РЕДАКТОР – РОМАНІСТ І НОВЕЛІСТ

Понедiлок 03 Квітня 2017

Звичайно, знала, що є така газета й такий редактор, який вже понад двадцять літ в непростих умовах тримає видання на плаву. А тут раптом виявляється, що Роман Іванович ще й письменник, романіст. Він тоді подарував мені свій роман, що тільки но вийшов друком, - «Барабський міст». Соловчук не перший журналіст, який книжки видає. Але ж роман…

І роман виявився талановитим. Ми тоді в «Журналісті України» опублікували на нього рецензію нашої авторки київської журналістки й мовознавця Віри Кульової. Й відтоді, як зустріну Соловчука, то й питаю: «Де продовження?». Вразив роман і сюжетом, і особливо соковитою мовою, що нею спілкуються гуцули та бойки. Не випадково за цей твір отримав Роман Іванович відзнаки на кількох закордонних конкурсах. Його прийняли до спілки письменників.

Після цього Соловчук видав дві збірки «Бориславський ізмарагд» та «Краяни»(літературні портрети). На жаль, з редакторської посади пішов, але ж талант при ньому лишився, лишилося його надивовижу глибоке й природне відчуття слова, місцевої говірки, в лоні якої він почувається, як дихає..

І ось нова книга новел і оповідань «Дві брами». І знову Соловчук здивував. Виявляється, він неабиякий новеліст. Читаєш його «Пісню про жорна» чи «Дві брами» й згадуєш, як казали про новелістику Стефаника: «Кожна маленька новела варта драми Шекспіра».

От і Соловчук, як Стефаник, так поринає в глибини людського єства, що аж страшно стає від побаченого, хоча зовні фабули прості й навіть дещо кумедні. Скажімо, як в одному селі, очікуючи на визволителів з-під польської окупації, встановили дві вітальні брами – для німців і для совєтів, і що з цього вийшло.

Де черпає свої сюжети автор? Звичайно, багату поживу дала йому журналістська, редакторська праця, що зводила з дуже різними людьми й ситуаціями. Ще більше, мабуть, залишилося в пам’яті з дитинства в коломийському селі.

Не кожен журналіст так вміє цінувати можливості професії, як Роман Соловчук. Скільки подій, колізій, постатей ми губимо з роками: опублікував черговий матеріал і покинув, помчався далі, до нових знайомств. А Соловчук зберіг спостереження, враження, щоб викласти в дивовижних сюжетах. Скажімо, як гуцул, який отримав зірку героя на війні, так і не одягнув її ні разу на груди («Герой»).

В житті все непросто й неоднозначно. І Соловчук не поспішає виставляти оцінки. Про це свідчить і оповідання про випадок з редакторської практики («Тернове вино»), коли він надав слово на газетних шпальтах двом опонентам, і чим потім скінчився конфлікт.

Словом, варто прочитати всю невеличку книжечку, що її видав Роман Іванович завдяки підтримці своїх дітей і друзів-доброчинців, серед яких і широко відомий фотохудожник і фотожурналіст Василь Пилип’юк.

Пам’ятаю, якось в «Журналісті України» публіцист Олександр Макарський висловив пропозицію створити електронну бібліотеку книг членів НСЖУ, та її не підтримали. А жаль. Мало ми знаємо про своїх колег, мало цікавимося їхньою творчістю.

Журналістика – це професія залюблених у людей. А як же можна бути байдужим до колег?..

Віра Черемних, секретар НСЖУ

Сергій Томіленко: «Спілка журналістів не керуватиметься із жодного владного кабінету»// НСЖУ, 26.04.2017

Мені довелося брати відповідальність за НСЖУ «на ходу», після призначення Олега Наливайка головою Держкомтелерадіо. Але я вдячний за довіру усьому правлінню, за уроки, які давалися, за ту колективну культуру прийняття рішень, які є все ж таки спільними.

«Вони били мене по голові битами і камінням», – розслідування про жорстоке побиття фотокора Максима Требухова// НСЖУ, 24.04.2017

«Він вибіг з офісу і накинувся на мене з криком: «Це на твоїй совісті вбиті люди!» Збив мене з ніг і разом з іншими «тітушками» накинувся з кулаками. На моїй касці було написано «Преса», а на грудях висіло журналістське посвідчення. Але це їх не спинило. Вони били мене по голові битами і камінням…»

В УКРАЇНІ ПОЧАЛО ЕФІРНЕ МОВЛЕННЯ СТУДЕНТСЬКЕ РАДІО НОВИН// НСЖУ, 18.04.2017

13 квітня в інформаційному просторі України почало мовлення перше 24годинне ефірне радіо, яке роблять студенти – «Студентське радіо новин».

УКРАЇНА - ПРИКЛАД РОЗВИТКУ ШКІЛЬНИХ МЕДІА ТА РОБОТИ З МОЛОДИМИ ЖУРНАЛІСТАМИ ДЛЯ СОТЕНЬ КРАЇН// НСЖУ, 10.04.2017

В Національній спілці журналістів України відбувся «круглий стіл» на тему: «Роль та місце шкільної преси в розвитку України». В основу дискусії було покладено приклад Міжнародного конкурсу шкільних медіа, який дав значний поштовх до розвитку не тільки шкільних медіа в Україні, але й став прикладом для іноземних колег.

Партнери