Новини

19-20 лютого в Бучі працюватиме Школа соціальної журналістики - "Інфекційні захворювання в Україні: профілактика, лікування та достовірна інформація". Надмірна політизація проблем охорони здоров’я потребує участі громадськості у забезпеченні достовірності поширюваної через ЗМІ інформації, зазначають організатори - Академія Української Преси.

19-20 лютого в Києві стартує освітній проект Індустріального Телевізійного Комітету та Ради Європи з метою підвищення рівня знань журналістів у сфері цифрового телебачення та технологій. Участь у програмі – безкоштовна.

Формат цього заходу обговорений під час зустрічі голови НСЖУ Ігоря Лубченка та секретаря НСЖУ Гліба Головченко з президентом Академії педагогічних наук України, доктором філософських наук, професором Василем Кременем та членами президії Академії педнаук: академіком-секретарем Відділення педагогіки і психології професійно-технічної освіти, доктором педагогічних наук професором Нелею Ничкало,  директором Інституту проблем виховання Академії педнаук, доктором психологічних наук, професором Іваном Бехом, ректором Центрального інституту післядипломної освіти, доктором педагогічних наук, професором  Віктором Олійником.
Як відомо, учасниками першого конкурсу були кілька десятків шкільних видань Миколаївщини, а минулого року – вже 2 200 газет загальноосвітніх шкіл і ліцеїв практично з усіх регіонів України.
На теперішньому етапі до конкурсу приєднуються професійно-технічні навчальні заклади.

Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі відбулися урочистості, присвячені виходу у світ сотого номера «Вісника прес-служби Української Православної Церкви». У них взяли участь священнослужителі, видавці, дипломати, церковні та світські журналісти України і Росії.
Перед урочистостями була відслужена панахида за покійним співробітникам прес-служби - філософу Василю Григоровичу Середі і журналісту Сергію Володимировичу Кисельову.

Оприлюднено черговий статистичний звіт Національної спілки журналістів України.

Станом на 01.01.10 у лавах Спілки перебували 17 027 осіб. Хоча наша професія стрімко фемінізується, у НСЖУ все ж таки переважають чоловіки – 9 768, а жінок – 7 259.
За минулий рік до лав Спілки вступили 1 044 творчіх працівників інформаційної сфери, з них 343, або 32,8 відсотка – віком до 30 років.

Прес-служба НСЖУ

Традиційно у день виборів Асоціація медіа-юристів та Національна Спілка журналістів України будуть надавати допомогу журналістам у разі порушення їх професійних прав, зокрема, при відмові у наданні інформації, забороні присутності на засіданнях виборчих комісій тощо.

17 січня 2010 року з 8.00 до 20.00 журналісти можуть звернутися по допомогу у вирішенні професійних питань за телефоном 0-44-234-23-57 або електронною поштою: mediapravo@mediapravo.org.ua

Серія тренінгів розрахована на керівників відділів реклами регіональних видань, провідних менеджерів, що працюють з рекламодавцями. Людей, перед якими стоїть завдання в короткий термін максимально збільшити надходження від реклами.

Детальнiше

Заява пленуму правління Національної спілки журналістів України

Національна спілка журналістів України глибоко стривожена тим, що політична ситуація у державі, ускладнена гострими протиріччями між Президентом і Прем’єр-міністром, розв’язала руки олігархам і чиновникам для наступу на свободу слова, права журналістів.

На 15 годину 2 грудня заплановано початок парламентських слухань про стан свободи слова у регіональних засобах масової інформації.
Як стало відомо  прес-службі НСЖУ, у переданому на передодні  заступнику Голови Верховної Ради Миколі Томенку списку виступаючих вперше за всю історію парламентських слухань з проблем інформаційної сфери немає прізвища голови НСЖУ Ігоря Лубченка.
Заявку на його виступ Спілка надіслала до парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації ще 23 листопада.
То що – цензура існує і на парламентських слуханнях?

