Спілка > Публiкацiя

Журналісти-розслідувачі порівняли, як розкриваються резонансні теми в Україні та Польщі

Служба інформацii НСЖУ
П'ятниця 17 Березня 2017
Журналісти-розслідувачі порівняли, як розкриваються резонансні теми в Україні та Польщі

Учасники українсько-польської «Школи журналістики розслідувань» ділилися досвідом роботи над актуальними і резонансними матеріалами в Україні та Польщі.

16 березня в НСЖУ відбулася конференція за участі тих журналістів, котрі побували на тижневому стажуванні в Польщі. Нагадаємо, цього року було визначено 6 переможців проекту, які проводили там свої розслідування. Це, зокрема, Олександр Хрольський (ІА «Українські новини», м.Київ) працював над темою отримання вогнепальної зброї високопосадовцями, Ірина Марушкіна (ІА «Варіанти», м. Львів) вивчала екологічні проблеми, зокрема забруднення води, Тетяна Біскуб (філія НТКУ, м.Луцьк) зосередила увагу на роботі польських телевізійників, Юлія Костюк («Наші гроші», м.Львів) дослідила, як працюють державні реєстри в Польщі, Олена Шаповал (сайт «Інфоміст», м.Черкаси) розслідувала корупційні схеми у роботі перевізників, В'ячеслав Головченко (сайт «Губернская неделя», м.Миколаїв) працював над «темними» способами вивезення металобрухту із зони АТО. 

За словами першого секретаря НСЖУ Сергія Томіленка, у плані міжнародної співпраці найкращі стосунки меідаорганізація має якраз і з Асоціацією польських журналістів. Разом журналістські спілки реалізують актуальні і цікаві проекти. Насамперед, це Українсько-польський конкурс журналістської майстерності, Міжнародний медіафорум у м. Казімеж-Дольни та проект «Школа журналістики розслідувань».

Тетяна Біскуб, коментатор Волинської філії НТКУ зазначила: її телерадіокомпанія також має тісні зв’язки з польськими колегами. Відтак, дуже цікаво було побачити їхню роботу з середини.

– Я розмовляла з усіма редакторами або шефами відділів, які очолюють польське телебачення. Єдине, з ким не зустрілася, це з президентом, – поділилася враженнями журналістка.

У Польщі, за її словами, те що називається суспільним телебаченням, має назву Акціонерне товариство «Польське телебачення». Усі акції цього товариства належать Міністерству фінансів. Але впливу на роботу воно не здійснює. Єдине повноваження, отримане в кінці минулого року, – призначати президента телекомпанії.

– Про роботу журналістів як окремих одиниць, не прив’язаних до влади, партії не говориться. Президент – прихильник правлячої партії. І журналісти, які з цим не погоджувалися, звільнялися. Ті, хто лишилися, говорять, що парламент обирав народ, значить ми діємо від імені народу, – розповідає пані Тетяна.

Також є проблема з абонплатою населення за користування суспільним телебаченням. Не всі поляки хочуть віддавати за це гроші. Однак, порівнюючи з роботою українського державного телебачення, яке реформується в суспільне, пані Тетяна зауважує: поляки гарно заробляють на рекламі і витрачають ці кошти на розвиток, модернізацію, сучасні технології.

Заступник директора ІА «Українські новини» Олександр Хорольський зацікавився темою нагородної зброї у Польщі після того, як в Україні вона викликала резонанс і «опір» з боку Міністра внутрішніх справ, котрий системно відмовляється надавати інформацію про нагородження зброєю на запити ЗМІ.

– Україні президенти, починаючи з 1995 року нагородили 124 особи зброєю. А лише Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков видав 2200 одиниць вогнепальної зброї, – прокоментував Олександр Хорольський.

Натомість, у Польщі, за його словами, взагалі відсутня відомча нагорода вогнепальною зброєю. Нагороджують лише холодною зброєю, при цьому це нагородження відбувається публічно і відкрито.

Журналістка сайту «Інфоміст» (Черкаси) Олена Шаповал працювала над темою перевезень. У Черкасах вона робила розслідування щодо того, як перевізники уникають оподаткування, не видаючи квитки. Натомість, каже, в Польщі у кожному автобусі є касовий апарат. І перевізники в жодному разі не кладуть гроші собі в кишеню.

А от журналістка сайту «Наші гроші» Юлія Костюк зробила висновок, що в Україні бази даних набагато зручніші і повніші для роботи журналіста. А в Польщі дуже багато інформації треба добиватися через запити. Однак дієвість журналістських розслідувань вимагає бажати кращого.

Довідково:

Проект «Школа журналістики розслідувань 2016» проводять Асоціація польських журналістів у партнерстві з Національною спілкою журналістів України. Він відбувається за фінансової підтримки Програми Польсько-Американського Фонду Свободи «Перетворення у регіоні» - RITA, яку реалізує Фонд Освіти для Демократії.

 

Спілчанські новини

Більше року редактор Сумської районки не може повернутися до роботи після незаконного звільнення// НСЖУ, 22.09.2017

Непроста ситуація із процесом реформування склалася в Сумській районці «Новини Тростянеччини». Все почалося в березні минулого року, коли колектив газети повідомив засновників – районну раду та райдержадміністрацію – про рішення роздержавлюватися в першій хвилі.

Донецька Спілка журналістів закликає зберегти телеканал «До ТеБе»// НСЖУ, 22.09.2017

Заява Донецької обласної спілки журналістів З приводу можливого закриття донецького телеканалу "До ТеБе" і луганського телеканалу "ЛОТ", а також радіостанції "Голос Донбасу".

Тільки якщо журналіст був «негласним» співробітником, наприклад, СБУ, то можна розглядати статтю про держзраду - медіаюрист// НСЖУ, 22.09.2017

Фізична агресія щодо журналістів є однією з найгостріших проблем медіа-простору. На цьому наголосив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко під час Media Forum Mykolaiv, що відбувся днями на базі Коледжу преси та телебачення та транслювався в прямому ефірі телеканалу ТАК TV.

Два роки запорізька районка «Наше місто Токмак» не може добитися законного права на реформування// НСЖУ, 20.09.2017

Від сесії до сесії депутати Токмакської міської ради провалюють голосування щодо питання роздержавлення газети. Намагаючись відстояти права, редакція звернулася до суду. І ось, після двох «провальних» рішень, справа вже майже рік перебуває на розгляді Вищого адміністративного суду.

Партнери