЄ. Про це я розповім в наступному матеріалі.

Україна набуває досвіду справжніх дипломатичних та інформаційних перемог. Тому важливо навчитися про це писати і цікавитися.

Гліб Головченко, секретар НСЖУ, директор Коледжу преси та телебачення, генеральний продюсер ТК ТАК TV, заслужений журналіст України

Пробач нас, Павле Шеремет// НСЖУ, 20.07.2018

Павло Шеремет, український і російський журналіст білоруського походження, був убитий у своїй машині в центрі Києва рівно два роки тому – 20 липня 2016 року. Автомобіль, у якому він їхав на роботу на ранковий ефір радіо «Вести», вибухнув о 7:30 ранку, коли на вулиці було багато містян. Він помер майже відразу. З того моменту почалася зовсім нова епоха в житті української журналістики.

Сергій Томіленко: «При роздержавленні багато залежить від особистих якостей редакторів»// НСЖУ, 10.07.2018

Менш як півроку залишилося до закінчення строку, відведеного на роздержавлення газет Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Проте станом на початок липня було перереєстровано лише близько 30 відсотків комунальних видань, які підпадають під дію згаданого закону.

Сергій Сафулько: До влади прийшло якесь дике плем’я…// НСЖУ, 04.07.2018

Уже зараз можна відкрити таємницю, яка й раніше не була секретом. Велика заслуга в беззастережній перемозі «Волинської газети» в справі роздержавлення над уже колишнім головою облдержадміністрації Володимиром Гунчиком належить адвокатській компанії «Конфідент».

Провокації і суперечки: як пройшла конференція ОБСЄ з питань свободи ЗМІ// НСЖУ, 01.07.2018

У вівторок, 26 червня, в Києві пройшла конференція «Посилення свободи і плюралізму засобів масової інформації в Україні під час конфлікту в Україні і навколо неї», яку скликав представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір. Можливо, в якій-небудь тихій і спокійній країні це був би просто черговий плановий непомітний захід, але тільки не в Україні.

Партнери