Спілка > Публiкацiя

Марина Безкоровайна: «Довіра до місцевої друкованої преси значно перевищує довіру до національних медіа» (частина1)

Детектор медіа
Понедiлок 06 Лютого 2017
Марина Безкоровайна: «Довіра до місцевої друкованої преси значно перевищує довіру до національних медіа» (частина1)

В інтерв’ю керівниця проектів із розвитку медіа Координатора проектів ОБСЄ в Україні розповіла про підтримку роздержавлення в Україні, роботу з конкретними редакціями, а також про плани організації на 2017 рік

Координатор проектів ОБСЄ в Україні діє з 1999 року. На відміну від Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, завдання якої полягає у збиранні інформації, звітуванні про ситуацію з безпекою та встановленні фактів про конкретні події на місцях, мандат Координатора проектів полягає у плануванні, виконанні та моніторингу проектів, спрямованих на надання підтримки Україні в реалізації зобов’язань, які вона взяла на себе як держава — учасниця ОБСЄ.

Напрямки діяльності Координатора проектів доволі різноманітні і включають крім медійної складової проектні ініціативи з реформи судочинства, належного урядування, реформування правоохоронних органів, протимінної діяльності, забезпечення кібербезпеки, охорони довкілля, гендерної рівності, протидії торгівлі людьми тощо.

У сфері медіарозвитку останні роки пріоритетами Координатора проектів були безпека журналістів та журналістика конфлікту. З минулого року — ще й реформування державної та комунальної друкованої преси. Зовсім нещодавно активно почали працювати з питаннями журналістської етики та саморегулювання.

Робота Марини Безкоровайної та її колег не підпорядкована діяльності Представниці ОБСЄ з питань свободи медіа Дуні Міятович, яка — серед іншого — здійснює моніторинг дотримання прав журналістів у 57 державах — учасницях ОБСЄ та робить заяви щодо їх порушень. В Україні ці дві структури ОБСЄ нерідко плутають.

«Ми, звісно, координуємося й підтримуємо одне одного. Колеги в деяких випадках звертаються до нас на етапі збору інформації щодо певних порушень. Ми спираємося на їхні рекомендації та експертизу у своїй проектній діяльності. Але більша частина наших розробок виконана власними силами, причому дуже допомагає те, що ми за специфікою нашого мандату маємо рівнозначно партнерські відносини як із громадянським суспільством, так і владними органами, і навіть часто виступаємо зв’язувальною ланкою між ними. Гарний приклад — коли за нашого сприяння було проведено кілька обговорень між “Громадським ТБ” та Міністерством оборони України й Генштабом після виходу сюжету “Бої за промку”. Ми стали діалоговою платформою, надали їм двох експертів-медіаторів, щоби допомогти розв’язати суперечливу ситуацію, що виникла навколо сюжету», — розповіла Марина.

В інтерв’ю Марина Безкоровайна детальніше розказала про проект підтримки роздержавлення в Україні, роботу з конкретними редакціями, а також про плани Координатора проектів ОБСЄ на 2017 рік у медійній сфері.

— Марино, ОБСЄ впроваджує проект підтримки п’яти українських комунальних друкованих видань, які реформуються відповідно до закону про роздержавлення преси. Чому ОБСЄ взялася за цей напрям?

— ОБСЄ дуже вітала прийняття закону про реформування державних та комунальних ЗМІ. Ми переконані, що ця реформа, а також створення суспільного мовлення є двома наріжними каменями як для просування демократичних стандартів, так і для формування здорового медійного середовища. Більше того, ми дуже чекали на закон про роздержавлення, оскільки ще до його прийняття мали певні задуми.

Наш проект триватиме всі три роки реформи — тобто до кінця 2018 року. Увесь цей період ми плануємо надавати підтримку обраним газетам. А це обласна газета «Запорізька правда» та районні «Надросся» м. Корсуня-Шевченківського Черкаської області, «Край» м. Городенки Івано-Франківської області, «Край Кам’янецький» м. Кам’янця-Подільського на Хмельниччині та «Обрії Ізюмщини» м. Ізюма на Харківщині.

