Олександр Харченко: «Раніше поява ексклюзиву в “Укрінформі” була великим святом, а нині це норма» (частина2)

Вiвторок 21 Лютого 2017

Продовження публікації 

— У яких мережах сьогодні представлений «Укрінформ»?

— Нині «Укрінформ» традиційно представлений ву Facebook, Twitter, Google+ та Instagram. Але тут, переконаний, важливо більше говорити, де і як ми будемо представлені завтра. Ще декілька років тому ми, як і інші ЗМІ, використовували соціальні мережі як джерело трафіку на сайт, а всі зусилля скеровували на формування клікабельного контенту. Нині ж, коли в середньому одна людина має дві-три точки входу в інтернет (робочий ПК, домашній ноутбук та смартфон), ми маємо бути присутніми всюди, де зосереджена наша цільова аудиторія, а кожне місце розцінювати як окремий майданчик зі своїми метриками, аудиторією та контентом, орієнтованим на неї.

Тож, розуміючи важливість цього, ми навіть створили окрему редакцію — нових проектів. Головним її завданням буде експериментування на всіх напрямках. Приміром, канали в Telegram та Viber, боти в месенджерах та персоналізацію контенту ми вважаємо першочерговими завданнями цього року. Тож детально вивчаємо досвід світових ЗМІ та колег в Україні, відкриті до співпраці зі стартапами.

Уже сьогодні в нас є власний бот у Facebook Messenger, його звати Бон. Поки він ще тільки знайомиться з користувачами та вивчає їх. До речі, читачі досить жваво реагують на нього й навіть ведуть діалоги. Для створення Бона ми використовували одночасно декілька конструкторів (ManyChat, Chatfuel) та власні розробки, тож уже за декілька місяців його вже нічим не здивуєш. Ну майже…

Плануємо використовувати ботів у поширенні анонсів прес-центру та автоматизувати реєстрацію журналістів на прес-конференції.

Ще одним напрямком для розвитку є Instagram. Сьогодні сторінка агентства в основному орієнтована на поширення фото з нашого фотобанку, але Instagram — це вже не тільки фотоконтент. Із появою функцій stories та live ми вирішили дещо переформовувати наш підхід та активно використовувати соцмережу в роботі новинних редакцій.

Наступним кроком буде сторінка в Pinterest. Загалом Pinterest — це специфічна мережа, але ми вирішили спробувати, оскільки маркетологи запевняють, що там найактивніша аудиторія.

Ну а про новації Facebook та його амбіції говорять і так дуже багато. Тож ми просто відстежуємо тренди й намагаємося йти в ногу з часом. Раніше трохи переймалися, що в нас значно менше фоловерів сторінки, ніж у деяких колег, але зрештою усвідомили, що кількість лайків сторінки вже давно не є найважливішим показником. Тож ми «відпустили» ситуацію й орієнтуємося більше на показники охоплення та залученості аудиторії.

Ну й планів трохи є. Підступаємося до концепції власного проекту з роботизації в підготовці новин. Настав час віддати повноваження в підготовці щоденних новин про погоду, курси валют та ситуацію на дорогах власноруч створеним ботам. Утім, про це варто буде поговорити трохи згодом.

— А як налагоджено співпрацю в рамках мультимедійної платформи іномовлення, куди увійшов «Укрінформ»? І що, власне, змінилося з моменту ухвалення закону про іномовлення?

