Спілка > Публiкацiя

«Справа журналісток» у Білорусі: слідчі дії паралізували працю двох незалежних ЗМІ

Служба інформацii НСЖУ
Середа 08 Серпня 2018
«Справа журналісток» у Білорусі: слідчі дії паралізували працю двох незалежних ЗМІ

У Білорусі затримали 8 редакторів та журналістів незалежних ЗМІ, їх звинувачують у несанкціонованому доступі до платної стрічки новин державного агентства «БєлТА». 7 серпня о 7-й ранку співробітники Слідчого комітету Білорусі почали «спецоперацію» проти двох найпотужніших інтернет-ресурсів країни – інтернет-порталу Tut.by та агентства «БєлаПАН».

Слідчі прийшли з обшуками в їхні офіси, блокували роботу, нікого не пускали на робочі місяця. Паралельно вони проводили допити, обшукували квартири журналістів, прибули навіть на дачу, що розміщена у Гродненській області, до однієї з підозрюваних у цій справі журналістки «БєлаПАН» Тетяни Коровенкової.

Протягом дня офіси медіаресурсів були закриті, а журналісти, яких не затримали, вимушені були працювати з квартир.

Усього було затримано 8 журналістів та редакторів. Більшість із них жінки, тому ці дії Слідчого комітету в Білорусі вже назвали «справою журналісток». Родичам декотрих уже повідомили, що після допитів їх направлять до слідчого ізолятору.

На допити до Слідчого комітету відвезли головного редактора порталу tut.by Марину Золотову, редакторів цього порталу Анну Колтигіну і Уляну Бобоєд, завідувачів відділів Дмитра Бобрика і Ганну Єрмачонок, журналістку Галину Уласик. А з компанії «БєлаПАН» затримали міжнародного оглядача Тетяну Коровенкову та журналіста Андрія Середу.

За що затримали і що загрожує?

Як повідомляє прес-служба Слідчого комітету Білорусі, було порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 349 Кримінального кодексу Республіки Білорусь (несанкціонований доступ до комп'ютерної інформації, здійснений в особистих інтересах, що спричинило заподіяння істотної шкоди)». Покарання за цією статтею КК – штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, арешт чи обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі до двох років.

Приводом до порушення кримінальної справи стала заява державного інформаційного агентства «БєлТА» про збої під час здійснення доступу до інформації для передплатників, які надавалися «БєлТА».

Слідчі виявили, що затримані журналісти мали «неправомірний доступ» до стрічки новин «БєлТА» протягом останніх двох років, що було понад 15 тисяч несанкціонованих підключень.

«Мова йде про елементарну крадіжку у несанкціонованому доступі. У «БєлТА» є підписка на інформаційну стрічку -- люди платять за неї гроші і першими отримують інформацію, якої ще немає на сайті. Вони ж грошей не платили, але під чужими паролями підключалися до цієї стрічки і використовували цю інформацію», – заявила Радіо Свобода директор інформаційного агентства «БєлТА» Ірина Акулович, з заяви якої до міліції і почалася ця справа.

Претензії абсурдні – представники звинувачених ЗМІ

Головний редактор інформаційного агентства «БєлаПАН» Ірина Левшинапідтвердила Радіо Свобода, що в її агентства немає платної підписки на «БєлТА», але вони використовували замітки з загальнодоступного сайту «БєлТА» із посиланнями на джерело.

«Це абсурдні звинувачення. Абсолютно незрозумілі претензії до Тетяни Коровенкової і «БєлаПАН». Ми брали абсолютно відкриту інформацію «БєлТА» і завжди передавали її з гіперпосиланням на державне агентство в безкоштовному доступі. Тому стверджувати, що ми мали корисливу вигоду, просто смішно», – заявила Левшина Радіо Свобода.

За її словами, «БєлаПАН» змушений брати інформацію з державного агентства, тому що обмежений у доступу до інформації від офіційних структур Білорусі.

«Ми працюємо в нерівних умовах з державними ЗМІ», – заявила Левшина. За її словами «БєлТА» тут напевно використали інші сили у владі, щоб чинити подальший тиск на ЗМІ.

