ГЛІБ ГОЛОВЧЕНКО: «МИ МАЄМО НАВЧИТИСЯ БОРОТИСЯ ЗА СВОБОДУ СЛОВА В ШКІЛЬНИХ МЕДІА»

Понедiлок 06 Березня 2017

Спеціальні випуски ток-шоу «Телевізійний прес-клуб з Глібом Головченко» на тему «Чи легко бути молодим?» виходять в ефір вже п’ятий рік поспіль. Участь в них беруть кращі випускники шкіл Миколаєва та Миколаївської області.

Секретар НСЖУ, директор Коледжу преси та телебачення, лауреат державної премії в галузі інформаційної діяльності імені Івана Франка Гліб Головченко: «З одного боку, коли цей проект народжувався, нашим головним завданням було продемонструвати системі освіти, які ми всі разом молодці. Шкільна освіта потребує певних грошей для фінансування. І якщо би ми кожного року не демонстрували, що ось ми витратили величезні гроші на шкільну освіту, але подивіться, які наші діти. Ми повинні ними пишатися, навчитися пишатися. Мені дуже приємно було, коли після одного з останніх випусків до мене підійшли вчителі і діти і кажуть: «Ви знаєте, Глібе Олександровичу, ми би хотіли, щоб і на телебаченні, і на бордах, і на радіоефірах якомога більше було вчених, спортсменів, співаків, тих людей, які створюють творчий продукт». Ми пишаємося людьми інтелектуальними або тими, хто досягає перемог, а не тими, які сьогодні нічого не роблять і якомога більше займають ці фрагменти ефіру. Так що давайте якомога більше спілкуватися з тими людьми, які є найкращими. Ми вважаємо, що саме такими є наші майбутні студенти Коледжу преси та телебачення – сьогоднішні учні середніх шкіл. Другий момент – ми маємо надію, що наше майбутнє повинно бути зрозумілим. І ми дамо можливість в Коледжі преси та телебачення для старту того, що вони вперше вийдуть в ефір.  І це така от місія Телевізійного Академічного Каналу, тому що це єдиний канал в країні, який дає таку можливість. Ми довгий час робили це тільки для шкіл міста. Минулого і цього року ми працюємо – п’ять шкіл міста і п’ять шкіл Миколаївської області. Ми будемо мати честь, що між собою школи будуть змагатися для того, щоб доводити, що саме вони найкращі. Мені дуже приємно було спілкуватися цього року з найкращими дітьми нашої Миколаївщини і думаю, що це буде дуже цікаво нашим телеглядачам». 

Під час спілкування з секретарем НСЖУ Глібом Головченко школярі поділилися проблемами, з якими вони стикаються під час створення шкільних медіа. Зокрема – з неможливістю вільно висловлювати свою думку. 

​«Мені не сподобалися, як Секретарю Національної спілки журналістів, коментарі, але вони об’єктивні. Діти не мають сьогодні можливості в наших шкільних медіа говорити те, про що вони думають або те, про що вони знають. Таким чином ми повертаємо часи. Коли ми почали говорити про свободу слова, мені здавалося, що це легка тема, особливо на території Миколаївської області, адже ми всі забезпечуємо цю свободу слова. Але діти почали розповідати, що це вам здається, що вона є. І наводили приклади. По певних темах дітям не дають взагалі говорити ні в своїй шкільній газеті, ні на своєму шкільному радіо, ні в своєму шкільному Інтернеті, щоб не псувати імідж цієї школи. Так от, я офіційно заявляю, як Секретар Національної Спілки Журналістів, що ми прийдемо до кожної такої школи, ми зустрінемось з кожним таким адміністратором і вчителем. Це не є забезпечення іміджу. Забезпечення іміджу - це коли в нас такого не буде. Якщо ми про це говоримо, якщо є якась проблема – значить ми повинні її вирішити, а не вводити цензуру. Тому що це фактично ознаки цензури, а вона заборонена Конституцією. І ми якраз по всьому світу об’єдналися в Міжнародну Федерацію Журналістів, щоб саме за цим слідкувати, щоб саме цього не було в жодній країні, яка входить в Міжнародну Федерацію Журналістів. Національна Спілка Журналістів України – одна з авторитетніших в цій міжнародній установі щодо боротьби за свободу слова. Тому я звернувся до всіх керівників шкіл та вчителів, щоб вони дали змогу висловлюватися дітям. Адже свобода слова – це частина прав и свобод кожної людини, кожного громадянина Україна. Першим цю проблему підняв один з багаторічних учасників Міжнародного конкурсу шкільних медіа і навів приклад, що у них в редакції ніяких засторог до свободи слова не має: «на нас ніхто не тисне, тільки директор перед друком продивляється, які матеріали можна друкувати, а які ні, щоб імідж школи не псувати». Пояснення, що це і є ознаки цензури, дали змогу зрозуміти, що діти вже навчені та привчені до цензури. І така толерантність в них на все життя?Ми пишаємося боротьбою НСЖУ за свободу «районок», а тут такий приклад «виховання радянських людей», для яких цензура – це була норма дії. Тому зараз важливим є зрозуміти наші наступні кроки для того, щоб звільнити шкільні медіа від цієї ганебної «традиції», - зазначив після ефіру Секретар НСЖУ, директор Коледжу преси та телебачення, лауреат державної премії в галузі інформаційної діяльності імені Івана Франка Гліб ГоловченкоІ додав - «Ми маємо сьогодні прохання до НСЖУ звернутися до Міністерства освіти і науки України, Міністерства інформаційної політики, Держкомтелерадіо України, Міністерства юстиції. Ми також звертаємося до Президента України щодо скасування реєстрації шкільних медіа. Цей радянський рудимент залишається і в університетах, і в шкільному середовищі. І якщо вчителі та адміністрації шкіл продовжать  тиснути на дітей з цензурою - ми будемо вимушені звертатися до органів юстиції щодо забезпечення прав та свобод громадян України».

В КРАМАТОРСКЕ ДЕПУТАТЫ, ЧИНОВНИКИ И ЖУРНАЛИСТЫ РЕШАЛИ, КАК ПРОТИВОСТОЯТЬ ВРАЖДЕБНОЙ ПРОПАГАНДЕ// НСЖУ, 23.06.2017

На прошлой неделе в Краматорске состоялось второе выездное заседание Комитета Верховной Рады по вопросам свободы слова и информационной политики во главе с его председателем Викторией Сюмар.

Що робить Віденську Оперу найбільш популярною і визнаною у всьому світі?// НСЖУ, 19.06.2017

У чому секрет успіху Віденського Оперного театру? У майстерності солістів? Вправності диригента? Вдалої «гри» світла? Слід пам'ятати, що важливим елементом кожної установи чи структури є її прес-служба, яка виступає зовнішнім містком між журналістами і усім складним організмом під назвою «Віденський оперний театр».

Політична нетерпимість, незахищеність, безкарність – які проблеми існують в українській журналістиці// НСЖУ, 08.06.2017

Високий рівень напруги у самому середовищі журналістів, безкарність за порушення їхніх прав, низькі заробітні плати у галузі, незахищеність, відсутність реакції на викривальні журналістські матеріали, і відсутність простої людини в них – такі головні проблеми, які існують в українському медіасередовищі назвали представники Національної спілки журналістів України в опитуванні сайту «Детектор медіа».

Редакційну політику «Високий замок» уклав з вікінгами (частина 2)// НСЖУ, 07.06.2017

Інтерв’ю з керівником ТОВ «Видавничий дім «Високий замок» Степаном Курпілем

Партнери