УКРАЇНА - ПРИКЛАД РОЗВИТКУ ШКІЛЬНИХ МЕДІА ТА РОБОТИ З МОЛОДИМИ ЖУРНАЛІСТАМИ ДЛЯ СОТЕНЬ КРАЇН

Понедiлок 10 Квітня 2017

Сергій Томіленко, перший секретар НСЖУ: «Конкурс шкільних медіа має потужну міжнародну складову. В міжнародному журналістському русі підтримують цей захід. Робота з молоддю є одним з ключових пріоритетів. Дорослі журналісти, які працюють в медіа – вони завжди розраховують на нову хвилю нових співробітників, нових колег і, відповідно, дуже важливо, щоб приходили вмотивовані колеги, які дійсно в школах в підлітковому віці усвідомлено обирали для себе журналістику. І коли ми говоримо про медіа і журналістику, в першу чергу – це журналістські стандарти, це спрямування на служіння суспільству, а не служіння олігархам чи виправдовування, що їх найняли і відповідно за цю зарплату потрібно керуватися всіма вказівками власника чи редактора. Професійні стандарти є надзвичайно важливими і довіра до збалансованої якісної журналістики в усьому світі – це досить чутлива тема. Тому дійсно в рамках Міжнародної Федерації Журналістів організовуються конкурсу і поширюється гарний позитивний досвід саме український, і досвід Міжнародного конкурсу шкільних медіа, який проходить в Україні, він є таким показовим, який викликає інтерес у наших колег, вони беруть інформацію, підтримують, вони надсилають вітання на Конкурс… Тобто ми не в ізольованому просторі, ми в загальносвітовому інформаційному просторі».

Міжнародна складова стала невід’ємною частиною Міжнародного конкурсу шкільних медіа. Гліб Головченко, секретар НСЖУ, президент Міжнародного конкурсу шкільних медіа: «За ці 20 років постійними учасниками Конкурсу стали 13 країн. Окрім України шкільними медіа також опікуються в Польщі, Іспанії, Греції, Болгарії, Молдові, Чехії, Грузії, Росії, Білорусі, Пакистані, Сенегалі та Єгипті. За цей час на участь у Конкурсі було подано понад 30 тисяч конкурсних робіт, участь в створенні яких взяли близько 80 тис. юнкорів. Тож як мінімум ми можемо говорити, що завдяки Конкурсу ми виховали близько 80 тисяч свідомих користувачів інформаційного контенту».

За словами Василя Кременя, президента Національної академії педагогічних наук України, Міжнародний конкурс шкільних медіа в цілому та самі шкільні медіа відіграють важливу роль в освітянській галузі та в розвитку України: « Я бачу декілька функцій, які виконує цей конкурс і взагалі шкільні газети. Перш за все - це спосіб дійсно надати поштовх для розвитку тих талантів і здібностей дитини, які не завжди можна розвинути на уроці з будь-якого предмету. І в цьому відношенні це дійсно спонукає до дитиноцентричної освіти…За великим рахунком ми разом з батьками повинні допомогти дитині самопізнатися, допомогти дитині саморозвинути себе на основі своїх талантів та своїх здібностей. І тоді, ставши дорослою, ця людина максимально себе самореалізує, тому що вона буде займатися улюбленою справою і буде займатися фахово, бо вона улюблена. І країна, де будуть мільйони таких людей, які будуть займатися улюбленою справою, буде розвиватися динамічно і не суперечливо…По-друге, я хотів би зазначити, що це певний спосіб відбору, якоїсь елементарної підготовки майбутніх журналістів. Людей, які сьогодні все більше і більше вирішують якісь важливі завдання для держави, для суспільства, для громадян. Тому що сучасне суспільство – суспільство інформаційно-комунікаційне, потужних інформаційно-комунікаційних зв’язків. Журналістика в сьогоднішньому її баченні, в сьогоднішньому її вигляді, займає провідну роль у формуванні певних цінностей, орієнтацій, світоглядних позицій, моральних і таке інше…Зазначу, що шкільна журналістика, шкільна преса, починає також і формувати певну культуру сприйняття інформації. Сучасне суспільство в значній мірі характеризується постійно зростаючим інформаційно-комунікаційним простором, і в цьому інформаційно-комунікаційному просторі жити пересічній людині не просто... І лише людина освічена, розвинута як особистість, освічена в тому числі відносно інформаційної складової – зможе свідомо це робити, усвідомлено ставитись до кожного контакту, який вона має… А якщо вона цього не робить – вона перестає бути особистістю, вона піддається різним впливам інформаційним... Наприклад, речі, які відбуваються на Донбасі…Жителі Донецької та Луганської областей виявилися не здатними адекватно оцінити ту інформаційну війну, той інформаційний накал, який здійснює сусідня держава... Тобто формування інформаційної освіченості – це є в тому числі і спосіб захисту своєї країни, спосіб утвердження національної єдності, а національна єдність – це не тільки самоцінність, національна єдність – це шлях до кращого життя громадян…Ці паростки журналістики, шкільної преси, шкільної газети, вони вчать людину жити в сучасному суспільстві незалежно від того, чи вона хоче стати журналістом, чи вона не хоче и не буде журналістом…Те, що в незалежній Україні з’явився такий проект, який досяг міжнародного характеру – це дуже добре, це дуже гарно, тому що увага до цієї справи активізує і в навчальних закладах, і у самих дітей займатися цією справою… Національна академія педагогічних наук буде й надалі робити все можливе, щоб цей проект й надалі реалізовувався»

