Спілка > Публiкацiя

Найчастіше погрожують авторкам розслідувань або журналісткам, які пишуть про війну, – учасники круглого столу в НСЖУ

Служба інформацii НСЖУ
Четвер 07 Березня 2019
Найчастіше погрожують авторкам розслідувань або журналісткам, які пишуть про війну, – учасники круглого столу в НСЖУ

Протягом 2018 року на 50 % збільшилася кількість фізичних нападів на журналісток в Україні. Водночас зросли й онлайн-атаки на працівниць ЗМІ, які займаються журналістськими розслідуваннями, а також висвітлюють війну, розв’язану РФ на Сході України. Як боротися з проблемою та до кого можуть звертатися журналістки, що стали жертвами цькування в Інтернеті, – про це дискутували під час круглого столу «Онлайн-безпека журналісток. Загрози і вплив на свободу вираження думок».

Захід організувала і 6 березня провела Національна спілка журналістів України у партнерстві з Центром розвитку демократії.

Перший секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ розповідає, що протягом останніх років дедалі актуальнішою стає тема онлайн-атак на журналісток і наслідків таких атак.

– На жаль, онлайн-атаки на жінок журналісток – не лише актуальна тема для українського суспільства. Подібне явище поширене в Європі, зокрема, західні колеги відзначають, що журналісткам надходить утричі більше погроз через Інтернет, аніж чоловікам, – наводить статистику Ліна Кущ.

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко наголошує, що для Спілки є пріоритетом питання фізичної безпеки журналістів та захист їхній прав.

– Щодня трапляються випадки, пов’язані з утиском журналістів. І нині атмосфера ворожнечі набуває особливо загрозливих масштабів. Наші міжнародні партнери, зокрема представник ОБСЄ в Україні Арлем Дезір і представники інших міжнародних організацій, відзначають: якщо не боротися із онлайн-атаками на журналістів, то вони переростуть у більш небезпечні прояви, – розповідає Сергій Томіленко. – В умовах нашої країни ми визначаємо дві сумні реалії – онлайн-атаки на журналістів і фізичні атаки. А за підсумками минулого року змушені констатувати, що на 50 відсотків зросла кількість нападів на журналісток.

Цькування – невід’ємна частина професійного життя журналіста і його не завжди можна відрізнити чи відокремити від фахової дискусії, впевнена власкор «Новой газеты» в Україні Ольга Мусафірова.

– Якщо дискусія ведеться на дуже високому нерві, а останнім часом у нашому суспільстві саме так і відбувається, то всі, хто нині працює в медіа, є і суб’єктами, і об’єктами цькування, – зазначила пані Ольга. – Також зі свого професійного досвіду та зі спілкування з колегами відзначу, що найбільше професійного булінгу зазнають журналістки, які працюють у зоні проведення ООС і які мають «нахабність» висловлювати власні, часто гострі й критичні, думки з приводу того, що відбувається на передовій та в «сірій» зоні.

Експертка ГО «Інформаційна безпека» Тетяна Попова розповідає, що й сама за роки професійної кар’єри пережила жорстокий булінг і змушена була навіть подати заяву на звільнення з посади.

– Усе те припало на роки роботи в Міністерстві інформаційної політики: через професійну діяльністьмені стали надходити страшні погрози, що стосувалися життя й безпеки моєї сім’ї, і зокрема дитини, якій на той час виповнилося лише чотири роки. Тоді змушена була написати заяву до правоохоронних органів, проте належної реакції не було. Тому, переживаючи за власну безпеку, а головне, за безпеку своїх рідних, мусила піти з роботи, – розповідає пані Тетяна. – А щодо нинішніх реалій, то відзначу: чимало погроз на свою адресу отримують журналістки, які проводять розслідування й оприлюднюють такі матеріали.

Телеведуча 5-го каналу Яніна Соколова розповідає, що для неї та її команди цей рік видався особливо «щедрим» на булінг і атаки. Адже журналістка започаткувала гостру антипропагандистську програму «Вечер с Яниной Соколовой».

– Кожний ранок починається з цього, кожен день так само закінчується погрозами. Проблема в тому, що ми звикли мовчати про такі речі, – розповідає пані Яніна. – Щотижня дістаю повідомлення на зразок: «осталось недолго», «ты не выйдешь из подъезда», «кирпич уже ждет твое авто»… Дуже прикро таке читати, але цим мене не залякати. Про такі погрози завжди інформую правоохоронні органи і раджу своїм колегам так само не ігнорувати подібні речі.

