Уряд: Руки вгору! Всі скинулись на "науку"!

П'ятниця 20 Вересня 2013

 

Міністерства доходів і зборів, яке підприємці ласкаво називають Мінздохом, подарувало світу  проект чергових покращень до найкращого у світі українського Податкового кодексу. Покращення покращеного — фірмовий стиль уряду Януковича. Разом із повторенням мантр про стабільність, поліпшення податкової системи, і необхідність усім буржуям терміново інвестувати в Україну, бо скоро буде пізно.

Отже, поки вище керівництво заклинає - контора пише. І, треба відзначити, пише все краще і краще: якщо попереднє покращення справ у автомобільній галузі — утилізаційний збір — викликав не дуже позитивні асоціації (утилізація, ліквідація, контрибуція, реквізиція і т.д.), то тут все красиво – нате вам екологічний податок! На святе не жаль!

 

Екологія вимагає жертв!

Але насправді екологія це зовсім не те, про що ми завжди кажемо. Мовляв, екологія у нас погана. Трохи дурниця виходить. Це у нас стан навколишнього середовища поганий. А екологія - це наука, що досліджує відносини організмів один з одними і з навколишнім середовищем (це не українська Вікіпедія вигадала — так написано у самій “Большой Советской Энциклопедии”!) І дає поради, як ці відносини поліпшити.

Чудовим прикладом, приміром, є  Межигір'я: так гармонійно поєднати пеньки, поля для гольфу і тенісу, земляних зайців, “Беркут” під кожним кущем, протиповітряну оборону, чотириметровий паркан, золотий унітаз із головним організмом країни міг тільки справжній еколог. Тож абсолютно не виключено, що саме його натхненна праця і надихнула творців Податкового кодексу на створення екологічного податку. Взяли – і створили.

Тепер, погодьтесь іноземці мають бути просто в захопленні  — яка Україна передова країна! - спеціальний податок на розвиток однієї з біологічних наук збирає! Збирає, а завдяки проекту, який стане частиною Податкового кодексу з 1 січня 2014 року  ( у суворій відповідності з тим самими кодексом, який забороняє вносити зміни пізніше, ніж за шість місяців до початку бюджетного року) збиратиме ще більше. Бо ми всі з того часу отримаємо «щастя» додатково платити за те, що ллється (вода, поки що крім дощової), горить (газ), світить (люмінесцентні лампи, а Місяць і Сонце, мабуть, на черзі). Нафту чіпати не стали — чи вона не так горить, чи вона не так ллється. Можливо тому, що вона вже ллється так, як комусь треба. 

 

Кому ті полімери заважали?

Під податок з красивою назвою також загриміла вся тридцять дев'ята група Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності - полімери, які якраз із нафти і виробляють. Винятком стали хіба що шкільне канцелярське приладдя, декоративні статуетки та фільтри — піклуються у Мінздоху про освіту, культуру і чисту воду!

Нема куди правди діти,  полімери переслідують нас усюди — вода наливається у пластмасові відра, у газових плит ручки з пластмаси, крісла в офісі пластикові,  продукти у пластиковому пакуванні, пиво у пластикових пляшках, у зубах полімерні пломби. Відповідно, полімерів у вигляді виробів та сировини ­Україна імпортує, переробляє і споживає не менше мільйона тонн на рік — і це дуже мало у порівнянні з Західною Європою. Там за рік на душу припадає вчетверо більше. Не можна сказати, що Україна досі не мала з цього зиску — як і будь-який імпорт, полімери обкладають митом. Інша справа, що ставки мита коливаються від 0% до 10%, що зрозумілим чином турбувало поборників фіскальної екології — така база оподаткування, а обкладена неналежно! Це ж якщо по гривні з кілограму — мільярд виходить! 

Але лобова минулорічна спроба підняти мита на все (у тому числі на полімери) до максимуму отримала відкоша ВТО.

- Кляті папєрєднікі! Віддали все міжнародній буржуазії! Вітчизняний олігарх вимушений зупиняти заводи! - волали тоді регіонали разом з комуністами.

