Спілка > Публiкацiя

«Журналістки не повинні мовчати про тиск і погрози, які отримують через Інтернет», – учасники круглого столу

Служба інформацii НСЖУ
Вiвторок 12 Березня 2019
«Журналістки не повинні мовчати про тиск і погрози, які отримують через Інтернет», – учасники круглого столу

В Україні, як і в світі, упереджене ставлення до журналісток – не рідкість. Вони зазнають цькувань, їм погрожують в Інтернеті через сміливість мати власну думку. У таких випадках варто обстоювати свої права, не мовчати, повідомляти правоохоронців про цькування – радять учасники круглого столу «Онлайн-безпека журналісток. Загрози і вплив на свободу вираження думок».

До заходу, що відбувся в прес-центрі Національної спілки журналістів України 6 березня, долучилися голова НСЖУ Сергій Томіленко, перша секретар спілки Ліна Кущ, експертка ГО «Інформаційна безпека» Тетяна Попова, власний кореспондент «Новой газеты» в Україні Ольга Мусафірова, юристка Олена Зайцева, а також журналістки центральних і регіональних ЗМІ, медіаексперти, представники профспілок та інших громадських організацій, фахівці з онлайн-безпеки, юристи, психологи.

Лектор Центру психосоціальної реабілітації Національного університету «Києво-Могилянська академія» Валерій Ільчук зауважує, що в боротьбі з тиском і погрозами в Інтернеті багато важить корпоративна культура: і журналістська, і загальнолюдська.

– Коли людині погрожують, важлива особиста безпека: щоб можна було кудись звернутися, і головне, дістати допомогу – юридичну, психологічну тощо. Якщо людина вчасно її не має – це породжує безсилля та зневіру, що може призвести до негативних наслідків у роботі та особистому житті, – наголошує Валерій Ільчук.

Також під час виступу Валерій Ільчук зауважив: коли людина йде в журналістику, вона має розуміти, на що погоджується й чим ризикує, має усвідомлювати, що на неї чинитиметься тиск.

– Але треба зазначити, що нині є спеціальні курси, тренінги, завдяки яким можна підвищити психологічну пружність, – каже Валерій Ільчук. – Також маю зауваження до терміна «булінг», який не варто вживати стосовно дорослих. Термін стосується дітей, і в першу чергу в закритих або частково закритих середовищах – це може бути школа, або в дорослому віці – колонія чи тюрма, або ж в армії «дідівщина» – також один з різновидів булінгу. А що стосується Інтернету, то це не булінг, навіть якщо є погрози.

Марина Сингаївська, заступник генерального директора Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ», зазначає, що в своїй роботі досить часто наражається на негатив і погрози.

– Отримую їх і у Фейсбуці, і в особистих повідомленнях, і в телефоні – коли люди, незадоволені якоюсь публікацією, можуть критикувати особисто мене, ображати. Перш за все, намагаюся від цього відсторонитися. Але також маю відпрацьований алгоритм: дивлюся у Фейсбуці профіль того, хто написав повідомлення, здебільшого – це боти, тобто мова йде про чиїсь цілеспрямовані атаки. Але Фейсбук нині дуже дбає про свою репутацію, тому в нього є кілька інструментів, що допомагають нам обстоювати свої права. Отож завжди скаржуся на такі повідомлення: коли ви пишете, що «публікація ображає мене особисто» – це найбільш дієво, Фейсбук її може закрити, – розповідає пані Марина. – Також завжди зберігаю скріни повідомлень з погрозами – на випадок якогось розслідування тощо.

Марина Сингаївстка розповіла про нещодавно започаткований рух «Медіа за усвідомлений вибір», до якого приєдналося більш як 60 ЗМІ й громадських організацій, що працюють з медіа.

– Один з напрямів цього руху – захист його членів. Той, хто підписує меморандум і приєднується до руху, бере на себе зобов’язання працювати за стандартами, а також спільно, публікуючи факти тиску на членів цього руху, можемо протистояти цьому, – зауважує Марина Сингаївська.

Представниця ГО «Центр «Розвиток демократії» Марія Дмитрієва розповідає, що є відкритою феміністкою від середини 1990-х років.

