Спілка > Публiкацiя

Сергій Томіленко: «Спілка журналістів не керуватиметься із жодного владного кабінету»

Служба інформацii НСЖУ
Середа 26 Квітня 2017
Сергій Томіленко: «Спілка журналістів не керуватиметься із жодного владного кабінету»

Мені довелося брати відповідальність за НСЖУ «на ходу», після призначення Олега Наливайка головою Держкомтелерадіо. Але я вдячний за довіру усьому правлінню, за уроки, які давалися, за ту колективну культуру прийняття рішень, які є все ж таки спільними.

Тому сьогодні ми можемо певною мірою звітувати про спільну роботу. Але хотілося б звернути увагу на ті головні напрямки, яких дотримувалася і має дотримуватися найбільша журналістська організація України.

Людське життя — саме ця найвища цінність була, є і буде пріоритетом діяльності НСЖУ. Я це особливо усвідомлюю, тому що ви довірили мені очолити Спілку в надзвичайно складний для України час. Такого випробування для України ще не було. Щойно відбулась Революція Гідності. Ми не встигли оплакати колег, які загинули на Майдані, як країна постала перед новим жахливим випробуванням — російською військовою агресією. Жоден керівник Спілки після 1945 року не опинявся біля її керма в такий важкий час — у час війни.

Як допомогти колегам на війні, як допомогти колегам на Майдані, як боротися за свої права, як боротися з безкарністю. Це було і є нашим орієнтиром.

Життя і здоров'я працівників ЗМІ, їхня безпека і право на професію — ось пріоритет, який має об'єднувати всіх, хто вважає себе журналістом.

Саме тому протягом 2014-2017 років питанням номер один для НСЖУ був захист прав журналістів і забезпечення їхньої безпеки. Так було, так є, і, впевнений, так буде.

Цей пріоритет ми розглядали і розглядаємо у кількох площинах.

Перша – захист журналістів, які опинились у небезпеці: у тюрмах держави-агресора, на території підтримуваних нею “ДНР/ЛНР”, в полоні фінансованих Росією бойовиків. Наше завдання — використовувати всі доступні важелі впливу для допомоги колегам: звернення до міжнародних організацій, постійний контакт із владними та силовими структурами України, забезпечення кваліфікованої юридичної допомоги, фінансова і матеріальна підтримка постраждалих журналістів та їхніх сімей, активне інформаційне забезпечення всіх цих заходів. За останній час завдяки таким зусиллям НСЖУ вдалося домогтись звільнення з полону кількох колег та забезпечити постійну підтримку тим, хто зараз продовжує перебувати у небезпеці. Ця робота повинна бути продовжена.

Завдяки міжнародним контактам НСЖУ, активному тиску з боку авторитетних міжнародних організацій — і тут я не можу не згадати представника ОБСЄ з питань свободи слова Дуню Міятович, яка протягом кількох років була надійним партнером НСЖУ на європейській арені — нам вдалося звільнити з полону проросійських бойовиків кількох наших колег – Валерія Макеєва, який був у полоні 100 днів і Романа Черемського, який був у полоні 132 дні.

Коли ставлять під сумнів нашу діяльність, то це ті, хто хоче частіше їздити за кордон, хто хоче носити якісь псевдопатріотичні погони. Я вважаю, що навіть якщо б ми одного журналіста врятували з полону, то це виправдовує всі наші зустрічі, всі наші зусилля і всі наші міжнародні контакти. Тому давайте не говорити абстрактними категоріями – про загрозу інформаційного простору, про якісь концепції та інше, а давайте говорити – чим ми можемо допомогти нашим колегам у біді.

Друга складова захисту прав журналістів — це допомога колегам, які змушені були виїхати з окупованого Донбасу та анексованого Криму. Допомогти їм залишитись у професії, почавши нове журналістське життя на мирній території — завдання, гідне Спілки. Те, що вдалося реалізувати в цьому напрямку спільними зусиллями активу НСЖУ, буде закріплене і продовжене. Ми раді вітати сьогодні на з'їзді колег із Криму, Донецької та Луганської областей, які залишились у професії попри важкі випробування анексії та війни. Ваша незламність і відданість професії — приклад для нас, ваш захист — пріоритет для Спілки! Так було, є і буде. Зокрема, це і Олександр Кульбака, який зміг відновити випуск газети після війни у Слов’янську, і наші колеги-луганчани, які об’єднали навколо себе луганських журналістів – Тетяна Вергун, Андрій Шаповалов. Думаю, мої слова ще доповнить секретар НСЖУ Олександр Бриж, який на собі пізнав, що це таке — почати професійне життя спочатку... Для нас є прикладом робота тих журналістів, які до останнього залишалися вірними професії і в небезпечних умовах продовжували висвітлювати події на Сході.

