Спілка > Публiкацiя

«Журналістки не повинні мовчати про тиск і погрози, які отримують через Інтернет», – учасники круглого столу

Служба інформацii НСЖУ
Вiвторок 12 Березня 2019
«Журналістки не повинні мовчати про тиск і погрози, які отримують через Інтернет», – учасники круглого столу

В Україні, як і в світі, упереджене ставлення до журналісток – не рідкість. Вони зазнають цькувань, їм погрожують в Інтернеті через сміливість мати власну думку. У таких випадках варто обстоювати свої права, не мовчати, повідомляти правоохоронців про цькування – радять учасники круглого столу «Онлайн-безпека журналісток. Загрози і вплив на свободу вираження думок».

До заходу, що відбувся в прес-центрі Національної спілки журналістів України 6 березня, долучилися голова НСЖУ Сергій Томіленко, перша секретар спілки Ліна Кущ, експертка ГО «Інформаційна безпека» Тетяна Попова, власний кореспондент «Новой газеты» в Україні Ольга Мусафірова, юристка Олена Зайцева, а також журналістки центральних і регіональних ЗМІ, медіаексперти, представники профспілок та інших громадських організацій, фахівці з онлайн-безпеки, юристи, психологи.

Лектор Центру психосоціальної реабілітації Національного університету «Києво-Могилянська академія» Валерій Ільчук зауважує, що в боротьбі з тиском і погрозами в Інтернеті багато важить корпоративна культура: і журналістська, і загальнолюдська.

– Коли людині погрожують, важлива особиста безпека: щоб можна було кудись звернутися, і головне, дістати допомогу – юридичну, психологічну тощо. Якщо людина вчасно її не має – це породжує безсилля та зневіру, що може призвести до негативних наслідків у роботі та особистому житті, – наголошує Валерій Ільчук.

Також під час виступу Валерій Ільчук зауважив: коли людина йде в журналістику, вона має розуміти, на що погоджується й чим ризикує, має усвідомлювати, що на неї чинитиметься тиск.

– Але треба зазначити, що нині є спеціальні курси, тренінги, завдяки яким можна підвищити психологічну пружність, – каже Валерій Ільчук. – Також маю зауваження до терміна «булінг», який не варто вживати стосовно дорослих. Термін стосується дітей, і в першу чергу в закритих або частково закритих середовищах – це може бути школа, або в дорослому віці – колонія чи тюрма, або ж в армії «дідівщина» – також один з різновидів булінгу. А що стосується Інтернету, то це не булінг, навіть якщо є погрози.

Марина Сингаївська, заступник генерального директора Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ», зазначає, що в своїй роботі досить часто наражається на негатив і погрози.

– Отримую їх і у Фейсбуці, і в особистих повідомленнях, і в телефоні – коли люди, незадоволені якоюсь публікацією, можуть критикувати особисто мене, ображати. Перш за все, намагаюся від цього відсторонитися. Але також маю відпрацьований алгоритм: дивлюся у Фейсбуці профіль того, хто написав повідомлення, здебільшого – це боти, тобто мова йде про чиїсь цілеспрямовані атаки. Але Фейсбук нині дуже дбає про свою репутацію, тому в нього є кілька інструментів, що допомагають нам обстоювати свої права. Отож завжди скаржуся на такі повідомлення: коли ви пишете, що «публікація ображає мене особисто» – це найбільш дієво, Фейсбук її може закрити, – розповідає пані Марина. – Також завжди зберігаю скріни повідомлень з погрозами – на випадок якогось розслідування тощо.

Марина Сингаївстка розповіла про нещодавно започаткований рух «Медіа за усвідомлений вибір», до якого приєдналося більш як 60 ЗМІ й громадських організацій, що працюють з медіа.

– Один з напрямів цього руху – захист його членів. Той, хто підписує меморандум і приєднується до руху, бере на себе зобов’язання працювати за стандартами, а також спільно, публікуючи факти тиску на членів цього руху, можемо протистояти цьому, – зауважує Марина Сингаївська.

Представниця ГО «Центр «Розвиток демократії» Марія Дмитрієва розповідає, що є відкритою феміністкою від середини 1990-х років.

