Спілка > Публiкацiя

«Остання адреса» репресованої Ганни Ріхтер: Київ, вулиця Лютеранська, 12

Служба інформацii НСЖУ
Середа 11 Квітня 2018
«Остання адреса» репресованої Ганни Ріхтер: Київ, вулиця Лютеранська, 12

Уродженець Харкова професор Андрій Ріхтер, старший радник Бюро Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ відвідав Київ і 11 квітня взяв участь у відкритті меморіальної таблички на будинку № 12, що на вулиці Лютеранській у центрі столиці України.

Андрій Георгійович – онук розстріляної 1938 року в Києві Ганни Теодорівни Ріхтер. Репресивні органи колишньої червоної імперії звинуватили останню в шпигунстві та інших так званих контрреволюційних злочинах.

– Будинок на вулиці Лютеранській, 12 став останнім місцем життя репресованої, – розповів прес-службі НСЖУ представник організації «Остання адреса-Україна» Дмитро Бєлобров. – Наша організація за зверненнями родичів таким чином допомагає зберігати пам’ять про репресованих, а також – відновлювати справедливість щодо багатьох звичайних людей, які стали жертвами політичного терору в СРСР. У різних регіонах країни встановлено вже 14 подібних табличок, виготовлених за єдиним зразком. Дві з них (в Одесі) вандали, на жаль, зняли. Але згодом пам’ять все одно буде відновлено, – запевняє співрозмовник.

Про Ганну Ріхтер (Яхлакову) відомо, що вона народилася 1882 року в місті Великий Устюг (Вологодська область Росії). Здобула вищу медичну освіту 1912 року в Московському університеті. З 1912-го жила в Києві, працювала стоматологом. Позапартійна. Була одружена з Емілем Пилиповичем Ріхтером. Мала сина Георгія Емільовича, якого також репресували 1938 року, але найвищої кари йому пощастило уникнути.

Андрію Ріхтеру, якому нині 59 років, організатори акції дали змогу власноруч прикріпити табличку до стіни будинку. Гість розповів, що мав змогу ознайомитися з архівною справою, сфабрикованою колишніми репресивними органами СРСР. З тих матеріалів дізнався, зокрема, що вперше його родичку-лікарку затримали 6 серпня 1921-го у справі так званого Всеукраїнського повстанського комітету й покарали двома роками концтаборів (умовно). Вдруге Ганну Ріхтер незаконно репресували в період Великого терору. Її заарештували 14 грудня 1937-го за доносом і звинуватили в шпигунстві на користь Німеччини, а відтак – розстріляли. Звинувачення ґрунтувалося на "свідченнях" іншої заарештованої особи про те, що 1918 року Ганна брала участь у якійсь "таємній нараді", метою якої була, мовляв, евакуація під виглядом пораненого німецького офіцера колишнього міністра уряду Скоропадського... Зі слів Андрія Ріхтера, Ганна пережила три допити й не зізнавалася в тому, чого не вчиняла, але в підсумку мусила написати «щиросердне зізнання» (не визнавала тільки «шпигунства»). Про те, що коїлося в катівнях НКВД можна лише здогадуватися... Страту вчинено 29 березня 1938 року в Київській в'язниці НКВС на підставі постанови комісії НКВС і Прокурора СРСР (відомий наказ № 00439). Ганні Ріхтер було 55 років... Реабілітував її Військовий трибунал Київського військового округу 1958 року. Родич репресованої наголосив також, що про сам факт розстрілу й про справжню дату загибелі сім’я Ганни Ріхтер тривалий час нічого не знала. У період існування СРСР родичам повідомляли свідому брехню, що репресована, мовляв, «померла» 1944 року...

Проект «Остання адреса» допомагає відновлювати історичну справедливість, сказав гість Києва, тепло подякувавши представникам громадської організації і журналістам, які виявили інтерес до події. Він наголосив, що люди мають знати, як працювала репресивна машина тих років, щоб ніколи не допустити подібного в майбутньому.

Фото Сергія Шевченка

Спілчанські новини

«Поштові тарифи – заморозити» – позиція НСЖУ на нараді в Мінінфраструктури// НСЖУ, 20.07.2018

У Мінінфраструктури 20 липня відбулася нарада щодо тарифів Укрпошти. За зверненням НСЖУ, відповідно до урядового доручення, учасники розмови (переважно представники НСЖУ й Укрпошти) шукали шляхів розв’язання гострих проблем, що реально загрожують існуванню друкованих ЗМІ.

Два роки тому трагічно загинув журналіст Павло Шеремет// НСЖУ, 20.07.2018

Вранці 20 липня 2018 року в Києві на місці загибелі Павла Шеремета зібралися його колеги, друзі, представники громадськості, які вшанували пам'ять журналіста. Люди принесли квіти, тримали таблички з датою загибелі й написом "Павло Шеремет. 2 роки. Вбивці досі не знайдені". Нагадаємо, Павло загинув у центрі столиці: авто, в якому він їхав, підірвали саморобною вибухівкою.

Газеті «Прикордонник України» виповнилося 75 років// НСЖУ, 19.07.2018

Відомче видання Державної прикордонної служби України святкує ювілей – 75-річчя. В Адміністрації ДПСУ її голова генерал-полковник Петро Цигикал, а також запрошені на засідання колегії представники Національної спілки журналістів України і її столичної організації привітали колектив редакції та вручили журналістам відзнаки.

НСЖУ вимагає публічного звіту про результати розслідування вбивства Павла Шеремета (ЗАЯВА)// НСЖУ, 19.07.2018

20 липня вже два роки є однією з трагічних дат в історії української журналістики. Саме 20 липня 2016 року в центрі Києва загинув від вибуху наш колега, журналіст і один із керівників інтернет-видання “Українська правда” Павло Шеремет.

Партнери