Спілка > Публiкацiя

Про основні права журналістів в Україні

Служба інформацii НСЖУ
Середа 06 Червня 2018
Про основні права журналістів в Україні

Про правові засади діяльності журналістів йшлося на круглому столі 6 червня – в День журналіста! – в прес-центрі НСЖУ. Організатор заходу – Головне територіальне управління юстиції у місті Києві.

Розширені тези виступу начальника Головного територіального управління юстиції у місті Києві Станіслава Куценка пропонуємо увазі журналістів, адже для працівників ЗМІ добре знати свої права – важлива запорука успішної діяльності. Отже, нагадаймо колегам (і членам їхніх сімей), які ж основні права українських медійників.

Право журналістів на доступ до інформації

Журналісти, порівняно з іншими суб’єктами інформаційних відносин, мають досить широкі повноваження щодо доступу до інформації. Відповідно до законодавства, журналіст, зокрема, має право:

– на вільне одержання відкритої за режимом доступу інформації;

– відвідувати державні органи влади, органи місцевого і регіонального самоврядування, а також підприємства, установи й організації та бути прийнятим їхніми посадовими особами;

– відкрито здійснювати записи, в тому числі із застосуванням будь-яких технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом;

– на вільний доступ до статистичних даних, архівних, бібліотечних та музейних фондів; обмеження цього доступу зумовлюються лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються чинним законодавством України;

– переваги на одержання відкритої за режимом доступу інформації;

– на безкоштовне задоволення запиту щодо доступу до офіційних документів;

– звертатися до спеціалістів при перевірці одержаних інформаційних матеріалів.

Засоби масової інформації України, відповідно до законодавства України, мають право висвітлювати всі аспекти діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Органи державної влади й органи місцевого самоврядування зобов’язані надавати ЗМІ повну інформацію про свою діяльність через відповідні інформаційні служби органів державної влади та органів місцевого самоврядування, забезпечувати журналістам вільний доступ до неї, крім випадків, передбачених Законом України «Про державну таємницю».

Відповідно до Закону України «Про інформацію», відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень.

Згідно зі ст. 15 Конституції України, цензура в Україні заборонена.

Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів тягне за собою кримінальну відповідальність відповідно до Кримінального кодексу України (ст. 171 ККУ).

На знімку: Станіслав Куценко – промвець на круглому столі в НСЖУ

Фото Сергія Шевченка

Журналістський запит

Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», будь-яка особа може звернутися із запитом для одержання інформації (у томі числі журналісти). Законодавством передбачено, що відповідь на запит повинна бути надання не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання такого запиту, окрім випадків, коли запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк може бути подовжений до 20 робочих днів.

Водночас законом передбачене обмеження до доступу до інформації, яке здійснюється за наявності таких вимог:

- виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

- розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

- шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Акредитація журналістів

Стаття 26. Акредитація журналістів, працівників засобів масової інформації

1. З метою створення сприятливих умов для здійснення журналістами, працівниками засобів масової інформації професійної діяльності суб'єкт владних повноважень може здійснювати їх акредитацію.

Усі дії, пов'язані з акредитацією, мають ґрунтуватися на принципах відкритості, рівності, справедливості з метою забезпечення права громадськості на одержання інформації через засоби масової інформації. Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень.

2. Акредитація журналіста, працівника засобу масової інформації здійснюється безоплатно на підставі його заяви або подання засобу масової інформації.

У заяві, поданій журналістом, працівником засобу масової інформації, зазначаються його прізвище, ім'я та по батькові, адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності). До заяви додаються копії документів, що посвідчують особу та засвідчують її професійну належність.

У поданні засобу масової інформації зазначаються його повне найменування, дата і номер реєстрації, адреса, адреса електронної пошти (за наявності), номер засобу зв'язку, прізвище, ім'я та по батькові журналіста, працівника засобу масової інформації, щодо якого вноситься подання. До подання додаються копії документів, що посвідчують особу.

В акредитації не може бути відмовлено в разі подання усіх документів, передбачених цією частиною.

Суб'єкт владних повноважень може встановлювати спрощений порядок акредитації.

3. Порядок акредитації, визначений суб'єктом владних повноважень, підлягає оприлюдненню.

4. Суб'єкти владних повноважень, що здійснили акредитацію журналістів, працівників засобів масової інформації, зобов'язані сприяти провадженню ними професійної діяльності; завчасно сповіщати їх про місце і час проведення сесій, засідань, нарад, брифінгів та інших публічних заходів; надавати їм інформацію, призначену для засобів масової інформації; а також сприяти створенню умов для здійснення запису і передачі інформації, проведення інтерв'ю, отримання коментарів посадових осіб.

5. У разі якщо захід проводиться відповідно до міжнародних або інших спеціальних протоколів, можуть встановлюватися особливі умови допуску журналістів. Такі особливі умови оприлюднюються на офіційному веб-сайті відповідного суб'єкта владних повноважень до проведення заходу.

6. Журналіст, працівник засобу масової інформації зобов'язаний дотримуватися встановлених суб'єктом владних повноважень правил внутрішнього трудового розпорядку, не перешкоджати діяльності його службових та посадових осіб.

