 | Народився 3 листопада 1937р. у м.Псков.
Дитинство та юність пройшли в м. Ізюм на Харківщині. Там же учень 5-го класу вперше приніс свої дописи до районної газети, яка, як не дивно, їх надрукувала. Це його і звабило в журналістику.
Після закінчення школи поїхав вступати на факультет журналістики Київського державного університету ім.Т.Шевченка, але для навчання на стаціонарі не набрав одного балу. Вчився заочно і був обраний секретарем комітету комсомолу Ізюмського залізничного училища № 4 (зараз СПТУ-24). Згодом, попрацювавши відповідальним секретарем шахтної багатотиражної газети "Шлях Ілліча" в Шахтарському районі Донецької області, повернувся до Ізюма, де був відповідальним секретарем газети паровозоремонтного заводу, секретарем МК ЛКСМУ. Далі його журналістські стежки привели до молодіжної газети "Ленінська зміна" в Харкові, де рік працював завідувачем відділом.
Від 1964р. - у Києві: інструктор ЦК ЛКСМУ, завідуючий відділом і заступник редактора газети "Комсомольское знамя". Сім років очолював газету "Молодь України". Пізніше шість років був власкором "Учительской газеты" по Україні, а потім став редактором газети "Освіта".
З посади редактора газети "Молодь України" його звільнили компартійні органи, з редактора освітянської газети - тодішній міністр освіти, демократ Петро Таланчук. Чотири роки він доводив незаконні звільнення в судах, у результаті чого йому виплатили повністю за вимушений прогул.
1994р. за його ініціативою при Спілці журналістів України було створено Комітет захисту свободи слова, який і очолив на громадських засадах.
У квітні 1997р. IХ з'їзд Спілки журналістів України на альтернативній основі обрав головою СЖУ, у квітні 2002р. на Х з'їзді НСЖУ знову переобраний на посаду.
І.Лубченко як голова Спілки відіграє важливу роль у консолідації і згуртуванні журналістських лав, вбачає своїм основним обов'язком вирішувати творчі та соціально-економічні проблеми членів НСЖУ. Спільно з народними депутатами-журналістами він зробив вагомий внесок у підготовку низки законів, законодавчих і нормативних актів, що стосуються життєвих інтересів працівників пера і мікрофона, серед яких - Закон України "Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний захист журналістів".
І.Лубченко постійно порушує перед Кабінетом Міністрів України питання про недопущення зростання тарифів на поштові послуги для передплатних друкованих видань, про податкові пільги редакційним колективам, розробку механізму щодо надання житлово-комунальних послуг для журналістів, які працюють або проживають у сільській місцевості тощо.
Ініціатива про надання творчій Спілці журналістів України статусу національної (1999р.), яку підтримали не лише журналісти, а й усі гілки влади, - теж належить І.Ф.Лубченку.
І.Лубченко має звання "Заслужений журналіст України", яке він отримав ще у 1987 році.
І.Лубченко є членом впливових громадських та політичних організацій, як наприклад, Рада з питань інформаційної політики при Президенті України (2001 рік), Координаційної ради з питань соціального і правового захисту військовослужбовців, працівників міліції, митної служби та членів їх сімей (2001 рік) та Бюро правління українського фонду миру (2002 рік). |
