Хто «зачищає» енергоринок під Ахметова

П'ятниця 15 Листопада 2013

Справді, після фактичного розорення НАК «Нафтогаз», черга дійшла до держкомпанії «Енергоатом», найбільшого виробника електроенергії в Україні та оператора всіх наших АЕС. І якщо першу фактично знищили заради приросту добробуту Дмитра Фірташа, агента впливу російського «Газпрому», то другу приносять в жертву  найбагатшій  людині країни Рінату Ахметову.

            Ядерна енергетика є основою української електроенергетики - з 90-х років на її частку припадає до 50 % від всієї виробленої електроенергії в Україні. Всі роки з моменту здобуття Україною незалежності атомники модернізували наші АЕС та займалися підвищенням рівня безпеки енергоблоків, побудованих в 70-их роках. Результат - визнання міжнародними структурами факту, що рівень безпеки наших АЕС в цілому відповідає світовим стандартам. Також за ці роки були введені в експлуатацію три нових енергоблоки – на Запорізькій, Хмельницькій та Рівненській АЕС.

Тим часом,  теплові електростанції, що дісталися нам від СРСР, всі ці роки нещадно експлуатувалися, модернізацією їх не займалися ні держава, ні «приватні» інвестори, яким вони були продані. Відтак, зношеність основних фондів ТЕС перевалила за 80 %, викиди в атмосферу забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів, не відповідають європейським нормам. Після того, як Президентом України став Віктор Янукович, до 70% від всіх встановлених потужностей ТЕС придбала одна компанія - ДТЕК, яка належить Р. Ахметову. І ось тут, здогадайтесь, у кого почалися важкі часи – у атомників чи «тепловиків»? Правильно, у атомників.

Ринок електроенергії в Україні: без надій на інвестиції

Сьогодні всі виробники електроенергії в Україні продають її в «одні руки»: держпідприємству «Енергоринок» за тарифами, які встановлює Національна комісія регулювання в електроенергетиці (НКРЕ). На даний момент 1 «атомна» кВт-година коштує 22,2 коп , вироблена на гідроелектростанції -20, 6 коп, а теплова - 68. Коп. «Сонячна» електроенергія коштує 5 грн.11 коп, а «вітрова» - 1 грн.24 коп. У результаті мікшування формується так звана середньооптова ринкова ціна на електроенергію. На листопад цього року вона склала 74,8 коп. за 1 кВт -год. Але ось промисловості обленерго продає електроенергію залежно від обсягу споживання або по 81,1 коп , або по 1 грн.3 коп/ кВт -год. Очевидно, що при таких цінах на електроенергію для промисловості, вище, ніж у деяких європейських країнах, українська продукція, особливо з великою часткою в собівартості електроенергії, неконкурентноздатна. При цьому існують пільгові групи споживачів , такі як населення, яке платить по 28 коп / кВт, а також водоканали, державні шахти і парочка феросплавних заводів. Для забезпечення низького тарифу для населення та інших пільговиків різниця між пільговими цінами і середньоринковою ціною покривається промисловістю. Така схема називається « перехресним субсидуванням ». За підсумками 2012 року обсяг перехресного субсидування склав 35 млрд.грн, а за підсумками 2013 очікується на рівні 40 млрд. Для порівняння - в 2002 році цей обсяг становив жалюгідних 2 млрд. Зростання пояснюється також тим, що компанія Ахметова є єдиним експортером електроенергії. Електроекспортний бізнес прибутковий, тому що на підставі урядових рішень , в обхід положень Закону "Про електроенергетику", ДТЕК набуває електроенергію на експорт на ОРЕ за оптовою ринковою ціною без урахування т.зв. дотаційних сертифікатів (тих, що компенсують різницю в цінах для пільгових категорій та середньооптовою ціною), тобто на 30% дешевше, ніж електроенергію купують вітчизняні споживачі .

Чисто бізнес по-донецьки - продаємо по 68 коп / кВт, потім для експорту купуємо за 50 коп, продаємо на пару копійок дорожче в Європу плюс повернення ПДВ, яке для цієї компанії здійснюється автоматом. Дуже просто.