— Чому ви вибрали саме ці видання?

— Ми разом із членами робочої групи, сформованої для цього з медіаорганізацій та представників Держкомтелерадіо — нашого головного партнера в цьому проекті, вибрали їх за відповідними критеріями. Ми враховували їхні наявні технічні й людські можливості, вже наявні надбання, бачення власного розвитку на найближчі роки, рівень умотивованості. У нас був відкритий конкурс, про який ми повідомляли через Держкомтелерадіо, НСЖУ та інші партнерські організації.

Головним завданням проекту є розробка алгоритмів на базі досвіду кожної з відібраних редакцій. Ці видання є різними за покриттям і специфікою. Моделі, які ми застосуємо до них, зможуть використати інші видання. Тримаючи це на думці, ми й проводили відбір.

— Хто партнери проекту в Україні?

— Проект ми здійснюємо на запит Держкомтелерадіо, вони і є ключовим партнером. Крім них, нам вдалося сформувати досить потужну коаліцію з провідних медіаорганізацій, таких як Українська асоціація медіабізнесу, Національна спілка журналістів, Інститут розвитку регіональної преси, Інститут масової інформації, Центр демократії та верховенства права. Намагаємося долучати й Асоціацію міст України.

— Що вже було зроблено за час проекту?

— Як і на всіх, на нас вплинула затримка із прийняттям постанови Кабміну про затверджений перелік друкованих ЗМІ, що реформуються, тож ми розпочали активну фазу лише в останні три місяці 2016-го. Упродовж цього часу ми оцінювали потреби видань, виїжджаючи на місце з експертами. Проводили мозкові штурми, стратегічні сесії, накидали з кожною редакцією план розвитку на 3–5 років. На основі цих зустрічей ми тепер розробляємо покроковий алгоритм для редакцій. Він складатиметься з визначення мети видання, його оптимальної рекомендованої структури, штатного розподілу обов’язків, плану виробництва контенту, плану розповсюдження та маркетингу, посилення присутності в мережевих ресурсах та мультиплатформності.

Ми намагаємося всі наші активності планувати з урахуванням реформи децентралізації. Мотивуємо редакції ставати платформою, де могли би зустрічатися і спілкуватися як органи місцевої влади, так і громада. А отже ставати майданчиком обговорення болючих речей і важливих меседжів до влади; ланкою і водночас гравцем у децентралізаційних процесах.

Для кожної з наших редакцій ми проводили фокус-групові дослідження аудиторії. У цьому для всіх видань спільним було те, що довіра до місцевої друкованої преси значно перевищує довіру до національних медіа, ТБ та інтернету. Люди в першу чергу шукають новини в них. Такий капітал довіри є дуже хорошим стартовим майданчиком для видань.

До кожного з п’яти видань прикріплений експерт, який стежить за виконанням редакцією плану. Ми жартуємо, що наші експерти мають своїх «підопічних», як тренери шоу «Голос країни». Найбільш нагальною проблемою на першому етапі було юридичне оформлення трансформації від комунальної власності до приватної. У газет із нашої п’ятірки все було нормально, але ми знаємо, що є й інші випадки — коли представники місцевої влади в різний спосіб перешкоджають редакціям, відмовляються виходити зі співзасновників. Щоби реагувати на подібні випадки, ми запустили на запит НСЖУ гарячу лінію, до якої може звернутися будь-яка редакція, що потребує юридичної підтримки. Ми зібрали багато негативних прецедентів, а стосовно 35 з них експерти проекту надали детальні роз’яснення.

На основі зібраної інформації наша робоча група розробила проект змін до Закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Тепер ми обговорюємо практичні механізми унеможливлення бездіяльності співзасновників та прямого перешкоджання роздержавленню. Радше за все буде запропоновано визначити певний термін, упродовж якого редакція — у випадку, якщо співзасновники не робитимуть ніяких кроків — автоматично вважатиметься такою, що хоче реформуватися. Також обговорюється питання доцільності заборони в законі співзасновникам без згоди редакції відчужувати майно чи змінювати його балансоутримувача, а також міняти склад редакції і, що найважливіше, головного редактора. Озираючись на досвід колег із гарячої лінії — це найпоширеніші приклади перешкоджання.

