"Технологічний прорив: ми робимо те, чого поки що не роблять інші" – Костянтин Григоренко

Вiвторок 08 Січня 2019

Володимир Данилюк поділився досвідом боротьби й перемоги над чиновницьким свавіллям. Члени колегії зацікавилися й здобутками газети «Обрії Ізюмщини», керованої Костянтином Григоренком визнаючи його досвід цікавим і вартим того, щоб про нього більше знали в середовищі українських медійників. Подякував директорові за внесок у процес реформування і голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.

А ще в процесі реформування комунальних газет від багатьох редакторів доводилося чути слова подяки на адресу секретаря НСЖУ Костянтина Григоренка за його консультації, поради, як ліпше виходити з тієї чи іншої ситуації. І від редакторів реформованих видань доволі часто надходять побажання більше давати інформації про досвід реформованих видань.

Цілеспрямовано готуватися до реформування почали 2005 року

До реформування колектив «Обріїв Ізюмщини» почав готуватися 2005 року, розповів К.Григоренко: «Тоді я вперше взяв участь у міжнародних конференціях, де прозвучало багато слушних і цікавих думок, з яких стало зрозуміло, що реформуванню альтернативи немає.

Коли про це проінформував наш колектив, спочатку відчув певний холодок несприйняття реформи. Перш за все, скептично поставилися до ідеї реформування колеги старшого покоління. Але я далі гнути свою лінію і наголошував: нам треба готуватися до того, що станемо самостійними. Отже, починаючи з 2005 року, ми почали цілеспрямовано готуватися до реформування.

Після 2010 року ми вже чекали старту реформування й готувалися до нього, зменшуючи залежність від наших співзасновників. Скажу відразу, що дотації від міської та районної рад ніколи великими не були: максимально становили 15 відсотків нашого загального бюджету. І вже більш як десять років ми співпрацюємо з Ізюмською міською радою на угодах про висвітлення діяльності (плюс невеличка дотація – 10–15 тисяч гривень за міською програмою розвитку ЗМІ). Тобто ми публікували матеріали, а наприкінці місяця виставляли рахунки, які влада нам оплачувала. А 2017-го переуклали угоди з колишніми співзасновниками як ТОВ «Обрії 1919».

Кардинальні зміни в колективі відбулися в 2009–2010 роках, коли ми побували на стажуванні в успішних газетах України

Тоді всі члени нашого колективу по два-три рази виїжджали у відрядження до редакцій успішних газет. Це були десять видань Кременчука, Полтави, Сум, Мелітополя, Хмельницького, Вінниці, Чернівців, Стаханова, Феодосії, Херсона. Ініціатором ознайомлення редакцій з досвідом колег з різних регіонів країни, а затим і проведення двох підсумкових конференцій у Києві став Інститут розвитку регіональної преси.

Я й тепер вважаю, що це був один з найвдаліших міжнародних проектів, у якому ми взяли участь. Адже після того проекту життя в нашій редакції почало змінюватися. По-перше, після стажувань ми започаткували свій інтернет-портал, що почав активно діяти з кінця 2009 року.

І вже з першого дня, розміщуючи рекламу, сайт заробляв гроші на самоокупність, згодом почав давати прибуток. Спочатку ми зуміли переконати рекламодавців, що це для них вигідно, а відтак вони й самі в тому впевнилися.

По-друге (і цього ми навчилися в одній з успішних газет), з 2009 року ми створили відділ реклами, який працював на засадах підприємницької діяльності. Тим самим, створивши ФОП в умовах ще комунального видання, з одного боку, оптимізували видатки редакції, з другого – у працівника на залученні реклами стало більше можливостей заробити. І нині, коли вже стали незалежним господарським товариством, ми залишаємо цю форму роботи.

Паралельно почали змінювати редакційну політику, працюючи над поліпшенням змісту. Якщо раніше іноді був «вінегрет» матеріалів, то тепер ми прискіпливіше добирали тематику, зміст публікацій, у газети з’явилися тематичні сторінки. Тепер уже є чітко визначена структура: які шрифти, рубрики, заголовки, підзаголовки, яка має бути фотографія. Це вже норма, без якої своєї роботи ми вже не уявляємо.

Ефективно в рекламі працюють мультимедійні проекти

З досвіду колег ми дізналися: реклама може стати основним джерелом фінансових надходжень. Це справді так – і тепер найбільші надходження в доходах редакції становлять кошти від реклами. Від передплати – на другому місці.

