«Медіа можуть бути посередниками між двома сторонами конфлікту, – Посол Пакистану в Україні

Понедiлок 13 Березня 2017

Таку думку висловлює Атар Аббас, Надзвичайний і Повноважний Посол Пакистану в Україні. За словами пана Посла, завдяки правдивим, точним, справедливим та виваженим репортажам ЗМІ можуть зберегти свою об’єктивність і допомогти в розв’язанні конфлікту.

У своєму матеріалі «ЗМІ в конфліктних ситуаціях» Атар Аббас ґрунтовно аналізує цю проблему:

«Функція засобів масової інформації — забезпечення поінформованості про проблеми, а не формування ставлення до них», сказав Роберт Парк, відомий соціолог. Вряди-годи засоби масової інформації, здається, потурають виникненню суб’єктивного бачення ситуації, замість об’єктивного її висвітлення. Вони починають формувати сприйняття питання, а потім трансформують його в переконання без надання людям повної картини. Тим паче, у конфліктних ситуаціях, де «на карту поставлено» багато, роль засобів масової інформації стає дедалі більш вагомою, бо висвітлення події потребує ретельнішої підготовки й опрацювання задля неупередженого та виваженого репортажу.

Ми, як громадянське суспільство, маємо бути більш обізнаними про роль засобів масової інформації в конфлікті. Чи є ЗМІ інструментом для запобігання та вирішення конфліктів, чи навпаки — джерелом його загострення? Ця дискусія може показати більш конструктивне значення ЗМІ в конфлікті. Часто держави зловживають засобами масової інформації для власних інтересів. Іноді ЗМІ, навмисно це чи ні, стають учасниками конфлікту. Тож як у такій ситуації поводити себе представникам ЗМІ — чи зважати на своє національне походження під час висвітлення фактів конфлікту, чи прийняти його як євангельську істину? Можливо, саме медіа відіграють найвагомішу роль у створенні такої актуальної для суспільства дискусії з приводу якогось конфлікту? Я вважаю, ці питання варто розглядати за участю основних зацікавлених сторін, як-от суспільні угруповання, медіа-організації та державні органи. Ідея такої співпраці полягає в тому, що взаємодія цих сторін має затвердити принципи й кодекс поведінки ЗМІ в конфлікті, де суспільне ставлення та сприйняття поважатимуть, а безвідповідальність щодо викладення інформації не буде непоміченою. Суть у тому, що громадськість має право знати правду, а не напівправду чи вигадану «істину».

Те, що ми бачимо сьогодні — зміна характеру конфлікту здебільшого з високої до низької інтенсивності, і саме так ЗМІ мають повідомляти. Ми розуміємо, що під час конфлікту представники засобів масової інформації змушені працювати у ворожому середовищі, у якому складно з’ясувати факти. А якщо журналісти ще й почнуть піддаватися маніпуляціям і жорстокості з боку однієї чи іншої сторони конфлікту, у такому випадку замість потрібної їм інформації вони отримають лише вакуум і порожнечу. Засоби масової інформації мають не тільки вміти захистити себе, а й зуміти проаналізувати конфлікт неупереджено, аби допомогти в його вирішенні, а не ще більшому загостренні. ЗМІ також повинні чітко розуміти та прогнозувати можливість негативного впливу непродуманого репортажу.

Із виникненням конфлікту представники засобів масової інформації мають розвивати робочі відносини з обома його сторонами, оскільки вони залежать одна від одної. Для обох сторін конфлікту робота ЗМІ є рівносильною значенню кисню для легенів. Вони будуть використовувати всі можливі засоби масової інформації, аби виставити свого опонента в найгіршому світлі, йти на все, щоби створити правдоподібну історію для впливу на громадську думку. Саме це й стає найсерйознішим викликом для справедливого та неупередженого репортажу. Водночас ЗМІ мають чітко виокремлювати мету репортажу: чи відстоює він інтереси громадськості, чи для вирішення конфлікту або для чогось іншого? А, можливо, репортаж — прикриття для порушення прав людини, як, наприклад, напад на беззбройних громадян, яких ЗМІ зобов’язані захищати, або він є звинуваченням однієї зі сторін у скоєнні цих злочинів? Журналіст має знати, що висвітлення конфлікту не є простим репортажем, це своєрідне тло, яке постійно змінюється. Він повинен бачити корінь проблеми, визначити основні інтереси, причини, мотиви та позиції головних учасників конфлікту. Репортеру варто утримуватися від зображення конфлікту як гри з «нульовою сумою», бо в таких ситуаціях не буває виключно жертв і лиходіїв. Осуд негативно впливає на й так нелегкий процес висвітлення суті проблеми.

