Учитель стрімкого часу

П'ятниця 31 Березня 2017

«СЛАВА Богу, що у нас був і є Григорій Савич Сковорода. Ми часом про себе, українців, без захоплення говоримо, - і дещо вайлуваті, і трошки з хитринкою, - але це можна сказати про всі народи світу. А чи знайдеться народ, який би мав такого предтечу, постать містичну і досі нерозгадану, яка пережила віки і живе досі у небесних і земних матеріях. Це наша гербова, разом з Тарасом Григоровичем Шевченком, печать українців. Ми повинні з високо піднятою головою йти по світу. Григорій Савич був тонкою особистістю з притаєним гумором, філософськи глибокий, з умінням поєднувати біблійну лексику з простою українською мовою. Сам з козацького роду, він сказав якось: «Лучше бать ослом со львиной психологией, чем львом с ослиной психологией». Так міг сказати лише чоловік, який контактує зі Всесвітом».

Ці слова написав поет-академік, Герой України, голова Громадського оргкомітету Великого проекту «Григорій Сковорода – 300» Борис Ілліч Олійник. Вони – своєрідний заспів до щойно випущеної другої книги із трикнижного проекту «Сковорода – 300», який вивершується у 2022 році 300-річчям від дня народження самобутнього європейського філософа, світового мораліста, улюбленика українського народу Григорія Савича Сковороди.

Цю книгу з яскравою назвою «Учитель життя. Сковорода як гасло часу» торік видало у світ видавництво «Успіх і кар’єра» на замовлення Державного комітету телебачення та радіомовлення за програмою «Українська книга» 2016 року. Розмір – 560 сторінок. Текстовий матеріал збагачений величезною кількістю світлин, що розширюють і поглиблюють тематичну частину.

Твір приваблює своєю оригінальною архітектурою подачі матеріалу, реалізовану автором-упорядником - відомим журналістом, лауреатом Національної премії імені Т. Г.Шевченка, кандидатом історичних наук Володимиром Яковичем Стадниченком. Замість понять «розділ», «глава» чи параграф у виданні застосовано сковородинівське «зшиток» (саме у зшитках великий філософ збирав і поширював свої геніальні твори). Тут їх п’ять.

Кожен має свою назву, доречний пролог і розширений епіграф - одну з повчальних байок Григорія Савича . Розташовані у стрімкому тематичному темпі, логічно накладеному на темп наукового злету великого мислителя, вони вражають єдністю часів та схожістю проблем різних епох, що так актуально сьогодні.

Перед нами – глибоке соціально - політичне, історико - краєзнавче, біографічно - психологічне дослідження, здійснене великою групою авторів – поетів, письменників, журналістів, художників, видавців, вчених, до яких долучилися хлібороби, робітники, широкий загал активістів, самовідданих шанувальників традицій національної культури і наукової думки. За словами автора передмови члена-кореспондента НАН України М.М. Сулими, творці збірника «Учитель життя» дарують широкому читацькому загалу «панорамний зріз сучасного сковородинознавства, звітуючись про нев’янучий інтерес до його слова, такого потрібного у наш час діяння й випробувань».

Варто зауважити,що до колективної праці долучилося чимало журналістів, і перш за все – сам упорядник Володимир Стадниченко. Загальний орієнтир вчення великого філософа «на пошуки людиною себе в собі шляхом поглинання вироблених людством наук» майже зримо простежується у скрупульозно деталізованому аналітичному репортажі – подорожі Володимира Стадниченка «У любій моїй Унгарії…» Йдеться про п’ятирічну мандрівку студента Києво-Могилянської академії Григорія Сковороди до Європи, який у Будапешті, Відні та інших містах «днював» у бібліотеках, вивчав філософію геніїв світу.

На відміну від тих, хто прямував у Токайський край, аби набратися винного чаду, уродженець далеких Чорнух тут «наповнював свою голову новими знаннями, які знадобилися йому для піднесення духу народу, підтвердження талановитості предків». Це – гідний приклад для наслідування нинішньому поколінню, життєвий дороговказ якого, на жаль, оповитий доларовими вивихами та проблемами існування.

Стадниченко й в інших своїх статтях збірника настійливо підкреслює сучасність настанов великого філософа, їхнє значення для розвитку людства загалом і для українського суспільства зокрема («Романтик завтрашнього часу», «Учитель із Назарета та учень із Чорнух» (разом з Валерієм Решетинським).

Автори-журналісти Алла Ковтун, Віра Черемних, Павло Ларіонов, Микола Махінчук та інші якраз і зосереджені на реальному, практичному зв’язку сковородинських ідей і сучасності. Пошукові розвідки авторів видання охоплюють широченну гаму теоретичних відкриттів великого Перворозума стосовно духовної свободи людини, що грунтується на філософії серця. «Пошук особистості - в руках самої особистості». Книга «Учитель життя» орієнтує читача на вдумливе прочитання настанов Григорія Сковороди щодо формування розуму, серця, волі людини на триєдиній основі. За вченням філософа, основоположним фундаментом формування особистості править думка, оскільки без розуму людина сліпа.

В цей аспект доречно вписується застереження авторів видання:« Чи не перетвориться майбутній ювілей мислителя на привід для чергового словослів’я, розбавлений випадково дібраними цитатами? Може, слід з’ясувати систему його поглядів, зміст основних настанов у контексті світової філософської думки?».

Кому все це адресовано? Звісно, всім нам Та головним чином – вченій еліті, як носію прогресу, і управлінській системі. А вона, на жаль, хронічно кульгає. Їй не до якогось там чорнухівського Перворозума…

Михайло Балтянський

Деякі співзасновники і досі не хочуть відпускати комунальні газети на волю// НСЖУ, 09.10.2017

Аналіз ходу реформування регіональних ЗМІ станом на 1 жовтня 2017 року

«Гора» державного захисту прав журналістів породила «мишку». Маленьку – маленьку.// НСЖУ, 04.10.2017

Ті поодинокі справи, щодо злочинів проти журналістів, які доходять до судів, перетворюються або у виправдальні вироки, або у мінімальні штрафи, або , у разі призначення мінімального строку позбавлення волі, від такого покарання засудженні звільняються з випробуванням строком.

Подорож у Китай українськіх журналістів// НСЖУ, 19.09.2017

Вже кілька років поспіль українські журналісти вирушають у Китай у творчу подорож. Але ця вереснева поїзка була особливою, бо стала можливою за сприяння Генерального консульства КНР в Одесі і, особисто, генконсула пані Чжао Сянжун.

«Від святкових урочистостей залишилися сотні фотокадрів»// НСЖУ, 11.09.2017

28 липня «Південна зоря» відсвяткувала 100-річчя

Партнери