Третя складова — забезпечення фізичної безпеки журналістів під час виконання ними професійних обов'язків та боротьба з безкарністю за злочини проти журналістів. Ненормальною є ситуація, коли сьогодні працівники ЗМІ щодня продовжують ризикувати власним життям і здоров'ям не у зоні бойових дій, а на сесіях міських рад у звичайних мирних українських містах, під час зйомок репортажів на економічні та соціальні теми, у спілкуванні з українськими політиками, чиновниками і бізнесменами. Обурює байдужість правоохоронних органів до злочинів, які скоюються проти журналістів: вони або не бачать цих злочинів упритул, або під будь-якими приводами затягують або взагалі розвалюють слідство. Шокує бездіяльність українських судів, які виправдовують звинувачуваних у злочинах проти журналістів у тих рідкісних випадках, коли правоохоронна система таки доводить до суду справи про такі злочини. І вже взагалі не вистачає слів для обурення, коли говоримо про злочини про журналістів, скоєні під час подій Майдану.

Ми не можемо вказати жодної показової справи, де є результат. В судових реєстрах лише 4 справи за минулий рік, де або вахтерка подряпала журналістів, або хтось не те слово сказав. Але це не ті справи по 171-й статті, які б ми хотіли, щоб були успішно реалізовані. Але ми билися і б’ємося за наших колег на всіх рівнях, ми домагаємося покарання винних.

Нещодавно у нас була зустріч з Міністром інформаційної політики, який пообіцяв узяти окремі показові справи – такі, як побиття фотокора Ігоря Єфімова, як підпали і знищення журналістів на Дніпропетровщині, як допомога газетам, що реформуються з перешкодами в Запорізькій області, він візьме на особистий контроль. Тому ми все одно будемо використовувати всі важелі допомоги. Але спілка стояла і стоятиме на захисті прав своїх колег, які стали жертвами свавілля. І якщо українська влада та силові структури не можуть нормально розслідувати напади на колег і покарати винних — ми залучали і будемо залучати авторитетні міжнародні інститути, щоб тиснули на наших чиновників і міліціонерів. Щоб змусили українську владу провести судову реформу, аби справи про напади на журналістів не розвалювали в судах корумповані судді.

Безкарність за злочини проти журналістів — незалежно, чи в часи Януковича їх було скоєно, чи нині — небезпечна насамперед сигналом, який отримує таким чином суспільство: бити журналіста, перешкоджати його роботі, а в такий спосіб і праву українців на інформацію — можна, за це нічого не буде. Ми не можемо, не повинні і не будемо з цим миритися.

Четверта складова захисту прав журналістів — це захист соціально-економічних, трудових прав журналістів та редакційних колективів. Це завдання набуває дедалі більшої актуальності з розгортанням процесу роздержавлення ЗМІ — багатостраждальної реформи, яку лобіювала НСЖУ. Так, вселяє обережний оптимізм те, що довгоочікувана (і запізніла років на двадцять) реформа проводиться саме за моделлю, яку відстоювала Спілка — права на управління роздержавленими газетами передаються саме трудовим колективам. Проте, невтішна практика перших кроків реформування свідчить: місцеві “князьки” в багатьох випадках не просто не поспішають відпускати “на волю” комунальні ЗМІ, а й руками підконтрольних їм місцевих рад створюють численні перешкоди на шляху до роздержавлення. Давно назріла реформа постійно саботується на місцях. Саме тому Спілка суттєво підсилила юридичний напрямок своєї діяльності, розширивши коло фахових юристів, які постійно готові надавати правову допомогу редакціям, що ідуть на роздержавлення. Саме тому в постійному контакті з Держкомтелерадіо та іншими владними інститутами НСЖУ оперативно реагує на гострі сигнали з регіонів і надає підтримку редакціям, які стають жертвами свавілля чиновників — у тому числі й через захист у судах.

При цьому у нас працює робоча група з питань реформування. Перемогою ми вважаємо те, що Міністерство юстиції делегувало трьох працівників у робочу групу, які дають роз’яснення. І в нас є спільні історії успіху у відстоюванні своїх прав.