Дійсно, олігархи, і не тільки вітчизняні, зупиняли українські виробництва полімерів одне за одним. Виробництво поліетилену на Северодонецькому “Азоті” припинили ще у середині 1990-х, за часів Кучми, а Фірташ, якому комбінат належить зараз, розконсервовувати його не планує. Більш того, він і на нещодавно придбаному горлівському “Стиролі” зупинив виробництво полістиролу. ТНК-ВР зупинило виробництво поліпропілену на Лисичанському НПЗ у 2011, ще до остаточної зупинки всього заводу. Ну, про первомайський “Хімпром” можна і не згадувати — він “ліг” так давно, що важко згадати, що саме виробляв і чи існували тоді олігархи. Тримається і намагається розвиватись “Карпатнафтохім”, але йому так активно покращують інвестиційний клімат, що час від часу і він зупиняється. Приміщення і територію Українського НДІ пластмас у 2011 вирішили віддати Академії. Хокейній.  Помаранчеві недобитки? Та ні, донецька міська влада

 От і все наше полімерне виробництво разом із наукою. Цікаво порівняти з сусідньою Польщею — тамтешній спадок комуністичних часів, комбінат “Орлен”, не подарували за символічні гроші місцевим  надійним хлопцям чи історичним московським друзям по партії-комсомолу. Акції продали за грубі гроші міжнародному концерну “Basell” і, незбагненим для українських міцних господарників чином, підприємство розбудовується, запускає нові виробничі потужності, збільшує обсяги і асортимент виробництва продукції. Тому, що у Польщі з'явилось безліч підприємств, які виробляють товари з пластмаси — для внутрішнього ринку і на експорт. Правильніше сказати — для ринку всієї Європи.

Значно повільніше, у значно меншій кількості, дуже рідко за участі іноземних інвесторів такі виробництва з'являються і в Україні. Технології дозволяють заробляти гроші на полімерах навіть без значних капіталовкладень — деякі речі можна робити на власній кухні. Це справжній малий та середній бізнес, орієнтований на поки ще бідного та не дуже вибагливого українського споживача.

То як з такої вівці не настригти іще вовни? 

 

Чим нас ще обкладуть?

Отже, за щастя зробити щось з пластмаси треба буде платити один відсоток з вартості одного кілограма. І не треба радіти, що більшість пластмас коштують небагато — для оптимістів проект передбачає чарівну альтернативу “але не менше 100 євро за тонну”. Для найбільш масово вживаних матеріалів це може додати і до 10 відсотків вартості. Тобто, щонайменше гривню накинути буде вимушений кожен імпортер. І ще двадцять копійок ПДВ. А потім виробник того ж пластмасового відра також додасть, скільки належить — бо то був екологічний податок з сировини що ввозиться на митну територію України, а новостворений український товар з пластмаси чим гірший?

Як казав один бармен: “Сорок і сорок — рубль сорок, пива не брали — два сорок”.

Втім, у деяких випадках Мінздоху пощастить ще більше. Є в Україні, приміром, успішне підприємство. Воно купує китайський поліпропілен, - відповідно, тепер платитиме додаткову гривню - і додає до нього різні добавки — наповнювачі, барвники,  — аби отримати поліпропілен з властивостями, потрібними кінцевому споживачу. Це вже за новий, український полімер, треба нову гривню державі віддати. А кінцевий споживач виробляє, наприклад, горщики для квітів — це вже продукція з пластмас, внесіть на екологію. Отакий виходить кругообіг податку в стоматології... Тобто, в екології.ще об

Чи не краще буде одразу привезти горщики з Польщі?

Розвиваючи цей тренд, можна очікувати від Мінздоху впровадження нових податків з красивими назвами: філологічний, біосоціологічний, текстологічний, сексологічний, політологічний, стоматологічний.

Втім, останній, кажуть, вже сплачують усі.

 

Віктор Мішковський, економіст, блогер

«Газету бачать і читають – і це вже перемога»// НСЖУ, 17.07.2017

Днями виповнилося 100 років із моменту виходу першого номера газети «Донбасс»

Толерантність чи загравання з окупантом? Журналісти – про мову ненависті, АТО і ОРДЛО// НСЖУ, 14.07.2017

Все, що пов’язано з дотриманням журналістських стандартів – це проблема саморегулювання всередині журналістського середовища. Адже поки з боку держави немає визначеності щодо ситуації на Донбасі, говорити про єдину медіаполітику – зарано. Так говорить секретар НСЖУ Ліна Кущ.

Оподаткування доходів членів трудового колективу під час реформування друкованих ЗМІ// НСЖУ, 13.07.2017

У цій статті ми розглянемо одну із ситуацій податкової конкуренції, яка має місце у зв’язку із оподаткуванням доходу фізичної особи від набуття нею у власність частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) або приватного підприємства (далі – ПП), що створюються в процесі перетворення редакції членами її трудового колективу в порядку реалізації Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» (далі – Закон).

7 липня випускники Коледжу преси та телебачення в 13е проголосили «Клятву репортера»// НСЖУ, 12.07.2017

Заснована випускниками Коледжу в 2004 році в період «темників», вона й досі залишається актуальною, особливо в умовах інформаційної війни та намагань деяких «колег» спаплюжити професію журналіста як таку, перетворюючи професійну журналістику в заробітчанство.

Партнери