Спілка > Публiкацiя

Десять способів прискорити роботу над матеріалом (частина 1)

Служба інформацii НСЖУ
Вiвторок 19 Червня 2018
Десять способів прискорити роботу над матеріалом (частина 1)

Навушники, шаблони, диктофон у смартфоні, тимчасова відмова від інтернету й уявлення образу майбутньої статті — це лише частина прийомів, які допоможуть підвищити продуктивність журналістської праці, коли на Вас тиснуть дедлайн із редактором, а роботи — більше ніж часу.

Упевнений, принаймні декілька з наведених нижче прийомів допоможуть Вам підвищити ефективність роботи над своїми матеріалами. За умови, що Ви спробуєте декілька способів, якщо не всі, й виберете той, який найкраще працює саме у Вашому випадку.

1. Частину інформації, необхідної для майбутньої статті, відразу отримуйте у  письмовому або електронному форматі.

Для цього варто завжди мати при собі флешку з достатнім обсягом вільного місця. По-перше, це дасть змогу відразу брати у героїв матеріалів фото- і відеоінформацію, яка є в їхньому розпорядженні. Можна, звісно, залишати свою електронну адресу й просити надіслати інформацію на неї, але потім, не виключено, доведеться нагадувати про своє прохання. Можливо, й не раз. А флешка допоможе вирішити питання миттєво.

Для економії часу при зустрічі можна відразу цікавитись у людини, чи є в неї певні матеріали в електронному вигляді. Або хоча б у паперовому, щоб зробити копію. (Про ефективний спосіб копіювання йтиметься трохи нижче). Тоді безпосередньо розмова стосуватиметься лише уточнення того, чого немає в електронному форматі. Наприклад, в електронному вигляді, цілком імовірно, є біографія героя, довідка про установу, де він працює. А ось уточнення конкретних, «вузьких», тим більше, проблемних питань – доцільно проводити «вживу».

Якщо Ви запитаєте про наявність частини інформації в електронному форматі перш, ніж розпочинати спілкування взагалі, – це може в рази (!) зменшити тривалість майбутньої розмови. Взагалі, сама розмова тоді може бути потрібна лише для того, щоб у співрозмовника сформувалась довіра до журналіста: він знатиме, хто готуватиме про нього матеріал; він переконався, що перед ним – адекватна людина; він сформував «первинний запас» довіри до неї. Все решта – є на флешці. А поглибити, розширити, загострити контент, створений у такий спосіб, можна буде під час другого контакту. Який може відбутися телефоном або онлайн. У будь-якому разі, часу піде загалом менше, аніж за умови видобування всього масиву інформації “з нуля”.

Звісно, порада навряд чи буде доречною в ситуаціях, коли інформацію приховують – зокрема, під час журналістських розслідувань. Тут відомості потрібно «видобувати». Те, що співрозмовник готовий надати сам, – найімовірніше, є лише вигідною йому версією подій. Проте, і в цьому випадку певний обсяг інформації таки можна отримати в задокументованому вигляді. Принаймні — той, до якого потім ставитимете гострі запитання, аби взяти під сумнів офіційну версію.

2. Ловіть “ключовий меседж” співрозмовника.

У кожної людини є теми, які для неї найбільш важливі. Те, про що вона готова говорити довго і з захопленням, повертаючись до вже сказаного не раз і не два. Це можуть бути як змістові, так і суто мовні конструкції — те, що формує індивідуальний стиль мовлення Вашого співрозмовника.

Вловити “ключові меседжі” нескладно, коли поспілкуєшся з однією й тією самою людиною декілька разів у різний час. Можна просто уважно слухати співрозмовника, а можна, для певності, прослухати Вашу розмову, зафіксовану на диктофон чи відеокамеру. У які моменти в людини найбільше “запалюються очі”? Про що вона говорить довго і з захопленням — іноді таким, що Вам доводиться перебити співрозмовника? Інколи справу ще більш полегшують вислови-маркери на зразок “Я не втомлююсь повторювати...”, “Я вже не один рік наголошую...”, “Все це не має сенсу без одного...”

