Основне питання віденської конференції – свобода медіа в умовах нестабільності

Вiвторок 04 Липня 2017

Конференція зібрала більш як двісті медіаекспертів, представників урядів, журналістів, учених із країн, що входять до ОБСЄ. На цей авторитетний міжнародний захід запросили й велику групу активістів НСЖУ.

На міжнародній конференції журналісти й експерти зі ЗМІ обговорили, зокрема, яким чином дезінформація та пропаганда здатні нівелювати зусилля щодо пошуку шляхів примирення, стандарти журналістської професії і демократії загалом.

Висловлено низку рекомендацій щодо: висвітлення конфліктів і війн; безпеки журналістів і боротьби з безкарністю за злочини, здійснені проти них; акредитації журналістів і їх доступу до інформації в зонах конфліктів; застосування так званих е окупо новин, дезінформації і пропаганди в ситуаціях конфліктів, а також розвитку е окупо і комп’ютерної грамотності як протидії  їм; саморегулювання ЗМІ в умовах конфліктів; зміцнення довіри між журналістами, які стоять по різні сторони конфлікту.

Зусилля української делегації на цьому престижному форумі були спрямовані на відстоювання своєї позиції щодо його проблематики, передусім, на донесення  до міжнародної журналістської спільноти інформації про утиски журналістів Криму та реалії Донбасу. І це вдалося зробити, адже недарма  виступи наших спікерів – речниці МЗС України Мар’яни Беци, голови НСЖУ Сергія Томіленка, голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Юрія Артеменка, керівника програми медіаосвіти Академії української преси Оксани Волошенюк, члена Незалежної Медійної Ради Діани Дуцик – супроводжувалися оплесками.

Однією з ключових тем конференції було питання щодо е окупо новин. Головна доповідачка з цієї проблематики, журналістка ВВС Кейт Ейді, інші учасники журналістського форуму висловили занепокоєння тим, що за своїми цілями і методами дезінформація і пропаганда часто покликані вводити людей в оману, а також перешкоджати реалізації прав громадян у пошуку, отриманні й розповсюдженні різного роду інформацій та ідей, незалежно від державних кордонів. Вони констатували: розповсюдженню е окупо новин, дезінформації і пропаганді зазвичай належить неабияка роль у нагнітанні політичної і соціальної напруги, яка призводить до раптового виникнення  конфліктів та подальшого його розгортання. Тому Кейт Ейді закликала сказати «Стоп!» тим ЗМІ, які поширюють фальшиву інформацію. Вона також назвала кілька вимог, які здатні робити журналістику якісною: добросовісність, контраргументи у відповідь на пропаганду, обов’язок говорити і про хороші, і про погані новини. І, найголовніше, робити це чесно.

Водночас спеціальні доповідачі конференції засудили спроби влади деяких держав жорстко боротися з інакодумством і контролювати суспільні засоби комунікації через запровадження репресивних заходів щодо створення і функціонування органів масової інформації і вебсайтів, втручання в діяльність суспільних і приватних ЗМІ, зокрема, шляхом відмови в акредитації їх журналістів і політично мотивоване переслідування журналістів, прийняття законів, які обмежують розповсюдження контенту, запровадження технічного контролю над цифровими технологіями тощо.

Багато уваги організатори конференції приділили також питанню «Медійна та інтернетграмотність як протидія дезінформації і маніпуляції», стратегії та підходам до впровадження е окупованіості, адже лише добре інформоване, е окупованіо населення може приймати раціональні, а не емоційні рішення. Тому, наголошувалося, державні органи влади повинні докладати зусиль для розвитку освітніх програм з медіа- та інтернетграмотності.