— Коли передасте ваші пропозиції щодо змін до закону владі?

— Ми передамо пакет поправок Держкомтелерадіо, й надалі вже він вирішуватиме, чи представлять поправки через Кабмін, чи через профільний комітет Верховної Ради. Хотілося б у лютому вже почати цей процес.

У 2017 році ми плануємо продовжувати цю роботу, розробити індивідуальні тренінгові програми для кожної редакції, працювати над підвищенням професійної спроможності працівників — а це окремі навчальні програми для керівного персоналу, редакторів, маркетологів, осіб, що відповідають за розповсюдження, бухгалтерів. Окрема програма і для творчого складу — журналістів, а також про мультиплатформність — соцмережі. Роботи багато, але нам дуже пощастило з експертами, які працюють у цьому проекті. Вони всі дуже вмотивовані й справді ставляться до цього як до виклику. Всі в комунікації з підопічними, швидко реагують на запити й творчо підходять до розробки тренінгових програм.

— Який відгук отримуєте від редакцій, які взяли під своє крило?

— Більшості державних та комунальних видань, за нашими спостереженнями, звісно, важко відмовитися від «покровителя», який їх субсидував протягом тривалого часу, й усвідомити, що виходиш у відкрите конкурентне середовище. Складно підлаштуватися до вимог медіаринку, який сам по собі є динамічним та вимогливим. Але ми намагаємося донести до редакцій думку, що попри те, що впродовж 2017–2018 років ще передбачена певна сума державного фінансування, треба змінювати мислення, переходити на бізнесові рейки й реагувати на потреби аудиторії.

За моїми переконаннями, ключовий фактор будь-якого успіху чи невдачі — люди. Нам пощастило, бо наші редакції вмотивовані й хочуть учитися. Хтось уже й сам може тренувати й передавати свій досвід. Хтось має величезний потенціал, але треба скерувати й навчити бачити можливості.

 

Продовження читайте тут

Катерина Толокольнікова

Автор портретного фото — Андрій Кравченко

Спілчанські новини

Полтавській журналістці погрожують розправою. НСЖУ взяла справу на контроль// НСЖУ, 25.05.2017

Полтавська обласна організація НСЖУ взяла на контроль розслідування заяви про погрози щодо журналістки місцевого видання "Полтавщина" Дарини Синицької. Про це повідомив голова облорганізації Євген Лопушинський. Журналістці у соціальних мережах погрожують розправою – зґвалтуванням і зникненням безвісті.

Протидія місцевої влади – одна з найбільших проблем реформування// НСЖУ, 25.05.2017

Перешкоджання редакціям комунальних ЗМІ реформуватися з боку місцевої влади, проблеми з доставкою преси, які створює Укрпошта, відсутність фінансової підтримки на першому етапі самостійного господарювання – одні з найбільш актуальних проблем, з якими стикаються газетярі.

Родина оператора телеканалу «Юг» просить допомогти врятувати маленького сина// НСЖУ, 24.05.2017

Синові співробітника телеканалу "Юг" з міста Приморська потрібна допомога в боротьбі з важкою онкологічною хворобою – нейробластомою.

Держкомтелерадіо роз’язнив правила вилучення видавничої продукції, ввезеної з Росії чи з тимчасово окупованих територій// НСЖУ, 24.05.2017

Державний комітет телебачення і радіомовлення надав роз’яснення щодо порядку вилучення з обігу видавничої продукції згідно з постановою Кабінету міністрів України № 235 «Про затвердження Порядку вилучення з обігу видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово-окупованої території України та розповсюджується на території України без відповідного дозволу», яка набула чинності 14 травня.

Партнери