Спілка > Публiкацiя

Поки не зміниться система, злочини проти журналістів не будуть розкриті, – учасники прес-конференції НСЖУ

Служба інформацii НСЖУ
Четвер 16 Лютого 2017
Поки не зміниться система, злочини проти журналістів не будуть розкриті, – учасники прес-конференції НСЖУ

Не особливих преференцій, а права на безпечне виконання своїх професійних обов’язків – цього вимагають журналісти та медійні організації в Україні. А відтак – і покарання тих, хто цьому перешкоджає.

Про це ішлося під час прес-конференції на тему безкарності за злочини проти журналістів у часи Євромайдану, яку провела Національна спілка журналістів України. У ній взяли участь самі постраждалі журналісти, адвокати, громадські діячі.

Як зауважив в.о.голови НСЖУ Сергій Томіленко, за зведеними даними моніторингу, який проводить Спілка, протягом листопада 2013 – лютого 2014 року 271 вітчизняний та іноземний журналіст був побитий, було зафіксовано 9 арештів та затримань працівників ЗМІ, 14 нападів на редакції медіа, 31 випадок погроз працівникам ЗМІ фізичною розправою.

Крім того, у лютому 2014 року у Києві загинули двоє журналістів. Від рук «тітушок» помер журналіст газети «Вести» В’ячеслав Веремій, а на Майдані – студент і журналіст Ігор Костенко. Справу Вʼячеслава Веремія не можуть довести до кінця ось уже три роки. Підозрюваного у причетності до вбивства суд системно звільняє з-під варти.

– Ми констатуємо, що є злочини, але немає історії покарань. І вимагаємо безпеки і справедливості для виконання професійних обов’язків журналістів. Принаймні там, де встановлені винні, ми докладаємо зусиль, щоб було хоча б якесь покарання, – зазначив Сергій Томіленко.

Фотокор із Черкас Ігор Єфімов, якого в часи майдану побили силовики в Черкасах, розповідає: у його справі було встановлено нібито єдиного підозрюваного, але й того суд виправдав. Нині за підтримки НСЖУ та залучених юристів Ігор подав апеляцію і переконаний: потрібно боротися до кінця.

Нещодавно колеги в Черкасах провели акцію на підтримку Ігоря Єфімова, вимагаючи в керівників правоохоронних відомств покарати причетних до його побиття.

– Коли засвітилися в кінці минулого року прізвища міліціонерів, які били або не перешкоджали побиттю Ігоря Єфімова, ми скерували вимогу до Глави МВС Арсена Авакова, щоб по кожному прізвищу нам надали дані – працює ця людина у новій поліції чи ні. Наша ключова вимога полягає не в тому, аби вони кровʼю вмилися, як колись журналісти, а принаймні у тому, щоб вони не працювали в лавах МВС, – прокоментував Сергій Томіленко.

Фотокореспондент Олександр Заклецький знімав події Майдану для «Українського тижня» та «Газети по-українськи». Саме він одним з перших повідомив, що беркутівці почали бити журналістів. І також був побитий так званими правоохоронцями.

– Підготовчі засідання по цій справі тривають уже третій рік. Слідчі дії, як на мене, були досить дивні, але справу таки передали до суду. У ній встановлений аж один підозрюваний. І ось нещодавно мені знов прийшов черговий «лист щастя», де мене запрошують на підготовче засідання. Що мені робити як постраждалій стороні на підготовчому засіданні, я не знаю, бо я не фахівець. Але досі суд не вийшов на слухання справи по суті. Це свідчить з одного боку про непрофесіоналізм, а з іншого – про підігрівання «беркуту і компанії». Ця система повʼязана, вона не змінилася з часів майдану. Поки ми не змінимо повністю суддівський і прокурорський корпус, я взагалі не сподіваюся на якісь результати, – сказав Олександр Заклецький.