На межі зупинки

 

Для утримання зростання середньооптові ринкової ціни НКРЕ не підвищує тариф для « Енергоатому», тобто, не дає можливості купувати у компанії енергію дорожче,  незважаючи на те, що компанія має цілий ряд невідкладних завдань, і без належних коштів виконати їх неможливо.

Зокрема, «Енергоатом» вступив у непростий період продовження експлуатації енергоблоків понад проектних 30 років. До 2019 року Компанії необхідно продовжити термін експлуатації 9 енергоблоків АЕС. Витрати на продовження терміну експлуатації одного енергоблоку становлять приблизно 3 млрд.грн., отже, на все потрібно близько 27 млрд.грн. Крім того, існує ряд інвестиційних проектів, життєво необхідних для забезпечення енергетичної безпеки нашої країни. До таких належить, наприклад, будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) українських АЕС. Щорічно компанія платить понад 100 млн. дол. США Росії за послуги, відправляючи туди відходи для тривалого зберігання. На побудову сховища потрібно ще 3,7 млрд. грн.

Додайте до цього необхідність добудови гідроагрегату № 3 Ташлицької ГАЕС, що входить до складу Южно-Українського енергетичного комплексу та знаходиться на балансі  "Енергоатому" ( цей проект є надважливим для всієї Об'єднаної енергосистеми України, яка страждає від браку маневрених потужностей, але він вже шість років залишається «замороженим») та ще 7 проектів, які потребують інвестицій, не кажучи вже про будівництво нових потужностей. Загалом фахівці компанії підрахували, що для покриття експлуатаційних витрат, включаючи витрати з підвищення безпеки та продовження терміну експлуатації АЕС, тариф повинен бути на рівні 27,4 коп / кВт .

А від фінансового благополуччя оператора всіх українських АЕС залежить функціонування цілої галузі - атомно -промислового комплексу - підприємств, пов'язаних з видобутком і переробкою урану, тих, що виробляють системи контролю та управління ядерними реакторами, та тих, що забезпечують безпечну експлуатацію атомних станцій.

Вже зараз спостерігаються кризові явища в суміжних галузях - не росте запланованими темпами видобуток вітчизняного урану, відбувається скорочення персоналу на НВО« Радій», який виробляє системи, важливі для безпеки реакторної установки, українських проектантів з Харківського «Енергопроекту» переманюють росіяни.

Атомно-промисловий комплекс України представлений висококваліфікованими фахівцями, інтелектуальною технічною елітою нації, з величезним інноваційним потенціалом. Але все це, звісно,  в разі вкладення коштів у розвиток ядерної енергетики. Важливим є питання збереження компетенції машинобудівників і проектних організацій. Саме ядерна енергетика як високотехнологічна і наукомістка галузь могла б стати локомотивом розвитку економіки України в 21 столітті.

Як показала практика останніх років, навіть затверджена постановою Кабміну Комплексна програма підвищення безпеки АЕС не є переконливою підставою для НКРЕ включати в тариф на атомну електроенергію кошти, необхідні для її реалізації. Популістська тарифна політика уряду, зі спробами утримати ціну на електроенергію для населення та пільгових категорій споживачів за рахунок стримування тарифу на атомну електроенергію вже призвела до погіршення фінансового стану не тільки експлуатуючої організації, а й Східного ГЗК, де працює 7 тис. осіб, у тому числі шахтарі, які видобувають уранову руду на глибині більше 300 м.

У результаті такої тарифної політики ще прибуткова за підсумками 2011 року держкомпанія (чистий прибуток 2,5 млрд. Грн , з яких 1,5 млрд. грн пішли до держбюджету), перетворилася на збиткову. Підсумок 2012 року: чисті збитки -  2,7 млрд.грн, при цьому компанію в кінці грудня уряд зобов'язав випустити облігації на 1,5 млрд.грн, перевести в готівку їх через Ощадбанк України і сплатити податки на майбутні (міфічні, насправді) прибутки у обсязі 1,3 млрд. грн - для затикання дірок у бюджеті 2012 року. Трож за підсумками 10 місяців НАЕК « Енергоатом» має чисті збитки 4,65 млрд.грн , при цьому переплата по податках становить 2 млрд.грн.