Вже третій рік поспіль Міжнародний конкурс шкільних медіа підтримує Держкомтелерадіо України. Богдан Червак, перший заступник Голови Держкомтелерадіо України: «Журналістика – це найкраща професія у світі. Кращої професії, ніж журналістика не існує. Я в цьому переконався неодноразово, я в цьому впевнений на 100% і розумію чому. Бо ми маємо справу зі словом і ми бачимо, як наше слово впливає на людей, як воно змінює людей, як воно змінює суспільство, як воно змінює націю, як воно змінює державу… Що треба побажати і можна побажати юнкорам… Я би дуже хотів, щоб молоді українські журналісти, щоб українські юнкори розуміли, яку відповідальність на собі вони тримають, коли пишуть, коли фотографують, коли роблять якість репортажі, бо їхнє слово може мати великі наслідки. Хай ваше слово утверджує стандарти в українській журналістиці, хай ваше слово завжди перемагає і нікого не ображає, хай ваше слово буде на користь нації і держави. Це надзвичайно важливо».

Тарас Кремінь, Голова підкомітету з питань освіти Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти наголосив на важливій ролі Конкурсу в житті Миколаєва: «…В нас немає доріг, в нас немає аеропорту, і тому рідко якась пташка долітала до Миколаєва окрім Міжнародного конкурсу шкільних медіа та фотовиставки газети «День» … Я дякую всім і за увагу до Міжнародного конкурсу шкільних медіа і до Миколаївщини в цілому, бо це висока оцінка тої роботи, яку ми робимо на величезну перспективу. Закласти підвалини засобів масової інформації 20 років тому, коли ЗМІ були розгублені в пошуках заробітку і ми маємо сьогодні відповідний результат: це і відповідний інформаційний фон, і нові імена, це і відповідний безпековий інформаційний пояс, який дозволяє нам сьогодні утримувати Південь України і загалом Миколаївщину. Друга позиція, на якій би я хотів зупинитися, це те, що ювілейні заходи повинні бути зафіксовані важливими речами, які допоможуть усім нам просуватися далі і діяти консолідовано і дієво. Тому ми з Глібом Головченко говорили про те, що обов’язково на законодавчому рівні треба відпрацювати необхідні механізми, які повинні створити необхідні умови для активної діяльності засобів масової інформації, зокрема в частині їхнього сприяння. І, звичайно, це питання медіа освіти, яка сьогодні є однією з ключових, бо не проблема сьогодні в ЗМІ, проблема в споживачах інформації, які, на превеликий жаль, мають дуже часто поганий смак і відповідну реакцію на таку інформацію. Дуже багато у нас отруєних інформацією, дуже багато у нас потоків цієї інформації, а в умовах протистояння і гібридної війни, розуміння об’єктивного факту – це те, що є одним з найголовніших».

Про внесення відповідних змін в законодавчі акти, які б поліпшили роботу шкільних медіа, зазначив і Олександр Бухтатий, секретар НСЖУ, Головний консультант Головного департаменту Головний консультант Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації Президента України: «Я можу поділитися враженнями від Конкурсу. Я не можу навіть уявити той комплекс робіт, який виконують організатори цього конкурсу. Як на мене, це все організовано фантастично, тим більше, що діти на тому конкурсі збираються задоволені, веселі, щасливі і талановиті. Що мені ще подобається – що з одного боку цей конкурс молодшає, і ми маємо зовсім юних юнкорів, з іншого боку – Конкурсу вже 20 років. Такого Конкурсу сьогодні немає навіть на великій дорослій арені. Тому я дуже вдячний організаторам, які з року в рік беруть на себе цю важку ношу і доводять до логічного і позитивного результату. Що б я хотів, щоб цей конкурс дав учасникам? – Щоб вони стали дійсно незалежними журналістами в незалежній Україні. Для цього звичайно нам потрібно зробити дуже потужний і важливий крок: в першу чергу – внести зміни до законодавства, щоб вже з перших кроків наші шкільні медіа працювали в законодавчому полі».

