Спілка > Публiкацiя

Найчастіше погрожують авторкам розслідувань або журналісткам, які пишуть про війну, – учасники круглого столу в НСЖУ

Служба інформацii НСЖУ
Четвер 07 Березня 2019
Найчастіше погрожують авторкам розслідувань або журналісткам, які пишуть про війну, – учасники круглого столу в НСЖУ

Протягом 2018 року на 50 % збільшилася кількість фізичних нападів на журналісток в Україні. Водночас зросли й онлайн-атаки на працівниць ЗМІ, які займаються журналістськими розслідуваннями, а також висвітлюють війну, розв’язану РФ на Сході України. Як боротися з проблемою та до кого можуть звертатися журналістки, що стали жертвами цькування в Інтернеті, – про це дискутували під час круглого столу «Онлайн-безпека журналісток. Загрози і вплив на свободу вираження думок».

Захід організувала і 6 березня провела Національна спілка журналістів України у партнерстві з Центром розвитку демократії.

Перший секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ розповідає, що протягом останніх років дедалі актуальнішою стає тема онлайн-атак на журналісток і наслідків таких атак.

– На жаль, онлайн-атаки на жінок журналісток – не лише актуальна тема для українського суспільства. Подібне явище поширене в Європі, зокрема, західні колеги відзначають, що журналісткам надходить утричі більше погроз через Інтернет, аніж чоловікам, – наводить статистику Ліна Кущ.

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко наголошує, що для Спілки є пріоритетом питання фізичної безпеки журналістів та захист їхній прав.

– Щодня трапляються випадки, пов’язані з утиском журналістів. І нині атмосфера ворожнечі набуває особливо загрозливих масштабів. Наші міжнародні партнери, зокрема представник ОБСЄ в Україні Арлем Дезір і представники інших міжнародних організацій, відзначають: якщо не боротися із онлайн-атаками на журналістів, то вони переростуть у більш небезпечні прояви, – розповідає Сергій Томіленко. – В умовах нашої країни ми визначаємо дві сумні реалії – онлайн-атаки на журналістів і фізичні атаки. А за підсумками минулого року змушені констатувати, що на 50 відсотків зросла кількість нападів на журналісток.

Цькування – невід’ємна частина професійного життя журналіста і його не завжди можна відрізнити чи відокремити від фахової дискусії, впевнена власкор «Новой газеты» в Україні Ольга Мусафірова.

– Якщо дискусія ведеться на дуже високому нерві, а останнім часом у нашому суспільстві саме так і відбувається, то всі, хто нині працює в медіа, є і суб’єктами, і об’єктами цькування, – зазначила пані Ольга. – Також зі свого професійного досвіду та зі спілкування з колегами відзначу, що найбільше професійного булінгу зазнають журналістки, які працюють у зоні проведення ООС і які мають «нахабність» висловлювати власні, часто гострі й критичні, думки з приводу того, що відбувається на передовій та в «сірій» зоні.

Експертка ГО «Інформаційна безпека» Тетяна Попова розповідає, що й сама за роки професійної кар’єри пережила жорстокий булінг і змушена була навіть подати заяву на звільнення з посади.

– Усе те припало на роки роботи в Міністерстві інформаційної політики: через професійну діяльністьмені стали надходити страшні погрози, що стосувалися життя й безпеки моєї сім’ї, і зокрема дитини, якій на той час виповнилося лише чотири роки. Тоді змушена була написати заяву до правоохоронних органів, проте належної реакції не було. Тому, переживаючи за власну безпеку, а головне, за безпеку своїх рідних, мусила піти з роботи, – розповідає пані Тетяна. – А щодо нинішніх реалій, то відзначу: чимало погроз на свою адресу отримують журналістки, які проводять розслідування й оприлюднюють такі матеріали.

Телеведуча 5-го каналу Яніна Соколова розповідає, що для неї та її команди цей рік видався особливо «щедрим» на булінг і атаки. Адже журналістка започаткувала гостру антипропагандистську програму «Вечер с Яниной Соколовой».

– Кожний ранок починається з цього, кожен день так само закінчується погрозами. Проблема в тому, що ми звикли мовчати про такі речі, – розповідає пані Яніна. – Щотижня дістаю повідомлення на зразок: «осталось недолго», «ты не выйдешь из подъезда», «кирпич уже ждет твое авто»… Дуже прикро таке читати, але цим мене не залякати. Про такі погрози завжди інформую правоохоронні органи і раджу своїм колегам так само не ігнорувати подібні речі.

