Спілка > Публiкацiя

Парламент не підтримав законодавчі зміни щодо роздержавлення друкованих ЗМІ

Служба інформацii НСЖУ
Середа 03 Жовтня 2018
Парламент не підтримав законодавчі зміни щодо роздержавлення друкованих ЗМІ

Верховна Рада України провалила в першому читанні законопроект №8441 "Про внесення змін до закону "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації". Нардепи провели ряд голосувань за прийняття документа за основу і за повернення його на доопрацювання до профільного комітету, однак голосів у сесійній залі не вистачило. У зв'язку з цим спікер Ради Андрій Парубій оголосив про відхилення проекту.

"Проект закону №8441 відхилений", - сказав глава парламенту.

У Національній спілці журналістів Україні обурені байдужістю парламентарів до проблем місцевої преси та образливими коментарями на адресу журналістів комунальних газет, які прозвучали в ході обговорення законопроекту.  Зокрема, депутат БПП Олександр Сугоняко із Сумської області закликав не підтримувати правки до Закону про реформування, бо «газети друкуватимуть «дурню», а не якісну інформацію».

  • Сотні редакцій та журналісти у регіонах є свідками печерного уявлення про журналістику і медіа, яке демонструють у парламенті народні депутати. Політики бояться незалежності ЗМІ. І готові наприкінці трирічного етапу роздержавлення газет усе робити, аби заблокувати фінал реформи, - наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко. - Комітет з питань свободи слова, який напрацював консолідовану позицію галузі щодо важливої медіареформи, не почутий депутатами з БПП, Опоблоку та Відродження. Однозначну підтримку газетярам демонструють Радикальна партія, Самопоміч, Батьківщина та значною мірою - Народний фронт.  Колеги у районах, тримайтеся!

Провал голосування за довгоочікувані зміни до Закону про реформування друкованих ЗМІ викликав обурення серед активістів НСЖУ та редакторів місцевих газет. Зокрема, в соціальній мережі Фейсбук місцеві журналісти нарікають на свідомий бойкот реформи політиками і в Києві, і на місцях.

  • Готуємо новий список "Ворогів реформування". Напередодні майбутніх виборів він буде дуже актуальним, - зауважує секретар НСЖУ, редактор газети «Обрії Ізюмщини» Костянтин Григоренко.
  • Насправді сумно. Третій рік реформи для нас  - це суцільна війна за виживання, - коментує редактор газети «Каховська зоря» Жанна Кисельова. - Наш позов до голови райради стосовно затягування процесу з березня не розглядався зовсім. Перше засідання відбулося лише 26 вересня. Наступне призначено на 26 жовтня. Суди підігрують можновладцям. Включені всі можливі адмінресурси. Підкажіть, будь ласка, як триматися, коли часу вже геть немає?
  • Протягом тижня Національна спілка журналістів України отримала три сигнали від колективів газет, яким перешкоджають роздержавлюватися: Запоріжжя, Суми, Миколаїв. Усі - обласні газети. Колективи редакцій покладали надію на новий закон, але тепер на кого сподіватися? (Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ)
  • А назвати реформовані колективи "баригами" - це взагалі ні в які ворота не лізе! Ганьба депутату Капліну! (редактор одеської газети «Новини Фрунзівщини» Вікторія Майнич)

У пояснювальній записці наголошується, що документ розробили з метою врегулювання на законодавчому рівні питань, які виникли на першому етапі реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ, а також сприяння закінченню процесу реформування протягом строку, визначеного законом, тобто до кінця 2018 року.

Зокрема, пропонувалося більш чітко окреслити можливість утворення редакції шляхом виділу, внести зміни щодо терміну прийняття рішення про реформування, щоб надати можливість розпочати реформування тим редакціям, які не встигли це зробити у 2016 році.

Документом пропонувалися додаткові механізми захисту прав трудових колективів, які бажали реформуватися, однак не змогли розпочати цей процес з причини бездіяльності органів держвлади та органів місцевого самоврядування, які не прийняли рішення про вихід зі складу засновників: зокрема, пріоритетне право на використання імені друкованого ЗМІ, оренди майна, а також мораторій на відчуження майна, що перебувало на балансі редакцій протягом шести місяців після завершення строку реформування, визначеного законом.

Крім того, передбачалася заборона звільнення керівника редакції без згоди трудового колективу на час реформування. Також планується обмежити вплив державних та муніципальних органів на пресу через власні підприємства, адже це призводить до подальшого неефективного використання коштів платників податків.

Водночас у вівторок нардепи підтримали в другому читанні законопроект №6518 і таким чином передбачили, що дія закону "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" не поширюється на державні друковані ЗМІ, засновниками (співзасновниками) яких є органи державної влади, які відповідно до закону здійснюють офіційне оприлюднення (опублікування) законів та інших нормативно-правих актів (газети "Голос України" та "Урядовий кур'єр").

Підготовлено з  використанням інформації РБК-Україна

 

Спілчанські новини

«Якщо видання до 31 грудня подало хоч і неповну заяву про перереєстрацію, треба дозволити завершити реформування», – голова НСЖУ// НСЖУ, 18.12.2018

Уже 31 грудня спливає термін, відведений на реформування комунальних та державних ЗМІ. Більше половини комунальних видань, тобто 323 редакції, отримали бажану незалежність. Проте ще кілька сотень газет так і не завершили процес роздержавлення, а кілька десятків редакцій є реальними заручниками чиновників та депутатів.

«Побити журналіста коштує менше, ніж квитки в кіно», – учасники дискусії// НСЖУ, 18.12.2018

Протягом 2017–2018 років на Житомирщині сталося 7 фізичних атак на журналістів. Зокрема, мова йде про побиття редакторів газети «Бердичів діловий» Валерія Шелепи і газети «Патріот» Андрія Лактіонова, кореспондента інформаційного порталу «20 хвилин» Руслана Мороза, кореспондентки обласної газети «Ехо» Світлани Михальової.

Місія ООН занепокоєна зухвалістю атак на українських журналістів// НСЖУ, 17.12.2018

Напади на журналістів, працівників засобів масової інформації, активістів громадянського суспільства, а також осіб, які представляють альтернативні соціальні чи політичні погляди, стали дедалі більш відкритими, підживлюючи нетерпимість та дискримінацію в Україні. Про це йдеться в презентованій у понеділок у Києві Доповіді щодо ситуації з правами людини в Україні Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

Стратегія розвитку України: погляд у 2020 рік// НСЖУ, 17.12.2018

У медіацентрі «Територія реформ» (конференц-зала НСЖУ) Київський прес-клуб за підтримки Мінінформполітики та Українського інституту соціологічних досліджень ім. О. Яременка 17 грудня провів за участю експертів і журналістів панельну дискусію ««2020. Стратегія розвитку України».

Партнери