Спілка > Публiкацiя

Чиновники на Одещині хочуть розраховуватися за друк газети майном редакції

Служба інформацii НСЖУ
Четвер 18 Травня 2017
Чиновники на Одещині хочуть розраховуватися за друк газети майном редакції

Погашати заборгованість перед друкарнею майном редакції та коштами, які газета заробила на передплаті – з такими намірами виступили чиновники в Захарівському районі Одеської області. На їхні утиски щодо газети «Новини Фрунзівщини» поскаржився трудовий колектив видання. Відповідне звернення надійшло на ім’я голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка.

Як наголошується у зверненні, проблеми у взаємовідносинах між редакцією та засновниками – Захарівською райрадою – виникли ще в грудні 2015 року, коли владці захотіли, аби редактор Вікторія Майнич написала заяву на звільнення за власним бажанням.

«Коли у них нічого не вийшло – контракт з редактором був укладений до 2018 року та й колектив редакції на своїх зборах вирішив йти в роздержавлення в І етапі, що позбавило їх змоги звільнити редактора, – вони почали чинити всілякі перепони, аби довести неспроможність керівника управляти колективом і редакцією», – пишуть газетярі. Спершу, як ідеться в їхньому листі, було припинено фінансування газети за раніше прийнятою Програмою підтримки районної газети на 2014-2016 роки. Виділили тільки 31 тисячу. Угоду на висвітлення діяльності ні райдержадміністрація, ні райрада не укладали, мотивуючи, що газета іде в першому етапі на роздержавлення. Хоча, оскільки не було прийнято Постанову Кабміну про реформування, газета продовжувала висвітлювати роботу влади.

«У зв’язку з такою ситуацією у нас виникла заборгованість перед Подільською (Котовською) друкарнею в сумі понад 66 тис.грн. про що я неодноразово повідомляла засновникам ще з червня 2016 року. Але вони на мої листи не реагували, кошти виділити відмовилися. Угоду на висвітлення діяльності райради після знову ж таки після неодноразових письмових звернень, я примусила їх підписати лише в жовтні 2016р», – звертається Вікторія Майнич.

Коли ж на сесії райрада ухвалювала рішення про вихід зі складу засновників, то було озвучено, що борги перед друкарнею будуть погашатися майном редакції та коштами від передплати на 2017 рік.

«Далі – ще „краще”. З прийняттям рішення про вихід із складу засновників було створено комісію з перетворення у складі семи (!) осіб з яких лише двоє представники редакції, яку очолив заступник голови районної ради Володимир Іванов (це єдиний випадок на всю Україну, ноу-хау по-Захарівськи). На першому засіданні комісії з перетворення нас з бухгалтером нахрапом примусили віддати голові комісії гербову печатку і кутовий штамп. Почали вимагати передати їм всю первинну бухгалтерську документацію за 2016 рік. Також голова комісії з перетворення В.Іванов намагався настояти на тому, щоб погоджувати з ним кожен випуск газети! На наш аргументований спротив і заяву, що це неприпустимо згідно з чинним законодавством, він відступив», – продовжує редактор.

Нині ж проблема полягає в тому, що через борги перед друкарнею, які райрада нібито думає як погасити, газета знаходиться у «підвішеному» стані, – скаржиться редактор. Поки триває процедура припинення газета не може змінити банк, у якому обслуговується. А він, до всього, закрив філію у селищі, немає навіть банкомату. Отримати зарплату для працівників редакції тепер проблематично.

«Раніше (31 березня 2017 року) редактор вже посилала листа на голову постійної комісії з питань прав людини, свободи слова та інформації Одеської обласної ради О.Б.Кобильнікова, але поки що відповіді не отримала, – зазначають в колективі. – Тому на зборах трудового колективу ми вирішили звернутися за підтримкою до Вас, як голови НСЖУ і всіх колег, депутата Одеської обласної ради від нашого району М.Д.Кузькевича, озвучити цю проблему і розповісти всім, як купка „народних обранців” хоче розправитися з газетою, яка існує майже 87 років. І це в умовах неоголошеної війни, яка триває в нашій державі, таке відношення до єдиної в районі україномовної газети. У нас непоганий тираж 2500 екземплярів на 20 тисяч населення. Причому, це реальний, не штучний тираж. Ми робимо все можливе, щоб він зростав (до речі він і зростає щомісяця з початку цього року, хай не на багато, але ми йдемо з постійним плюсом)».

– Ми переконані, що подібний тиск влади на газету – неприпустимий, – коментує голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Тому Спілка вже готує звернення відповідні запити до влади з вимогою розібратися в ситуації та надаватиме юридичну допомогу редакції газети «Новини Фрунзівщини». На жаль, подібні випадки свавілля чиновників на місцях трапляються дуже часто. Є сподівання, що незабаром будуть прийняті зміни до Закону про реформування державних та комунальних видань, які законодавчо обмежать можливості влади керувати місцевими газетами.

 

Спілчанські новини

Агресія щодо журналістів зростає, - Індекс фізичної безпеки журналістів// НСЖУ, 25.04.2018

Національна спілка журналістів України спільно з партнерами, напередодні Всесвітнього дня свободи преси,презентувала власний моніторинг випадків перешкоджання журналістській діяльності з застосуванням фізичної сили (Індекс фізичної безпеки журналістів України).

НСЖУ надала почесний статус депутатові Шевченку, але не брала перед ним зобов'язань, – голова НСЖУ// НСЖУ, 25.04.2018

Це рішення пов'язане з «допомогою Олександра Шевченка в організації заходів», повідомляє hromadskeradio.org.

Відбулося виїзне засідання правління й секретаріату НСЖУ// НСЖУ, 25.04.2018

Пленум Національної спілки журналістів України пройшов 20–21 квітня на Івано-Франківщині – в мальовничій місцевості гірського курорту «Буковель». У засіданні взяли участь голова НСЖУ Сергій Томіленко, голова Ревізійної комісії НСЖУ Алла Малієнко, члени правління та секретаріату Спілки.

На семінарі в Дніпрі редакторам розповідали про юридичні аспекти реформування// НСЖУ, 25.04.2018

Минулої п’ятниці у місті Дніпро пройшов практичний семінар з питань реформування комунальної преси в рамках проекту «Свобода медіа в Україні». Захід відбувся у рамках спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу «Партнерство заради належного врядування».

Партнери