 Всі ці цифри прозвучали на комітетських слуханнях профільного Комітету ВР з ПЕК 8 листопада,  присвячених фінансово - економічному стану ядерної галузі. ДП «Енергоринок»  з урахуванням попередніх років заборгував НАЕК « Енергоатом » більше 6 млрд. грн , а це  - три з половиною місяці безкоштовної роботи всіх енергоблоків АЕС. Через брак коштів на експлуатаційні витрати і підвищення безпеки, продовження терміну експлуатації компанія бере кредити. На сьогодні обсяг кредитних зобов'язань складає 6,8 млрд.грн.  А це близько третини її річного доходу.

На фоні  всіх цих «райдужних» цифр представник НКРЕ на вищезгаданому засіданні заявив, що НАЕК має вирішувати свої фінансові проблеми «нетарифними методами». На запитання народного депутата В.Бандурова , що ж це за методи такі , якщо єдина продукція компанії - електроенергія , яку, мало того, що змушують продавати за необгрунтованими тарифами, так і ще не дають її виробляти, вводячи диспетчерські обмеження, відповіді ніхто не дав. За рахунок диспетчерських обмежень за 10 місяців НАЕК не виробив 8 млрд. кВт / год. Якщо береш кредити, ясно, що для повернення тіла кредиту, та відсотків засоби повинні включатися в ціну на електроенергію. У другій половині 2013 року віце -прем'єр Ю.Бойко неодноразово коментував , що велика удача для української ядерної енергетики - завершення переговорів з ЄБРР і Євроатомом про надання ними кредитів на підвищення безпеки наших АЕС в обсязі 600 млн. євро. В особистих бесідах з автором представники цих донорських структур вже зараз говорять, що вони не впевнені, що «Енергоатом» зможе віддати ці кредити, оскільки тарифна політика уряду щодо компанії не вселяє оптимізму.

 

Реформування ринку по-дтековськи: кому вершки, а кому корінці

 

Як реформувати наш ринок електроенергії за європейськими лекалами придумали ще в 2002 році, Кабінет Мінстрів затвердив відповідну Концепцію. І ось 24 жовтня Верховна Рада прийняла закон «Про функціонування ринку електроенергії», який відправлено на підпис Президенту. Але законопроект до парламенту подав не уряд, як він мав це зробити згідно з Програмою економічних реформ Президента, а два народних депутата  - І.Глущенко (працював у компаніях Р.Ахметова) та М.Мартиненко. Проходження законопроекту в лабіринтах парламенту відбувалося під гаслами виконання зобов'язань України перед Енергетичним співтовариством, членом якого Україна є з 2011 року, ну і в якості необхідної умови для підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, оскільки цей закон нібито встановить правила для функціонування у нас конкурентного, прозорого ринку, з рівними правами всіх його учасників.

Але, як відомо, диявол криється в деталях.

 Автори законопроекту, розробка якого ретельно курувалася ви здогадуєтеся якою «тепловою» компанією, передбачили в ньому так званий Фонд вирівнювання вартісного дисбалансу. Суть така: наповнювати його будуть дві держкомпанії - НАЕК «Енергоатом» та ПАТ «Укргідроенерго», а витрачати - на підтримку виробництва електроенергії на поновлюваних джерелах (всі знаходяться в приватній власності), збиткових теплоелектроцентралей (теж приватних) та для відшкодування постачальникам електроенергії (обленерго) збитків від поставок її пільговим категоріям споживачів, в тому числі населенню. Обсяг цього Фонду, за оцінками, вже вдвічі перевищує обсяг товарної продукції НАЕК «Енергоатом». При цьому, продавши свою електроенергію, компанія не отримає грошей на свій поточний рахунок, а зобов'язана перерахувати їх на рахунок Фонду. І тільки після розподілу коштів всім «злиденним» залишки переведуть на її рахунок .

Економісти порахували, що для того, щоб дотримуватися цю норму закону, НАЕК повинен продавати свою електроенергію за ціною, вище сьогоднішньої для ТЕС. Таким чином, продукція «Енергоатому» стає неконкурентноздатною на ринку двосторонніх договорів (між виробником і промисловим споживачем) в порівнянні з ТЕС.