                                                                                                  Прес-служба НСЖУ

Не стало Василия Григорьевича Давыденко. Одни называли его человеком-легендой, другие – человеком-музеем, третьи – рыцарем, каких не так уж и много осталось в наше время вообще, а в милиции – в частности…
Да, и впрямь: он прожил большую, очень большую жизнь -  менее четырех лет не сумел дотянуть до стопроцентно-векового возраста. Он пережил и события 1917-го, и гражданскую войну, и Великую Отечественную, и зарождение нашей бывшей страны, и ее развал, и становление новой Украинской державы. И не просто пережил: ветеран войны, участник боевых действий, полковник в отставке – согласитесь, такие штрихи биографии красноречиво говорят сами за себя.
А еще - подумать только: свыше 75 лет, еще с 1932 года был Василий Григорьевич связан с прессой – писал, рассказывал, потом вспоминал обо всем том, что видел и слышал, чему свидетелем и участником был сам. А ведь был он, по сути, одним из непосредственных творцов нашей с вами истории.
И было дело у него, ставшее делом жизни – Музей органов МВД в Одесской области. И если для кого-то милицейские будни оказывались романтикой из приключенческих фильмов и плодом фантазии сценаристов, а для иных – абстрактной цепочкой погонь и перестрелок с бандитами, то для Василия Давыденко то  была сама жизнь, его собственная жизнь и его собственная судьба, его память и его душа.
Стекали в прошлое годы. Сменялись наименования званий и должностей у реальных действующих лиц нашей милиции. Уходили ветераны. Только вот кто же нынче сможет об этом рассказать – и рассказать даже не то, чтобы лучше, чем это умел и любил Василий  Григорьевич, а хотя бы так же – с той же искренностью, с той же верой в святость и правоту своего дела!
Увы, грустно. Горько. Не хочется мириться с потерей.
Но остался музей одесской милиции. Осталась легенда. Остается память. И, верно, неслучайно же говорят: человек жив, доколе о нем помнят. А истинное счастье помнить Василия Давыденко суждено всем, кому выпало счастье  его знать – такой это был человек. Потому и память о нем – светлая.

Журналисты Одессы

 

Заручниками політичного бандитизму стали в Одесі три телеканали і три радіоканали, сотні тисяч глядачів і слухачів цих ЗМІ.
Для здійснення їхньої діяльності Одеський міський телерадіоцентр уклав у 1999 році угоду на оренду нежитлових приміщень на 4 і 5 поверхах будинку за адресою: вул. Артилерійська, 1 строком до 2021 року.
Виходячи з специфіки діяльності теле- і радіоканалів, були вкладені значні кошти для прокладки спеціалізованих кабельних ліній між приміщеннями компаній та Одеським обласним теле- радіопередавальним центром.

Вневедомственная охрана не пускает коллективы одесских оппозиционных каналов ТРК «АРТ», ТРК «ГРАД», ТК «52-й канал» и ТК «Нова хвыля» на работу, сообщил агентству «Интерфакс-Украина» во вторник замдиректора ТРК «АРТ» Владимир Бовкун.
По его словам, сотрудники охранного агентства, которое охраняет представительство по управлению коммунальной собственностью Одесского горсовета, заблокировали вход в здание, в котором на 4-м и 5-м этажах находятся помещения указанных телекомпаний.
Как сообщалось, накануне в Одессе из-за отключения электроэнергии в здании, где располагаются СМИ, из эфира пропали оппозиционные к городским властям телеканалы и радиостанции.
В связи с отключением передатчика, который находится в том же здании, в Одессе прекратили вещание также 8 других телерадиокомпаний, в том числе «АТВ», «ДжиТВ», «А1».
По словам Бовкуна, коллективы СМИ связывают происшествия с тем, что Одесская мэрия предписала компаниям покинуть занимаемые помещения до 15 ноября 2009 года в связи с реконструкцией крыши, несмотря на то, что у компаний заключен договор аренды данных помещений до 2021 года.
В свою очередь СМИ обратились в суд, и 3 ноября Одесский окружной административный суд вынес определение, которым запретил представителям мэрии производить какие-либо действия, препятствующие деятельности одесского городского телерадиоцентра, в том числе, требовать освободить арендуемые помещения по адресу Артиллерийская, 1.
Конфликт между городскими властями и указанными выше СМИ начался сразу после того, как нынешний мэр Одессы Эдуард Гурвиц занял свой пост в 2005 году.