7. Суб'єкти владних повноважень, що акредитували журналіста, працівника засобу масової інформації, приймають рішення про припинення акредитації у разі:

- подання ним відповідної заяви;

- неодноразового грубого порушення ним обов'язків, визначених цією статтею;

- звернення засобу масової інформації, за поданням якого здійснена акредитація.

8. У рішенні про припинення акредитації зазначаються посадова особа чи службова особа (суб'єкт владних повноважень), яка прийняла відповідне рішення, дата прийняття рішення, підстава для прийняття рішення та порядок його оскарження. Письмове повідомлення про припинення акредитації видається або надсилається засобу масової інформації або журналістові, працівникові засобу масової інформації протягом п'яти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.

9. Рішення про припинення акредитації може бути оскаржено до суду в установленому порядку.

 

Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів (пільги)

Відповідно до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», журналісти державних та комунальних засобів масової інформації отримують надбавки, користуються пільгами, передбаченими для державних службовців відповідних категорій посад.

Відповідальність за скоєння злочину проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу.

Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі.

Членам всеукраїнських професійних творчих об'єднань журналістів надається право на додаткову жилу площу у вигляді окремої кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів понад норму жилої площі в державному та комунальному житловому фонді.

Засновники (співзасновники) державних та комунальних ЗМІ для виконання журналістами службових обов'язків забезпечують за свій рахунок їх безплатний проїзд міським і приміським транспортом (крім таксі).

Журналісти, які живуть і працюють у сільській місцевості, селищах міського типу, безплатно користуються житлом, опаленням і освітленням відповідно до законодавства – через систему державних субсидій.

Власником (засновником, співзасновниками) ЗМІ в разі смерті журналіста його сім'ї подається матеріальна допомога та допомога в організації похорону. Витрати на похорон журналіста, який загинув при виконанні службових обов'язків, ритуальні послуги, спорудження надгробка повністю здійснюються за рахунок власника (засновника, співзасновників) ЗМІ.

У разі загибелі (смерті) журналіста під час виконання ним професійних обов'язків членам сім'ї загиблого (померлого), а в разі відсутності сім'ї – його батькам та утриманцям з державного бюджету виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 100 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб на час виплати цієї суми.

У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного журналісту під час виконання ним професійних обов'язків, йому виплачується з державного бюджету одноразова грошова допомога в розмірі до 50 прожиткових мінімумів.

У разі поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання службових обов’язків у місцях надзвичайних подій, журналіст має право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за п’ять років до досягнення чоловіками – 60 років, жінками – 55 років, за наявності страхового стажу не менш як 25 років – для чоловіків і не менш як 20 років – для жінок.

Журналістське посвідчення – право «відчинити будь-які двері» чи додаткова відповідальність?

Документом, який посвідчує особу журналіста, є журналістське посвідчення. Пред’явивши його, журналіст користується всіма правами журналістів, передбаченими законом.

Юридична відповідальність редакцій і представників ЗМІ

Відповідно Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», журналіст зобов'язаний:

- подавати для публікації об'єктивну і достовірну інформацію;

- задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо їхнього авторства або збереження таємниці авторства;

- представлятися та пред'являти редакційне посвідчення чи інший документ, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані редакцією друкованого засобу масової інформації.

Журналіст несе відповідальність у межах чинного законодавства за перевищення своїх прав і невиконання обов'язків.

Журналіст звільняється від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював її перевірку.

У разі відшкодування, відповідно до Цивільного кодексу України, журналістом і засобом масової інформації заподіяної ними моральної (немайнової) шкоди на них покладається солідарна відповідальність з урахуванням міри вини кожного.

Відповідно до ст. 277 Цивільного кодексу України, особа, права якої були порушені, має право на спростування недостовірної інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Спілчанські новини

Мовні квоти: розмова начистоту державних чиновників, фахівців та працівників ЗМІ// НСЖУ, 14.12.2018

Київський прес-клуб за підтримки Мінінформполітики та Українського інституту соціологічних досліджень ім. О. Яременка 14 грудня провів у медіацентрі «Територія реформ» (конференц-зала НСЖУ) панельну дискусію на тему «Україноцентрична регуляція: результати введення квот і перспективи другого читання закону про мову» – за участю експертів і журналістів.

Припинити тиск держави-агресора на кримськотатарських активістів в окупованому Криму// НСЖУ, 14.12.2018

Національна спілка журналістів України протестує проти системного тиску на кримськотатарських журналістів і активістів в окупованому Росією Криму.

Мужнім журналістам колеги з Волині адресували новорічні листівки// НСЖУ, 13.12.2018

Працівники ЗМІ Волині надіслали листівки солідарності колегам, підданим гонінням у РФ і на тимчасово окупованих територіях України. Це зроблено в межах проведення акції «Новорічна листівка солідарності».

Позиціонування бренду України як геополітичний чинник – тема дискусії на «Території реформ»// НСЖУ, 13.12.2018

Київський прес-клуб за підтримки Мінінформполітики та Українського інституту соціологічних досліджень ім. О. Яременка 13 грудня провів у медіацентрі «Територія реформ» (конференц-зала НСЖУ) панельну дискусію з «Позиціонування бренду України як геополітичний чинник» за участю експертів і журналістів.

Партнери