Ось такий простий спосіб придумали менеджери здогадуєтесь якої компанії для усунення з ринку двосторонніх договорів своїх конкурентів - двох держкомпаній. Таким чином, високі посадовці з «Енергоринку» та НКРЕ вважають, що державні зобов'язання перед суспільством повинні виконувати державні компанії, навіть якщо це веде до їх банкрутства. Ну а приватний бізнес може не мати жодних соціальних зобов'язань, лише отримувати прибутки, прилаштовувати їх в офшорах, купуючи особняки в Лондоні, яхти, літаки та мисливські угіддя із замками в Україні.           

Цікава деталь: складний законопроект Рада прийняла за 5 хвилин 10 секунд 305-ма голосами. При цьому у відомого олігарха раптом «вимальовуються» ну дуже цікаві союзники. Приміром, фракція партії «Свобода» проголосувала повністю. Але це хіба не  в програмі у неї записано положення про необхідність повернення Україні ядерної зброї, не більше, не менше? У неї. То як же ці патріоти збираються її повертати -  знищивши ядерну галузь повністю?

В принципі, «дзвіночки» про їх ​​позицію вже потроху дзвеніли. Приміром, у вересні, на круглому столі, організованому громадською організацією «Українська стратегія», на якій представлялася Концепція державна програми розвитку електроенергетики України до 2030 року, розроблена незалежними українськими експертами , пани А.Мирний , заст.голови Комітету ВР з ПЕК, та І. Швайка  рвали на собі вишиванки та гнівно запитували: чому це у нашої ядерної енергетики немає лобістів? Дуже це гнівно було, аж голоси ламались. Але, як з'ясувалося згодом, то був просто спектакль для присутнього на заході представника Конгресу українських націоналістів з Канади. Бо вже у сесійній залі ніхто вишиванок на собі не рвав, і та сама «Свобода», претендуючи на роль праведних патріотів, дружно та тихесенько проголосувала за ахметовський закон. І Рада підписала вирок всій ядерній індустрії України.

Ахметов виграв сьогодні свою шахову партію. Але ж у шахах цінується передбачення на кілька ходів вперед. Як показала практика, зупинка навіть одного атомного енергоблоку в розпал зими дестабілізує енергосистему. Так сталося взимку 2012 року, коли випав з енергосистеми один з блоків Запорізької АЕС. Тоді ДТЕК не змогла запустити свої резервні газові блоки, хоч і сильно намагалася, як кажуть енергетики, їх « підняти» . Довелося для покриття дефіциту електроенергії купувати її в Росії.

Тепер, через відсутність у «Енергоатома» коштів на продовження терміну експлуатації енергоблоків, існує велика ймовірність, що взимку 2014-2015 року  будуть стояти вже три енергоблоки - мегаваттники. Якщо це станеться, нас очікують віялові відключення електроенергії, як у 90-і роки, закупівля дизельгенераторів та багато інших проблем.

Дозачищались. 

Ще один журналіст загинув: за що вбили Вадима Комарова?// НСЖУ, 24.06.2019

46 днів черкаський журналіст Вадим Комаров провів у комі і пішов з життя, так і не проливши світло на те, хто на нього напав.

Небезпечна професія: 5 фільмів про журналістів-розслідувачів, які варто побачити// НСЖУ, 19.06.2019

За чотири місяці 2019 року слідчі Національної поліції України розпочали досудове розслідування у 63 кримінальних провадженнях за злочинами у сфері професійної діяльності журналістів – такими є дані прес-служби Міністерства внутрішніх справ.

Як журналіст-переселенець став найкращим гідом у чорнобильській зоні// НСЖУ, 14.06.2019

У мирний час Дмитро Шибалов працював журналістом в інтернет-виданнях Донецька, на радіо й телебаченні, писав і знімав сюжети про життя міста і його проблеми. Після початку війни, залишившись без роботи, заснував разом із друзями гуманітарну волонтерську організацію. Сьогодні 30-річний журналіст-переселенець працює гідом у компанії Chernobyl Tour та возить туристів до зони відчуження.

Два роки ізоляції в Донецьку: Україна вимагає свободи для Стаса Асєєва// НСЖУ, 12.06.2019

Моторошна історія про те, як людина заплатила свободою за можливість говорити правду

Партнери