Особливо вразливі до погроз журналістки-розслідувачки, які живуть і працюють у регіонах. Про вплив таких атак на професійне й особисте життя не з чужих слів знає волинська журналістка Аріна Крапка.

– Луцьк, де мені довелося працювати тривалий час, відносно невеличке місто, де всі одне одного знають. Тому робити щось сміливе, казати правду та йти проти всіх – досить небезпечно: завжди знайдуться ті, хто готовий робити що завгодно, аби дискредитувати тебе й знецінити твою роботу, – розповідає пані Аріна. – Відзначу, що погрози, які мені надходили, можна поділити на дві категорії. Перша стосується матеріалів-розслідувань, друга – гендерної тематики. Мені часто казали, нащо займаюся цими розслідуваннями, адже я дівчина, а тому наражаюся на ще більшу небезпеку.

Аріна Крапка розповіла, що після низки погроз, пов’язаних, зокрема, і з матеріалами про незаконний видобуток бурштину, зверталася до поліції, прокуратури.

– Правоохоронці запевняли, що все тримають під контролем, хоча насправді погрози й далі надходили. Зрештою, через хвилю агресії, яка на мене лилася протягом тривалого часу, відчула, що більше не можу так жити, що втомилася й вирішила поїхати з рідного Луцька до столиці, – сказала журналістка.

Схоже довелося пережити й журналістці-переселенці Марині Курапцевій, яка так само тривалий час працювала в невеликих містах на Донеччині.

- До війни на Сході працювала в містечку Торецьк, ось там я дуже добре відчула, що означає жити в умовах безвиході, де на тебе, з одного боку, тиснуть і нав’язують свої думки, а з другого, не маєш, де подітися, бо тут лише дві газети й нікому не потрібна журналістка, яка має сміливість готувати об’єктивні матеріали та висловлювати власну позицію. Замість підтримки чула лише фрази: «от нащо воно тобі, ти ж дівчина, пиши про щось мирне-спокійне, не лізь у гострі теми, – розповідає пані Марина. – Натомість про погрози й атаки журналісти в провінції не звикли говорити на загал чи повідомляти до поліції. На таке заплющують очі, хоче це дуже неправильно – свої права потрібно захищати, а ще треба боротися за суспільство, де свобода слова – не пусті слова.

У коментарі прес-службі НСЖУ учасниця круглого столу, голова Профспілки працівників культури України Людмила Перелигіна зазначила, що треба дати посил владі, уповноваженому Верховної Ради України з прав людини негайно активізувати виконання прийнятих стандартів з безпеки журналістів і боротьби з насильством проти жінок. «Крім того, на часі провести нарешті парламентські слухання з питань фізичної безпеки журналістів та свободи слова – пропоную від нашого зібрання звернутися з цією вимогою до Верховної Ради», – сказала Людмила Перелигіна.

За підсумками круглого столу в Національній спілці журналістів України планують підготувати спеціальні рекомендації з онлайн-безпеки жінок-журналісток.

Фото Сергія Шевченка

Спілчанські новини

В Києві відбувся Медіа форум «Дослідження медіа ринку України»// НСЖУ, 20.03.2019

20 березня в Києві пройшов Медіа форум, на якому презентовано дорожню карту та огляд медіа ринку України. Організатори заходу – Американська торговельна палата в Україні та медіа агенція Arena Media Expert.

Убивства Гонгадзе й Шеремета – злочини, розкриття яких впливає на безпеку країни, – Ігор Смешко// НСЖУ, 19.03.2019

Без розслідування резонансних злочинів неможливо повернути довіру до правоохоронної системи країни. Потрібна політична воля, щоб відновити справедливість і притягти до відповідальності винних. Про це заявив кандидат у Президенти України, екс-голова СБУ Ігор Смешко, відповідаючи на запитання голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка.

Чим небезпечні псевдожурналісти у день голосування: НСЖУ застерігає// НСЖУ, 19.03.2019

Псевдожурналісти на виборчих дільницях перешкоджають діяльності реальних журналістів і дискредитують професію.

Кабмін, згідно з компетенцією, знову "вживатиме невідкладних заходів"// НСЖУ, 19.03.2019

Лист Національної спілки журналістів України зі зверненням учасників Всеукраїнської наради редакторів газет, у якому йдеться, зокрема, про неефективну діяльність АТ "Укрпошта", Адміністрація Президента України надіслала до Кабміну з проханням "розглянути згідно з компетенцією" та поінформувати НСЖУ про результати.

Партнери