Спілка > Публiкацiя

«Нам не вистачає на Заході єдиного центру з протидії дезінформації» – Енн Епплбом

Служба інформацii НСЖУ
П'ятниця 09 Березня 2018
«Нам не вистачає на Заході єдиного центру з протидії дезінформації» – Енн Епплбом

Відома журналістка, дослідниця історії ГУЛАГу, експерт з історії Східної Європи Енн Епплбом поділилася думками про відносини України з Росією і Польщею, а також про виклики Україні й світу, зокрема в інформаційній сфері.

Наводимо витяг з ексклюзивного інтерв'ю Енн Епплбом Укрінформу.

– Не є таємницею, що Росія дуже добре знається на поширенні пропаганди й дезінформації, на створенні фейкового контенту, вдало втручається у вибори інших країн. Як країни Заходу повинні цьому протидіяти?

– Якраз над цим питанням я зараз працюю. По-перше, відповідь повинна прозвучати від таких компаній як Twitter, Facebook, Google тощо. Фактом є те, що з легкістю можна створити фальшиві акаунти в соцмережах, фальшиві веб-сторінки в Інтернеті. З цим потрібно покінчити раз і назавжди. Це технічно можливо, настав відповідний час. Можна створити щось на кшталт електронного паспорта для кожного громадянина. Ера хаосу в інтернеті повинна завершитись.

По-друге, є необхідність у великих освітніх кампаніях, тренінгах, навчаннях, щоб люди розуміли, що відбувається в Україні, як легко можна маніпулювати свідомістю за допомогою Інтернету і дописами у соцмережах. Необхідно проводити дослідницькі кампанії з питань дезінформації, писати аналітичні висновки. Мені здається, що уряди західних країн навіть не знають, як це працює, не усвідомлюють, як можуть впливати ззовні, і не лише російські групи.

Я намагаюсь постійно говорити про це з людьми з вищих щаблів влади, хочу, щоб цю тему почали обговорювати, думали, досліджували, бачили тенденції. Нам не вистачає на Заході єдиного центру з протидії дезінформації, де можна було б розвиватися. Натомість, методи пропаганди і дезінформації постійно змінюються: що було важливим рік тому, зараз вже навіть не існує.

Велика відповідальність зараз лежить на журналістах. Найгіршою проблемою я бачу не написання фейкових новин на нішових сайтах, а огляд новин у мейнстрімових медіа. Наприклад, пригадайте момент перших днів захоплення Криму. Люди в Лондоні тоді запитували: а що це за війна, "зелені чоловічки" – це українські сепаратисти, чи хто? Особисто для мене відразу було зрозумілим, хто це, адже з історії пам'ятаю, що так само діяло НКВС у 1944 році в Польщі. Вони тоді теж приїхали без мундирів або в польських мундирах, й казали, що вони з польської армії. У Криму я побачила абсолютно таку ж картинку. Але у новинах на ВВС чи CNN говорилося, що це українські сепаратисти – і люди на Заході сприймали ці фальшиві нарративи. Це тривало дуже недовго, проте то був великий успіх російської дезінформації.

– Як у такому разі навчати журналістів?

– Гадаю, що журналісти вже зрозуміли, як легко їх можуть обдурити, як ними можуть маніпулювати, підсовуючи дезінформацію. Зараз уже діє зовсім інший підхід до соціальних медіа, до російської пропаганди, ніж це було два роки тому. Журналісти повинні перевіряти джерела інформації, а особливо щодо України і Східної Європи.

Не можна поширювати неперевірену інформацію з Facebook i Twitter, оскільки часто не відомо – хто поширює цю інформацію. Підсумовуючи сказане: має бути факт-чекінг у різних сферах. Ми усі зараз, починаючи від звичайних людей і закінчуючи урядами країн, є свого роду журналістами і редакторами. Якщо маєш акаунт у Facebook, то ти – журналіст, а якщо поширюєш те, що пишеш, то ти – редактор газети. Усі ми несемо величезну відповідальність, якої раніше не мали.

<...>

Юрій Банахевич, Варшава

Спілчанські новини

Адміністрація Президента: Кабмін має поінформувати журналістів про розгляд претензій до Укрпошти// НСЖУ, 19.12.2018

На колективне звернення представників НСЖУ, профільних асоціацій та друкованих ЗМІ з приводу негативних для медійної сфери наслідків незадовільної роботи Укрпошти Адміністрація Президента України надала творчій спілці журналістів відповідь, зазначивши, що звернення надіслано для розгляду до Кабміну.

«Якщо видання до 31 грудня подало хоч і неповну заяву про перереєстрацію, треба дозволити завершити реформування», – голова НСЖУ// НСЖУ, 18.12.2018

Уже 31 грудня спливає термін, відведений на реформування комунальних та державних ЗМІ. Більше половини комунальних видань, тобто 323 редакції, отримали бажану незалежність. Проте ще кілька сотень газет так і не завершили процес роздержавлення, а кілька десятків редакцій є реальними заручниками чиновників та депутатів.

«Побити журналіста коштує менше, ніж квитки в кіно», – учасники дискусії// НСЖУ, 18.12.2018

Протягом 2017–2018 років на Житомирщині сталося 7 фізичних атак на журналістів. Зокрема, мова йде про побиття редакторів газети «Бердичів діловий» Валерія Шелепи і газети «Патріот» Андрія Лактіонова, кореспондента інформаційного порталу «20 хвилин» Руслана Мороза, кореспондентки обласної газети «Ехо» Світлани Михальової.

Місія ООН занепокоєна зухвалістю атак на українських журналістів// НСЖУ, 17.12.2018

Напади на журналістів, працівників засобів масової інформації, активістів громадянського суспільства, а також осіб, які представляють альтернативні соціальні чи політичні погляди, стали дедалі більш відкритими, підживлюючи нетерпимість та дискримінацію в Україні. Про це йдеться в презентованій у понеділок у Києві Доповіді щодо ситуації з правами людини в Україні Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

Партнери