Модератор цієї теми, завідуючий кафедрою ЮНЕСКО з глобальної електронної освіти університету Тампере Тапіо Варіс, інші промовці привернули увагу учасників конференції до того, яким чином медійна й інтернетграмотність можуть слугувати забезпеченню онлайнової безпеки, миру, примиренню й утвердженню демократичних цінностей. А спікер Оксана Волошенюк, керівник програми медіаоосвітніх програм Академії української преси, презентувала стратегії та підходи до впровадження е окупованіості в Україні. Тапіо Варіс позитивно оцінив український досвід, а особливо –  зусилля з підготовки і навчання е окупованіос, які Академія української преси вже сьомий рік здійснює за підтримки Програми У-Медіа Інтерньюс-Нетворк.

Серед зобов’язань, прийнятих у рамках ОБСЄ стосовно свободи ЗМІ, – важливе місце посідає гарантування журналістам безпечних умов для роботи. Останніми роками держави-учасниці стикаються із загостренням цієї проблеми через наростання масштабів насильства стосовно журналістів, зокрема, вбивств, нападів із завданням серйозної шкоди здоров’ю та випадків залякування. З початком кризи в Україні проблеми безпеки журналістів й інших працівників ЗМІ належать до найбільш гострих.

На жаль, наголосила модератор засідання з цього питання, виконавчий директор Міжнародного інституту преси Барбара Тріонфі, в Україні й багатьох інших країнах безкарність за злочини проти журналістів стала звичним явищем.

Голова НСЖУ Сергій Томіленко в своїй доповіді про фізичну безпеку журналістів акцентував увагу учасників конференції на основних загрозах, з якими стикаються українські журналісти в умовах конфліктів. Він закликав підтримати українських журналістів Романа Сущенка і Миколу Семену, яких незаконно утримують у Росії і в Криму, та сприяти їхньому визволенню, а також допомогти у пошуку зниклого донецького журналіста Станіслава Асєєва.     У результаті досить складних переговорів із керівництвом Союзу журналістів Росії схвалено спільну заяву солідарності з українським журналістом  Асєєвим. Завдяки цьому документу  інформація про зникнення журналіста була опублікована Європейською федерацією журналістів та на спеціальній Платформі Ради Європи, що означає найвищий ступінь привернення уваги європейських дипломатів до ситуації.

Голова НСЖУ в своїй доповіді також наголосив, що в Україні існує низка проблем у питаннях захисту прав журналістів та їхньої безпеки. Велика кількість нападів на журналістів, спалення автомобілів, вбивства представників преси, однак правоохоронні органи затягують розслідування цих справ. Влада ж у багатьох випадках ігнорує ці факти. Сергій Томіленко закликав міжнародну спільноту допомогти Україні ефективніше боротись із безкарністю за злочини проти журналістів.

На міжнародній авторитетній журналістській конференції було багато емоційних виступів, особливо, коли мова заходила про Україну. Бо й справді, хіба могли залишити когось байдужим виступ нашого колеги Андрія Шаповалова, керівника Луганської регіональної організації НСЖУ, який вів мову про окупацію та розпалювання російським телебаченням ворожнечі серед луганчан? Чи секретаря НСЖУ Олени Юрченко, переселенки з Керчі, яка наголосила на тому, що кримські журналісти з радістю повернулися б додому, якби не анексія Криму? Або ж  секретаря НСЖУ Валерія Макєєва, який перебув сто днів полону і на конференції  говорив про пріоритет людського життя і солідарність з полоненими журналістами? 

Щоправда, тон дискусії під час цьогорічної міжнародної конференції дратував російських журналістів. У своїх виступах вони говорили про те, що, мовляв, не тільки Україна суттєво обмежує їх у висвітленні подій, не пускає на свою територію, позбавляє акредитації тощо, але й, як заявив один із представників Росії,   їхні ЗМІ стикаються з утисками й обмеженням роботи і в інших країнах ОБСЄ. Однак їхні виступи наражалися хіба що на критичні репліки. Фактично російська делегація була піддана обструкції з боку учасників конференції.