Медіа відіграють важливу роль у заходах, завданням яких є зміцнення довіри, вирішення конфлікту. Існує багато спільного в діяльності професійних журналістів та експертів із вирішення конфліктів. Обидві сторони можуть бути у виграші, опираючись на сильні сторони одне одного. Засоби масової інформації можуть бути посередниками між двома сторонами конфлікту та інформувати їх щодо інтересів одне одного, потреб, їхніх основних цінностей і проблем. ЗМІ також повинні закликати сторони конфлікту до відсторонення та громадського осуду всіх тих, хто сприяє розпалюванню ненависті й насилля проти неозброєного мирного населення, жінок та дітей. Засоби масової інформації відповідають за збереження конфіденційності та поваги під час переговорів між сторонами-опонентами. Вони не повинні спокушатися на спекулятивність і недбалість репортажу, який може саботувати чи звести нанівець увесь процес переговорів. Історично сформувалася певна тенденція поведінки для ЗМІ: коли є сумніви, облиш цю справу.

Деякі ЗМІ стверджують, що саме практика правильної професійної журналістики і є формою вирішення конфлікту. Шляхом ведення правдивих, точних, справедливих та виважених репортажів ЗМІ можуть зберегти свою об’єктивність і допомогти в розв’язанні конфлікту.

Хочу зауважити, що готував матеріал, ґрунтуючись на власному досвіді представника військового відомства та генерального директора зі зв’язків із громадськістю з 2008–2012 років.

Атар Аббас,

Надзвичайний і Повноважний Посол

Пакистану в Україні

 

«Вони били мене по голові битами і камінням», – розслідування про жорстоке побиття фотокора Максима Требухова// НСЖУ, 24.04.2017

«Він вибіг з офісу і накинувся на мене з криком: «Це на твоїй совісті вбиті люди!» Збив мене з ніг і разом з іншими «тітушками» накинувся з кулаками. На моїй касці було написано «Преса», а на грудях висіло журналістське посвідчення. Але це їх не спинило. Вони били мене по голові битами і камінням…»

В УКРАЇНІ ПОЧАЛО ЕФІРНЕ МОВЛЕННЯ СТУДЕНТСЬКЕ РАДІО НОВИН// НСЖУ, 18.04.2017

13 квітня в інформаційному просторі України почало мовлення перше 24годинне ефірне радіо, яке роблять студенти – «Студентське радіо новин».

УКРАЇНА - ПРИКЛАД РОЗВИТКУ ШКІЛЬНИХ МЕДІА ТА РОБОТИ З МОЛОДИМИ ЖУРНАЛІСТАМИ ДЛЯ СОТЕНЬ КРАЇН// НСЖУ, 10.04.2017

В Національній спілці журналістів України відбувся «круглий стіл» на тему: «Роль та місце шкільної преси в розвитку України». В основу дискусії було покладено приклад Міжнародного конкурсу шкільних медіа, який дав значний поштовх до розвитку не тільки шкільних медіа в Україні, але й став прикладом для іноземних колег.

Сергій Томіленко, в.о. голови НСЖУ: Олігархи, які створюють ЗМІ для політичних впливів, не потребують якісної журналістики// НСЖУ, 05.04.2017

Ми живемо у час, коли журналістів ні за що ув'язнюють, судять, коли їм палять машини або відбирають чи розбивають техніку. Ми живемо у час, коли людям доводиться часом з-за грат переконувати, що вони – журналісти. Про проблеми пишучого та знімаючого класу, про виклики та стандарти воюючої журналістики ми говоримо з керівником НСЖУ Сергієм Томіленком

Партнери