У НСЖУ навчаються на досвіді пілотних редакцій як боротися з блокуванням роздержавлення

Середа 01 Березня 2017

Як витримати конкуренцію з приватними ЗМІ, як взаємодіяти з місцевою владою та новоствореними територіальними громадами, як в умовах необхідної економії ресурсів зберегти трудовий колектив – ці та інші застереження виникають у редакторів газет, що реформуються в другому етапі.

Принаймні, на них звертають увагу учасники семінару «Роздержавлення: вчимося на досвіді пілотних редакцій», що проходить 1 березня в Національній спілці журналістів України.

Головний редактор газети «Подільська зоря» (Вінницький район Вінницької області) Федір Безнар не приховує: має сумніви щодо процесу реформування.

– У Вінниці дуже велика конкуренція – це і незалежні газети, і телебачення, і радіо. Як нам в цих умовах вижити, невідомо. Звісно, будемо намагатися, укладати угоди з територіальними громадами. Але не всі хочуть, дехто вже підпільно створює свої газети, – звертає увагу Федір Безнар.

Микола Петричук, заступник головного редактора газети «Галичина» (Івано-Франківщина), звертає увагу: газета може вижити за рахунок реклами і передплати, але потрібно економити і чітко рахувати витрати. Відтак виникає питання про скорочення у трудовому колективі.

– Ми вже і так пережили два скорочення. Але ось знову – в газеті працюють люди, яким залишилося по два-три роки до пенсії. Наприклад, де знайде роботу коректор у передпенсійному віці. Скорочення – економічно необхідне, але це якось не по-людськи… В той же час, як ефективно працювати, якщо, наприклад, у радянській газеті «Прикарпатська правда» було три журналісти у відділі промисловості, три журналісти у відділі сільського господарства і два журналісти у відділі рад, а зараз всі ці теми веде одна людина, – зазначив пан Микола.

Головний редактор газети «Голос відродження» (Бродівський район Львівської області) Надія Забокрицька зазначає: спершу була категорично проти роздержавлення. Але визнає: з владою дедалі важче працювати.

– Депутати хочуть безкоштовно висвітлювати діяльність на сторінках газети, але надають матеріали з наклепами проти своїх конкурентів. Тому, звісно, для газети краще бути незалежною від їхнього впливу. Водночас, я побоююсь того, чи зможемо ми вижити фінансово, чи зможемо ми укласти угоди на висвітлення…

Як звертає увагу пані Надія, зараз дуже помітні намагання з боку політичних сил, організацій підпорядкувати собі газету.

Редактор «Печенізького краю» (Харківська область) Тетяна Сиром’ятнікова зазначає, що районні комунальні газети – одні з небагатьох, що виходять українською мовою і пишуть про життя району та його людей, а не лише в інтересах тих чи інших політичних сил.

Перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко, відкриваючи семінар, зауважив: мета його проведення – дати методичні рекомендації тим редакціям, які зараз тільки-но розпочинають процес роздержавлення.

– Зокрема, юридичні рекомендації даватиме медіаюрист Людмила Панкратова, а реєстраційні питання роз’яснюватимуть фахівці Міністерства юстиції. І для нас справді унікальною подією є те, що Мін’юст делегував до нашої робочої групи з питань реформування трьох спеціалістів.

Сергій Томіленко звернув увагу: зараз виникає дуже багато конфліктних питань в процесі роздержавлення, а саме – випадків перешкоджання з боку органів влади.

– Кожного дня надходять дзвінки і листи і ми просимо колег-юристів захищати редакторів і трудові колективи. Наприклад, найгарячішою є Запорізька область, де відразу п’ять конфліктів, пов’язаних зі звільненням редакторів, з бойкотом реформування. Я нещодавно зустрічався з губернатором області Костянтином Брилем і закликав його провести нараду з керівниками тих районів, де виникають конфлікти. Водночас, намагаємося впливати через органи влади, по політичній лінії керівників партій. Але часто приходять просто абсурдні відповіді. І при тому, що у нас реформування недосконале через недопрацювання самого Закону, то воно ще й ускладнюється політизацією і перешкоджанням з боку влади.

Перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак зауважив: зважаючи на те, що в першому етапі реформування взяло участь в кілька разів більше газет, ніж очікувалося, можна говорити про те, що реформа таки запізнилася. Зараз, відповідно до зведеної статистики Комітету, в Україні 647 комунальних і державних ЗМІ.

Він також визнав, що однією з проблем на шляху до успішної реформи є свавілля органів місцевого самоврядування.

– Цю ситуацію треба врегулювати на законодавчому рівні. Тому зараз ми напрацьовуємо зміни до чинного Закону, які б передбачали, що з’являться правові важелі впливу на тих керівників місцевих органів влади, які до такого свавілля вдаються. Позиція Держкомтелерадіо однозначна – ми ніколи не будемо на боці органів місцевої влади чи державної влади, які створюють бар’єри газетам. Ми будемо на боці ЗМІ і журналістів, Спілки журналістів, які реалізують ці реформи і допомагатимемо всіма можливими засобами, – сказав Богдан Червак.

Юрист Людмила Панкратова звернула увагу на те, що Закон про реформування вступає в конфлікт із Законом про місцеве самоврядування, норми якого передбачають право місцевої влади проводити керівництво комунальними підприємствами. Тобто, наприклад, звільняти чи призначати редакторів.

Редактори також порушили питання щодо того, з ким із влади на місцях їм комунікувати, оскільки немає відповідних фахівців у відділах чи департаментах обласних адміністрацій. Богдан Червак запевнив, що такі обов’язки буде покладено на заступників голів облдержадміністрацій з гуманітарних питань.

Семінар «Роздержавлення: вчимося на досвіді пілотних редакцій» є ініціативою робочої групи НСЖУ з питань реформування, яку очолює секретар Спілки Костянтин Григоренко. Участь беруть по одному представнику з кожного регіону України.

Партнери