«Негатив і вибіркова увага до політиків під час виборчої кампанії знижують рівень довіри до ЗМІ», – соціологи

Понедiлок 11 Березня 2019

«Негатив і вибіркова увага до політиків під час виборчої кампанії знижують рівень довіри до ЗМІ», соціологи

Напередодні виборів більшість вечірніх новинних програм телеканалів – про політику й політиків. Проте в українського глядача обмаль об’єктивної інформації. Із 44 офіційно зареєстрованих кандидатів на посаду Президента України в ефір «прориваються» лише 15, та й про більшість із них інформація подається упереджено й неоднозначно: є ті, кого лише хвалять, і ті, в кого більше негативних оцінок.

Це результати дослідження «Моніторингу політичних новин», проведеного Академією української преси за участю співробітників Інституту соціології НАН України. Результати дослідження оприлюднено в прес-центрі Національної спілки журналістів України.

– Основні результати, на жаль, показові для українських медіа: з одного боку, що цілком закономірно, маємо велику увагу до політики, але, з другого боку, українські глядачі позбавлені того, що має європейська аудиторія, – неупереджених медіа, що однаково ставляться до всіх політичних гравців, – розповідає президент Академії української преси Валерій Іванов. – На жаль, наші провідні канали чітко сегментовані, конкретно орієнтовані – кожен на свого представника. Один із винятків – Суспільне мовлення, яке на сьогодні є досить добре збалансованим, але має дуже низькі рейтинги.

Доктор соціологічних наук, професор, керівниця проекту Наталія Костенко зазначає, що основна мета дослідження – визначення стану й динаміки політичного змісту новин українських телеканалів у період виборів – лютий-квітень 2019 року.

– Зокрема, ми аналізували контент вечірніх новинних програм 7 провідних телеканалів України: «1+1», «Інтер», «5 канал», «ICTV», «СТБ», «Україна», «UA: Перший», – розповідає Наталія Вікторівна. – Низка телеканалів використовує третину свого новинного ефіру для оприлюднення новин, що стосуються перебігу передвиборчої кампанії. Джерело більшої частини всіх повідомлень – власний кореспондент. Також однією з найбільш масштабних інших тем, що висвітлюються в новинах – це злочинність.

Отже, 18 % усіх повідомлень на українських каналах – на тему виборів. Така сама тенденція була й 2014 року.

– Водночас канали дуже диференційовані щодо цієї теми: «Інтер», «ICTV», «Україна» подають тему виборів як основну або додаткову в четвертій частині своїх повідомлень. Найменше тема виборів представлена на «UA:Перший». Що стосується кандидатів у Президенти України, то найбільше інформації поширюється про Петра Порошенка – понад 9 %, Юлію Тимошенко – понад 5 %, Олега Ляшка та Олександра Вілкула – 3 %, Анатолія Гриценка, Юрія Бойка – 1,8%, – розповідає Наталія Костенко. – З 44 офіційно зареєстрованих кандидатів у новинах згадуються лише 15.

Щодо оціночних суджень, то лише позитивна інформація поширювалася про кандидатів Олександра Вілкула та Юрія Бойка. Найсуперечливіші оцінки – від досить позитивних до різко негативних – дістали: Володимир Зеленський, Юлія Тимошенко, Олег Ляшко та Петро Порошенко.

– Наголошу, що такі різноманіття, суперечливість поглядів, негативні оцінки, увага лише до окремих політиків – підвищують сумніви щодо інформації у глядачів телеканалу, а це, відповідно, знижує рівень довіри до ЗМІ.

Науковий координатор проекту, доктор соціологічних наук, професор Сергій Макеєв зазначає, що українські ЗМІ часто схильні до перебільшення й упередження.

– Приміром, торік відповідно до наших досліджень, лише 8 % населення зазначали, що довіряють чинному Президентові країни. Натомість днями я отримав одну з районних газет, де йшлося на передовиці, що більшість українців вірить у перемогу Петра Порошенка. Ця інформація не підтверджена жодним із досліджень, а відповідно – перебільшена, – наголошує науковий координатор проекту.

Анексія Криму: втекти, щоб вижити// НСЖУ, 19.03.2019

Цими днями в Україні згадують про події п'ятирічної давнини, пов'язані з окупацією Криму. Секретар Національної спілки журналістів України, редактор проекту "Крим. Реалії" Радіо Свобода Олена Юрченко була серед тих колег, хто повідомляв про ситуацію, працюючи в надзвичайно складних умовах на захопленому півострові. Про свою роботу в 2014-му, про погрози й небезпеку, про досвід переїзду разом із сім'єю до Києва та облаштування на новому місці Олена розповіла в публікації для сайту patriotdefence.org.

Побили, кинули яйце та облили кефіром: в Україні – тільки вільна журналістика// НСЖУ, 16.03.2019

Ні для кого не секрет, що журналіст – професія небезпечна, особливо в країні, де на носі вибори глави держави. Незважаючи на всі закони, в Україні сотні журналістів на рік зазнають фізичного та психологічного тиску. «Телекритика» подає короткий звіт НСЖУ про безпеку репортерів за 2018 рік на сторінках спецвипуску «Жертви безкарності».

«Негатив і вибіркова увага до політиків під час виборчої кампанії знижують рівень довіри до ЗМІ», – соціологи// НСЖУ, 11.03.2019

Напередодні виборів більшість вечірніх новинних програм телеканалів – про політику й політиків. Проте в українського глядача обмаль об’єктивної інформації: з 44 зареєстрованих кандидатів на посаду Президента України в ефір «прориваються» лише 15, та й про більшість із них інформація подається упереджено й неоднозначно – є ті, кого лише хвалять, і ті, в кого більше негативних оцінок.

«Навколо таких проектів мають об’єднуватися найкращі сили» – Гліб Головченко// НСЖУ, 07.03.2019

Гліб Головченко, секретар НСЖУ, директор Коледжу преси та телебачення, генеральний продюсер ТК «ТАК TV», заслужений журналіст України, відомий своєю активною позицією — і як медіаменеджер, і як керівник, що опікується майбутнім української журналістики. У газеті «День» вийшли кілька його матеріалів про тривожну ситуацію з друкованою пресою та регіональним телебаченням («День» № 28–29 від 15–16 лютого ц. р. і блог на сайті «Дня»), а це інтерв'ю – в розвиток теми.

Партнери