У зверненнях до Національної спілки журналістів часто порушують таку проблему: за законодавством засновниками (співзасновниками) друкованих ЗМІ може бути трудовий колектив редакції. Водночас законодавство не дає тлумачення самого поняття "трудовий колектив". Він не є юридичною особою.
Як вийти з цієї правової колізії?
Конституція України, закони щодо
діяльності інформаційної сфери, постанови Верховної Ради "Про підсумки
парламентських слухань "Проблеми інформаційної діяльності, свободи слова,
дотримання законності та стану інформаційної безпеки України" та "Про
підсумки парламентських слухань "Суспільство, засоби масової інформації,
влада: свобода слова і цензура в Україні" визначають рівність прав і
можливостей для створення і функціонування засобів масової інформації усіх форм
власності, закріплення європейських принципів журналістської діяльності, зокрема
стосовно об'єктивності, неупередженого, збалансованого подання інформації. Для
правового забезпечення цих принципів слід створити редакціям друкованих ЗМІ
такі умови, за яких вони не зазнавали б впливу та цензури засновників засобів
масової інформації.
Це можливе лише у випадках, коли
засновниками редакцій як господарюючих суб’єктів будуть журналістські
організації, які стануть незалежними від засновників (власників) засобів
масової інформації (газет, журналів) і будуть нести відповідальність за подану
інформацію та будуть діяти із засновниками ЗМІ (газет, журналів) на підставі
установчого договору. Такі редакції мають створюватись (засновуватись) журналістами-членами
об'єднання громадян (журналістів) як юридичних осіб.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про
об’єднання громадян", такі зареєстровані об'єднання журналістів зможуть
здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну діяльність шляхом
створення госпрозрахункових установ і організацій із статусом юридичної особи,
заснування підприємств в порядку, встановленому законодавством.
Створені таким чином і зареєстровані
редакції як колективні підприємства відповідно до статті 21 Закону України
"Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні" будуть контролюватись самими
журналістами і нести відповідальність за достовірність інформації, адже ніхто
не має права зобов'язати редакцію опублікувати відхилений нею твір, лист, інший матеріал або повідомлення, якщо інше
не передбачено законом або статутом редакції (ст.З6 Закону "Про друковані
ЗМІ (пресу) в Україні").
Право заснування підприємств, об'єднань громадян передбачено статтями 63,
93, 112 Господарського кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2004
року. Раніше це право визначалось Законом України "Про підприємства",
який втратив чинність відповідно до Прикінцевих положень Господарського кодексу
(розділ IX).
Отже,
ст. 63 Господарського кодексу України визначає серед видів підприємств -
підприємства, що діють на основі колективної власності (підприємство
колективної власності). Підприємствами колективної власності є підприємства
громадських організацій (ст.93 цього ж кодексу).
Засновником таких підприємств об'єднань
громадян (журналістів) є об'єднання (спілка) громадської організації (ст.112
Господарського кодексу України).
Закон України "Про власність" у
ст.2 та розділі ІV передбачає, що суб'єктами права колективної власності є
громадські об'єднання, тому відмова окремих реєструючих "органів
держадміністрацій у реєстрації редакцій як підприємств громадських організацій (організацій
журналістів), є незаконною і у разі відмови у такій реєстрації громадська
організація вправі звернутись до суду в порядку глави З1-А Цивільного
процесуального кодексу України із скаргою на дії органів державної влади та
просити суд зобов'язати зареєструвати її (редакцію) як підприємство колективної
власності об'єднання журналістів.
Існування редакцій такого
виду/підприємств дасть можливість діяти з засновниками газет, журналів на
паритетних умовах, згідно укладеного
між ними установчого договору, у якому можуть бути визначені матеріальні умови:
передача майна редакціям, надання коштів на діяльність редакцій, обов'язок
редакцій готувати до публікації матеріали засновників газет, журналів у межах
тематичної спрямованості та програмних цілей (основних принципів) даного виду
засобу масової інформації.
Отже, перш за все, журналісти редакцій
можуть зареєструвати свою первинну організацію Національної спілки журналістів
України як юридичну особу, а потім вона стає засновником редакції в установленому
порядку.
Можливі випадки, коли журналісти, які
працюють над випуском газети, журналу, не можуть з якихось причин створити свою
журналістську організацію, але є членами Національної спілки журналістів і
перебувають на обліку обласної організації журналістів. Тоді вони можуть
звернутися до обласної організації НСЖУ про заснування для них у районі
редакції - підприємства колективної власності.
Якщо ж редакція як юридична
підприємницька структура, заснована іншими особами (райрадою, райдержадміністрацією) як комунальне
підприємство, за їхньою згодою можлива реорганізація такого комунального
підприємства у підприємство колективної власності відповідно до зазначеного
законодавства.
Редакція як підприємство колективної
власності, заснована журналістською організацією, буде мати ряд переваг перед
іншими редакціями, які полягатимуть у тому, що журналісти самі зможуть впливати
на призначення головного редактора (редактора) газети, журналу, ніхто не зможе
приватизувати редакцію та впливати на її діяльність, крім самих журналістів.
Редакція зможе діяти з одним чи кількома засновниками (співзасновниками)
газети, журналу на підставі установчого договору. Така редакція чи
журналістська організація може сама заснувати свій засіб масової інформації.
Отже, потрібне лише бажання, воля та
наполегливість у створенні власного журналістського підприємства-редакції.
Г.ТАРАН,
головний юрисконсульт НСЖУ,
Заслужений юрист України.