Усвідомлюючи, які “ключові меседжі” властиві Вашому героєві, можна, по-перше, чітко усвідомлювати, на який “ідейний каркас” доведеться “нанизувати”  зібраний контент. Так би мовити, хребет є — залишилось наростити на нього трохи м'яса. А найголовніше, Ви зможете зекономити час на розшифруванні “букви” інтерв'ю — бо Ви вловили його “дух”. Під час візування герой навряд чи заперечуватиме власні думки, навіть, якщо у даній конкретній розмові він їх і не висловлював. Віртуозне використання техніки “ключовий меседж” інколи взагалі творить дива: герой, візуючи інтерв'ю, задоволено промовляє: “Таке враження, що Ви знаєте мене все життя”. А якось почув від колег співрозмовника й таке: “Оце читаю інтерв'ю — і здається просто чую голос нашого шефа...”

Пропрацювавши в редакції кілька років, особливо у невеликому місті, Ви здивуєтесь, наскільки періодично Вам доведеться спілкуватися з одними й тими самими людьми на одні й ті самі теми. Не виключено, що нова інформація, отримана від співрозмовника під час чергової зустрічі для підготовки нового матеріалу, вміститься у 2—3 речення, і розмова, таким чином, триватиме не більше п’яти хвилин. А решту тексту можна буде скомпонувати з уже відомих Вам “ключових меседжів”, переміщуючи їх із матеріалу в матеріал у довільному порядку як елементи конструктора.

Головне — не поринути при цьому з головою у формалізм не межі з цинізмом. Тому що насправді розуміння “ключових меседжів” - аж ніяк не замінює уважності й зацікавленості журналіста під час розмови. А також — необхідності заглиблюватися у зміст, аби дати читачеві зрозумілий контент, а не жонглювати зі швидкістю циркового акробата мовними зворотами, яких і самі не розумієте. “Халтура” - вона відчувається.

3. Створіть наперед “заготовку” матеріалу.

Ідучи на подію, яка відбуватиметься в розвитку (наприклад, резонансна сесія міської ради з багатьма питаннями порядку денного), створіть заздалегідь «заготовку» першого матеріалу за темою. На місці події, пересвідчившись, що все іде за планом, ви зможете додати кілька свіжих деталей, можливо, фото з місця події – і відразу активувати матеріал на сайті. Розвиток події в такому разі висвітлюватимете у наступних матеріалах. Зрозуміло, що так варто робити у разі, коли сама по собі подія є новиною (скажімо, резонансна сесія, яку кілька разів переносили через неявку депутатів, або судове засідання в гучній справі). Те саме може стосуватися засідання, де мають ухвалити чи ні якесь прогнозоване рішення — ви можете спрогнозувати його і так само створити «заготовку», згодом лише додавши деталей або змінивши час із майбутнього на минулий, якщо ви цю подію вже проанонсували – і це може бути окремий матеріал.

“Вищий пілотаж” — у випадку, якщо можливе ухвалення двох варіантів рішення, що взаємно виключають одне одного (наприклад, карантин у школах можуть продовжити або скасувати), створити “заготовки” для кожного з варіантів. Як тільки на засіданні приймуть те чи інше рішення — вам залишиться тільки активувати актуальний варіант матеріалу. А коментарі й деталі зможете викласти пізніше — в окремій статті. Тим часом новина-”блискавка” вже житиме (й збиратиме перегляди користувачів) власним новинним життям.

Чи не найпростіший приклад використання цієї технології, який, до того ж, зможе знадобитися багатьом менше, ніж за рік – робота з результатами екзит-полу на виборах. (А якщо екзит-поли проводитимуться у якійсь ОТГ — то й зовсім скоро, на найближчих виборах у відповідній громаді). Отже, якщо ви знаєте, що голосування закінчується о 20-й годині, а о 20.01 в онлайні будуть оприлюднені дані екзит-полів – створіть матеріал-«заготовку», куди потрібно буде вписати лише відсотки за того чи іншого кандидата. Коли «година Ч» настане – відкрийте у браузері два вікна: сайт, де пишете статтю, і сайт, де оприлюднюють дані екзит-полу. Далі, як кажуть, – справа техніки. Головне – не забудьте поставити коректне посилання на першоджерело інформації: у будь-якій ситуації професійна етика й дотримання вимог законодавства — must do для медійника, який себе поважає.