— Головний акцент у роботі мультимедійної платформи робиться на співпраці агентства з телеканалом UA/TV (разом ми входимо до сфери управління Міністерства  інформаційної політики України). На наш погляд, така співпраця відкриває принципово нові можливості для поширення нашої інформації по всьому світу. «Укрінформ» забезпечує короткі новини та заголовки новин для каналу. Іншими словами, коли ви дивитесь телеканал, то маєте змогу на екрані читати біжучий рядок (колеги з каналу називають його «барабаном») з нашими новинами. Ми ж, у свою чергу, активно використовуємо на сайті відеосюжети, підготовлені каналом: із сайту ви легко перейдете на канал і можете відстежити трансляцію в режимі онлайн. Цільова аудиторія каналу в найближчій перспективі очікується в 1 млрд глядачів. На жаль, через обмеженість грошових коштів (досі проект був профінансований у 80 разів менше від запланованого рівня) канал минулого року не запрацював на всю потужність. Цього року, після схвалення бюджету-2017, канал має стрімко розвиватися й нарощувати свою аудиторію по світу. Тож можемо сказати, що в рамках мультимедійної платформи під егідою Мінінформу ми вписуємось у технологічно перспективну схему розвитку: в разі належного фінансування мільярд телеглядачів по всьому світу бачитимуть та читатимуть новини «Укрінформу» в прямому ефірі.

 

Що змінилося з прийняттям закону про іномовлення? Про схему поширення новин спільно з каналом я вже сказав вище. На мій погляд, тут можна буде реально досягнути того ефекту, що зветься синергією. В рамках закону про іномовлення здійснюватиметься і фінансування агентства. Якщо, приміром, у 2012 та 2013 роках агентству вдавалось оновлювати свою технічну базу в середньому на один-два комп'ютери, то минулого року, після переходу «Укрінформу» до сфери управління Мінінформу, ми нарешті змогли отримати кошти, щоби придбати кількадесят комп'ютерів, нетбуків, закупили планшети, фототехніку. Тож 2017 року, коли фінансування іномовлення має вийти на значно реалістичніші цифри, переконаний, ми зможемо серйозно продовжити технічне переозброєння агентства.

— Однак, здається, у світі домінують інші тенденції. Й Україна підтримала цей шлях. Після переходу державного мовлення на суспільне та роздержавлення друкованих ЗМІ в Україні залишиться тільки кілька державних медіа, зокрема, іномовлення та ваша агенція. Чи не вважаєте, що «Укрінформ» теж треба роздержавити?

— Звісно, можна йти й таким шляхом. Однак я би не поспішав кроїти світ за одним лекалом на всі випадки життя. Зокрема, варто звернути увагу на деякі тенденції, що яскраво дали про себе знати в останні роки та навіть місяці. Якщо досі ми всі були в дикому захваті від розвитку соцмереж, стирання граней між пересічними користувачами мереж та професійними медіа, й того, як кожен уже «сам собі медіа», то далі все обернулося потужними проблемами з масштабними кампаніями з дезінформації, з продукуванням та тиражуванням фейків. На порядок денний виходить боротьба з цими фейками, й потроху повертається повага до традиційних медіа. А такі традиційні медіа, як агентства, у свою чергу, не виключено, можуть бути ключовим інструментом державної інформаційної політики. Особливо, коли йде війна.

До речі, звернув би увагу, що зарубіжний досвід не так уже однозначно й заперечує практику підтримки державами інформагентств. У сусідніх із Україною країнах, приміром, у Польщі, Болгарії чи Угорщині, загальнонаціональні інформаційні агентства, як правило, відчувають до себе значну увагу з боку держави та мають статус центральних державних інформаційних служб.

Скажімо, в Польщі агентство РАР функціонує на основі відповідного закону Сейму, а статус агентства БТА (Болгарія) визначається парламентським законом як «автономної національної організації». Керівник БТА обирається парламентом, а статут агентства, затверджений законодавчим органом, гарантує йому і його працівникам творчу незалежність, захищаючи від сторонніх економічних та політичних впливів. Окремим законом регулюється також діяльність угорського національного агентства МТІ, згідно з цим документом кадрові і фінансові питання вирішуються парламентом держави.

За формою власності болгарське БТА є державним підприємством. Його щорічний бюджет дорівнює в середньому 6,5–7 млн євро і формується з двох джерел — від передплати на інформацію БТА та з держбюджету у вигляді щорічних субсидій, приблизне співвідношення яких, відповідно, 40 на 60. Використання агентством коштів із держбюджету не обмежується певними статтями, як це практикується в Україні. До речі, у другій половині 1990-х років століття БТА втратило свої позиції на національному інформаційному ринку, але згодом завдяки потужній державній підтримці поновило їх. Нині, приміром, рівень зарплати в БТА чи не найвищий в інформаційній сфері Болгарії.

