Спілка > Публiкацiя

Безпека журналістів – це лакмус «здоров’я» демократичної країни

Служба інформацii НСЖУ
Вiвторок 19 Вересня 2017
Безпека журналістів – це лакмус «здоров’я» демократичної країни

До 24-ї річниці Коледжу преси та телебачення в Миколаєві відбувся Media Forum Mykolaiv. Захід було присвячено питанням безпеки журналістів.

Гліб Головченко, секретар НСЖУ, директор Коледжу преси та телебачення: «Протягом чотирьох років кожного року під час форуму ми збирали разом журналістів, владу, бізнес та громадських активістів задля того, щоб вони мали змогу поспілкуватися, вийти на діалог, в прямому ефірі телеканалу TAK TV обговорити всі проблемні питання, з якими вони стикаються під час роботи один з одним. Однак, з часів Революції Гідності та початку агресії Росії ми побачили, що важливим є не тільки діалог між журналістами та сторонами трикутника громадянського суспільства, але й забезпечення безпеки журналістів – правової та фізичної. Завдяки партнерству з Національною спілкою журналістів України ми змогли залучити до нашого форуму фахівців Європейської Федерації Журналістів, Офісу Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ та Офісу Ради Європи в Україні».

Під час Форуму відбулася регіональна дискусія щодо безпеки журналістів. На сьогодні дана тема є актуальною і для Миколаївщини. Адже лише за кілька останніх місяці в області було два гучних скандали щодо перешкоджання журналістській діяльності та фізичної агресії проти журналістів.

 

Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України: «Національна спілка журналістів України є найбільшим журналістським об’єднанням в Україні. Ми налічуємо в своїх лавах 19 тисяч членів і, відповідно, у нас постійно проходять дискусії в журналістському середовищі щодо актуальних викликів професії. Ми постійно обговорюємо на що має бути орієнтована робота нашої організації. І, відповідно, пріоритет № 1, схвалений всіма – і з’їздом, і правлінням, і підтверджується на наших всіх заходах, - це захист прав журналістів та питання фізичної безпеки та боротьби з безкарністю за злочини проти журналістів. Сьогодні кожен журналіст фактично вимагає належного рівня фізичної безпеки з тим, щоб безпосередньо він розумів, що виходить він вранці на роботу, то він повернеться увечері неушкодженим, його права не будуть порушені, мікрофони ніхто не буде видирати, ніхто не буде кидатись на нього, а у випадку, якщо трапляється якесь грубе перешкоджання журналістській діяльності, то буде проведено оперативне ефективне розслідування та покарання винних за злочин».

Сергій Томіленко також відзначив, що Спілка журналістів України не тільки надає юридичну допомогу журналістам, але й використовує інструменти публічності задля привернення уваги до випадків порушення прав журналістів. «Ми робили ревізію справ нападів на журналістів в часи Євромайдану, це кінець листопаду 2013 року – лютий 2014 року. За нашими зведеними даними був 271 випадок фізичної агресії до журналістів. З цих 271 випадку ми не маємо жодного прецеденту належного розслідування і покарання. На сьогодні ми спілкувалися десь з сотнею журналістів, і вони розповідають свою історію безкарності. Фактично ми говоримо про те, що є кадри, і вони фіксуються у суспільстві, тобто кадри закривавлених журналістів, або кадри, де їх штовхають, але чи є ті кадри і ті картинки, де ми говоримо, що от покарали, от відбулося належне розслідування? Звичайно, реєструються провадження, здійснюється певна робота, але ми хочемо, щоб ця робота була не імітацією, а вона мала належний результат», - зазначив під час відкриття Форуму голова НСЖУ. На думку Сергія Томіленка, «оновлена прокуратура виводить з-під відповідальності тих самих міліціонерів, які били журналістів, або дає їм якусь найменшу статтю кримінального кодексу. А пізніше дають якісь можливості відійти від відповідальності. Ми не політизуємо питання прав журналістів. Нам не важливо, яке прізвище Президента, які парламентські сили у Верховній Раді, чи ці парламентські сили мають якісь зв’язки з Міністерством внутрішніх справ, з Генеральною Прокуратурою, з СБУ, або взагалі з владою. Ми просто говоримо, що якщо порушенні права журналістів – проведіть ефективне розслідування і покарайте винних. І якщо ми будемо мати такі прецеденти покарання, то тоді кожен журналіст в Миколаєві, в Херсоні, в Одесі і загалом по Україні, він буде «озброюватись», а якщо буде безкарність – то вона далі буде провокувати безкарність. І тому ми зараз готуємо і будемо у вересні презентувати Індекс фізичної безпеки Національної спілки журналістів України. Ми найбільша журналістська організація. У нас є наші обласні організації в кожному регіоні і зараз ми опрацьовуємо всю інформацію, яка стосується фізичної агресії і прикладів нападів та застосування сили».