4. Фотографуйте, щоб не переписувати.

Якщо перед вами той чи інший носій потенційно корисної Вам інформації — сфотографуйте його смартфоном. Цілком можливо — потім знадобиться.

Фотографуйте таблички з іменами та посадами спікерів на прес-конференціях. Якщо спікерів багато і вони вам не знайомі, послідовно сфотографуйте людину — і широким планом табличку біля неї, людину — і табличку. Потім, працюючи над матеріалом, легше буде ідентифікувати, де — хто. Або покажете колегам у редакції фотографії потрібних спікерів — нехай допоможуть ідентифікувати.

Фотографуйте таблички з назвами установ, де буваєте. Фотографуйте документи, які в електронному вигляді вам недоступні, а переписувати інформацію звідти — довго. Приміром, коли під час інтерв'ю співрозмовник показав вам цікавий документ на декілька сторінок друкованого тексту.

Щоб сфотографувати документ, потрібно кілька секунд. Навіть якщо він вам не знадобиться, витрата ресурсів мінімальна. Натомість економія часу, в разі потреби, вийде вагомою.

5. Надиктовуйте, коли не можете писати.

Ідеї для матеріалу почали з'являтися раніше, ніж Ви дістались робочого місця? Диктофон у смартфоні Вам у допомогу! Потім, коли почнете писати стаціонарно, просто увімкніть і прослухайте запис. З мого досвіду, навіть для достатньо об'ємного матеріалу думки, записані на диктофон, рідко коли перевищують за тривалістю 3—4 хвилини. Прослухати цю інформацію й виокремити варте подальшого використання — так само справа кількох хвилин. У результаті Ви, по-перше, не згубили думки, що виникли “за гарячими слідами”. А, по-друге, — ефективно використали час, у який не мали змоги працювати безпосередньо над матеріалом.

Віталій ГОЛУБЄВ,

секретар Національної спілки журналістів України,

головний редактор Видавничого дому “ОГО”,

викладач кафедри журналістики Національного університету “Острозька академія”,

керівник Школи універсального журналіста

Спілчанські новини

Про реформи – цікаво і з користю// НСЖУ, 12.11.2018

Заняття в Школі регіонального журналіста з висвітлення реформ відбулися в Миколаєві. Це вже п’ятий модуль проекту, який допомагає місцевим журналістам бути більш обізнаними в тому, які перетворення відбуваються нині в країні.

«Демократія і свобода слова мають захищатися щоденно», – німецький експерт в НСЖУ// НСЖУ, 12.11.2018

Про політику й свободу слова, фізичну безпеку й захист прав журналістів у передвиборчий період, пропаганду та боротьбу з нею говорили під час круглого столу «Професійні журналістські стандарти під час виборчої кампанії», що відбувся 8 листопада на майданчику НСЖУ. У заході взяли участь міжнародні науковці, представники громадських організацій та журналісти.

Газеті «Черкаський край» – 100 років// НСЖУ, 12.11.2018

Перший номер обласної газети «Черкаська правда» вийшов у світ 5 листопада 1918 року. Відтоді й почалася історія одного з найвідоміших у регіоні друкованих видань, що з 1991 року друкується під назвою «Черкаський край».

Деражня й Божиківці на Хмельниччині відзначають ювілей Дмитра Прилюка// НСЖУ, 09.11.2018

У листопаді 2018-го на державному рівні урочисто відзначається ювілей – 100 років від дня народження Д. М. Прилюка (1918–1987), українського журналіста, письменника, освітнього діяча (Постанова Верховної Ради України №2287-VIII від 08.02.2018 р.). Низку заходів проведено 8 листопада на його малій батьківщині на Хмельниччині.

Партнери