Першопрохідець, або як Азаров «пакращив» своє ж «непакращення»

П'ятниця 13 Вересня 2013

Що тут ще не відкрили? Я відкрию!

Найуспішніший маркшейдер всіх часів і народів безпрецедентно відкрив!

По суті, не має значення що саме.

Справді,  погодьтесь, всі ми знаємо Миколу Яновича  як  всесвітньо відомого відкривача всього-всього — достатньо згадати кількаразове відкриття “моста Кирпи”. Схоже, якби Микола Янович народився  у XV-му сторіччі у Португалії, він міг би багато разів відкрити морський шлях з Європи до Індії (як Васко де Гама) або туди-сюди не раз і не два обплисти  навколо земної кулі (як Магеллан). Народившись у той же час у Московському князівстві, він, нема сумнівів,  щонайменше тричі сходив би  за три моря до Індії (як Афанасій Нікітин), чи відкрив би нові міжнародні торговельні відносини ( про всяк випадок, пару-трійку разів). Не сумніваюсь,  народившись навіть у  XV-му до Різдва Христова доктор, член-кореспондент, лауреат, лауреат, лауреат, кавалер, кавалер, кавалер, великий командор (не плутати з О.Бендером, той був просто командор) щось би та знайшов: ПДВ, утилізаційний збір, податок на продаж валюти, якусь державну  монополію... Що, вже були державні монополії? Тоді ідентифікаційний код.

Але, на наше нещастя, Азаров народився у 20-му сторіччі.

На нещастя, бо практично все вже відкрито, а душа вимагає відкриттів. Міст Кирпи вже не будують, відкриття метро на Троєщину відкладено до виборів у Києві (виходить,  якби у Єнакієвому будували метро, виборів мера там би ще довго не було). От Микола Янович і поїхав до міста хіміків Калуша - і тут відкрив… Ого-го, відкрив цілий “Карпатнафтохім”!

Чому нам треба радіти цьому як великому «ого-го!»? Як сказано на сайті Кабінету Міністрів: «Відкриття нових сучасних підприємств, які заплановано в області – це найкраще свідчення того, що Державна програма розвитку економіки працює і активно набирає обертів». 

Отак! Піар цього самого «пакращення»  ще й як "набирає обертів": на запит “Азаров відкрив” Google за третину секунди видає більше півмільйона посилань.

Але при цьому безпрецедентним є те, що Азаров жодним словом не згадав «папєрєдніков». А хто в цьому випадку є тими самими «папєрєдніками»? Так ото ж: сам Микола Янович з  Віктором Федоровичем.

 

Як кляті москалі з українськими націоналістами полівінілхлорид виробляли

Історія з цим самим «Карпатнафтохімом» така.

Підприємство, де побував і щось відкрив днями Микола Янович, веде літопис з 1975 року . Дуже цікавим були роки з 2001 по 2004, коли підприємство, яке практично “лежало”, віддали російським стратегічним партнерам (кажуть, український президент тих часів має хатинку на Сардинії — чому б  Азарову не відкрити інформацію про його доходи і витрати? Втім чомусь нам так здається, що не буде він нічого відкривати.)

Російські стратегічні партнери, треба віддати їм належне, почали повертати підприємство до життя. Виробництва відновлювались, модернізувались, і це при тому, що при владі, як тепер нас жахають , тоді були непередбачувані помаранчеві українські буржуазні націоналісти. При тих самих страшних націоналістах, коли з лісів, якщо вірити нинішнім пропагандистам, ледь з лісів не пострілювали бандерівські недобитки, на «Карпатнафтохімі» навіть збудували нове виробництво з виробництва полівінілхлориду (ПВХ) потужністю 300 тисяч тонн на рік. Саме цей полімер використовують для виробництва усім відомого віконного профілю. А, зважаючи на рівень споживання ПВХ в Україні -  до 150 тисяч тонн на рік, виробництво від початку було спрямоване на експорт до Росії. І – ви не повірите - запрацювало.

Не зважаючи на те, що під завісу процесу Янукович у листопаді 2010-го приїхав до Калушу і щось там відкрив.

Далі підприємство виробляло і продавало (SIC!)  — я власними очима бачив калуський ПВХ на цілком легальних держпідприємствах однієї квітучої країни — члена не те що МС, а самого Союзного Государства!

Але трапилось одне «але».

 

Як завершити програну партію ефектно та вигідно

Той-таки Янукович вікопомного 7-го березня 2012-го завітав до Кабміну, і повідомив Миколу Яновича та інших (“Иных уж нет, а те далече” - А.С.Пушкин (Калугу і Калуш не відвідував, а даремно)), що Україна під його мудрим керівництвом розквітла та розвинулась достатньо, аби дати народу соціальні ініціативи.