На закиди російських журналістів Мар’яна Беца зауважила, що Україна підтримує свободу слова. Нагадала їм про двох журналістів, які досі є заручниками Росії – Романа Сущенка та Миколу Семену, й закликала інші країни та ОБСЄ докласти зусиль для їх звільнення. Також вона зреагувала на репліку представника російської делегації щодо «української теми», наголосивши, що нема «української теми – є російська війна проти України». До речі, представники медіа США, Білорусі, Великобританії, країн Балтії, Середньої Азії, в свою чергу, навели нові факти ведення гібридної війни з боку Росії.

Чи з цих причин, чи з інших, але жоден представник Росії не взяв участі в заключному заході конференції, що стосувався злочинів проти журналістів у Криму.

Загалом, як показала конференція, міжнародна журналістська спільнота,   попри одностайну підтримку України, ще слабо обізнана із ситуацією в нашій країні, особливо щодо медіареформи: роздержавлення ЗМІ, перехід від державного до суспільного мовлення, впровадження е окупованіості. А тут таки є значний крок вперед, принаймні, порівняно з більшістю пострадянських країн.  

За підсумками віденської конференції можна стверджувати, що її модераторам, спікерам вдалося донести до журналістської спільноти основні тези: роздержавлення ЗМІ та створення суспільного мовлення в Україні, не зважаючи на складнощі, відбуваються успішно і є важливим кроком до цивілізованого суспільства; через російську агресію чимало журналістів з Криму та Донбасу змушені були покинути свої домівки, роботу і виїхати на е окуповані території; деякі журналісти заарештовані окупаційними органами і перебувають у тюрмах; російська пропаганда веде гібридну війну проти України, в якій одна з ключових ролей відводиться інформаційній війні, а більшість російських ЗМІ у цій війні є «солдатами ідеологічного фронту Кремля»; в Україні існує ряд нагальних проблем щодо захисту прав журналістів та їхньої безпеки.

Вікторія Плахта, секретар Національної спілки журналістів України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Правоохоронці не вміють працювати з новою редакцією 171 статті», – журналістка, якій погрожував депутат// НСЖУ, 10.08.2017

Замість коментаря тележурналістці – звинувачення її у крадіжці. Такий спосіб «спілкування» із кореспонденткою телеканалу «Інтер» Інною Білецькою обрав депутат Рівнеради Олександр Бабат. Інцидент стався у січні 2017 року і про нього інформували рівненські ЗМІ. Було порушено кримінальну справу, але невдовзі – закрито. А депутат і досі лишається на своєму місці.

Сергій Томіленко: «Нам спільно треба нав’язати політикам культуру поваги прав журналістів!»// НСЖУ, 07.08.2017

Змістовна розмова із Сергієм Томіленком, головою Національної спілки журналістів України (НСЖУ) про основні виклики, які постають перед українською журналістикою в умовах кризи, роль журналіста на війні, їх фізичну безпеку і зміни в структурі та напрямках діяльності найбільшого в Україні журналістського об’єднання, що налічує близько 20 000 членів.

Паралельні прямі не перетинаються?// НСЖУ, 04.08.2017

Сьогодні, 3 серпня 2017 року. День чергового «судилища» над Миколою Семеною у Криму. Втім, навіть ТАМ наявні ознаки Суду.

Де шукати цікавий контент на місцевому ринку: майстер-клас секретаря НСЖУ// НСЖУ, 01.08.2017

Де і як шукати цікаві теми для місцевої газети — про це йшлося під час майстер-класу секретаря НСЖУ з навчальної діяльності Віталія Голубєва під час дводенного практичного семінару “Як розвивати свою газету: перші кроки після реформування”, що відбувся у Києві 27-28 липня. Захід організував офіс Ради Європи у партнерстві з Національною спілкою журналістів України. Голова НСЖУ Сергій Томіленко відкрив семінар, а секретарі НСЖУ Костянтин Григоренко і Віталій Голубєв провели майстер-класи для його учасників.

Партнери