Спілка > Публiкацiя

Всеукраїнська нарада редакторів: історія має властивість повертатися бумерангом…

Служба інформацii НСЖУ
П'ятниця 15 Лютого 2019
Всеукраїнська нарада редакторів: історія має властивість повертатися бумерангом…

В історії не трапляється випадковостей. Отже, по-своєму символічним стало те, що Всеукраїнська нарада редакторів друкованих ЗМІ проходила в Києві, з різницею в кілька місяців, акурат через 100 років після 1-го Всеукраїнського з’їзду видавців преси. Тоді, одразу ж зі здобуттям незалежності молодою Українською державою, питання збереження преси й друкованого слова як стратегічного складника національної безпеки постало так само гостро, як і зараз.

Весь драматизм проблеми висловив один із тодішніх делегатів, представник видання «Кієвcкая мысль», який промовив: «Если газеты остановятся и не будут выходить, то плачевные результаты этого почувствуют все. Как думает правительство управлять без прессы?!» Сто років тому, до речі, наділений історичною відповідальністю уряд Гетьмана Скоропадського разом із патріотично налаштованою громадою таки винайшов можливість збереження українських газет, уклавши з такою ж молодою на той час країною Європи – Фінляндією бартерний договір про обмін фінського паперу на український цукор: за кожні 10 тонн імпортованого паперу українці сплачували, попри голод і злидні, 3 тонни цукру… Газети, віддруковані нашими співвітчизниками в буремні часи Української революції, й понині зберігаються в Національній науковій бібліотеці імені Вернадського як шедеври й як свідчення безмежної відданості пращурів ідеалам демократії.

Минуло понаж 100 років, але нині, в умовах російської інформаційної агресії, вимога «Захистити українську пресу!» знову з такою ж гостротою пролунала з вуст більш як 120 делегатів редакторського форуму, що відбувся у Києві 12 лютого.

Учасники наради зі всіх областей країни, які зібралися у столиці, закликали представників влади вжити невідкладних заходів для подолання тієї об’єктивно критичної ситуації, з якою зіткнулися українські медіа.

«Масштаби поширення фейкових новин, використання маніпуляцій та цілеспрямована пропаганда сягнули рівня, який становить нині загрозу інформаційній безпеці країни, – наголосили у своєму зверненні учасники наради. – Це – не лише результат інформаційної війни, в якій ми програємо російському агресору. Це – результат діяльності тих українських чиновників і політиків, які ведуть до знищення друкованої суспільно-політичної преси в Україні».

Нарівні з тривогою щодо драконівського (інакше не назвеш!) поводження з редакціями друкованих ЗМІ з боку Укрпошти, яка цілеспрямовано зробила центральні й місцеві газети заручниками своєї тарифної та логістичної політики, керівників редакцій гостро турбують також численні «накладки», а то й прямі прорахунки процесу реформування державних і комунальних медіа.

Трирічний процес роздержавлення друкованих ЗМІ, проваджуваного в межах чинного закону, мав би завершитися принаймні 1 січня 2019 року на конструктивній, а не руйнівній ноті. Втім, як підтвердили в ухваленій резолюції учасники поважного зібрання, «нині більшість друкованих медіа є економічно слабкими, і їм надзвичайно складно самостійно виживати лише завдяки передплаті, рекламі та продажу тиражу». І ця констатація стосується навіть більш-менш самодостатніх регіональних медіа, редакції яких, маючи статус юридичних осіб, змогли досить швидко отряхнутися від колишнього «совка» й керованої згори «комуналки» і трансформуватися в недержавні – приватні або колективні медійні структури.

Значно гіршою й навіть сповненою драматизму виявилася ситуація з редакціями газет, що апріорі були позбавлені можливості участі в реформуванні. Серед них – такі, що, наприклад, перебували у структурі мультимедійних – телевізійних, радіомовних компаній, а тому не мали статусу юридичних осіб. Редакція одного з небагатьох на Донеччині українськомовного тижневика «Вісті Донбасу» з накладом 50 тисяч примірників опинилася на момент реформування саме в такому становищі. Марними виявилися очікування та численні обіцянки, що наприкінці 2018 року парламент врахує нашу складну й унікальну для майже повністю російськомовної Донеччини ситуацію та проголосує за відповідний проект змін до Закону «Про реформування…» Для того, щоб надати нашим «Вістям» (як і добрячій низці інших газет, що видавалися при різних ТРК, а на Донеччині – ще й при місцевих військово-цивільних адміністраціях – ВЦА) право на цивілізоване впорядкування взаємин із засновником – Донецькою обласною військово-цивільною адміністрацією, у депутатів Верховної Ради елементарно забракло голосів. Отже, після 1 січня 2019 року обласна україномовна газета «Вісті Донбасу» була просто виключена органом юстиції з реєстру друкованих медіа, і її випуск припинено.