За підсумками 8 місяців 2017 року НСЖУ виявила щонайменше 50 випадків фізичної агресії, які підтверджені. «Зараз ми закінчуємо безпосередній контакт з кожним постраждалим журналістом з тим, щоб отримати його історію звернення до правоохоронних органів, де ці заяви, де ці експертизи. Але на сьогоднішній момент ми вважаємо, що все одно така кількість – це небезпечно. Ми отримуємо ці сигнали на різному рівні і ми не звинувачуємо, наприклад, що нова поліція б’є журналістів, або влада дає якісь вказівки – всі йдіть і бийте журналістів. Але ми говоримо, що загалом низький рівень культури сприйняття журналістів. Ми отримуємо тоді на будь-якому рівні ситуації, що хтось може виштовхати з магазину, чи водій маршрутки в Миколаєві побив журналіста, який почав цікавитися темою громадського перевезення Юрія Коваленка, чи у вас дозволили собі розпустити руки до журналіста телеканалу Інтер в кулуарах ваших органів влади. Ми дивимось наскільки одразу іде спроба там сказати, що це не охоронець губернатора, що це якась зайва людина. Тобто ми бачимо, що на сьогодні відсутня культура визнання своїх помилок або причетності», - наголосив голова Спілки.

Нагадав Сергій Томіленко і про трагічний інцидент, який стався під час військових навчань у Кривому Розі з одним з операторів: «Цей оператор знерухомлений лежить в реанімації. Спочатку в Кривому Розі, потім в Дніпрі. І ми запитуємо, і родина ставить питання, і редакція – хто поставить на ноги цього хлопця, цього журналіста? Для нас очевидно хто – має Міністерство оборони взяти відповідальність за лікування…Тільки через публічний тиск, звернення наше і всієї журналістської спільноти до Міністерства оборони ми домоглися, і тут я хочу сказати, що особисто Міністр оборони продемонстрував, що таке офіцерська гідність і він продемонстрував наскільки нетипово в Україні визнаються помилки і береться відповідальність за наслідки. Бо дійсно, Семен Полторак спочатку запросив дружину оператора до себе, дав вказівку задіяти військових нейрохірургів. Вони провели діагностику, було залучено військову авіацію. Його забрали в госпіталь військовий у Львові і найкращі нейрохірурги системи Міноборони провели операцію і він зараз вже знаходиться на певній реабілітації у військовому госпіталі у Львові і Міністр оборони особисто провідав цього журналіста. Це приклад, як треба реагувати, коли трапляється якась ситуація і це певний сигнал, що все-таки журналіста не залишають сам на сам. Але на жаль такий випадок не є показовим. І в нас здебільшого все одно нападники намагаються відійти від відповідальності…».

Як повідомив Сергій Томіленко під час Форуму, найближчим часом, завдяки підтримці Комітету Верховної ради України з питань свободи слова, на 1 листопада планується проведення парламентських слухань з питань фізичної безпеки журналістів в Україні. «Ми не говоримо про те, що журналісти – це якась особлива каста і що не потрібно розслідувати злочини проти інших громадян. Ми говоримо про те, що оскільки журналісти зазнають переслідувань або зазнають нападів через свою роботу, через те, що в інтересах громадян висвітлюють або боряться з корупцією, або інше, - то очевидно, що держава, суспільство, має захистити журналіста».

