Спілка > Публiкацiя

Відбувся вечір пам’яті з нагоди 100-річчя Матвія Шестопала

Служба інформацii НСЖУ
П'ятниця 10 Листопада 2017
Відбувся вечір пам’яті з нагоди 100-річчя Матвія Шестопала

З нагоди 100-річчя від дня народження Матвія Шестопала в столиці відбувся вечір пам’яті науковця, журналіста, перекладача, педагога – декана факультету журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1955–1957).

У заході взяли участь і виступили зі спогадами його учні, письменники, вчені, працівники преси. Серед співорганізаторів вечора пам’яті – творчі спілки журналістів, письменників та громадський науково-дослідний центр «Спадщина Матвія Шестопала».

Ведучими були член НСЖУ Михайло Скорик і письменник Григорій Гайовий. Брали слово Василь Яременко, Микола Луків, Вадим Крищенко, Олександр Чорний, Вадим Мицик, Микола Тимошик, Анатолій Краслянський, Іван Забіяка та інші.

Постать журналіста й патріота України цими днями привертає увагу ЗМІ. «Ровесник жовтневого перевороту пройшов непростий шлях до істини, яка зробила його вільним у країні невільників, – написав з нагоди 100-річчя Матвія Шестопала «Урядовий кур’єр». – На відміну від обвішаних бойовими нагородами штабників, Матвій Шестопал мав лише два ордени: Червоної Зірки і Вітчизняної війни. Однак заслужена ним медаль «За оборону Сталінграда» в очах фронтовиків мала вищу ціну, ніж цілий іконостас зірок Героя на широких грудях генсека Брежнєва.

Усупереч тиражованим ще з подачі радянського КДБ твердженням, що Шестопал у роки війни був контррозвідником, він ніколи не служив серед тих, кого нині затято прославляють у путінській Росії. Навіть журналістом старший лейтенант-фронтовик став аж у жовтні 1943 року, коли активного дописувача дивізійної газети офіційно зарахували до штату редакції.

Доказ таланту Шестопала – те, що після війни його залишили в армії, призначивши відповідальним секретарем газети Київського військового округу, де він служив до 1951 року. Закінчення аспірантури, здобуття наукового ступеня, обрання секретарем партбюро факультету журналістики Київського університету ім. Т. Шевченка, а згодом деканом – ось головні віхи цілком успішної кар’єри, якою Шестопал пожертвував заради того, щоб залишатись українцем і людиною честі.»

Науковця-фронтовика 1965 року звинуватили в «націоналізмі», виключили з партії та звільнили з роботи в університеті. Орденоносець, який мав мужність заявити, що йому немає в чому каятися, змушений був жити в скруті, але в прийдешньому розвалі тієї ганебної червоної імперії він не мав сумніву.

«Комусь це може видатися фанатизмом і нікому не потрібною самопожертвою, якби Василь Симоненко, В’ячеслав Чорновіл, Борис Олійник, Іван Білик, Микола Сом, Вадим Крищенко, Віталій Коваль, Степан Колесник і десятки не менш знакових особистостей не були вихованцями Матвія Шестопала. Для них він став не лише наставником, а й прикладом, – зазначено на сайті видання Кабінету Міністрів України. – Нині, коли нас переконують, що завдання працівників ЗМІ – просто інформувати про події й збирати коментарі фахівців та експертів, згадаймо, що репресований корифей журналістики започаткував в СРСР епоху думаючих журналістів. Не менші його заслуги в обстоюванні українства. У відповідь на твердження, що в українців тепер аж дві рідні мови, Шестопал ще у 1963 році заявив, що за цією логікою, ще однією материнською для нас має стати китайська, бо братній Китай ще більший, ніж велика Росія. У часи, коли діти деяких українських можновладців краще володіють іншими мовами, ніж номінально рідною, як не згадати гіркі слова Шестопала про земляків з національною свідомістю «нижче рівня клопа».

Учасник вечора пам’яті секретар НСЖУ Сергій Шевченко особливо наголосив на важливості зробленого організаторами цього заходу. «Дуже приємно, що й Михайло Тихонович Скорик, з яким півтора десятиліття тому негарно вчинило керівництво обласної організації НСЖУ Дніпропетровщини (заочно виключили його зі спілки за критичні виступи), нині виявив бажання відновитися в НСЖУ. Один з найактивніших журналістів-ветеранів, який сам ніколи зі спілки не виходив і зберігав її квиток (вступив до СЖУ 1980 року), нещодавно офіційно одержав нові документи в столичній спілчанській організації».

Серед учасників вечора було немало відомих творчих особистостей – журналістів, науковців, письменників, які спілкувалися з колегами в залі й кулуарах, це, зокрема, Михайло Сорока, Володимир Сергійчук, Володимир Чепіга, Вадим Пепа та інші.

У фіналі вечора порадував невеличкою концертною програмою фольклорний ансамбль, у його виконанні лунала народна пісня, що має авторство, «Ой у лузі червона калина...» – гімн Українських січових стрільців.

Фото Сергія Шевченка і Миколи Тимошика

Спілчанські новини

«Якщо видання до 31 грудня подало хоч і неповну заяву про перереєстрацію, треба дозволити завершити реформування», – голова НСЖУ// НСЖУ, 18.12.2018

Уже 31 грудня спливає термін, відведений на реформування комунальних та державних ЗМІ. Більше половини комунальних видань, тобто 323 редакції, отримали бажану незалежність. Проте ще кілька сотень газет так і не завершили процес роздержавлення, а кілька десятків редакцій є реальними заручниками чиновників та депутатів.

«Побити журналіста коштує менше, ніж квитки в кіно», – учасники дискусії// НСЖУ, 18.12.2018

Протягом 2017–2018 років на Житомирщині сталося 7 фізичних атак на журналістів. Зокрема, мова йде про побиття редакторів газети «Бердичів діловий» Валерія Шелепи і газети «Патріот» Андрія Лактіонова, кореспондента інформаційного порталу «20 хвилин» Руслана Мороза, кореспондентки обласної газети «Ехо» Світлани Михальової.

Місія ООН занепокоєна зухвалістю атак на українських журналістів// НСЖУ, 17.12.2018

Напади на журналістів, працівників засобів масової інформації, активістів громадянського суспільства, а також осіб, які представляють альтернативні соціальні чи політичні погляди, стали дедалі більш відкритими, підживлюючи нетерпимість та дискримінацію в Україні. Про це йдеться в презентованій у понеділок у Києві Доповіді щодо ситуації з правами людини в Україні Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

Стратегія розвитку України: погляд у 2020 рік// НСЖУ, 17.12.2018

У медіацентрі «Територія реформ» (конференц-зала НСЖУ) Київський прес-клуб за підтримки Мінінформполітики та Українського інституту соціологічних досліджень ім. О. Яременка 17 грудня провів за участю експертів і журналістів панельну дискусію ««2020. Стратегія розвитку України».

Партнери