Спілка > Публiкацiя

«Імітація нападу»: хто відповість за поранення журналіста Волка під час військових навчань?

Служба інформацii НСЖУ
Вiвторок 31 Липня 2018
«Імітація нападу»: хто відповість за поранення журналіста Волка під час військових навчань?

Суд Кривого Рогу відмовився поновити закриту кримінальну справу про причетність військових до поранення журналіста В'ячеслава Волка під час військових навчань. Заразом розгляд іншої справи — щодо винуватця пострілу — досі триває.

Що сталося рік тому поблизу райради Саксаганського району, чому справу закрили та чи відповідатиме хтось за поранення журналіста — розповідає Громадське. 

Що сталося?

З 29 червня по 8 липня 2017 року в Кривому Розі на полігоні однієї з військових частин відбувалися військові збори. На початку липня, за розкладом, навчання проходили на території Саксаганської районної ради Кривого Рогу. Керував цим етапом навчань заступник військового комісара Саксаганського РВК майор Олександр Семенчук, а також група інструкторів-волонтерів.

За день до навчань усіх інструкторів ознайомили з правилами безпеки, зокрема й щодо «недопущення випадків застосування зарядженої вогнепальної зброї».

За навчаннями спостерігали журналісти. Серед них і кореспондент інформаційного порталу «Перший Криворізький» В'ячеслав Волк та його колега Софія Скиба.

Після запису інтерв'ю один із інструкторів Михайло Попонін запропонував журналістам зімітувати захоплення — для яскравості сюжету. Статистом погодився бути В'ячеслав Волк:

«Як людина, яка звикла довіряти людям у формі, я подумав:«А чом би й ні?» — пригадує В'ячеслав Волк.

Імітуючи нападника журналіст намагався потрапити на територію райради. Якоїсь миті один із інструкторів-волонтерів вистрілив у повітря, заламав журналіста й повів до будівлі. Там пролунав другий постріл. В'ячеслав отримав вогнепальне поранення в шию, його госпіталізували. Наразі він паралізований.

За цим фактом порушили два кримінальні провадження: одне щодо вини людини, яка стріляла, друге — недбалості військових, що організовували навчання.

Справа, що розглядається: хто стріляв?

Військовий інструктор-волонтер Ігор Петренко, який стріляв у журналіста, запевняє, що вистрілити не хотів, мовляв, це сталося через необережність. За даними слідства, він був членом громадської організації «Козацька варта Криворіжжя», залучався до приватної охорони, служив в аеромобільних військах, а також має сертифікат закордонного зразка спеціаліста з тактико-спеціальної підготовки.

До навчань його залучив керівник Саксаганського районного військкомату Олександр Бритвич.

За даними слідства, Ігор Петренко того дня мав незаконно придбаний пістолет «Glock» з 2-ма бойовими патронами. Ні приносити його на навчання, ні використовувати цю зброю він не мав права. На одному із судових засідань Петренко пояснив, чому все ж таки вчинив так:

«Коли ти маєш зброю, з нею треба тренуватися. Того дня планувалася стрільба для інструкторів, тож я мав намір, якщо буде можливість, попрацювати із цією зброєю тишком-нишком», — сказав Петренко.

Адвокат родини Волк сумнівається, що стріляли саме з «Glock», адже гільзи від пострілу не знайшли. Він припускає, що їх замінили.

До того ж, сам обвинувачений плутався у свідченнях: спершу начебто казав про два холості патрони, відтак — про один холостий та один бойовий. Однак свідчень у суді Ігор Петренко наразі не давав, на прохання самого обвинуваченого він свідчитиме останнім.

Після затримання в липні 2017-го Ігор Петренко вийшов на волю під заставу — 400 тисяч гривень. Спочатку справу кваліфікували за статтями «необережне поводження зі зброєю» та «неумисне нанесення тілесних ушкоджень». Тепер перекваліфікували на «непрямий умисел нанесення тяжких тілесних ушкоджень». Справа слухається в Саксаганському районному суді Кривого Рогу. Ігорю Петренку загрожує до 8 років ув'язнення.

Закрита справа: недбалість військових?

Керівник військового комісаріату Олександр Бритвич, який, власне, і запросив Ігоря Петренка інструктором, запевняє, що раніше з ним знайомий не був. Його начебто порекомендували колеги — Олег Бусень та Володимир Азарян. Хоча останній це заперечує, мовляв, теж не знав інструктора до навчань.

За словами Олександра Бритвича, програма навчань не передбачала імітації — це була ініціатива інструкторів і журналістів, про яку старшому на навчаннях не повідомляли.

Під час імітації нападу, за версією Бритвича, Ігор Петренко застосував зброю без попередження. Хоча на відео, зафіксованому «Першим Криворізьким», чути, як Петренко попереджав, що збирається застосувати зброю.