Це, зокрема, позиція НСЖУ щодо нових тарифів Укрпошти. Ми отримали позицію редакторів, ми включили національні канали, за дорученням Прем’єр-міністра була нарада у Вʼячеслава Кириленка, і через дві години дебатів – завдяки нашій злагодженій позиції ми домоглися, що все-таки пошта наполовину убавила свої апетити.

Ми повинні продовжувати кампанії солідарності, і показувати, що такі історії успіху можливі. Але знову ж – вони можливі, коли працюють ефективно обласні організації.

Варто зазначити, що для ефективної роботи нашої великої медіаорганізації дуже важливою є активність обласних осередків. Бо саме вони найкраще орієнтуються у тих проблемах, з якими стикаються редакційні колективи і окремі журналісти. Хотів би подякувати за роботу тим головам обласних організацій, які завжди відгукувалися і підтримували ініціативи Спілки та самі виступали ініціаторами багатьох корисних і потрібних проектів, які стоять на захисті інтересів своїх членів. Зокрема, це і Олександр Бриж, Василь Паламарчук, Олександр Голуб, Наталія Кузьменко, Михайло Сорока, Петро Мельник та інші. Бо тільки ми в спільній роботі – без всякого поділу на центральний і нецентральний офіс – можемо ефективно працювати, протягувати руку допомоги одне одному і нашим колегам-журналістам. 

У цьому зв'язку нас, керівництво Спілки, неабияк турбує брак інформації в регіонах про можливості юридичного захисту для реформованих місцевих комунальних ЗМІ, які готова надати і надає Спілка. На деяких обласних конференціях це питання стояло настільки гостро, що стало очевидно: на рівні міст і районів багато колег просто не знають, як і де скористатись юридичним захистом НСЖУ. При тому, що відповідну інформацію ми постійно надсилаємо в обласні організації.

Ми свідомі того, що роздержавлення, як і інша важлива реформа в інформаційній сфері, якої домоглась Спілка, — створення суспільного мовлення — це довготривалий процес, а не разова акція. На цьому шляху нас очікує чимало перешкод, викликів та уроків. Бути в авангарді захисту журналістів та редакцій у цьому процесі, використовуючи не лише доступні власні важелі впливу, а й можливості Держкомтелерадіо, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Міністерства інформаційної політики та інших владних структур — одне з ключових завдань НСЖУ в найближчі роки. Я вдячний за підтримку керівникам Нацради, Мініформполітики та Держтелерадіо. Попереду в нас — роки спільної конструктивної праці з цими ключовими гравцями інформаційного простору держави. Якщо будемо працювати в одній команді — буде результат. Але для цього потрібна сильна, єдина і згуртована Спілка. Впевнений: ви підтримаєте мене в тому, щоб саме таку Спілку ми зберегли і будували далі.

Ми захищатимемо кожну газету, що пішла на роздержавлення, кожну реформовану телерадіокомпанію. Юридичний блок Спілки буде тільки підсилюватись і підсилюватись. Зараз у Тернополі в нас працює фаховий юрист Роман Руснак, також Спілка співпрацює з провідними медіаорганізаціями – Інститутом розвитку регіональної преси, ГО «Платформа прав людини». Ми залучаємо і будемо далі залучати найкращих, найпрофесійніших медіаюристів. Будемо використовувати всі можливості грантової підтримки, будемо звертатись не лише до вітчизняних, а і до європейських фахівців. НСЖУ була, є і буде надійним юридичним щитом для колег, які потребують правової допомоги. Захист прав не лише окремих журналістів, а і редакційних колективів — це наріжний камінь діяльності Спілки.

Важливим є також і питання роботи з ветеранами. За ці 5 років вперше запроваджена ця адресна допомога обласним організаціям для підтримки ветеранів. Ми допомагаємо, підтримуємо, дослухаємося до наших колег старшого віку.

Одним із актуальних напрямків нашої роботи є також професійне навчання. І хоч ми не можемо похвалитися достатньою кількістю фінансових ресурсів, але всі наші навчальні сервіси для журналістів – безкоштовні. За ці 5 років ми провели чимало семінарів, тренінгів, шукали партнерські організації, які б могли взяти на себе фінансування.

Активні в плані навчання і деякі наші обласні організації, за що б хотілося особливо подякувати. Зокрема, школи для журналістів діють у Івано-Франківську (куратор Вікторія Плахта), в Запоріжжі (Наталія Кузьменко, Валентина Манжура).