Працівники колишнього відділу з випуску газети, що був структурним підрозділом ТРК, й далі активно оновлюють лише веб-портал «Вісті Донбасу», однойменну сторінку в Facebook та ретранслюють відеосюжети в YouTube. Але робити це їм доведеться вже недовго – всі співробітники «газетного» відділу нещодавно дістали офіційні попередження від адміністрації про майбутнє скорочення, і не далі як у березні нам належить стати на облік у місцевому центрі зайнятості як шукачі роботи, а може, на фоні загальної «депресухи», й як безробітні…

Звичайно, ми не збираємося здаватися й докладатимемо всіляких зусиль, аби якнайшвидше відновити власне, позбавлене владного контролю та цензури друковане видання, яке б слугувало інтересам української Донеччини, її громад, слугувало б культурному й інтелектуальному розвитку мешканців цього, понівеченого випробуваннями, краю. А головне – сприяло б скорішому поверненню миру на багатостраждальну Донецьку землю та припиненню війни.

Реалізувати цю місію можна й потрібно способом протистояння російській інформаційній агресії, розвінчування пропагандистських міфів і фейків, щоденного роз’яснення людям, що мешкають у прифронтовій зоні й позбавлені багатьох звичних нам каналів інформування, життєво важливих для них питань. Проблема лише в тому, а чи буде ця боротьба за збереження українського журналістського слова досить ефективною, оскільки відновлювати випуск газети колишньому редакційному колективу «Вістей Донбасу» доведеться майже з нуля – тепер уже без власного приміщення, без оргтехніки, без паперу. Словом, як уже зможемо, так і виживатимемо, дотримуючись принципу: «Молімося так, ніби все залежить від Бога, і працюймо так, ніби все залежить від нас».

Втім, нам не звикати відроджуватися з попелу… Мені як головному редакторові вже доводилося вимушено полишати улюблену газетну справу ще в 2014-му, коли місто Горлівка, де 12 років був головним редактором міської газети, окупували проросійські бойовики. Тодішня наша комунальна газета «Вечірня Горлівка» мала б на сьогодні всі шанси цивілізовано увійти у процес реформування друкованих ЗМІ, – адже було в нас і своє приміщення площею 230 квадратів, і редакційне обладнання, і оргтехніка, і меблі, і автівка. Але окупаційна «адміністрація» міста тупо загарбала редакційний офіс під тільки їй відомі потреби, навмисно витравивши з журналістських кабінетів будь-яку згадку щодо того, що тут колись випускали газету українською мовою.

Мені ж разом із кількома колегами, такими, як і сам, вимушеними переселенцями з Донецька, Горлівки, Харцизька, випала честь 2015 року за сприяння Донецької ВЦА відновити у Краматорську друкування найбільш тиражного на теренах вільної Донеччини періодичного видання. Наші «Вісті Донбасу» щотижня розповсюджувалися завдяки волонтерам, службовцям цивільно-військового співробітництва, працівникам ДСНС та іншим небайдужим людям на КПВВ, у прифронтових містах і селищах по всій лінії розмежування – від Світлодарська до Маріуполя. І брешуть лихі язики, нібито ми висвітлювали на сторінках газети лише діяльність влади: на 12 повнокольорових сторінках формату А-3 містилася інформація з широкого спектру подій, якими жила область. Свій пріоритет «Вісті» надавали й воїнам-захисникам, і питанням децентралізації, і соціуму, і проблемам «сірої зони», і стану місцевих доріг (аж ніяк не задовільному й досі), – інакше не було б багатьох відзнак і нагород колективу й найкращим журналістам «Вістей Донбасу», в тому числі від Мінінформполітики України та НСЖУ. Гортаючи сторінки підшивок «Вістей Донбасу» за 2015–2018 роки, можна без перебільшення вивчати історію Донецького регіону за цей період. Адже ніде більше так щільно й детально не сконцентровані відомості з життя всіх міст і районів області!

