Спілка > Публiкацiя

Юрію Пересуньку – 70. Щирі вітання!

Служба інформацii НСЖУ
Субота 28 Квітня 2018
Юрію Пересуньку – 70. Щирі вітання!

Заслужений журналіст України Юрій Михайлович Пересунько 28 квітня відзначає круглу дату з цифрою... 7! Йому – сім десятків, та винуватець свята, як у юності, по-молодечому енергійний, сповнений творчих планів і заряджений добрим гумором (з народження ж – одесит!).

І як відомий пісенний персонаж моряк Мишко-одесит, наш ювіляр-киянин (він давно вже столичний житель) не втрачає бадьорості духу ніколи.

Національна спілка журналістів щиро вітає Юрія Михайловича (сам він в останній тиждень квітня перебуває в теплих краях далекого закордоння) і по-дружньому надсилає майже одеське йому побажання – «хай завжди бадьорить Вас улюблена праця і щастить на всіх життєвих «фронтах»!

А в короткій біографії довгенького життя (курсив – це слова самого ювіляра), як то кажуть, усього було!

Закінчив факультет журналістики Шевченкового університету, а була там і військова кафедра. І надійшов відповідний наказ – іти до війська, і два роки носив погони, здебільшого далеко від України – аж у Хабаровському краї. Повернувся до Києва 1973-го, став кореспондентом, потім заввідділу газети «Комсомольськое знамя». А далі, 1977-го – спецкор «Сільських вістей» і… (увага, «журналіст змінює професію»!) комбайнер на жнивах у Миколаївській області. Більш того, за успіхи в соціалістичному змаганні (було таке в СРСР) і за серію репортажів «Хліб Баштанки» відзначили нашого героя купою цінних подарунків із «преміальними», серед них – радіоприймач, двійко поросят і... тонна зерна! Це ще, звісно, не стартовий капітал майбутнього бізнесмена і не його «перший мільйон», але – щось-таки нічогеньке. І головне – усе чесно заробив.

З 1979-го креативний Юрій – уже головний редактор «Молодої гвардії» (обласної молодіжки на Київщині), а згодом – з 1984-го – очільник доволі популярної в той час «Спортивної газети». Молодіжку прийняв з накладом 15 тисяч примірників, а залишив – 115 тисяч! Відтак збільшив і тираж «Спортивки» – разів у п’ять, довівши його аж до 600 тисяч!

Горбачовська «перебудова» надихнула нашого героя на вільний політ у тогочасній комерційно-бізнесовій лихоманці. Втамував спрагу підприємця тим, що купив вагон борошна в Україні й обміняв на вагон паперу в Москві. На тому папері видав «кілька добрих і кілька поганих книжок» (так вважає сам Юрій Михайлович) та надрукував, зокрема, телефонний довідник тогочасної Чечено-Інгушетії. На цьому міг реально розбагатіти, а натомість... дістав кулю в плече й не де-небудь – а просто в кабінеті радника Джохара Дудаєва. Отак із двох мільйонів рублів, які мав привезти з Північного Кавказу, один залишився в Грозному, а другий, на жаль, швидко «з’їла» інфляція, бо вчасно не конвертував у тверду валюту в Україні. Тоді й вирішив покинути бізнес, а став до звичного редакторського керма. Згодом узявся реанімувати журнал «Україна». І читачі побачили 2004-го оновлену й гарну «Україну». Журнал готувався відзначити своє сторіччя (2007 року) й мав цікаві масштабні задуми, серед них – випуск кількох тематичних журналів-супутників «Україна плюс Політика», «Україна плюс Музика» в комплекті з компакт-дисками (найуспішнішим був «Рок-Кобзар»).

Однак життя знов дещо відкоригувало плани… Та попри все Юрій Михайлович ні про що, здається, не шкодує і вважає найпродуктивнішою професійною рисою – здатність до створення творчих проектів мас-медійного та культурно-інформаційного спрямування.

Не уникав наш герой і громадських справ. Коли редагував «Спортивну газету», очолював Федерацію спортивних журналістів України. Упродовж десяти років вів творчу майстерню для студентів факультету журналістики Шевченкового університету. Та все ж окремою сторінкою біографії (і це справді так) вважає організацію і діяльність «Київського прес-клубу»: від 1992 року він посідає помітне місце в інформаційному просторі України.