Важливість Міжнародного конкурсу шкільних медіа для України розуміють і в редакції Всеукраїнської газети «День», яка протягом багатьох років разом з головним редактором Ларисою Івшиною підтримують Конкурс. Вадим Лубчак, редактор web-редакції  та новітніх медіа Всеукраїнської газети «День»: «Ми в газеті «День» багато років стежимо за Конкурсом. Ми, безумовно, є партнерами Конкурсу. Багато років підтримуємо його нашою бібліотекою – даруємо наші видання переможцям Конкурсу і передплату на нашу газету, бо вбачаємо в ньому не просто конкурс дитячих робіт, а своєрідну платформу пошуку спільних цінностей для всіх поколінь… Якщо діти та дорослі прочитають книги нашої бібліотеки, то в них буде якийсь орієнтир того, якою ми бачимо нашу історію, якою ми бачимо свою культуру, і яким відповідно ми будемо бачити своє майбутнє».

Окрім досягнень шкільних медіа та їх роль в житті нашої держави говорили під час дискусії і про таку проблему, як цензура в шкільних медіа. Гліб Головченко, секретар НСЖУ, президент Міжнародного конкурсу шкільних медіа: «Цензура в шкільних медіа настільки гармонійно увійшла в життя, що ані вчителі, ані керівники навчальних закладів, ані самі юнкори часто не вважають це цензурою. Тобто юнкори просто несуть свій матеріал на редагування вчителю, або директору. Там його «прикрашають», і вже у вигляді, який точно не псуватиме імідж закладу, він виходить у друк. Але іноді доходить до абсурду, коли директор змушує школяра редагувати навіть пост в соціальній мережі. Тому ми звертаємося до всіх вчителів та керівників навчальних закладів: шановні, це - цензура! Цензура в Україні заборонена законом. Тож не порушуйте закон, не редагуйте контент шкільних медіа інакше в майбутньому ми отримаємо дорослих журналістів, які вважатимуть цензуру прийнятною, і громадян, які не будуть вірити в свободу слова».

Сергій Томіленко, перший секретар НСЖУ: «Ми говоримо про те, що не можна допускати, що до випуску хтось цензурує матеріал. Так само не треба привчати з дитинства якомусь сторонньому втручанню. Діти, школярі, мають право на власні помилки. Вони можуть бути вже потім по факту оскаржені, можна потім проговорити, врахувати. Але якщо вчити зі шкільних лав носити свої матеріали – то це все ж таки буде така пасивна цензура, яка потім увійде за правило. Ми розуміємо, що частина вчителів хотіла б якось допомогти, виправити якісь мовні помилки, просто щиро допомогти, але все одно має бути чітке розуміння – будь-яке стороннє втручання в цей контент – це є цензура. І, відповідно, ми б хотіли, щоб в Україні шкільні медіа і шкільні журналісти були настільки незалежними і впевненими, щоб і у нас були такі новини».

В КРАМАТОРСКЕ ДЕПУТАТЫ, ЧИНОВНИКИ И ЖУРНАЛИСТЫ РЕШАЛИ, КАК ПРОТИВОСТОЯТЬ ВРАЖДЕБНОЙ ПРОПАГАНДЕ// НСЖУ, 23.06.2017

На прошлой неделе в Краматорске состоялось второе выездное заседание Комитета Верховной Рады по вопросам свободы слова и информационной политики во главе с его председателем Викторией Сюмар.

Що робить Віденську Оперу найбільш популярною і визнаною у всьому світі?// НСЖУ, 19.06.2017

У чому секрет успіху Віденського Оперного театру? У майстерності солістів? Вправності диригента? Вдалої «гри» світла? Слід пам'ятати, що важливим елементом кожної установи чи структури є її прес-служба, яка виступає зовнішнім містком між журналістами і усім складним організмом під назвою «Віденський оперний театр».

Політична нетерпимість, незахищеність, безкарність – які проблеми існують в українській журналістиці// НСЖУ, 08.06.2017

Високий рівень напруги у самому середовищі журналістів, безкарність за порушення їхніх прав, низькі заробітні плати у галузі, незахищеність, відсутність реакції на викривальні журналістські матеріали, і відсутність простої людини в них – такі головні проблеми, які існують в українському медіасередовищі назвали представники Національної спілки журналістів України в опитуванні сайту «Детектор медіа».

Редакційну політику «Високий замок» уклав з вікінгами (частина 2)// НСЖУ, 07.06.2017

Інтерв’ю з керівником ТОВ «Видавничий дім «Високий замок» Степаном Курпілем

Партнери