Спілка > Публiкацiя

Кримський розлом: обговорено важливі питання інформаційної реінтеграції півострова

Служба інформацii НСЖУ
Середа 20 Грудня 2017
Кримський розлом: обговорено важливі питання інформаційної реінтеграції півострова

Анексований Крим – як відкрита й незагоєна рана на тілі України. Вона, можливо, не так кровоточить, як палаючий у боях Схід, але так само болісно відчутна.

Нашій країні й світові 2014 року продемонстровано не тільки підступне й беззаконне загарбання іншою державою території, котра їй не належить, а й тривалу цинічну наругу над правами українських громадян, які мешкають у Криму. Якими мають бути дії України для відновлення статус кво й утвердження справедливості? Відповіді на це запитання країна шукає протягом непростих майже чотирьох років зневажання країною-агресором міжнародних норм, цивілізованих правил співжиття у ХХІ столітті та загалом прав людини.

У Національній спілці журналістів України в рамках Міжнародного дня захисту прав людини Міністерство інформаційної політики України, Київський прес-клуб «Територія реформ» разом з Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка провели конференцію «Крим. Анексія і безправ’я чи початок кінця імперії?»

Про геостратегічний розлом і сучасну силову політику в контексті анексії Криму, реакцію міжнародного співтовариства, тактики й стратегії реінтеграції цієї частини України предметно говорили президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар, професор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Григорій Перепелиця, експерт Інституту суспільно-економічних досліджень Микола Капітоненко, доцент Таврійського національного університету Євгенія Горюнова, президент Центру європейських та трансатлантичних студій Олексій Коломієць, представник Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Тимочко, представник громадської організації «Європейський рух України» Вадим Трюхан, голова Всеукраїнського громадського руху «Сила права» Андрій Сенченко, політолог Олеся Яхно та інші промовці.

Аналізуючи ситуацію з дотриманням (а точніше – недотриманням) у Криму принципів Загальної декларації прав людини, всі учасники дискусії сходились на тому, що власне сам факт анексії є найбільшим порушенням прав людини й зазіханням на принципи гуманізму протягом останніх десятиліть. А численні приклади нехтування правами українців на півострові вже склали б не одну «білу книгу». Українські громадяни в Криму перебувають у стані постійної небезпеки. І особливо тривожить становище корінного населення – кримських татар. Обшуки, затримання, арешти, засудження, навіть зникнення й випадки загибелі – такий перелік «послуг» від силових і спецслужб Росії в Криму щодо корінного населення. При цьому саме кримськотатарський народ в умовах анексії виявився найбільш мобілізованою та організованою проукраїнською спільнотою на тимчасово окупованій території. Вочевидь, саме це спричиняє таке упереджене ставлення до нього влади країни-загарбника. Фактів рік у рік більшає. Навіть голова моніторингової місії ООН відзначила, що протягом лише трьох місяців осені нинішнього року 49 кримських татар були заарештовані за проведення мирних одиночних пікетів у різних населених пунктах Криму.

Тому надто важливими нині стають питання забезпечення прав корінних народів на окупованій території. Це і протидії репресіям, і використання всіх можливостей захисту ув’язнених, і залучення міжнародної спільноти до справи відновлення прав кримських татар. На цьому особливо наголошували доцент кафедри міжнародних відносин і міжнародного права Київського університету ім. Бориса Грінченка Ліліана Тимченко, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв, директор інформагентства QHA та радіо Hayat і також член Меджлісу Гаяна Юксель, історик Василь Павлов.

У контексті стратегічного бачення спільного майбутнього українського і кримськотатарського народів народний депутат України, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров поінформував учасників конференції, що робочою групою Конституційної комісії підготовлено проект змін до Конституції України щодо створення Кримської автономії на основі права кримськотатарського народу на самовизначення у складі Української держави.

Навіть постаті модераторів конференції – а це були перший заступник міністра інформаційної політики Еміне Джапарова та відомий журналіст, голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов – стали знаком того, наскільки важливими у справі повернення кримських земель та відновлення правових норм є питання інформаційної політики України щодо Криму. Фактично всі сходились на тому, що інформаційний двобій за свідомість мешканців Криму Україна нині, на жаль, ще програє. Але позиції вже займає наступальні.

Зокрема, радник Міністерства інформаційної політики Юлія Коздобіна презентувала підготовлену фахівцями інституції Стратегію інформаційної реінтеграції Криму. Оскільки внаслідок окупації масована пропагандистська кампанія російської влади через засоби масової інформації та комунікації (яка почалася задовго до окупації півострова), обмеження доступу незалежних журналістів та міжнародних моніторингових місій формують в Україні та світі необ’єктивне бачення подій у Криму, передумов окупації півострова та умов життя в окупації, ця Стратегія покликана подолати проблеми реалізації державної інформаційної політики щодо Криму, визначити механізми взаємодії між зацікавленими сторонами у процесі її вироблення та втілення.

У роботі конференції взяли участь секретарі Національної спілки журналістів України Олена Юрченко та автор цих рядків. Зокрема, Олена Юрченко, базуючись на ще недавньому власному журналістському досвіді роботи в Криму, розповіла про стан свободи слова на окупованій території, утиски та переслідування представників ЗМІ, які не погодилися з так званим «волевиявленням» кримчан і захопленням української території.

Учасники конференції були одностайні в тому, що факти анексії й безправ’я не повинні залишати без належної реакції не тільки Україна, а й міжнародна спільнота. Адже є реальна загроза того, що цей прецедент, не діставши належної відсічі, може й далі повторюватися.

Зоя Шарикова

Спілчанські новини

Академія української преси: звіт про здобутки й перспективи розвитку// НСЖУ, 22.06.2018

Академія української преси – партнер Національної спілки журналістів України, зокрема, в організації і проведенні заходів медіаосвіти (семінарів, тренінгів) – оприлюднила звіт про свою діяльність 2017 року.

Як змінюється найбільша журналістська організація України – звіт голови НСЖУ (АНОНС)// НСЖУ, 22.06.2018

У понеділок 25 червня голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко звітуватиме про підсумки першого року роботи організації за керівництва, обраного з’їздом журналістів навесні 2017 року.

Рада спробує обмежити свободу в інтернеті// НСЖУ, 21.06.2018

До порядку денного Верховної Ради включили законопроект, яким хочуть дозволити СБУ без рішення суду блокувати сайти. Про це йдеться в картці законопроекту № 6688 на сайті парламенту.

«Видавати дозволи на зброю за посвідченнями преси людям, які не мають стосунку до медіа, – неприпустимо», – голова НСЖУ// НСЖУ, 21.06.2018

Певний час на Херсонщині триває дискусія: за останні чотири роки в цій області отримали зброю за журналістськими посвідченнями 223 особи. Хоча більшість з них жодного стосунку до медіа ніколи не мали.

Партнери