Де саме Янукович побачив розквіт української економіки: по дорозі з Межигір'я до Банкової, чи з Банкової до Межигір'я, чи не виходячи з Межигір'я, чи просто на Банковій — наразі лишається невідомо, як і місце падіння яблука у лоба Ньютону, що не заважає нам користуватись законом тяжіння більш як триста п'ятдесят років.

Важливо те, що загадкові обставини видатного економічного відкриття Віктора Януковича не завадили член-кореспонденту НАНУ Миколі Азарову розпочати впровадження його у життя. Тим більш, що на жовтень 2012-го були призначені парламентські вибори.

 У підсумку, невідворотним наслідком «впровадження», як і попереджали українські буржуазні націоналісти-економісти та деякі інженери-«врєдітєлі», стався брак коштів бюджету. І “Карпатнафтохіму” перестали повертати ПДВ.

Взагалі, будь-який дурень інвестор, вкладаючи гроші в українське виробництво, має обирати між двома варіантами (це називається “диверсифікація”, або не “не класти всі яйця до одного кошика”):

1. Виробляти продукцію на експорт, і збанкрутувати внаслідок неповернення ПДВ.

2. Виробляти продукцію для українського ринку, і збанкрутувати внаслідок низької купівельної спроможності українців і позамежного тиску українських податкових органів.

Власники “Карпатнафтохиму”, як розумні люди, заздалегідь розклали яйця по двох корзинах. Фінал був закономірним: напрацювавши на мільярд неповернутого ПДВ, у вересні 2012-го року «Карпатнафтохім» зупинив виробництво ПВХ.

Цю подію не святкували.

Ані Янукович, ані Азаров не приїхали до Калушу урочисто зупиняти виробництво.

Тим часом, у вузьких колах широко розходились чутки.

Наприклад, начебто власник “Карпатнафтохіму” - російський “Лукойл” - зажадав всього нічого, а виконання законів України — у тому числі, стосовно повернення ПДВ.

Кажуть, зажадав, потім рішуче наполіг, а потім «раптом» чомусь, не подаючи позовів до найнезалежніших українських судів, за півроку начебто продав свій нафтопереробний завод у Одесі — начебто новому начебто власнику начебто футбольного начебто клубу з міста начебто Харків. А нещодавно підписав якийсь меморандум з Миколою Яновичем.

І от після всього той начеб-то власник запросив самого великого командора Азарова на відкриття того, що вже працювало, потім було успішно зупинено, а потім знову запрацювало -  завдяки активізації, під патронатом, під проводом, завдяки, внаслідок і таке інше... Зрозуміло, згадувати про «папєрєдніков», які довели все до руїни, тобто, про самих себе, ніхто не став!

От така історія!

Але, згадайте мої слова, що в ній буде найцікавіше – той самий мільярд неповернутого ПДВ таки повернуть! Кому? Та ж новому власникові, щоб ви не сумнівались.

А що зробить Микола Янович? Правильно – попіариться. Відкриє закон перетікання ПДВ від тих, хто не розуміється на «пакращенні», до тих, хто знає, як треба «пакращувати».

Віктор Мішковський, економіст, блогер

 

Про добрі новини і радість бути почутим// НСЖУ, 23.05.2018

Якось прочитала в інтерв’ю журналіста Олександра Савенка таку думку: «Катаклізми, аварії, вбивства – про це найлегше розповідати, а знайти те, що буде показувати нам світло в кінці тунелю, – набагато складніше... Соціальне завдання журналістики – це шукати і знаходити те позитивне і добре, що є в нашому житті». Абсолютно згодна з Олександром, отож і вирішила розповісти про позитив – у тій царині, яку добре знаю і яка дотична до медійної сфери – принаймні наявністю сурдоперекладів у теленовинах.

НСЖУ підтримує захист права журналістів на журналістські розслідування// НСЖУ, 21.05.2018

Щодо резонансного позову Сергія Пашинського до НВ (ТОВ «Видавничий Дім «Медіа-ДК») та журналіста Івана Верстюка.

Укрпошта не виконала своїх обіцянок і підвищує тарифи на доставку газет на Донбасі// НСЖУ, 03.05.2018

Наприкінці 2017 року було повідомлено приємну новину: на засіданні робочої групи НСЖУ, головних редакторів з більшості регіонів і керівників Укрпошти з останньою досягнуто угоди. Та не так сталося, як гадалося... (далі публікація – мовою оригіналу).

Японський проект: новий етап розвитку в Україні// НСЖУ, 25.04.2018

У Києві 24 квітня відбувся семінар «Дякуємо тобі, Україно!», який організував і провів японський «Фонд за безпеку продуктів харчування та життя». У діяльності цієї організації беруть участь як науковці й фахівці-медики, так і творчі особистості, зокрема й журналісти.

Партнери