Особливо вразливі до погроз журналістки-розслідувачки, які живуть і працюють у регіонах. Про вплив таких атак на професійне й особисте життя не з чужих слів знає волинська журналістка Аріна Крапка.

– Луцьк, де мені довелося працювати тривалий час, відносно невеличке місто, де всі одне одного знають. Тому робити щось сміливе, казати правду та йти проти всіх – досить небезпечно: завжди знайдуться ті, хто готовий робити що завгодно, аби дискредитувати тебе й знецінити твою роботу, – розповідає пані Аріна. – Відзначу, що погрози, які мені надходили, можна поділити на дві категорії. Перша стосується матеріалів-розслідувань, друга – гендерної тематики. Мені часто казали, нащо займаюся цими розслідуваннями, адже я дівчина, а тому наражаюся на ще більшу небезпеку.

Аріна Крапка розповіла, що після низки погроз, пов’язаних, зокрема, і з матеріалами про незаконний видобуток бурштину, зверталася до поліції, прокуратури.

– Правоохоронці запевняли, що все тримають під контролем, хоча насправді погрози й далі надходили. Зрештою, через хвилю агресії, яка на мене лилася протягом тривалого часу, відчула, що більше не можу так жити, що втомилася й вирішила поїхати з рідного Луцька до столиці, – сказала журналістка.

Схоже довелося пережити й журналістці-переселенці Марині Курапцевій, яка так само тривалий час працювала в невеликих містах на Донеччині.

- До війни на Сході працювала в містечку Торецьк, ось там я дуже добре відчула, що означає жити в умовах безвиході, де на тебе, з одного боку, тиснуть і нав’язують свої думки, а з другого, не маєш, де подітися, бо тут лише дві газети й нікому не потрібна журналістка, яка має сміливість готувати об’єктивні матеріали та висловлювати власну позицію. Замість підтримки чула лише фрази: «от нащо воно тобі, ти ж дівчина, пиши про щось мирне-спокійне, не лізь у гострі теми, – розповідає пані Марина. – Натомість про погрози й атаки журналісти в провінції не звикли говорити на загал чи повідомляти до поліції. На таке заплющують очі, хоче це дуже неправильно – свої права потрібно захищати, а ще треба боротися за суспільство, де свобода слова – не пусті слова.

У коментарі прес-службі НСЖУ учасниця круглого столу, голова Профспілки працівників культури України Людмила Перелигіна зазначила, що треба дати посил владі, уповноваженому Верховної Ради України з прав людини негайно активізувати виконання прийнятих стандартів з безпеки журналістів і боротьби з насильством проти жінок. «Крім того, на часі провести нарешті парламентські слухання з питань фізичної безпеки журналістів та свободи слова – пропоную від нашого зібрання звернутися з цією вимогою до Верховної Ради», – сказала Людмила Перелигіна.

За підсумками круглого столу в Національній спілці журналістів України планують підготувати спеціальні рекомендації з онлайн-безпеки жінок-журналісток.

Фото Сергія Шевченка

Спілчанські новини

Безпека й економічна незалежність ЗМІ – основні питання полтавських журналістів// НСЖУ, 21.05.2019

На відзначення 60-річчя Національної спілки журналістів України в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Короленка спілкувалися зі студентами й викладачами факультету філології та журналістики перший секретар НСЖУ Ліна Кущ, голова правління Полтавської обласної організації НСЖУ Євген Лопушинський, відомі полтавські журналісти Микола Ляпаненко, Валентин Посухов, Віталій Скобельський та Анатолій Мішин.

Сьогодні Георгію Гонгадзе виповнилося б 50...// НСЖУ, 21.05.2019

Встановити і притягнути до відповідальності замовників жорстокого убивства засновника і першого головного редактора "Української правди" обіцяли всі глави держави й керівники МВС та Генпрокуратури. Але досі цього не зроблено.

Підсумки моніторингу висвітлення в медіа президентських перегонів в Україні// НСЖУ, 20.05.2019

У понеділок, 20 травня 2019 року, о 10:00 коаліція громадських організацій «Комісія з журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації» та «StopFake» за підтримки проектів Ради Європи провели заключну прес-конференцію щодо підсумків моніторингу висвітлення в медіа президентських перегонів в Україні.

Журналісти Сущенко та Семена отримуватимуть державну стипендію імені Левка Лук’яненка// НСЖУ, 20.05.2019

Президент України Петро Порошенко підписав указ про призначення незаконно утримуваним в РФ політв'язням державних стипендій ім. Левка Лук'яненка на період утримання та протягом одного року, повідомила прес-служба глави держави.

Партнери