Спілка > Публiкацiя

Резонансне вбивство журналіста: за три роки у справі Веремія – більше питань, ніж відповідей

Служба інформацii НСЖУ
Вiвторок 07 Лютого 2017
Резонансне вбивство журналіста: за три роки у справі Веремія – більше питань, ніж відповідей

Двоє журналістів загинули у лютому 2014 року у Києві. Від рук «тітушок» помер журналіст газети «Вести» В’ячеслав Веремій, а на Майдані – студент і журналіст Ігор Костенко.

За узагальненими даними, які оприлюднює Національна спілка журналістів України, у лютому 2014 року 95 вітчизняних та іноземних журналістів було побито (найбільше – в Одесі, Харкові, Черкасах та Криму), на 9 редакцій медіа було скоєно напади, 12 журналістів отримували погрози, одного колегу в Запоріжжі затримали.

  • Винні і у вбивствах журналістів, і у інших злочинах проти працівників медіа, що сталися в цей період, досі не покарані, - наголошує в.о.голови НСЖУ Сергій Томіленко.

Найбільш гучною справою лютого є вбивство В’ячеслава Веремія. Справу не можуть довести до кінця уже 3 роки.

Підозрюваного у причетності до вбивства Юрія Крисіна (він обвинувачується в тому, що в складі «тітушок» бив журналіста Веремія бейсбольною битою на перетині вулиць Великої Житомирської та Володимирської 18 лютого 2014 року) суд системно звільняє з-під варти, навіть попри скоєння ним після подій Майдану ще двох злочинів (в одному випадку його вина вже встановлена судом, в іншому він наразі підозрюваний).

- Цій особі інкримінується хуліганство. Справу перекваліфіковано з умисного вбивства. Обставини справи і все слідство побудоване більше на свідченні обвинуваченого. Крисіну інкримінується напад на В’ячеслава Веремія і в розумінні слідства він є також головним свідком у справі вбивства журналіста, – коментує НСЖУ керівник Адвокатської дорадчої групи Віталій Титич.

В той же час, Крисін дав покази, що постріл з пістолета у В’ячеслава Веремія здійснив громадянин Джалал Алієв (житель Горлівки, – ред.)

– Проте з наявних матеріалів, і з того, що видно у справі (а було багато відео), однозначно не можна стверджувати, що це поранення смертельне, і воно призвело до смерті В’ячеслава. Це теж доволі цікавий момент, який залишися недосліджений належним чином, – каже пан Віталій.

Також, за його словами, кваліфікація як хуліганство не відповідає реальним обставинам і навіть самим свідченням, які надавав Крисін.

– Тому ключова вимога до прокуратури, яка сформульована – це зміна обвинувачення. Він щонайменше має бути звинувачений у перешкоджанні мирним зібранням громадян, яке він здійснював шляхом хуліганських нападів, – наголошує адвокат.

Правозахисниця, координатор «Медійної ініціативи за права людини» Марія Томак, яка стежить за розслідуванням вбивства В’ячеслава Веремія, зауважує: Крисін – досить «цікава» фігура, бо саме через нього закрили судовий процес від громадськості.

– Спершу йому змінили запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт, бо нібито йому загрожувала небезпека у СІЗО. Потім захист подав клопотання про те, щоб його відпустити під особисті зобов’язання. Крисін дійсно може багато знати «зайвого», але чи це привід, щоб звільняти його з-під варти, а головне – закривати від суспільства одну із ключових майданівських судових справ? – коментує Марія Томак.

У цій справі, каже правозахисниця, дуже багато питань без відповідей. Зокрема, і те, хто стоїть за Крисіним, якому системно вдається «вийти сухим із води», і кому потрібно, аби слухання відбувалися в закритому режимі.

Справа убивства В’ячеслава Веремія, як і Павла Шеремета у 2016 році, перебуває на громадському контролі Міжнародної федерації журналістів, яка спільно з Національною спілкою журналістів України проводить нині кампанію боротьби з безкарністю за злочини проти журналістів. За оцінками вітчизняних і міжнародних експертів рівень захищеності журналістів від фізичної агресії в Україні є неприпустимо низьким.

 

Спілчанські новини

Кабмін має поінформувати журналістів про розгляд претензій до Укрпошти// НСЖУ, 19.12.2018

На колективне звернення представників НСЖУ, профільних асоціацій та друкованих ЗМІ з приводу негативних для медійної сфери наслідків незадовільної роботи Укрпошти Адміністрація Президента України надала творчій спілці журналістів відповідь, зазначивши, що звернення надіслано для розгляду до Кабміну.

«Якщо видання до 31 грудня подало хоч і неповну заяву про перереєстрацію, треба дозволити завершити реформування», – голова НСЖУ// НСЖУ, 18.12.2018

Уже 31 грудня спливає термін, відведений на реформування комунальних та державних ЗМІ. Більше половини комунальних видань, тобто 323 редакції, отримали бажану незалежність. Проте ще кілька сотень газет так і не завершили процес роздержавлення, а кілька десятків редакцій є реальними заручниками чиновників та депутатів.

«Побити журналіста коштує менше, ніж квитки в кіно», – учасники дискусії// НСЖУ, 18.12.2018

Протягом 2017–2018 років на Житомирщині сталося 7 фізичних атак на журналістів. Зокрема, мова йде про побиття редакторів газети «Бердичів діловий» Валерія Шелепи і газети «Патріот» Андрія Лактіонова, кореспондента інформаційного порталу «20 хвилин» Руслана Мороза, кореспондентки обласної газети «Ехо» Світлани Михальової.

Місія ООН занепокоєна зухвалістю атак на українських журналістів// НСЖУ, 17.12.2018

Напади на журналістів, працівників засобів масової інформації, активістів громадянського суспільства, а також осіб, які представляють альтернативні соціальні чи політичні погляди, стали дедалі більш відкритими, підживлюючи нетерпимість та дискримінацію в Україні. Про це йдеться в презентованій у понеділок у Києві Доповіді щодо ситуації з правами людини в Україні Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

Партнери