Звісно, навіть у найважчі часи ми намагаємося не забувати про творчу складову нашої Спілки. Кожного року заохочуємо колег подавати роботи на творчі конкурси НСЖУ, вже традиційним став Українсько-польський конкурс журналістської майстерності, на міжнародний рівень давно вийшли Конкурс шкільних медіа в Миколаєві (організатор і керівник Гліб Головченко), конкурс «Українська мова – мова єднання» (голова Одеської ОО Юрій Работін).

Ще раз хочу наголосити: саме захист прав журналістів — в Україні та за кордоном, на мирній території та в зоні неоголошеної війни, прав фізичних і трудових — повинен залишатись питанням номер один для Національної спілки журналістів України. Наймасовіша журналістська організація просто не може мати іншої альтернативи розвитку.

Не створення рекламних агентств, не метушня навколо прес-карт для поїздок за кордон, не освоєння грантових коштів на “повітряні замки”, а реальна допомога реальним журналістам і редакційним колективам, які потерпають від реальних загроз або реальної бездіяльності тих, хто мав би їх захищати. Ось та платформа, навколо якої з'їзд НСЖУ має виробити спільне стратегічне бачення і тактичну програму дій на майбутнє. Майбутнє, у яке Національна спілка журналістів України повинна увійти єдиною, сильною і незалежною, здатною захистити кожного свого члена, відкритою до співпраці з усіма, хто поділяє наші цінності, і нетерпимою до будь-якого зазіхання на свободу слова і права журналістів.

Я відчуваю цю відповідальність щодо нинішнього і майбутнього Національної спілки журналістів України. Моя ключова програма – це те, що Національна спілка журналістів України буде авторитетною, незалежною, вона не керуватиметься з Адміністрації Президента чи будь-якого владного кабінету, вона буде ефективною, об’єднуватиме всіх журналістів, і журналісти розумітимуть, що є той, хто буде захищати їхні права, хто не байдужий, для кого проблеми журналістів – це не рядки статистики, а дійсно, успішна допомога кожній редакції, кожному журналістів – це досягнення, виклик і відповідальність. Я за те, щоб в Україні дійсно була солідарність між журналістами, щоб ми підтримували одне одного. У минулому мають залишитися всі поділи на «недопатріотів» і «сепаратистів», усі підбурювання, наприклад, коли підпалюють телеканал, то дехто каже, мовляв, мало бензину принесли. Редакційна політика може обговорюватися, але в цивілізований спосіб, а не варварський. Національна спілка журналістів України не повинна підтримувати репресії, звужувати ті права, які є, а добиватися реальної допомоги.

Вітаю всіх із цією історичною подією, якою є наш зʼїзд. Ми небайдужі до долі української журналістики, Спілки. Маємо продовжувати культуру чесних дебатів і обговорень, компромісних рішень. Я вбачаю обов’язком голови організовувати спільно з Правлінням діяльність Спілки для того, щоб ми були авторитетною, незалежною, ефективною організацією. Спасибі за цю високу довіру!

Із виступу голови Національної спілки журналістів України перед делегатами XIV зʼїзду НСЖУ.

Спілчанські новини

Більше року редактор Сумської районки не може повернутися до роботи після незаконного звільнення// НСЖУ, 22.09.2017

Непроста ситуація із процесом реформування склалася в Сумській районці «Новини Тростянеччини». Все почалося в березні минулого року, коли колектив газети повідомив засновників – районну раду та райдержадміністрацію – про рішення роздержавлюватися в першій хвилі.

Донецька Спілка журналістів закликає зберегти телеканал «До ТеБе»// НСЖУ, 22.09.2017

Заява Донецької обласної спілки журналістів З приводу можливого закриття донецького телеканалу "До ТеБе" і луганського телеканалу "ЛОТ", а також радіостанції "Голос Донбасу".

Тільки якщо журналіст був «негласним» співробітником, наприклад, СБУ, то можна розглядати статтю про держзраду - медіаюрист// НСЖУ, 22.09.2017

Фізична агресія щодо журналістів є однією з найгостріших проблем медіа-простору. На цьому наголосив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко під час Media Forum Mykolaiv, що відбувся днями на базі Коледжу преси та телебачення та транслювався в прямому ефірі телеканалу ТАК TV.

Два роки запорізька районка «Наше місто Токмак» не може добитися законного права на реформування// НСЖУ, 20.09.2017

Від сесії до сесії депутати Токмакської міської ради провалюють голосування щодо питання роздержавлення газети. Намагаючись відстояти права, редакція звернулася до суду. І ось, після двох «провальних» рішень, справа вже майже рік перебуває на розгляді Вищого адміністративного суду.

Партнери