До речі, хто як не депутати, народні обранці, мали б поставитися з відповідальністю до ситуації в медійній сфері та разом із головними редакторами хоча б і на недавньому київському форумі ще раз спробувати знайти способи збереження друкованих ЗМІ. Адже чимало сьогоднішніх проблем журналістської галузі якраз і виникли через непродумані, недолугі проекти законів, проголосованих нардепами (або й просто – проігнорованих) без належного попереднього опрацювання й без урахування багатьох місцевих особливостей тієї ж Донецької області і безпосередньо – зони проведення операції Об’єднаних сил.

Та де там! Жоден народний обранець з Верховної Ради не вшанував своєю присутністю всеукраїнську нараду редакторів, і навіть депутати з профільного парламентського комітету з питань свободи слова вкотре проігнорували біль, тривогу, а подекуди й відчай, що привели до Києва більш як 120 фахівців своєї справи, інтелектуалів – якщо хочете, еліту українського суспільства.

Головний редактор львівського «Високого замку» Степан Курпіль навіть сумно пожартував з цього приводу: «Сьогодні депутати більше переймаються, наприклад, розвитком виробництва вітчизняної курятини, бо, за їхніми словами, «потрібно дати можливість курчатам вижити». А от журналісти, виходить, нехай здихають!»

Водночас по другий бік лінії розмежування бачимо: ворог, що ненавидить усе українське, не шкодує ресурсів на знищення українського слова й на роздмухування масштабів дезінформації. В окупованих Донецьку, Луганську та інших містах так званих «днр/лнр» пропагандисти поширюють стотисячні наклади газет сепаратистського спрямування, а телевізійний і радіоефір Авдіївки, Торецька, Мар’їнки та інших населених пунктів прифронтової зони безперешкодно засмічують антиукраїнські канали, передачі яких транслюються потужними передавачами з території ОРДЛО.

Втім, попри всі проблеми й негаразди, нарада редакторів завершилася радше на оптимістичній ноті, а не на песимізмі. Важливим був уже сам факт визначення гострих питань із тим, щоби рухатися далі на шляху їх вирішення. Безумовно, сприятимуть не тільки збереженню друкованих ЗМІ, але й їх розвиткові заходи, рекомендовані уряду учасниками зустрічі, – за умови, звичайно, що слуги народу таки дослухаються до тривоги, яку висловили делегати. Адже, оскільки в Україні на шляху розвитку громадського суспільства прийнято запозичувати кращі надбання розвинених демократій, то багато кому там, на владному Олімпі, не завадить згадати й слова одного з засновників Сполучених Штатів Америки, третього президента США Томаса Джефферсона: «Якби мені довелося вибирати, мати уряд без газет або газети без уряду, – то я би не вагаючись вибрав друге».

Владислав ЛЕОШКО, головний редактор обласного тижневика «Вісті Донбасу», член НСЖУ з 1993 року

Спілчанські новини

В Києві відбувся Медіа форум «Дослідження медіа ринку України»// НСЖУ, 20.03.2019

20 березня в Києві пройшов Медіа форум, на якому презентовано дорожню карту та огляд медіа ринку України. Організатори заходу – Американська торговельна палата в Україні та медіа агенція Arena Media Expert.

Убивства Гонгадзе й Шеремета – злочини, розкриття яких впливає на безпеку країни, – Ігор Смешко// НСЖУ, 19.03.2019

Без розслідування резонансних злочинів неможливо повернути довіру до правоохоронної системи країни. Потрібна політична воля, щоб відновити справедливість і притягти до відповідальності винних. Про це заявив кандидат у Президенти України, екс-голова СБУ Ігор Смешко, відповідаючи на запитання голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка.

Чим небезпечні псевдожурналісти у день голосування: НСЖУ застерігає// НСЖУ, 19.03.2019

Псевдожурналісти на виборчих дільницях перешкоджають діяльності реальних журналістів і дискредитують професію.

Кабмін, згідно з компетенцією, знову "вживатиме невідкладних заходів"// НСЖУ, 19.03.2019

Лист Національної спілки журналістів України зі зверненням учасників Всеукраїнської наради редакторів газет, у якому йдеться, зокрема, про неефективну діяльність АТ "Укрпошта", Адміністрація Президента України надіслала до Кабміну з проханням "розглянути згідно з компетенцією" та поінформувати НСЖУ про результати.

Партнери