Засновник Tut.by Юрій Зіссер повідомив, що його особисто протягом дня на кілька хвилин пустили в офіс його компанії, де проходив обшук, показали ордер.

Юрій Зіссер у блокованому офісі своєї компанії

«Все це проводять співробітники управління по боротьбі з комп'ютерною злочинністю. Забирають вінчестери – в редакторів, головного редактора… Генеральний директор «БєлТА» заявила, що це начебто крадіжка інформації, несанкціонований доступ. Але при оборотах Tut.by економити на підписці було б смішно», – зазначив Зіссер.

Полювання на свободу слова

Голова Білоруської асоціації журналістів (БАЖ) юрист Андрій Бастунець заявив, що озвучена підозра щодо журналістів не належить до тих, які мають серйозну суспільну небезпеку. Тому обшуки і затримання «в цьому випадку незрозумілі».

«Це те саме, що розстрілювати за проїзд без квитка в громадському транспорті, – сказав Бастунець. – Я вважаю, що ця стаття навіть формально не дає підстав для таких дій, які можуть призводити і до затримань, і до зриву роботи незалежних ЗМІ. Правління БАЖ вважає це втручанням у свободу вираження і свободу ЗМІ».

Білоруська влада відома утиском преси, полюванням на свободу слова, останнім часом під тиск потрапили незалежний телеканал «Бєлсат», який транслюється на Білорусь із Польщі, та незалежні інтернет-ЗМІ. У Білорусі цього року було ухвалено новий закон про ЗМІ, який значно обмежує свободу слова в інтернеті.

Голова правозахисного центру «Весна» Олесь Бяляцький назвав ці дії білоруської влади «цілеспрямованою політикою обмеження інформаційного поля в Білорусі з метою тримати білоруських громадян в атмосфері страху, невпевненості і дезінформації».

За словами Бяляцького, ці факти свідчать про те, що в Білорусі йде зачистка інформаційного простору.

«Такі прояви в країні відбуваються то гостріше, то менш гостро, але від них влада ніколи не відмовлялася. Цей процес йде фактично всі останні 25 років», – каже Олесь Бяляцький.

Валерій Калиновський

 

Джерело сайт "Радіо Свобода"

Спілчанські новини

«Якщо видання до 31 грудня подало хоч і неповну заяву про перереєстрацію, треба дозволити завершити реформування», - голова НСЖУ// НСЖУ, 18.12.2018

Уже 31 грудня спливає термін, відведений на реформування комунальних та державних ЗМІ. Більше половини комунальних видань, тобто 323 редакції, отримали бажану незалежність. Проте ще кілька сотень газет так і не завершили процес роздержавлення, а кілька десятків редакцій є реальними заручниками чиновників та депутатів.

«Побити журналіста коштує менше, ніж квитки в кіно», – учасники дискусії// НСЖУ, 18.12.2018

Протягом 2017–2018 років на Житомирщині сталося 7 фізичних атак на журналістів. Зокрема, мова йде про побиття редакторів газети «Бердичів діловий» Валерія Шелепи і газети «Патріот» Андрія Лактіонова, кореспондента інформаційного порталу «20 хвилин» Руслана Мороза, кореспондентки обласної газети «Ехо» Світлани Михальової.

Місія ООН занепокоєна зухвалістю атак на українських журналістів// НСЖУ, 17.12.2018

Напади на журналістів, працівників засобів масової інформації, активістів громадянського суспільства, а також осіб, які представляють альтернативні соціальні чи політичні погляди, стали дедалі більш відкритими, підживлюючи нетерпимість та дискримінацію в Україні. Про це йдеться в презентованій у понеділок у Києві Доповіді щодо ситуації з правами людини в Україні Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

Стратегія розвитку України: погляд у 2020 рік// НСЖУ, 17.12.2018

У медіацентрі «Територія реформ» (конференц-зала НСЖУ) Київський прес-клуб за підтримки Мінінформполітики та Українського інституту соціологічних досліджень ім. О. Яременка 17 грудня провів за участю експертів і журналістів панельну дискусію ««2020. Стратегія розвитку України».

Партнери