                Юрій Работін, 

голова Одеської обласної організацій НСЖУ

Шановні колеги!
Повідомляємо перелік документів, які слід додавати до клопотань про призначення державних стипендій ветеранам журналістики:
-    заява до секретаріату НСЖУ здобувана стипендії з проханням порушити клопотання про призначення стипендії;
-    характеристика здобувана, видана правлінням (секретаріатом) Кримської, Київської чи обласних організацій НСЖУ за підписом голови, завірена печаткою;
-    ксерокопія паспорта - 1,2 стор. і сторінка з пропискою;
-    копія ідентифікаційного коду;
-    інформація про фактичне місце проживання;
-    всі телефони, за якими можна знайти здобувана;
-    довідка про творчу та трудову діяльність здобувана;
-    інформація про особистий внесок здобувана у реалізацію державних програм щодо розвитку державної інформаційної сфери;
-    довідка про наявність у здобувана наукових праць, монографій, збірок;
-    довідка про міжнародне визнання здобувана як вченого;
-    довідка про загальний стаж трудової діяльності, зокрема, скільки років віддано
інформаційній сфері;
-    довідка про членство у Спілці;
-    ксерокопії   документів   про   відзначення   державними   нагородами,   відомчими
відзнаками, почесними званнями;
-    довідка про стан сім'ї, її сукупний доход (якщо дружина чи чоловік померли -
ксерокопію свідоцтва про смерть);
-    інформація про майно здобувана (житло, дача, автомобілі);
-    заява здобувана, чи отримує він інші- державні стипендії - які, розмір, на який час призначено);
-    заява здобувана, куди перераховувати стипендію у разі її призначення.
Усі довідки (крім ксерокопій) мають бути підписані керівником організації і завірені печаткою.
Увага! Подання на продовження дворічних стипендій слід надсилати разом з переліченими документами.

                                                                                                                   Ігор ЛУБЧЕНКО

Уважаемые коллеги! 19 октября 2009 года официально стартовала кампания по выборам президента Украины. Еще накануне этого события многие политики заявляли о том, что эта выборная кампания может стать самой грязной в истории Украины, и ответственность за это возлагали на журналистов. 

Заява голови Національної спілки журналістів України Ігоря ЛУБЧЕНКА
    Здавалося б, Печерський суд м. Києва вже ніяким своїм рішенням здивувати українське суспільство не може. Найрезонанснішою, мабуть, була нещодавня судова ухвала про заборону критикувати діяльність нинішнього уряду. Наразившись на гостру критику журналістів і громадськості, БЮТівці швиденько відкликали свій позов.
    Але долоні цієї політичної сили, схоже, сверблять, аби натягнути-таки вуздечку на свободу слова.
 

Шановний Вікторе Андрійовичу!
На продовження розмови про нинішній стан свободи слова в Україні, яку Ви провели 7 жовтня, хочу повідомити про тривожну ситуацію, що склалася з місцевою пресою у Київській області.
 

Запорізький співак і композитор-пісняр Анатолій Сердюк збирає шанувальників української естрадної пісні на свій авторський концерт «Краю мій рідний», що відбудеться 16 жовтня 2009 року в Національній філармонії України. 

Представлені були такі номінації:

«Кращий молодий журналіст друкованого видання»;
«Кращий молодий журналіст телебачення»;
«Кращий молодий журналіст інформагентств».

Обмінятися думками про боротьбу з кризою запропонували учасникам Конгресу його організатори – наша редакція та Асоціація «Незалежні Регіональні видавці України» за підтримки Національної Спілки журналістів України. Лише три цифри: в Конгресі прийняли участь 80 учасників, понад 60 видавництв, газети яких щотижнево читає понад 40 мільйонів українців! 

Сегодня вышел в свет 12000-й номер «Днепра вечернего»

Поздравляем тебя, читатель! Сегодня ты держишь в руках не просто свежий интересный номер «Днепра вечернего».

А (только вдумайся!) - двенадцатитысячный! Виновник торжества – перед тобой, а мы, тем временем, нашли его далекого предка. Первый номер «Дніпра вечірнього» все это время хранил у себя ветеран «Вечерки» - заслуженный работник культуры Украины Анатолий Косый. В этом раритете, датированном 1 января 1972 года, - новогодние пожелания, фото молодого Валерия Лобановского, проекты застройки микрорайонов Коммунар и Парус... А на последней странице – статья Льва Авруцкого под заголовком «Наша попередниця». В ней журналист рассказывает о первой «Вечерке» в Днепропетровске, которая издавалась в 30-е годы и называлась тогда «Звезда». Просуществовала она пять лет, с 1934 по 1939 годы, и перестала издаваться в связи с появлением газеты «Днепровская правда» - на «Вечерку» просто не хватило бумаги... «І ось тепер, через тридцять два роки, наше славне місто на Дніпрі знову збагатилося вечірньою газетою, - пишет Лев Авруцкий. - Нехай же щастить тобі, «Дніпро вечірній»!»

повний текст новини