А для душі не полишає і такі «навколопрофесійні» творчі захоплення, як поезія і музика. Власне, це друге його покликання! До своєї першої пісні на вірш Василя Симоненка «Ти і Я» Юрій написав музику ще на початку 70-х минулого століття – на Далекому Сході. А заспівав її наприкінці 1980-х друг і побратим, легендарний Назарій Яремчук.

У 54 роки наш герой почав активно писати пісні (не вірші, а саме – музику), чим подивував і журналістів, і композиторів. Вищої музичної освіти не має. Каже, що церковний хор, музична школа по класу акордеона, духовий колгоспний оркестр, університетська хорова капела «Дніпро» та незмінна гітара – оце його вища школа в музиці. Випустив пісенний компакт-диск із такими популярними виконавцями, як Алла Кудлай, Леонід Сандуленко, Ольга Крюкова, Інеш, Віктор Шпортько, Астрая, Павло Мрежук та інші. Другий пісенний альбом, створений спільно з другом, колегою та поетом Юрієм Терещенком, кардинально відмінний від попереднього – це справжній український шансон, якому ще належить відвоювати собі місце в українському ефірі.

Має чимало нагород, відзнак, і то цілком заслужених – почесне звання в улюбленій професії, церковний орден Святого Михаїла, медаль «За трудову доблесть» та інші відзнаки-грамоти – від Президента України, Кабінету Міністрів, НСЖУ, Київської міської адміністрації, багатьох громадських організацій.

Пишається своєю сім’єю: дружина – журналістка, працювала першим заступником головного редактора газети «Хрещатик», заступником головного редактора журналу «Київ». Виховали двох синів. Михайло – фаховий соціолог, виконавчий директор, керівник аналітичного центру «Соціопрогноз» ГО «Київський прес-клуб». Роман – тележурналіст, лауреат премії «Телетріумф» – нині заступник голови правління ГО «Київський прес-клуб», керівник медіа-центру «Територія реформ».

Юрій Михайлович – активіст і ветеранського журналістського об’єднання, яке, звісно ж, приєднується до щирих побажань ювілярові. А втім, щодо ветерана – перечитайте ще раз перший абзац оцієї публікації.

Фото: ukrainaplus

Спілчанські новини

Звернення учасників Всеукраїнської наради редакторів газет (ДОКУМЕНТ)// НСЖУ, 15.02.2019

Ми, учасники Всеукраїнської наради редакторів, яку ініціювала Національна спілка журналістів України, закликаємо керівництво держави вжити невідкладних заходів для подолання кризової ситуації в українських медіа. Масштаби поширення фейкових новин, використання маніпуляцій та цілеспрямована пропаганда сягнули рівня, який становить нині загрозу інформаційній безпеці країни.

Редакції місцевих газет відмовляються друкувати «чорнуху» проти Зеленського// НСЖУ, 15.02.2019

Місцеві газети у Харківській області виступили проти «чорнухи», відмовившись друкувати наклепницький матеріал проти кандидата у Президенти України Володимира Зеленського.

Проти жінок-журналісток онлайн-атаки спрямовують утричі частіше, ніж проти чоловіків// НСЖУ, 15.02.2019

Питання онлайн-безпеки жінок-журналісток обговорювали експерти та журналісти-практики під час міжнародної конференції «Підвищення можливостей для свободи вираження та плюралізму медіа», яка відбулася 12 лютого у Відні. На відкритті конференції, організованої офісом Представника ОБСЄ з питань свободи медіа, виступили очільник офісу Арлем Дезір та комісар із прав людини Ради Європи Дунья Міятович.

Календар із малюнками Романа Сущенка – тепер і в офісі Представника ОБСЄ з питань свободи медіа// НСЖУ, 14.02.2019

Під час конференції у Відні, присвяченій безпеці жінок-журналісток в Інтернеті, перший секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ презентувала Представнику ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлему Дезіру календар із малюнками Романа Сущенка. Календар випустила агенція «Укрінформ», де працює колега, незаконно ув‘язнений у російській колонії.

Партнери