– На будь-яке моє публічне висловлювання часто надходять коментарі: про мою зовнішність, вагу та наскільки мене мають не любити чоловіки, що я взагалі пішла в феміністки. Мій чоловік, коли бачить такі коментарі, завжди сміється, я ж, навпаки: після перших трьох тисяч – це вже набридло, – розповідає пані Марія. – Інтернет дає можливість надзвичайно легко зіпсувати комусь життя. І в країнах заходу вже є статті щодо цькування, зокрема й за допомогою Інтернету.

Також пані Марія наголошує: все що люди викладають про себе в соцмережі, полегшує справу тим, хто хоче завдати шкоди.

– Мене часто запрошують ЗМІ для участі в програмах на радіо й телебаченні. Не минає жодного ефіру, щоб я не дістала повідомлення про те, як маю вдягатися, що маю говорити, як поводитися. Звісно, я ті «поради» ігнорую, але це частина пресингу, якого зазнаю. І ті погрози й тиск, що їх зазнають журналістки в Україні, тісно пов’язані з упередженістю до жінок – це сексизм, мізогінія, зневага до жінок як до людей. І Україна в цьому плані принципово від інших країн не відрізняється, – наголошує пані Марія. – За різними дослідженнями, журналістки дістають від половини до трьох разів більше негативних коментарів, ніж їхні колеги-чоловіки. Про цю проблему в Україні говорять дуже мало, найчастіше її порушують саме феміністки.

Також, на думку пані Марії, великою проблемою є те, що скарги на неприємні та компрометуючі повідомлення, зокрема у Фейсбуці, надходять до розміщеної в Москві регіональної комісії цієї соцемережі.

– Виходить, що за коментар зі словом «кацап», тебе можуть забанити на місяць. А от коли прямим текстом тебе погрожують убити або зґвалтувати, Фейсбук на таку скаргу відповідає, що немає порушень стандартів. Журналістська спільнота й громадськість мають висунути вимогу до Фейсбуку, щоб нарешті відкрили регіональний офіс в Україні – це давно на часі, – упевнена Марія Дмитрієва.

Член Національної спілки журналістів України, доктор філософії Валентин Бугрим наголошує, що працівники медіа мають особисто дбати про свій захист, журналістика ж стала дуже небезпечною професією.

– І справа не в поведінці журналістів, а в їхній діяльності – суспільно-корисній та правдивій, яка стає для когось неприйнятною. Тому я апелюю до зброї – навіть з погляду психології вона (зброя) може давати впевненість у захисті й власній безпеці, – вважає пан Валентин.

Підсумовуючи сказане колегами під час круглого столу, перша секретар НСЖУ Ліна Кущ зазначила, що журналістки не мають мовчати про свої переживання щодо погроз, які надходять через Інтернет.

– А також маємо повідомляти правоохоронні органи про тиск і скаржитися до адміністрацій соцмереж. А ще – потрібно виявляти журналістську солідарність з нашими колегами, – наголошує Ліна Кущ.

Спілчанські новини

В Києві відбувся Медіа форум «Дослідження медіа ринку України»// НСЖУ, 20.03.2019

20 березня в Києві пройшов Медіа форум, на якому презентовано дорожню карту та огляд медіа ринку України. Організатори заходу – Американська торговельна палата в Україні та медіа агенція Arena Media Expert.

Убивства Гонгадзе й Шеремета – злочини, розкриття яких впливає на безпеку країни, – Ігор Смешко// НСЖУ, 19.03.2019

Без розслідування резонансних злочинів неможливо повернути довіру до правоохоронної системи країни. Потрібна політична воля, щоб відновити справедливість і притягти до відповідальності винних. Про це заявив кандидат у Президенти України, екс-голова СБУ Ігор Смешко, відповідаючи на запитання голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка.

Чим небезпечні псевдожурналісти у день голосування: НСЖУ застерігає// НСЖУ, 19.03.2019

Псевдожурналісти на виборчих дільницях перешкоджають діяльності реальних журналістів і дискредитують професію.

Кабмін, згідно з компетенцією, знову "вживатиме невідкладних заходів"// НСЖУ, 19.03.2019

Лист Національної спілки журналістів України зі зверненням учасників Всеукраїнської наради редакторів газет, у якому йдеться, зокрема, про неефективну діяльність АТ "Укрпошта", Адміністрація Президента України надіслала до Кабміну з проханням "розглянути згідно з компетенцією" та поінформувати НСЖУ про результати.

Партнери