Спілка > Публiкацiя

Потрібна державна програма збереження трудового потенціалу країни – експерти й преса

Служба інформацii НСЖУ
Четвер 06 Грудня 2018
Потрібна державна програма збереження трудового потенціалу країни – експерти й преса

Київський прес-клуб за підтримки Мінінформполітики й Українського інституту соціологічних досліджень ім. О. Яременка 6 грудня провів у медіацентрі «Територія реформ» (конференц-зала НСЖУ) круглий стіл «Трудова міграція: виклики для України». Експерти й журналісти вели мову про загрози відпливу умів з України та способи запобігання негативним тенденціям.

У рейтингу глобальної конкурентоспроможності талантів Україна посіла цьогоріч 44-те місце в світі за рівнем знань і навичок своїх громадян. Але за ступенем привабливості країни для роботи кадрів високої кваліфікації – лише 98-ме. Потужний трудовий потенціал держави нівелюється браком можливостей для його самореалізації. Внаслідок цього Україна стає «донором» робочої сили: за даними Укрстату, протягом останніх трьох років країна має вже 1,3 млн трудових мігрантів, з них кожний шостий – з вищою освітою. І це лише офіційна статистика.

Чому ж обертаємося на «донорів талантів» для світу? Як ця тенденція позначається на розвитку економіки? Чи є ефективні засоби відновлення потенціалу держави-роботодавця? Тон розмові задав виступ Василя Костриці, заступника голови Об’єднання організацій роботодавців України, який зазначив, що трудова міграція зумовлюється і бажанням людей побачити світ, і соціально-економічними умовами, і становищем на ринку праці, але водночас Україні бракує цілісної державної програми, стратегічно скоординованого документа, що стосується збереження й розвитку трудового потенціалу країни. Звертаючись до працівників преси промовець, зокрема, попросив уникати в публікаціях слова «заробітчанин», яке має негативний відтінок і аж ніяк не стимулює бажання трудових мігрантів повертатися згодом на батьківщину.

Доповідач наголосив, що "має бути суспільний діалог: громадськість, журналісти, профспілки, роботодавці мають напрацювати узгоджену платформу для поступового руху, щоб держава не відверталася від проблем трудової міграції". Важливо також, щоб влада серйозно сприймала соціологічні дослідження, зазначив Василь Костриця.

Експертне середовище вважає, що Україні бракує системного підходу в реформуванні, залишаються високими рівні безробіття й тіньової економіки, є певні неузгодженості в імплементації положень законодавства ЄС у національне законодавство тощо.

Учасники круглого столу, зокрема Андрій Мигаль, юрист (ГО «Інститут лібералізму»), доктор економічних наук Андрій Гайдуцький та інші експерти й присутні журналісти обмінялися думками щодо основних причин трудової міграції, загрози трансформації міграції економічної (з метою заробітку) в еміграцію (виїзд на постійне місце проживання), наслідки трудової міграції для економіки України, а також про хвилю освітньої міграції як стратегічну загрозу.

Увагу аудиторії привернули й питання політики «заохочення» – як інші країни стимулюють трудову міграцію в Україні (програми лояльності, безплатні освіта й перекваліфікація, пільгові умови життя й працевлаштування тощо). Організатори провели з цих питань телеміст, у якому взяв участь Петро Олар, керівник інформаційного центру Київського прес-клубу в Литві.

Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник розповів про способи розв’язання проблеми трудової міграції, учасники обговорення вели мову, зокрема, про те, що державні інституції, роботодавці, профспілки, неурядові організації мають посилювати співпрацю заради порятунку й розвитку національної економіки. Він закликав активніше виносити проблему на суспільне обговорення, ширше залучати до цього пресу. 

У розмові за круглим столом взяли участь: Ольга Тарасенко, заступник голови Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців санаторно-курортних та оздоровчих закладів; Наталія Семиволос, виконавчий директор приватної установи «Українська мережа освіти дорослих та розвитку інновацій», Ірина Прибуткова, провідний науковий співробітник, доктор економічних наук, професор Інституту соціології НАН України; Катерина Назимко, фінансовий експерт, президент Асоціації захисту банків, співзасновник суспільної платформи ГО «Re:Старт»; Тетяна Пашкіна, експерт ринку праці; Ірина Локтєва, науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАНУ. Модератор заходу – Людмила Мех, президент ВБФ «Журналістська ініціатива».

Фото Сергія Шевченка

 #KYIVPRESSCLUB

 

Спілчанські новини

«Хто солідарний з Україною, має право називатися європейцем» – Дональд Туск// НСЖУ, 20.02.2019

Європа неможлива без справедливої, незалежної і безпечної України, а ті політики, які ладні продати Україну, продають майбутнє Європи – це сказано на спеціальному засіданні Верховної Ради України у зв’язку з п’ятою річницею з початку збройної агресії Російської Федерації проти України.

І через 5 років винні у побиті сотень журналістів у часи Євромайдану лишаються непокараними, – НСЖУ// НСЖУ, 20.02.2019

Попри гучний розголос і обіцянки правоохоронців та представників влади, численні справи щодо нападів на журналістів у часи Майдану так і лишаються нерозслідуваними.

На Житомирщині 2 справи нападів на журналістів уже півтора року лишаються нерозслідуваними// НСЖУ, 19.02.2019

Загалом же правоохоронці Житомирської області нині займаються розслідуванням 3 справ щодо нападу на журналістів, які трапилися в 2017 і 2018 роках. Ще дві справи передано до суду, а одну закрито «за відсутністю складу злочину». Про це в офіційному листі до голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка повідомляє Прокуратура Житомирської області.

Рішення суду надати прокурорам доступ до документів редакції – це атака на журналістів// НСЖУ, 19.02.2019

Рішення суду надати прокурорам доступ до документів редакції видання «Новое время» («НВ») Національна спілка журналістів України вважає атакою на журналістів, повідомив на своїй сторінці в соцмережі Facebook голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Партнери