Спілка > Публiкацiя

Чому «справа проти Шабуніна» претендує на «злу новаційність» розслідування злочинів проти журналістів

Служба інформацii НСЖУ
Четвер 25 Січня 2018
Чому «справа проти Шабуніна» претендує на «злу новаційність» розслідування злочинів проти журналістів

Про вибірковість і маніпулятивний характер застосування ст. 345-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за побиття журналіста або погрози щодо нього або його близьких.

Як відомо, голові Центру протидії корупції Віталію Шабуніну слідство перекваліфікувало справу. Тепер йому інкримінують ч. 2 ст. 345-1 Кримінального кодексу України «Погроза або насильство щодо журналіста». Якщо провину активіста доведуть, йому загрожує до 5 років ув’язнення.

Підозра була змінена 15 січня і вручена 18 січня, слідчим Чеберяком О.М. Дніпровського управління поліції. Досудове слідство, зі слів слідчого, закінчено й обирати запобіжний захід підозрюваному не будуть. Справу скеровано до суду.

В ЦПК вважають, що перекваліфікація справи на статтю з більшою відповідальністю, яка передбачає ув'язнення до 5 років  це продовження тиску на організацію.

Прикметно, що інші справи про напади та побиття журналістів правоохоронці розслідують безрезультативно, зазначають в ЦПК. Лише одиниці справ доходять до суду. Зокрема, після Революції гідності за статтею 345-1, що інкримінується Шабуніну, було ухвалено лише 3 вироки. У двох випадках це – угода про примирення, а в третьому – обвинуваченого взагалі звільнено від відбування покарання з іспитовим строком.

Так, на жаль, маємо констатувати вибірковість і маніпулятивний характер застосування ст. 345-1 ККУ, яка передбачає покарання за побиття журналіста або погрози щодо нього або його близьких . Ст. 345-1 ККУ унікальна в багатьох вимірах: з одного боку – журналістів майже прирівняли за мірою захисту до правоохоронців, з другого боку – застосування статті для ефективного захисту журналістів в Україні ще немає.

Практично, реальних покарань, які б зупинили грубе насильство та погрози насильством щодо журналістів – відсутні.

Перші покарання нападників на журналістів носять ілюзорний характер: в тих випадках, коли суд і застосовує ст. 345-1 ККУ, вона діє як замінник аналогічних за природою і суттю покарання ст.ст. 121 та 122 ККУ, які передбачають покарання за насильство над будь-якою особою.

Національна спілка журналістів України неодноразово звертала увагу суспільства та правоохоронних органів на безкарність злочинів проти діяльності журналістів. Так, за останні роки з’явилися потужні норми закону, зокрема Кримінального кодексу України, в яких передбачені суттєві покарання за злочини проти журналістів. Так, за ст. 171 ККУ, «Протидія законній діяльності журналіста», передбачена відповідальність до 5 років позбавлення волі, а за ст. 345-1 ККУ «Погроза насильством або насильство над журналістом», передбачена відповідальність покаранням до 14 років позбавлення волі. Ми неодноразово звертали увагу можновладців на те, що законодавець передбачив чіткий захист журналістів від насильств та погроз будь-якого роду, а от правозастосовча практика щодо цього – відсутня.

Вочевидь, влада вирішила «ефективно та ефектно» зреагувати на численні заяви Національної спілки журналістів України «показовою справою» із захисту журналістики – «Справою Шабуніна».

Справедливості заради, маю зазначити, що «перша ластівка» із застосуванням ст. 345-1 ККУ була протестована у Вінниці. Щоправда, як на мене, «перший млинець»… ну як завжди…

31.10.2017, Вінницьким міським судом Вінницької області, ухвалено вирок за побиття журналіста, в якому нападник на журналіста був визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345-1 КК України, і йому призначено покарання – три роки обмеження волі.

Здавалося б, таке реагування правоохоронних органів та судової системи потрібно тільки вітати. Та деталі вказують на інше.

Що власне відбулося: вночі 28 травня 2016 року інспектор поліції зупинив автомобіль «Кіа Черато» за порушення Правил дорожнього руху, водій вказаного автомобіля виявляв ознаки алкогольного сп’яніння. В цей час до них підійшов громадянин, пред’явивши посвідчення журналіста, відрекомендувався та повідомив, що він відслідковує роботу патрульних поліції та почав знімати події на мобільний телефон. Поруч з водієм автомобіля «Кіа Черато», був пасажир, як пізніше з’ясувалося, нападник, який також перебував у стані алкогольного сп’яніння. Пасажирові не сподобалося те, що потерпілий знімає події, які відбувались, на камеру, та він почав погрожувати останньому. Потерпілий повторював, що він журналіст і знімає саме роботу поліцейських, а не нападника. Обвинувачений чув, як потерпілий назвався журналістом. Обвинувачений погрожував потерпілому фізичною розправою, вимагаючи припинити зйомку. Потерпілий намагався уникнути конфлікту, пояснював нападнику, що він журналіст і намагався відійти від обвинуваченого на безпечну відстань. Обвинувачений вийшов з машини і завдав кулаком ударів потерпілому в область голови та грудної клітки.