Рекламу завдяки сучасним технологіям залучаємо з усієї України. Безумовно, ядром у сфері реклами був і залишається наш місцевий малий і середній бізнес. Але варто зацікавленим у рекламі свого бізнесу чи діяльності підприємствам та підприємцям, представникам інших сфер діяльності набрати в пошуковику «Харківщина, Ізюм», вони обов’язково натраплять на наш сайт з відомостями про контакти, отримають наш прайс-лист з розцінками на рекламу.

Ефективно в рекламі працюють мультимедійні проекти, коли реклама пакетом може бути розміщена одномоментно в газеті, на сайті, на сторінках Фейсбуку та інших соцмереж.

У планах – утримувати кілька листонош власним коштом

Протягом останніх десяти років активно розвиваємо мережу роздрібної торгівлі. Завжди вважав і казав колегам: якщо ви не продаєте газету вроздріб, ви на цьому втрачаєте.

Тепер на фоні ситуації з Укрпоштою спостерігається істотне скорочення передплатних тиражів. І ця ситуація має тенденцію до загострення. Позиція керівництва Укрпошти, яке працює на знищення передплатної системи, скорочення поштових відділень і листонош.

Останні три роки ми вже не сподіваємось на Укрпошту й по місту проводимо власну редакційну доставку. У нас є корпоративні передплатники – підприємства й установи; там ми доставляємо газету окремим передплатникам не за домашніми адресами, а за місцем роботи. Так доставляємо газету в управління соцзахисту, до відділу поліції, санстанції тощо, тобто туди, де компактно працюють багато людей. Тепер так само доставлятимемо й до ОСББ.

У 2017 році з редакції доставляли приблизно 60 примірників, у 2018-му цифра подвоїлася, а цьогоріч виходимо на 150 примірників корпоративної доставки. І така доставка обходиться для нас майже на 100 гривень дешевше, ніж через Укрпошту. Працюємо й над тим, як утримувати в Ізюмі власним коштом кількох листонош. Цим досвідом зацікавилися ще до анексії Криму в Феодосії, коли були там на стажуванні в газеті «Кафа».

А от в Ізюмському районі доставка поки що – тільки через Укрпошту. Поки що тільки пропрацьоваємо логістику, шукаємо шляхів і способів доставки в села району.

Нині, коли Укрпошта нищить пресу, настав час пильніше придивитися до досвіду США, європейських колег. Там уже давно організацію передплати бере на себе редакція видання.

Електронна передплата. Новітні технології

В Україні поки що ми не готові до сприйняття передплати на електронні версії видань. Але в нас така передплата є. Як правило, серед електронних передплатників ізюмчани, які виїхали за межі міста й регіону, але цікавляться життям малої батьківщини. Ми надсилаємо їм PDF-формат кожного номера електронною поштою.

Перебуваючи на стажуванні в США, зацікавився досвідом колег у використанні сучасних інтернет-можливостей, зокрема Фейсбуку. І, коли торік ми виграли мінігрант, то закупили за ці кошти необхідне для проведення прямих трансляцій обладнання. Тепер маємо прямі трансляції спілкування з редакції з відповідальними особами, наприклад, з водоканалу, тепло- і електромереж, Пенсійного фонду, з поліції, військкомату, відділу освіти, інших цікавих жителям галузей. У прямому ефірі вони дають потрібну інформацію, відповідають на запитання глядачів.

Такі трансляції на сайті, на сторінці в Фейсбуку дають велику кількість переглядів. Теми прямих трансляцій часто підказують самі читачі, а інформацію про чергову зустріч у прямому ефірі подаємо в газеті, на сайті, в ФБ.

Цей напрям, вважаю, має перспективу на майбутнє. Це засвідчив досвід тієї ж Швеції, де давно працюють мультимедійні редакції, візуалізацію матеріалів там я спостерігав ще 2005 року.

Про штати й навчання

З розширенням обсягів роботи треба подумати, як розширити штат (на сьогодні в нас шестеро працівників). Уже зараз у нас кожний працівник – універсал. Але на порядку денному стоїть посада відеографа – спеціаліста, який нарівні з роботою репортера, робить фотографії і знімає відео, обробляє зйомку, робить відеокліпи й відеорекламу, виставляє все це на інтернет-ресурсах.

З огляду на сучасні вимоги й можливості, знайти дипломованого спеціаліста буде не так легко. Зарплата в нас стабільна, маємо повний соціальний пакет. Але все-таки зарплата не така велика, як хотілося б, а нинішня молодь хоче більшого. Чекати, коли до редакції прийде молодий спеціаліст з дипломом університету Тараса Шевченка – майже марна справа. Тому для нас актуально, щоб молода людина прагнула до навчання й могла вчитися, удосконалюватися в професії.