Адвокат Адвокатської дорадчої групи Вікторія Дейнека, яка веде справу про вбивство Вʼячеслава Веремія, розповідає: один з підозрюваних у причетності до вбивства – Юрій Крисін, може «похвалитися» надто лояльним відношенням до себе з боку судової і правоохоронної системи. Спершу йому інкримінували співучасть у вбивстві, потім перекваліфікували у справу про хуліганство, запобіжний захід – тримання в СІЗО – замінили на домашній арешт, а згодом узагалі – на особисте зобов’язання. Врешті було закрито і судовий процес.

– Як на мене, це абсолютно зліплена ситуація, я вважаю, що це було зроблено спеціально, щоб у такий спосіб закрити процес. Справа невелика, її можна заслухати відразу, але суд дуже зволікає. Засідання проходять раз на півтора-два місяці. Протягом цього часу Крисін умудряється вчинити ще два злочини, але знову виходить сухим із води. І після цього все одно суд відмовляє у зміні запобіжного заходу , мовляв, він приходить на засідання і цього достатньо. Як на мене, це кричущий факт, і це знову ж таки говорить про те, що його витягують його покровителі, – зазначила Вікторія Дейнека.

Адвокат також закликала журналістів активніше долучатися до висвітлення судових процесів у «майданівських» справах.

Правозахисниця, координатор «Медійної ініціативи за права людини» Марія Томак, яка стежить за розслідуванням вбивства В’ячеслава Веремія, також зауважила, що зараз дуже важливо добитися, аби цю справу було відкрито. І тут не останню роль можуть відіграти активність і солідарність колег.

– В Києві є дві меморіальні дошки В’ячеславу Веремію, а нещодавно одна з депутатів ініціювала ще й присвоєння його імені школі, де він навчався. Але це трохи дивно у ситуації, коли не покарані особи, які його вбили, – зазначила Марія Томак.

У той же час, як підсумував перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко, постраждалі журналісти часто не можуть домогтися справедливості ще й тому, що їм бракує юридичної підтримки. Зараз у партнерстві з Міжнародною федерацією журналістів НСЖУ намагається допомогти колегам і громадським резонансом, і правовими консультаціями.

Спілчанські новини

Адміністрація Президента: Кабмін має поінформувати журналістів про розгляд претензій до Укрпошти// НСЖУ, 19.12.2018

На колективне звернення представників НСЖУ, профільних асоціацій та друкованих ЗМІ з приводу негативних для медійної сфери наслідків незадовільної роботи Укрпошти Адміністрація Президента України надала творчій спілці журналістів відповідь, зазначивши, що звернення надіслано для розгляду до Кабміну.

«Якщо видання до 31 грудня подало хоч і неповну заяву про перереєстрацію, треба дозволити завершити реформування», – голова НСЖУ// НСЖУ, 18.12.2018

Уже 31 грудня спливає термін, відведений на реформування комунальних та державних ЗМІ. Більше половини комунальних видань, тобто 323 редакції, отримали бажану незалежність. Проте ще кілька сотень газет так і не завершили процес роздержавлення, а кілька десятків редакцій є реальними заручниками чиновників та депутатів.

«Побити журналіста коштує менше, ніж квитки в кіно», – учасники дискусії// НСЖУ, 18.12.2018

Протягом 2017–2018 років на Житомирщині сталося 7 фізичних атак на журналістів. Зокрема, мова йде про побиття редакторів газети «Бердичів діловий» Валерія Шелепи і газети «Патріот» Андрія Лактіонова, кореспондента інформаційного порталу «20 хвилин» Руслана Мороза, кореспондентки обласної газети «Ехо» Світлани Михальової.

Місія ООН занепокоєна зухвалістю атак на українських журналістів// НСЖУ, 17.12.2018

Напади на журналістів, працівників засобів масової інформації, активістів громадянського суспільства, а також осіб, які представляють альтернативні соціальні чи політичні погляди, стали дедалі більш відкритими, підживлюючи нетерпимість та дискримінацію в Україні. Про це йдеться в презентованій у понеділок у Києві Доповіді щодо ситуації з правами людини в Україні Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

Партнери