Законодавство про реформування має посилити відповідальність влади

П'ятниця 12 Травня 2017

Бездіяльність або навіть протидія органів місцевого самоврядування реформуванню комунальних газет – одна з головних причин, чому багато видань не можуть роздержавитися.

На цьому наголошували редактори під час дискусії «Реформування державних та комунальних друкованих ЗМІ: проміжні підсумки та наступні кроки», що відбулася за ініціативи Координатора проектів ОБСЄ в Україні спільно із Державним комітетом з питань телебачення та радіомовлення, Українською асоціацією медіабізнесу (УАМБ), Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), Національною спілкою журналістів України (НСЖУ) та ГО «Платформа з прав людини».

На заході обговорювалися зміни до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ».

Головний редактор газети «Запорізька правда» Наталія Зворигіна зазначила: у законопроекті про внесення змін потрібно передбачити заборону місцевій владі звільняти редакторів.

– У нашій області багато випадків, коли були звільнені редактори, і йдеться насамперед про банальний переділ майна.

Пані Наталя розповіла: «Запорізька правда» реформується у другому етапі, адже два роки тому, коли вона прийшла до управління майже 100-річним виданням, його мали на меті просто знищити. Довелося відновлювати роботу редакції та й імідж серед читачів «з нуля».

– Газета змінила формат, відстоює інтереси громади. Вдалося змінити стосунки з владою, яка стала бачити у нас партнера. Можна сказати, ми досягли консенсусу, – зазначила редактор. – Дуже важливо, що міжнародна спільнота не залишається осторонь, а дає змогу вивчати різний досвід, знаходити продуктивні для нас речі. А те, що ми взяли участь у проекті ОБСЄ, допомогло нам вижити.

Головний редактор, а нині вже – генеральний директор медіа-центру «Надросся» (Корсунь-Шевченківський Черкаської області) Світлана Перець розповіла про свій досвід реформування газети. Каже: депутати спершу просто не приймали рішення про реформування. Відтак, довелося наполегливо працювати з кожною депутатською комісією, роз’яснювати, переконувати, доводити свою правоту. Тому, наголошує: потрібно посилити відповідальність влади за реалізацію медіареформи.

– У законі йдеться про те, що повинні робити редакції, але нічого не прописано, що повинні робити депутати. Тому депутати усувалися від прийняття рішення, бо не було проведено роботи з органами влади. Враховуючи ці нюанси, перед прийняттям наступних рішень – про передачу майна, підписання угод про висвітлення – ми всю цю роботу проводили заздалегідь, – зазначила пані Світлана.

Водночас, на її переконання, в процесі реформування рушієм є редакція.

Головний редактор газети «Наше місто Токмак» (Запорізька область) Віталій Голод натомість зауважив: немає механізму, як змусити депутатів приймати рішення про роздержавлення, якщо вони цього не роблять.

– Тричі на сесіях розглядалося це питання, але рішення так і не прийняли. При цьому ніякої фінансової підтримки газета не має. Газета подала в суд на бездіяльність влади, але ми програли суди.

Серед проблем реформування він назвав два моменти – політичний і технічний. Зокрема, це «псевдодемократичність» демократичних сил і проблеми з передачею майна.

Керівник видання «Новини Тростянеччини» (Сумська область) Павло Зленко також звернув увагу на протиправні дії влади. Зокрема, депутати спершу прийняли рішення про його звільнення, суд поновив на посаді, але владці цього рішення не виконують.

– Виконавча служба накладає штрафи, вони голосують за те, що ці штрафи оплачуватимуться з бюджету, але рішення не виконують.

Медіаюрист ГО «Платформа прав людини» Людмила Опришко прокоментувала: численні випадки, коли суди відмовляються розглядати справи, де фігурують органи місцевого самоврядування.

– Суди кажуть, що рада має свою виключну компетенцію. Відповідно, просто виходить так, що немає до кого звернутися, якщо рада порушує закон, – зазначила Людмила Опришко.

Перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак зазначив, що наразі із 687 комунальних і державних видань (а з них в перший етап пішли 244) повністю здійснили роздержавлення лише 37.

– Найболючіша проблема, через яку ми не можемо досягти належного результату, це недосконалість ухваленого закону. І коли ми почали підготовку змін, то побачили, що його сфера поширюється на сферу місцевого самоврядування, – зауважив він.

За словами Богдана Червака, вже незабаром проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про реформування державних комунальних друкованих засобів масової інформації» буде винесено Держкомтелерадіо на публічне обговорення.

 

Партнери