Про занепокоєння міжнародної спільноти щодо високого рівня агресії щодо журналістів в Україні під час Форуму зазначив і Айдар Ботагаров, радник Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ: «Протягом усіх цих років Представник неодноразово відвідував усі регіони ОБСЄ. Проводив діалоги з журналістами, з представника державних органів. І звичайно пріоритетом є робота журналістів в безпечному середовищі. У зв'язку з цим пильна увага приділяється Україні в останні 4 роки, так як дуже багато було зафіксовано порушень їх прав. … Були зафіксовані численні порушення прав журналістів, були напади на редакції, були напади на інфраструктуру самих засобів масової інформації, вже не кажучи про вбивства журналістів і одним з останніх яскравих прикладів є вбивство Павла Шеремета в Києві. І в зв'язку з цим Представник постійно порушує ці питання на міжнародному рівні, постійно стежить за тим, як йде хід розслідувань цих злочинів і, звичайно ж, не в останню чергу нагадує державним органам, що це їх відповідальність у забезпеченні безпеки журналістів і в створенні умов для їх роботи. Користуючись тим, що ми працюємо на міжурядовому рівні з міжнародними організаціями, ми звичайно ж теж намагаємося ці питання обговорювати разом з колегами з Міжнародної Федерації Журналістів, з Європейською Федерацією Журналістів, з численними іншими неурядовими організаціями. Хочеться відзначити, що питання досить актуальне, що воно постійно знаходиться у фокусі міжурядових консультацій і в зв'язку з цим ми, перебуваючи поза регіоном, велику увагу приділяємо співробітництву як з місцевими журналістськими організаціями, в даному випадку з Національною спілкою журналістів України, з такими неурядовими організаціями як Інститут Масової Інформації, який також фіксує численні порушення і безпосередньо з самими журналістами через особисті контакти».

На думку Гліба Головченка, секретаря НСЖУ, директора Коледжу преси та телебачення, питання безпеки журналістів та професійних стандартів є нерозривно пов’язаними один з одним, адже, чим вищі професійні стандарти журналістів, тим частіше вони можуть йти врозріз з баченням об’єктивності та неупередженості політиків, силовиків і, навіть, простих громадян, а це в свою чергу може наражати журналістів на небезпеку. «В Коледжі преси та телебачення ми завжди приділяємо велику увагу питанню професійних стандартів. Але все частіше почали стикатися з тим, що батьки бояться віддавати своїх дітей до журналістики, адже все частіше вони дізнаються про ті чи інші випадки агресії по відношенню до журналістів. Тож сьогодні можна говорити про те, що в навчальних закладах одночасно із питаннями професійних стандартів потрібно говорити і про питання безпеки, і не тільки фізичної, але й правової, цифрової. Адже злами баз даних журналістів, кібер атаки на редакції – це теж засоби тиску, про які потрібно говорити і які потрібно попереджати. В розвинутому суспільстві безпека журналістів – це лакмус «здоров’я» демократичної країни».

Під час Форуму експертам Офісу Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ та Європейської Федерації Журналістів було також представлено проект Міжнародного Медіа Центру, який покликаний перетворити Миколаїв в інформаційний форпост Півдня України, проект Національного ТАК TV, який буде сприяти впровадженню медіа освіти в Україні та підготовці фахових спеціалістів для медійної галузі, а також проект Міжнародного конкурсу шкільних медіа, який є унікальним не тільки для України, але й для всього інформаційного простору світу. Кожен з проектів отримав позитивний відгук експертів.

Спілчанські новини

Академія української преси: звіт про здобутки й перспективи розвитку// НСЖУ, 22.06.2018

Академія української преси – партнер Національної спілки журналістів України, зокрема, в організації і проведенні заходів медіаосвіти (семінарів, тренінгів) – оприлюднила звіт про свою діяльність 2017 року.

Як змінюється найбільша журналістська організація України – звіт голови НСЖУ (АНОНС)// НСЖУ, 22.06.2018

У понеділок 25 червня голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко звітуватиме про підсумки першого року роботи організації за керівництва, обраного з’їздом журналістів навесні 2017 року.

Рада спробує обмежити свободу в інтернеті// НСЖУ, 21.06.2018

До порядку денного Верховної Ради включили законопроект, яким хочуть дозволити СБУ без рішення суду блокувати сайти. Про це йдеться в картці законопроекту № 6688 на сайті парламенту.

«Видавати дозволи на зброю за посвідченнями преси людям, які не мають стосунку до медіа, – неприпустимо», – голова НСЖУ// НСЖУ, 21.06.2018

Певний час на Херсонщині триває дискусія: за останні чотири роки в цій області отримали зброю за журналістськими посвідченнями 223 особи. Хоча більшість з них жодного стосунку до медіа ніколи не мали.

Партнери