– На будь-яке моє публічне висловлювання часто надходять коментарі: про мою зовнішність, вагу та наскільки мене мають не любити чоловіки, що я взагалі пішла в феміністки. Мій чоловік, коли бачить такі коментарі, завжди сміється, я ж, навпаки: після перших трьох тисяч – це вже набридло, – розповідає пані Марія. – Інтернет дає можливість надзвичайно легко зіпсувати комусь життя. І в країнах заходу вже є статті щодо цькування, зокрема й за допомогою Інтернету.

Також пані Марія наголошує: все що люди викладають про себе в соцмережі, полегшує справу тим, хто хоче завдати шкоди.

– Мене часто запрошують ЗМІ для участі в програмах на радіо й телебаченні. Не минає жодного ефіру, щоб я не дістала повідомлення про те, як маю вдягатися, що маю говорити, як поводитися. Звісно, я ті «поради» ігнорую, але це частина пресингу, якого зазнаю. І ті погрози й тиск, що їх зазнають журналістки в Україні, тісно пов’язані з упередженістю до жінок – це сексизм, мізогінія, зневага до жінок як до людей. І Україна в цьому плані принципово від інших країн не відрізняється, – наголошує пані Марія. – За різними дослідженнями, журналістки дістають від половини до трьох разів більше негативних коментарів, ніж їхні колеги-чоловіки. Про цю проблему в Україні говорять дуже мало, найчастіше її порушують саме феміністки.

Також, на думку пані Марії, великою проблемою є те, що скарги на неприємні та компрометуючі повідомлення, зокрема у Фейсбуці, надходять до розміщеної в Москві регіональної комісії цієї соцемережі.

– Виходить, що за коментар зі словом «кацап», тебе можуть забанити на місяць. А от коли прямим текстом тебе погрожують убити або зґвалтувати, Фейсбук на таку скаргу відповідає, що немає порушень стандартів. Журналістська спільнота й громадськість мають висунути вимогу до Фейсбуку, щоб нарешті відкрили регіональний офіс в Україні – це давно на часі, – упевнена Марія Дмитрієва.

Член Національної спілки журналістів України, доктор філософії Валентин Бугрим наголошує, що працівники медіа мають особисто дбати про свій захист, журналістика ж стала дуже небезпечною професією.

– І справа не в поведінці журналістів, а в їхній діяльності – суспільно-корисній та правдивій, яка стає для когось неприйнятною. Тому я апелюю до зброї – навіть з погляду психології вона (зброя) може давати впевненість у захисті й власній безпеці, – вважає пан Валентин.

Підсумовуючи сказане колегами під час круглого столу, перша секретар НСЖУ Ліна Кущ зазначила, що журналістки не мають мовчати про свої переживання щодо погроз, які надходять через Інтернет.

– А також маємо повідомляти правоохоронні органи про тиск і скаржитися до адміністрацій соцмереж. А ще – потрібно виявляти журналістську солідарність з нашими колегами, – наголошує Ліна Кущ.

Спілчанські новини

Безпека й економічна незалежність ЗМІ – основні питання полтавських журналістів// НСЖУ, 21.05.2019

На відзначення 60-річчя Національної спілки журналістів України в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Короленка спілкувалися зі студентами й викладачами факультету філології та журналістики перший секретар НСЖУ Ліна Кущ, голова правління Полтавської обласної організації НСЖУ Євген Лопушинський, відомі полтавські журналісти Микола Ляпаненко, Валентин Посухов, Віталій Скобельський та Анатолій Мішин.

Сьогодні Георгію Гонгадзе виповнилося б 50...// НСЖУ, 21.05.2019

Встановити і притягнути до відповідальності замовників жорстокого убивства засновника і першого головного редактора "Української правди" обіцяли всі глави держави й керівники МВС та Генпрокуратури. Але досі цього не зроблено.

Підсумки моніторингу висвітлення в медіа президентських перегонів в Україні// НСЖУ, 20.05.2019

У понеділок, 20 травня 2019 року, о 10:00 коаліція громадських організацій «Комісія з журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації» та «StopFake» за підтримки проектів Ради Європи провели заключну прес-конференцію щодо підсумків моніторингу висвітлення в медіа президентських перегонів в Україні.

Журналісти Сущенко та Семена отримуватимуть державну стипендію імені Левка Лук’яненка// НСЖУ, 20.05.2019

Президент України Петро Порошенко підписав указ про призначення незаконно утримуваним в РФ політв'язням державних стипендій ім. Левка Лук'яненка на період утримання та протягом одного року, повідомила прес-служба глави держави.

Партнери