Також у матеріалах справи йдеться, що Ігор Петренко спізнився на навчання. Це підтверджує і керівництво військкомату.

Утім, дільничний поліцейський Віталій Єманов, який того дня був у будівлі райради, і був свідком пострілу, каже, що бачив інструктора близько 8:30 на інструктажі. А там повинні були перевірити всіх на наявність вогнепальної зброї.

У військкоматі наполягають, що напад зімітували під час перерви. Але редакторка «Першого Криворізького» це спростовує:

«Ніхто, зокрема й прес-офіцер, відповідальний за нашу присутність, про перерву жодного слова не сказав. Ніхто цього не підтверджує. Резервісти під час допиту казали, що в них не було поняття «перерва», крім «спати», — каже Софія Скиба.

31 травня 2018 кримінальну справу щодо недбалості військових прокуратура закрила, не знайшовши їхньої провини.

За словами адвоката родини Волк, цьому передувала експертиза, ініційована слідчим військової прокуратури. Він ставив питання експерту, водночас потерпіла сторона заявляє, що їй такого шансу не дали. Це, на думку адвоката, ставить під сумнів об'єктивність розслідування. Захисник оскаржив закриття справи, попросивши поновити її. 20 липня суд їм відмовив. Далі — апеляція.

Військовий прокурор Криворізького гарнізону Південного регіону Андрій Сопівник каже, що військові не винні, адже не могли знати, що Петренко мав при собі зброю:

«Винуватий сам Петренко. Він був ознайомлений щодо заборони використання подібних речей. Зброю пронесли таємно. Ніхто не бачив, що вона в нього є», — сказав прокурор.

За порядком, на думку прокурора, повинні були стежити поліцейські. Утім, у відповіді ЗСУ на запит Громадського йдеться, що відповідно до наказу Генштабу ЗСУ від 24 грудня 2016 року «Про затвердження інструкції про порядок підготовки резервістів Збройних сил України», відповідальність за дотримання заходів безпеки під час проведення занять з підготовки покладається на керівника занять або старшого керівника:

«Забороняється починати заняття з використанням озброєння та техніки, бойові стрільби, водіння бойових машин, без доведення заходів безпеки та контролю їх дотриманням»

В'ячеслав Волк теж вбачає провину військових, адже вони не догледіли, не зупинили Петренка після першого пострілу:

«На військових навчаннях має бути певне оточення, щоб там не ходили звичайні мешканці міста. А там міг пройти будь-хто — з пістолетом, з автоматом, на танку можна було заїхати».

З лікарні журналіста виписали в березні, відтак він проходив реабілітацію в Модричах. Місяць тому В'ячеслав повернувся до Криворіжжя. Нині живе в батьків і планує наступний курс реабілітації. Шукати гроші на відновлення допомагають небайдужі. На пенсію 1400 гривень, за словами В'ячеслава, це було б неможливо.

Джерело сайт "Hromadske.ua"

Фото сайт Hromadske.ua"

Спілчанські новини

«Якщо видання до 31 грудня подало хоч і неповну заяву про перереєстрацію, треба дозволити завершити реформування», – голова НСЖУ// НСЖУ, 18.12.2018

Уже 31 грудня спливає термін, відведений на реформування комунальних та державних ЗМІ. Більше половини комунальних видань, тобто 323 редакції, отримали бажану незалежність. Проте ще кілька сотень газет так і не завершили процес роздержавлення, а кілька десятків редакцій є реальними заручниками чиновників та депутатів.

«Побити журналіста коштує менше, ніж квитки в кіно», – учасники дискусії// НСЖУ, 18.12.2018

Протягом 2017–2018 років на Житомирщині сталося 7 фізичних атак на журналістів. Зокрема, мова йде про побиття редакторів газети «Бердичів діловий» Валерія Шелепи і газети «Патріот» Андрія Лактіонова, кореспондента інформаційного порталу «20 хвилин» Руслана Мороза, кореспондентки обласної газети «Ехо» Світлани Михальової.

Місія ООН занепокоєна зухвалістю атак на українських журналістів// НСЖУ, 17.12.2018

Напади на журналістів, працівників засобів масової інформації, активістів громадянського суспільства, а також осіб, які представляють альтернативні соціальні чи політичні погляди, стали дедалі більш відкритими, підживлюючи нетерпимість та дискримінацію в Україні. Про це йдеться в презентованій у понеділок у Києві Доповіді щодо ситуації з правами людини в Україні Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

Стратегія розвитку України: погляд у 2020 рік// НСЖУ, 17.12.2018

У медіацентрі «Територія реформ» (конференц-зала НСЖУ) Київський прес-клуб за підтримки Мінінформполітики та Українського інституту соціологічних досліджень ім. О. Яременка 17 грудня провів за участю експертів і журналістів панельну дискусію ««2020. Стратегія розвитку України».

Партнери