Хай не ображаються колеги, але ми перестали їздити в прес-тури, для нас більш важливе – навчання. У нашій редакції бажання вчитися підтримується і вітається. І, до речі, тепер в Україні достатньо семінарів, тренінгів, інших форм навчання – було б бажання.

Міжредакційний обмін досвідом – один з найефективніших способів поліпшення роботи видань

У листопаді 2018 року завдяки підтримці Ради Європи вперше після багатьох років відбувся масштабний міжредакційний обмін досвідом. Рада Європи оплатила проїзд, проживання, харчування, і до нас в Ізюм приїздили дванадцять редакторів з восьми областей України.

Три дні вони жили життям нашої редакції. І за ці дні учасники семінару побачили всю специфіку нашої роботи – від планування до виходу кінцевого продукту. Вони бачили, як проводимо прямі трансляції, як працюють менеджери з продажу і як вони реалізують газету вроздріб, працювали з дизайнерами, в бухгалтерії, з випусковим редактором.

Усі вони дістали не тільки відповіді на свої запитання, а й великий пакет потрібної в роботі документації. Ця зустріч ще раз підтвердила: міжредакційний обмін досвідом – один з найефективніших способів поліпшення роботи наших видань.

За останні роки у ході проведення реформи я побував у 18 областях України, спілкувався з колегами. І можу упевнено сказати, що в кожній з областей є одна-дві потужні редакції, які можуть бути прикладом і поділитися досвідом з товаришами по цеху. Варто скористатися такою можливістю – за цим майбутнє.

Де дізнаватися про семінари й тренінги

Коли мене запитують, звідки отримуємо інформацію про семінари й тренінги, раджу стежити за інформацією на сайтах Інституту розвитку регіональної преси, офісу Ради Європи в Україні (сторінка «Медійні проекти Ради Європи» є в ФБ), Інтерньюзу, IREX, Телерадіоінституту при Держкомтелерадіо, що активізував свою роботу. Цікаві заходи проводять посольства різних країн, котрі працюють в Україні.

Особливо хотілося б сказати про офіс Ради Європи в Україні, який дуже потужно підтримує протягом останніх років реформу державної і комунальної преси в нашій країні. Від 2015 року вони провели більш як 20 семінарів і тренінгів для редакторів, журналістів, бухгалтерів. Проводять навчання висококласні спеціалісти, які часто є авторами потрібних у повсякденній практиці книжок і посібників. І практично всі, хто бував на цих семінарах, успішно пройшли реформування. (Зазначимо: Костянтин Григоренко був учасником передноворічного засідання керівного комітету офісу Ради Європи в Україні, який підбив підсумки роботи програми «Свобода медіа в Україні». У своєму виступі він говорив про співпрацю з цією міжнародною організацією та висловив подяку за допомогу в ході реформи комунальної преси в Україніред.)

 

Ольга Войцехівська

 

Віталій Голубєв: Я б запровадив квоту на дієслова// НСЖУ, 22.01.2019

Про соцмережі та тайм-менеджмент, цілі й мотивацію, успіх і саморозвиток – розмова в ефірі програми «Поспілкуємося» Тернопільського обласного радіо з медіатренером, автором книг із професійної та особистої ефективності, секретарем Національної спілки журналістів України Віталієм Голубєвим. Спілкувалася журналістка Анастасія Блага.

Як мистецька молитва за Україну – нова книжка Ольги Пилипчук// НСЖУ, 17.01.2019

"По розкраяній пам’яті йду"… – цим поетичним рядком починається один з віршів Ольги Пилипчук у її новій книжці «Нескорена Україна» (2018). Сама назва збірки мов у краплині води відбиває основний зміст того, що є в серцебитті лірики й публіцистики поетеси – лауреатки літературних премій, члена Національної спілки журналістів України.

Кропивницькі краєзнавці готують довідник про журналістів області// НСЖУ, 14.01.2019

У читаючої публіки ще на пам’яті «Літературний словник Кіровоградщини», який побачив світ у 1995 році завдяки старанням незабутнього Леоніда Куценка.

Роздержавлення газет Тернопільщини: результати, проблеми, перспективи (частина ІІ)// НСЖУ, 11.01.2019

Роздержавлення комунальних друкованих ЗМІ Тернопільської області є одним із важливих напрямків Дорожньої карти реформ, що її розробила на період 2018-2019 років Коаліція громадських організацій «Тернопільський центр реформ».

Партнери