Ключовими моментами в описаній ситуації є те, що ДО самого факту побиття журналіста нападник уже вчинив протиправні дії, такі як «протидія законній журналістській діяльності» (за ст. 171 ККУ) та погроза журналісту насильством (за ст. 345-1 ККУ). Реальних протиправних дій було достатньо для того, щоб екіпаж поліції здійснив, у відповідності до Закону України «Про національну поліцію», належні та адекватні дії щодо зупинення зазначених вище протиправних дій, не доводячи ситуацію до більш агресивного стану – фактичного побиття журналіста.

Чи можемо вважати, що судова система, нарешті, акцентовано зреагувала саме на побиття журналіста? Ні! Покарання здійснено аналогічно звичайному побиттю громадянина. Так, за ст. 122 передбачена відповідальність за умисне, середньої тяжкості тілесне ушкодження: «Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, — карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені з метою залякування потерпілого або його ро­дичів чи примусу до певних дій, — караються позбавленням волі від трьох до п'яти років».

Отже, підстав тішитися журналістській спільності наразі немає. На жаль. Ст. 345-1 ККУ для реального захисту прав журналістів не працює.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69896838#

Ще один показовий приклад.

24 жовтня 2017 року при розблокуванні Святошинського районного суду працівниками поліції були вчинені протиправні дії, які мають ознаки злочинів за ст. 171 та 345-1 ККУ. Постраждали журналісти Дмитро Реплянчук ("Громадське ТБ"), Сергій Лефтер (УНІАН) та Кирило Малишев ("Страна.ua").

Згодом заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий особисто вибачився за побиття силовиками журналістів.

http://gordonua.com/news/localnews/zamglavy-mvd-izvinilsya-za-izbienie-silovikami-zhurnalistov-v-svyatoshinskom-sude-213949.html

Оперативно, вже 25 жовтня, в ОБСЄ зреагували на інцидент і засудили побиття журналістів у Святошинському районному суді.

«PoliceviolenceagainstjournalistscoveringprotestsinKyivunacceptable, says OSCE RepresentativeonFreedomoftheMediaHarlemDésir, VIENNA 25 October 2017»

http://www.osce.org/fom/352486.

Про побиття журналістів інформували численні мас-медіа, зокрема:

https://ru.tsn.ua/ukrayina/perebrosili-cherez-stoyku-i-zalomali-zhurnalisty-rasskazali-o-perezhitom-v-svyatoshinskom-sude-1021275.html,

https://styler.rbc.ua/rus/zhizn/tak-sidi-doma-zhurnalisty-kotoryh-izbili-1508873961.html

https://www.youtube.com/watch?v=14eSEFurSSI

Національна спілка журналістів України взяла під контроль питання та «хід розслідування» щодо протиправних дій проти журналістів.

Щодо протиправних дій проти Дмитра Реплянчука та Сергія Лефтера, за оперативного сприяння адвоката «Громадського», було подано відповідні заяви про злочин та, за наслідком подання заяв, відкрито кримінальні провадження за ст. 171 ККУ. Наявний певний рух у розслідуванні злочинів. Проводяться експертизи, за наслідками яких, маємо надію, буде і належна кваліфікація злочинів та їх розслідування.

Щодо протиправних дій проти Кирила Малишева, ситуація набагато гірша.

Поліція і прокуратура з дивною наполегливістю взагалі відмовлялися відкривати кримінальне провадження щодо перешкоджання в діяльності та погроз Кирилу Малишеву за публічно відомим фактом протиправних дій проти журналіста.

НСЖУ здійснило цілу низку різноманітних звернень щодо протиправних дій проти Кирила Малишева та протиправної бездіяльності правоохоронців щодо розслідування злочину.

Лише ЧЕРЕЗ ТРИ МІСЯЦІ (!!!) після знущання над журналістом, його ВПЕРШЕ (!!!) запросили на допит до слідчого прокуратури та повідомили, що за фактом подій 24.10.2017 року відкрито кримінальне провадження за ст. 171 ККУ , 365 ККУ та іншими.

Що цікаво – статті 345-1 ККУ, у цьому переліку – НЕМАЄ! Хоча, як стверджував Кирило у своєму зверненні до правоохоронців (і про що він розповідав мас-медіа) – його і били, і погрожували суттєвим насильством.

