“Розпил” бюджету для своїх: як це робиться на районному рівні

Четвер 31 Жовтня 2013

За рік з районного бюджету чиновниками різних рівнів можуть «розтягти » мільйони гривень. «Відкати» з тендерів, «відмивання» коштів через комунальні заклади, нецільове використання грошей платників податків… Схеми вдосконалюються, шліфуються…

Громадська організація “Бюро аналізу політики” провела аналіз того, як це робиться. Майстри! Формула проста – треба брати скрізь, де можна. І беруть: з дорослих і дітей, із хворих та здорових, з чоловіків та жінок (тут якраз повна гендерна рівність).

Візьмемо школи району та дитячі садки міста. Порівняли ціни міськради та райдержадміністрації тільки по десятьом товарам, і помітили: «районні» чиновники «переплатили» за рік приблизно  27 тис  грн. за ті ж самі товари, що закупалися і міською радою для дитсадків. А в школи району закуповується далеко не десять “позицій” товарів, мінімум вп’ятеро більше – півсотні  видів продуктів. Отже, множте мінімум на п’ять. Що це? Службова некомпетентність  чи  класичний «відкат» керівникам райдержадміністрації? А ви як думаєте?

А ось закупівля комп’ютерної та телевізійної  техніки для чиновників адміністрації. Тут “робота” йде за принципом “ курка по зернятку клює”. Приміром, системний блок без монітору можна було купити десь на 1000 грн. дешевше. Купили, як ви здогадуєтесь, дорожче. Хоча, якщо припустити, що посадовці полюбляють грати в ігри на робочому місці, то все логічно – треба комп’ютер “побагатше”. Питання доцільності закупівлі техніки на зразок великого «плазмового» кольорового настінного телевізора, мабуть, і коментувати зайве.

А ось «відмиванням» бюджетних коштів через комунальні заклади райради. Є комунальне підприємство райради «Райкомунгосп». При тому, що тариф на послуги теплопостачання враховує ВСІ видатки підприємства, районна рада примудряється щорічно витрачати колосальні кошти з бюджету у вигляді безповоротної підтримки «Райкомунгоспу». Минулого року, приміром, мова йшла про близько 1,2 млн. грн. Звідкіля ж береться така збитковість і навіщо району підприємство, яке не те що не заробляє, а навпаки «просаджує» величезні по районним міркам гроші?

Беруться мільйони бюджетних грошей з районного бюджету і переводяться на рахунок «свого» підприємства за допомогою «своїх» депутатів. Потім частина цих грошей може запросто використовуватися на купівлю «іномарок», ремонти кабінетів, дач, і таке інше.  Родзинка тут полягає в тому, що чиновники вже не зобов’язані звітувати за мільйони, бо ті були «подаровані» підприємству. Те в свою чергу, стверджує, що то його гроші й звітувати про те, куди їх витрачає не буде навіть депутату. І такі зухвалі дії відбуваються в районі при тому, що «Райкомунгосп» знову має колосальну заборгованість за природній газ в сумі понад 800 тисяч грн. Де поділися гроші, отримані від споживачів за надані послуги по теплопостачанню,  невідомо.

Але й цього замало. Напередодні позачергової, жовтневої, сесії райради було оприлюднено проект рішення про внесення змін до бюджету. З поміж сторінок тексту та табличок, багатьох додатків дуже непросто було знайти  малесенький рядок - Про «Програму фінансової підтримки комунального підприємства «Райкомунгосп» на 2013 рік. І що там? Звісно, збільшити – ще майже на півмільйона, на суму 465 тис грн. Тут півмільйона, там півмільйона, трохи й набіжить…

Або от інший комунальний заклад - «Тростянецька районна друкарня». Друкарня «проводить» свої платежі через рахунки «приватної контори». А  її рахунки «заморожені» за рішенням правоохоронних структур. А ще є кредити, борги і тд. Таким чином, підприємство, яке має замовлення, клієнтів, штат, доходи від оренди та дорогі приміщення в самісінькому центрі,  очевидно, має колосальні борги створені не на комерційній основі. Все дуже схоже на штучне доведення до банкрутства прибуткового підприємства з метою «викупити» його за «копійки».

Неважко здогадатись, що все описане то, скоріше за все, лише вершина айсбергу. Сам же айсберг той годує (і, зрозуміло, далеко не льодом) чималенько владного люду, який їздить на недешевих автомобілях, живе в небідних апартаментах і на широку ногу. А тим часом в районі не відремонтовані кілометри доріг між селами, закриваються школи в селах, є безліч проблем у культурі та медицині. Корупція, відкати, жадібність, обман, потурання злочинцям – все це і є тим злом, яке «оселилося» у владі. На цьому вона і тримається.

Олександр Глинський,

експерт Бюро аналізу політики (м. Суми),

депутат Тростянецької райради

В Україні заснували журналістську премію імені Гонгадзе// НСЖУ, 11.04.2019

Премію за новаторство в журналістиці імені Георгія Гонгадзе презентували 9 квітня в Києві. Її започаткував цього року український ПЕН-клуб. Переможця визначать 21 травня. Саме цього дня загиблому журналісту Гонгадзе мало би виповнитись 50 років.

Мистецьку премію «Київ» імені Анатолія Москаленка здобув Володимир Проненко// НСЖУ, 09.04.2019

Журі Мистецької премії «Київ» на засіданні 9 квітня проголосувало за присудження премії імені Анатолія Москаленка 2019 року (в галузі журналістики) Володимирові Проненку – авторові книжки «Що серцем сприйняв» (2017).

Анексія Криму: втекти, щоб вижити// НСЖУ, 19.03.2019

Цими днями в Україні згадують про події п'ятирічної давнини, пов'язані з окупацією Криму. Секретар Національної спілки журналістів України, редактор проекту "Крим. Реалії" Радіо Свобода Олена Юрченко була серед тих колег, хто повідомляв про ситуацію, працюючи в надзвичайно складних умовах на захопленому півострові. Про свою роботу в 2014-му, про погрози й небезпеку, про досвід переїзду разом із сім'єю до Києва та облаштування на новому місці Олена розповіла в публікації для сайту patriotdefence.org.

Побили, кинули яйце та облили кефіром: в Україні – тільки вільна журналістика// НСЖУ, 16.03.2019

Ні для кого не секрет, що журналіст – професія небезпечна, особливо в країні, де на носі вибори глави держави. Незважаючи на всі закони, в Україні сотні журналістів на рік зазнають фізичного та психологічного тиску. «Телекритика» подає короткий звіт НСЖУ про безпеку репортерів за 2018 рік на сторінках спецвипуску «Жертви безкарності».

Партнери