Спілка > Публiкацiя

«Закони, спрямовані на захист постраждалих журналістів, не діють на практиці», – вважають учасники дискусії в НСЖУ

Служба інформацii НСЖУ
Вiвторок 06 Березня 2018
«Закони, спрямовані на захист постраждалих журналістів, не діють на практиці», – вважають учасники дискусії в НСЖУ

В Україні розвинена законодавча база, спрямована на захист прав журналістів. Та попри це вироків і прецедентів покарань за напади на працівників ЗМІ й перешкоджання професійній діяльності надзвичайно мало. Як боротися з безкарністю за напади на журналістів йшлося в ході дискусії «Загрози свободи слова в Україні» 2 березня в НСЖУ.

– На початку 2000-х років до статті 171 Кримінального кодексу України було внесено зміни, згідно з якими будь-який тиск чи шкода журналістові – чи це безпосередній фізичний вплив, чи погрози, чи нищення майна – кваліфікувалися як кримінальна відповідальність, – розповідає народна депутатка України, член Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Ольга Червакова. – Стаття прогресивна, формулювання закону дістало схвалення міжнародної спільноти. Та попри це маємо випадки, коли правоохоронні органи намагаються саботувати навіть такі чіткі норми закону.

Про невтішну тенденцію свідчать численні історії журналістів. Зокрема, присутній на дискусії директор «Національних інформаційних систем» (служба новин телеканалу «Інтер») Олександр Пилипець розповів про напад на журналістів телеканалу, що трапився ще у вересні позаминулого року.

– Тоді ж було скоєно кілька підпалів у нашому офісі, завдано величезних матеріальних збитків. Та найгірше – постраждали працівники каналу: приміром, наша Олена Зоріна серйозно травмувала хребет, змушена проходити курс лікування й нині, – розповів Олександр Пилипець. – Почалося гучне розслідування, нас активно підтримували деякі депутати і фракції, справу перекваліфікували на тероризм. А далі – передали до СБУ, де все і завмерло…

Після тих подій чимало журналістів мусили піти з роботи, зокрема й через страх за власне здоров’я і життя.

– Закони не діють… А безкарність породжує вседозволеність. Що робити? Єдиний вихід у цій ситуації – згуртовуватись, бо наша сила в єдності. В іншому разі нас просто поволі знищать, – упевнений пан Олександр.

Тележурналістка, автор програми «Наші гроші», Надія Бурдей, розвиваючи думку колег, додає, що в Україні є дуже чіткі й потужні закони, та вони зовсім не захищають журналістів.

– Майже три роки тому наша знімальна група пережила напад під час зйомок маєтку тодішнього заступника міністра внутрішніх справ. Нам знищили всю техніку, напали на оператора. Два роки тривало досудове розслідування за статтями 171 (перешкоджання професійній діяльності) та 186 (грабіж із насильством). Нашу справу передавали з прокуратури до прокуратури. Потім таки передали до суду, майже рік ходили на засідання. Ми вірили в позитивне її закінчення, нас же підтримували депутати, ми мали непоганий юридичний супровід. А через деякий час на одному з засідань дізналися, що суд закрив нашу справу на підставі незаконної постанови прокуратури. Отож винні залишилися непокараними, ми витратили кілька років, намагаючись відстояти свої права…, – розповідає Надія. – Тож нам, попри сильні закони, бракує практики роботи з ними.

Керівник проектів Бюро Представника ОБСЄ з питань свободи медіа (м. Відень) Ніколя Ебнотер зауважує, що фізична безпека – справді велика проблема в Україні. І тут мова йде не лише про побиття, а й про погрози, перешкоджання професійній діяльності, утиски та інші прецеденти.

– Ми стежимо за ситуацією в країні, відкриті до співпраці й будь-який журналіст може звернутися до нас зі своєю проблемою, – наголошує пан Ебнотер. – Аби ж хоч якось запобігти ось таким невтішним випадкам, про які розповідають колеги, надаємо юридичну підтримку та проводимо спеціальні навчальні семінари для українських журналістів.

Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко зауважує, що попри сотні порушених кримінальних справ, пов’язаних з фізичною агресією проти журналістів і редакцій, до суду доходить дуже незначна частина. А там вони здебільшого розвалюються за браком доказів.

– На резонансних справах правоохоронці й влада лише намагаються піаритися, розповідаючи, як багато було зроблено. Та від слова до діла, на жаль, так і не доходить. Гається час, справедливі рішення відтягуються, аби журналіст, втративши віру в справедливість, просто залишив усе, як є. У результаті непокаране зло повторюється в інших жорстоких ситуаціях, – упевнений Сергій Томіленко. – Тому надзвичайно важливо підтримувати колег, які зазнали утисків, щоб було розуміння: вони не сам на сам зі своєю проблемою.

Народна депутатка Ольга Червакова наголосила, що позитивом є те, що «НСЖУ стала майданчиком для обговорення актуальних проблем професії». Водночас представники МВС, Національної поліції, СБУ та ГПУ, яких офіційно було запрошено до публічного звіту про перебіг розслідувань про напади на журналістів, проігнорували захід.

Участь у публічній дискусії «Загрози свободі слова в Україні» взяли журналісти, представники міжнародних організацій – Freedom House, Моніторингової місії ООН з прав людини та Бюро Представника ОБСЄ з питань свободи медіа (м. Відень), державний секретар Міністерства інформаційної політики України Артем Біденко, народні депутати. Значну частину аудиторії в НСЖУ становили журналісти, які свого часу постраждали при виконанні професійних обов’язків.

Фото Сергія Шевченка

Спілчанські новини

«Якщо видання до 31 грудня подало хоч і неповну заяву про перереєстрацію, треба дозволити завершити реформування», – голова НСЖУ// НСЖУ, 18.12.2018

Уже 31 грудня спливає термін, відведений на реформування комунальних та державних ЗМІ. Більше половини комунальних видань, тобто 323 редакції, отримали бажану незалежність. Проте ще кілька сотень газет так і не завершили процес роздержавлення, а кілька десятків редакцій є реальними заручниками чиновників та депутатів.

«Побити журналіста коштує менше, ніж квитки в кіно», – учасники дискусії// НСЖУ, 18.12.2018

Протягом 2017–2018 років на Житомирщині сталося 7 фізичних атак на журналістів. Зокрема, мова йде про побиття редакторів газети «Бердичів діловий» Валерія Шелепи і газети «Патріот» Андрія Лактіонова, кореспондента інформаційного порталу «20 хвилин» Руслана Мороза, кореспондентки обласної газети «Ехо» Світлани Михальової.

Місія ООН занепокоєна зухвалістю атак на українських журналістів// НСЖУ, 17.12.2018

Напади на журналістів, працівників засобів масової інформації, активістів громадянського суспільства, а також осіб, які представляють альтернативні соціальні чи політичні погляди, стали дедалі більш відкритими, підживлюючи нетерпимість та дискримінацію в Україні. Про це йдеться в презентованій у понеділок у Києві Доповіді щодо ситуації з правами людини в Україні Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

Стратегія розвитку України: погляд у 2020 рік// НСЖУ, 17.12.2018

У медіацентрі «Територія реформ» (конференц-зала НСЖУ) Київський прес-клуб за підтримки Мінінформполітики та Українського інституту соціологічних досліджень ім. О. Яременка 17 грудня провів за участю експертів і журналістів панельну дискусію ««2020. Стратегія розвитку України».

Партнери