У Франції, відповідно до спеціального закону, агентству «Франс-прес» (АFP) також надано особливий статус. Згідно з ним, воно хоча й працює на комерційних засадах, однак не вважається приватним і не має ні акціонерів, ні капіталів. Агентство має два джерела доходів: держава та ЗМІ. Є так зване громадське фінансування агентства: за цим механізмом усі державні та адміністративні структури зобов’язані передплачувати інформацію агентства за досить пристойними цінами. Для посилення діяльності агентства за кордоном та поліпшення якості інформації держава надає йому істотну фінансову підтримку зі свого бюджету, що прописується окремим рядком. Для прикладу, річний бюджет «Франс-прес» коливається в межах від 500 до 600 млн євро. Агентство має понад 1000 репортерів, 200 фотокореспондентів, 2000 стрингерів у 165 країнах світу. Ми про такі масштаби поки що можемо лише мріяти, але намагаємось ефективно використовувати всі можливості для збільшення власної конкурентності, щоб за будь-якої форми власності бути серед лідерів.

— Хто становить кістяк команди «Укрінформу»? Чи скористалися ви багаторічним досвідом роботи головним редактором УНІАН, щоби «перетягнути» кадри звідти?

— «Перетягнути» кадри — це було би дуже простим та непродуктивним рішенням. Як відомо, є два шляхи вирішення будь-якої проблеми — легкий та правильний. Правильний завжди складніший, вимагає терпіння та сумління. Із самого початку, від березня 2014 року, коли я став гендиректором «Укрінформу», ми робили ставку на правильне рішення — скрупульозно формували команду, залежно від завдань, функцій та специфіки напрямків. Тому той кістяк, про який ви кажете, — це і «вихідці» з УНІАН, і, так би мовити, корінні укрінформівці, й люди з багатьох інших видань. Зараз мені страшенно хочеться почати називати імена, бо в нашій команді нині багато яскравих журналістів, надзвичайно талановитих та самобутніх, однак ловлю себе на тому, що місця виявиться замало, когось не згадаєш, і це буде незаслужено. Натомість просто заходьте на наш сайт, відстежуйте новини з нами, читайте наших хлопців та дівчат, їх ні з ким не сплутаєш. (Сміється.) Успіх справи справді вирішує команда, і в нашій команді немає другорядних людей. 

Світлана Остапа сайт "Детектор медіа"

Фото: архів «Укрінформу»

Черкаський фотограф представив на виставці світлини, які збирав 7 років// НСЖУ, 22.05.2017

Летючий черкасець, діти у фонтані та щирі портрети. Черкаський фотограф Ігор Єфімов показав місто у власному баченні. Черкаси в об’єктиві видалися неординарними та непересічними. Поряд з тим – живими та правдивими.

«Завдяки єдності Спілка вистояла», – Олег Наливайко// НСЖУ, 05.05.2017

Шукати можливості створити спілчанське рекламне агентство, аби допомагати реформованій пресі з пошуком реклами, а також – сприяти в створенні інтернет-сайтів газет – такі кроки підтримки радить здійснювати Національній спілці журналістів голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко. Про це він сказав, виступаючи на XIV з’їзді НСЖУ.

Журналістам радять не забувати про «безкарні» справи колег// НСЖУ, 04.05.2017

Максимальна увага, поголос, постійне відслідковування і висвітлення в ЗМІ справ про злочини проти журналістів – це ті інструменти, які допоможуть досягти прогресу у боротьбі з безкарністю. Такої думки дотримуються як самі постраждалі журналісти, так і юристи.

Звіт ревізійної комісії XIV з’їзду НСЖУ// НСЖУ, 03.05.2017

20 квітня 2017 року

Партнери