От і маємо: вибірковість представників влади – правоохоронців, при правозастосуванні ст. 345-1 ККУ. За яким принципом здійснюється вибірковість? – це вже питання окремого дослідження – діалогу, але точно, Революція гідності робилася задля того, щоб змінити таке ганебне правозастосування.

А так, де «сіре», там (так уже склалося) – маса відтінків:

Цікаво, що після реального побиття журналіста (у якого потім тривалий час паморочилася голова, що вказує на ймовірність наявності струсу мозку) жодної ефективної судової експертизи навіть призначено не було. Незважаючи на те, що в письмових поясненнях працівникам поліції, які були відібрані в Кирила того ж дня – 24.10.2017, він чітко зазначав обставини як перешкоджання його професійній діяльності так і побиття.

У т. з. «справі Шабуніна» абсолютно чітко відслідковуються як ознаки відсутності об’єктивності та незаангажованості при здійсненні слідчих дій, так і зазіхання правоохоронців на місце в «національній книзі рекордів» як за «скорострільністю» доведення справи т. з. «побиття журналіста», так і новаційністю кинестизіологічних проявів від завдання ударів, а можливо, і містично-релігійних.

Так, як зазначалось у прес-релізі ЦПК, раніше, у ході судового засідання адвокати Шабуніна звернули увагу суду на те, що протоколи допитів свідків, які надали прокурори, написані “під копірку”. Крім того, адвокати зазначили, що текст висновку медичного експерта, на основі якого була складена підозра, містить неточності та неправдиві факти.

Так, ушкодження у Філімоненка зафіксовано на лівій стороні обличчя, хоча на відео видно, що Шабунін вдарив його по правій половині. Крім того, під час суду стало відомо, що лікарі “швидкої”, котрі госпіталізували Всеволода Філімоненка, не виявили ушкоджень і його перевели до іншої лікарні. Ушкодження у Філімоненка, за дивним збігом обставин, лікарі змогли виявити лише після 12 днів його перебування в лікарні.

Щоб ініціювати справу за фальсифікацію висновку медичної експертизи, адвокатам Шабуніна довелося йти до суду. Прокуратура спочатку відмовилися відкривати провадження за фактом фальсифікації. Наразі ця справа перебуває в поліції Подільського району, проте слідчі від початку розслідування в листопаді і до сьогодні фактично не здійснили жодної процесуальної дії».

Воістину, дива: при ударі у праву щоку, з’явилося ушкодження на лівій… Згодом…

У ВІДОМІЙ Нагірній проповіді Ісус Христос сказав: «Не противтеся злій людині. Хто вдарить тебе по правій щоці, підстав йому й ліву» (Матвія 5:39).

То яким «злим людям» «постраждалий» підставив після удару Шабуніна у праву щоку (сліди якого так і не знайшла викликана «Швидка») – ліву?

Наближається Великий піст – час покаяння. Покаяння у маніпуляціях та вибірковості правозастосовчої практики.

 

Валерій Макеєв, секретар Національної спілки журналістів України

 

Спілчанські новини

У Дніпрі кілька молодиків побили редактора місцевого інтернет-видання// НСЖУ, 25.05.2018

Подія трапилася вчора, 24 травня, вранці. Кілька чоловіків чекали на Всеволода Новохатька, громадського активіста і редактора «ЗОВ» («Закон один для всіх»), неподалік його будинку. Коли журналіст наблизився, один із зловмисників ударив його по обличчю, зваливши на підлогу.

НСЖУ висловлює солідарність колегам із телеканалу «112 Україна», якому Нацрада «обіцяє» не продовжити ліцензію// НСЖУ, 24.05.2018

У перешкоджанні журналістській діяльності та системному тиску колектив телеканалу «112 Україна» звинувачує голову Національної ради з питань радіо та телебачення Юрія Артеменка. Зокрема, про це йдеться у зверненні до голови НСЖУ Сергія Томіленка за підписами генерального директора телеканалу «112 Україна» Єгора Бенкендорфа та головного редактора Павла Кужеєва.

Бердянськ запрошує журналістів на ювілейний фестиваль „Азовське літо”// НСЖУ, 24.05.2018

У Бердянську 1–3 червня 2018 року відбудеться XX Всеукраїнський фестиваль журналістів „Азовське літо”.

Важка втрата… У Полтаві помер Григорій Гринь// НСЖУ, 24.05.2018

Перестало битися серце заслуженого журналіста України, колишнього головного редактора газети «Зоря Полтавщини» Григорія Федосійовича Гриня. Інформацію про смерть повідомили рідні журналіста і ЗМІ Полтавщини.

Партнери